Позначка: вартість ліків

  • Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Чому аптечні ціни зросли після реформи МОЗ

    Міністерство охорони здоров’я оголосило про здешевлення сотні популярних ліків. Але замість подяки — хвиля критики від експертів, медиків і депутатів. Бо у списку — чимало препаратів без доведеної ефективності.

    Ініціатива МОЗ щодо зниження цін на Топ-100 лікарських засобів — амбітний проєкт, який мав би стати відповіддю на потреби українських пацієнтів. Але замість того, щоб покращити доступ до справді потрібних медикаментів, документ, схоже, розв’язав руки фармвиробникам і поховав надії на реальну реформу.

    За словами народної депутатки, члена парламентського комітету з питань здоров’я Оксани Дмитрієвої, сам принцип формування списку є хибним. Адже він базується не на аналізі медичної доцільності чи рекомендаціях лікарів, а… на поданих виробниками пропозиціях.

    «Знижувати ціни треба на ліки першої потреби, як хліб чи молоко в продуктовому кошику. А не на “чіпси й газовану воду”, які добре продаються, але не мають доведеної ефективності», — наголосила вона в коментарі для УНН.

    У самому списку трапляються абсурдні повтори — по кілька позицій займають одні й ті ж самі ліки з різною кількістю таблеток в упаковці. Це дозволяє виробникам технічно “роздути” список, скоротивши реальну кількість унікальних найменувань, які потрапили під здешевлення.

    Ще більший скандал спричинив додатковий список препаратів, на які також мають знизити ціни. Серед них — малоефективні або взагалі застарілі засоби на кшталт “Клофеліну”, “Кодепсину”, “Бруньок сосни” та “Перекису водню”.

    Нардепи також звертають увагу: реформа паралельно спричинила підвищення цін на інші, не включені до списку ліки. І все через заборону маркетингових договорів між аптеками та виробниками. Раніше саме вони дозволяли надавати знижки споживачам. Тепер аптеки позбавлені стимулів — і змушені піднімати націнки, щоби не працювати в мінус.

    «Маркетингові платежі зникли — а разом з ними і знижки для людей. Але ж виробники при цьому зекономили. Де ці гроші тепер? В ціні для покупця їх не видно», — зауважує Дмитрієва.

    Її колега по комітету Юрій Заславський вважає несправедливим, що державне регулювання зачепило лише роздріб, тоді як виробники досі формують до 72% кінцевої вартості препарату.

    «Чому ми контролюємо аптеки, але не зачіпаємо націнки виробників?» — ставить запитання нардеп.

    За його словами, попри гучні заяви про “прозорість і боротьбу з накрутками”, головні важелі впливу залишаються у руках великих фармкомпаній.

  • Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Аптеки саботують зниження цін на ліки

    Українців чекає чергове зниження цін на ліки – з 1 квітня вартість ще 116 препаратів впаде до 52% від початкової ціни. Загалом, як заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону, здешевшання вже торкнулося 222 найменувань, а середня знижка становить близько 17%. Проте, разом із оптимістичними заявами, фармринок опинився в центрі гучного конфлікту: аптеки саботують нові ціни, а постанову уряду критикують пацієнтські організації та юристи.

    За словами Ляшка, ще з 1 березня в Україні на 30% знизилися ціни на топ-100 ліків українського виробництва, які найбільше купують у аптеках. Але це був лише початок: упродовж березня подешевшали ще 104 препарати, і тепер, з 1 квітня, процес продовжиться – до списку додадуться ще 116 лікарських засобів. Таким чином, загалом мова йде вже про 222 препарати.

    За словами міністра, зниження цін варіюється від 52% до 5%. І хоча 5% здаються мізером, у випадку з дороговартісними препаратами навіть така знижка суттєва.

    «Середня знижка – 17%. Це вже хороший показник, який дозволяє зробити ліки доступнішими для населення», – підкреслив Ляшко.

    Оптимістичну риторику МОЗ псує статистика Держпродспоживслужби: за березень вона отримала 1156 скарг на аптеки, які не знизили ціни відповідно до нових правил. Порушників вже оштрафували на понад 213 тисяч гривень.

    Очевидно, що частина аптечних мереж або свідомо ігнорує постанову уряду, або намагається маніпулювати новими умовами, зберігаючи старі ціни. «На жаль, є і недоброякісні аптечні мережі», – визнає Ляшко.

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Кабмін ухвалив скандальну постанову №168, яка запровадила нову систему регулювання цін на лікарські засоби. Зокрема:

    • обмежені націнки на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки на всі лікарські засоби;

    • заборонено укладати маркетингові угоди між аптеками та виробниками;

    • скасовано механізми знижок, соціальних програм і навчань для фармацевтів, які фінансувалися з боку фармкомпаній.

    Мета – зробити ліки дешевшими та доступнішими для українців. Але у цій історії не все так просто.

    Пацієнтські організації та учасники ринку попереджають: надмірне втручання держави може мати зворотний ефект. Уже зараз в аптеках дедалі частіше говорять про ризики дефіциту препаратів, особливо в невеликих містах та селах. Мовляв, рітейл не витримає такого регулювання без компенсацій і змушений буде закривати точки.

    Більше того, як з’ясувалося, постанова №168, яка змінила правила гри на ринку, взагалі не проходила обов’язкову експертизу Державної регуляторної служби. Там наголосили: це є прямим порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

    Таким чином, уряд запустив масштабну реформу ринку без дотримання усіх законних процедур – і це вже підриває її легітимність.

    МОЗ обіцяє продовжувати боротьбу за справедливі ціни, а Держпродспоживслужба – ще активніше перевіряти аптеки. Проте ринок вже починає тріщати: аптечні мережі незадоволені, фармвиробники втратили частину механізмів впливу, а пацієнти все частіше чують у відповідь на запит про ліки: «Немає в наявності».

    Справжній ефект реформи, як і її можливі наслідки, українці відчують уже найближчими місяцями. Поки ж залишається слідкувати за тим, як уряд нав’язує аптекам «дешеву» гру – і як далеко він готовий піти, аби довести свою правоту.

  • Скільки коштуватимуть ліки в Україні з 1 березня

    Скільки коштуватимуть ліки в Україні з 1 березня

    З 1 березня 2025 року в Україні вступають у силу нові правила регулювання цін на ліки, зокрема, обмеження націнки до 8%. Згідно з нововведеннями, найбільше це торкнеться 100 найбільш популярних ліків українського виробництва, ціна на які повинна знизитися на 30%, а інші препарати подешевшають на 20%. Однак багато експертів висловлюють занепокоєння, що ці зміни можуть призвести до значних наслідків для фармацевтичного ринку.

    Зокрема, у працівників аптек є побоювання, що введення таких обмежень на націнки може призвести до закриття деяких аптечних мереж, особливо в невеликих населених пунктах. Економічний експерт Борис Кушнірук підкреслив, що адміністративне регулювання цін за допомогою обмежень надбавок може призвести до зникнення деяких видів ліків з аптек, а також до монополізації ринку, що, в свою чергу, може зробити ціни на ліки ще вищими.

    Громадська спілка “Аптечна професійна асоціація України” попереджає, що такі заходи можуть призвести до скорочення асортименту ліків в аптеках, а також до дефіциту деяких препаратів. Водночас, це може створити умови для розвитку нелегального обігу медичних препаратів.

    Ці зміни були внесені у законопроєкт №11493, який було ухвалено Верховною Радою. Європейська Бізнес Асоціація та Американська торговельна палата висловили занепокоєння щодо впливу цього законопроєкту на здоров’я пацієнтів та інвестиційну привабливість українського фармацевтичного сектору.

  • Аптеки та виробники знизять ціни: стартує нова ініціатива

    Аптеки та виробники знизять ціни: стартує нова ініціатива

    В Україні ухвалено ініціативу, яка може суттєво вплинути на ціни лікарських засобів. Найбільші аптечні ритейлери підписали Декларацію про доступність лікарських засобів, яка передбачає зниження вартості ліків на всіх рівнях – від виробника до кінцевого споживача.

    За даними Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), учасники ринку зобов’язалися зменшити відпускні, оптові та роздрібні ціни, щоб зробити ліки доступнішими для українців. Виробники, дистриб’ютори та аптеки повинні діяти синхронно, застосовуючи пропорційні знижки.

    Що передбачає Декларація?

    Підписанти взяли на себе низку зобов’язань:

    Виробники знизять ціни на зареєстровані ліки, порівняно з рівнем 1 січня 2025 року.
    Дистриб’ютори відповідно скоротять свої націнки, зберігаючи баланс цінового ланцюга.
    Аптеки зобов’язані пропорційно зменшити роздрібні ціни на препарати, отримані зі знижкою.

    Також сторони зобов’язалися не допускати прихованого підвищення цін або штучного дефіциту ліків.

    Хто вже приєднався?

    На цей момент до ініціативи долучилися:
    “Аптека 9-1-1”
    “Бажаємо Здоровʼя”
    “Аптека АНЦ”
    “Аптека Доброго Дня”
    “Аптека Подорожник”

    Також Декларація відкрита для приєднання всіх зацікавлених учасників ринку, які підтримують прозоре ціноутворення.

    Якщо будь-який підписант не виконає взяті зобов’язання, решта учасників має право звернутися до антимонопольних органів та галузевих асоціацій для перегляду його участі в програмі.

    Очікується, що Декларація набуде чинності з 1 березня 2025 року.

    Проте експерти застерігають: реальне зниження цін залежатиме від готовності всіх учасників виконувати домовленості. Якщо аптеки, виробники та дистриб’ютори дотримаються зобов’язань, українці справді зможуть купувати ліки дешевше.