Nenkainfo.com

Позначка: військова допомога Україні

  • Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала потужне підсилення ППО: Зеленський повідомив про великий пакет допомоги від Канади

    Україна отримала від Канади значний пакет військової допомоги для посилення протиповітряної оборони, а частина нового обладнання вже перебуває в дорозі. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Канади Марком Карні на полях саміту НАТО в Анкарі. Заява пролунала у момент, коли питання забезпечення української ППО стало одним із ключових на міжнародному порядку денному через посилення російських повітряних атак та гостру нестачу ракет-перехоплювачів.

    Під час переговорів Зеленський подякував уряду Канади за підтримку української системи протиповітряної оборони, визнавши, що саме цей напрямок сьогодні є найбільш проблемним для держави.

    «Зараз у нас великий, можливо навіть найбільший дефіцит щодо протиповітряної оборони. Між тим, ми отримали великий пакет допомоги від Канади. Ми вдячні вам за це», – заявив глава держави.

    Президент не став уточнювати, які саме системи або озброєння входять до нового пакета військової допомоги, однак наголосив, що співпраця між Києвом та Оттавою триває.

    За словами Зеленського, найближчим часом Україна має отримати ще одну партію допомоги від Канади.

    «Ми вдячні за це постачання, і добре, що деякі інші нові елементи вже в дорозі», – зазначив президент після переговорів із канадським прем’єром.

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної зустрічі підтвердив факт передачі допомоги, не розкриваючи її деталей. Канадська сторона традиційно утрималася від публічного переліку озброєння, яке передається Україні з міркувань безпеки.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активних дипломатичних переговорів щодо зміцнення української системи ППО. Раніше цього дня президент України повідомив, що головною темою його майбутньої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом стане саме отримання додаткових систем Patriot та ракет до них. Українська влада наголошує, що саме ракети-перехоплювачі сьогодні є критично необхідними для захисту міст від російських балістичних ударів.

    Поки невідомо, чи стосується згаданий Зеленським пакет допомоги фінансування, яке Канада оголосила ще навесні цього року. У травні прем’єр Марк Карні повідомив про додатковий внесок у розмірі 200 мільйонів доларів до міжнародної програми PURL (Prioritised Ukraine Requirements List). Саме ця ініціатива, започаткована США та НАТО, дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю американського озброєння відповідно до погодженого списку найнагальніших потреб України. Одним із головних напрямків програми є придбання ракет для комплексів Patriot, інших систем ППО, артилерійських боєприпасів та високоточного озброєння.

    Загалом Канада вже стала одним із найбільших донорів цієї програми. За даними української сторони, станом на травень канадський внесок у PURL перевищив 830 мільйонів доларів, а нові кошти дозволили розширити закупівлі американського озброєння для української армії.

    Ініціатива PURL була створена після домовленостей між США та НАТО для максимально швидкого забезпечення України критично необхідним озброєнням. На відміну від класичних пакетів військової допомоги, вона дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю зброї безпосередньо у США відповідно до пріоритетів, визначених Генеральним штабом Збройних сил України та погоджених із союзниками. До програми вже приєдналися понад два десятки держав, а її загальний обсяг фінансування продовжує зростати.

    Особливу актуальність питання ППО отримало після серії масованих російських комбінованих атак із застосуванням крилатих і балістичних ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Українське військово-політичне керівництво неодноразово заявляло, що дефіцит ракет-перехоплювачів залишається одним із найсерйозніших викликів для оборони країни.

    Саміт НАТО в Анкарі став майданчиком, де тема протиповітряної оборони України є однією з центральних. Союзники обговорюють не лише нові пакети допомоги, а й можливість фінансування закупівель американських ракет Patriot, розширення виробництва боєприпасів і збільшення оборонних бюджетів країн Альянсу. Очікується, що підтримка України залишиться одним із ключових пунктів підсумкових документів саміту.

    Для України ж отримання нових засобів протиповітряної оборони має не лише військове, а й гуманітарне значення. Саме системи ППО сьогодні забезпечують захист цивільного населення, критичної інфраструктури, енергетичних об’єктів і великих міст від постійних російських ударів. Тому будь-яке розширення міжнародної підтримки у цьому напрямку Київ розглядає як один із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності держави.

  • Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Від Рютте до Мерца: Зеленський проводить серію вирішальних зустрічей на саміті НАТО – повний розклад

    Президент України Володимир Зеленський розпочав насичений дипломатичний день у столиці Туреччини, де бере участь у саміті НАТО та пов’язаних із ним заходах. Разом із першою леді Оленою Зеленською глава держави прибув до Анкари, де протягом одного дня проведе низку двосторонніх переговорів із керівництвом Північноатлантичного альянсу та лідерами держав-партнерів, які залишаються ключовими союзниками України у протистоянні російській агресії.

    Про програму візиту повідомив речник президента Сергій Никифоров. За його словами, графік глави держави передбачає участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, а також переговори з генеральним секретарем Альянсу та керівниками кількох країн, що відіграють важливу роль у військовій, фінансовій та політичній підтримці України.

    Саміт НАТО в Анкарі проходить на тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, посилення співпраці між країнами Альянсу у сфері оборонної промисловості та активних дискусій щодо довгострокових гарантій безпеки для Києва. Одним із центральних заходів цьогорічного саміту став Форум оборонних індустрій НАТО, який організатори називають найбільшим за всю історію проведення таких заходів. Очікується, що саме на ньому будуть оголошені нові оборонні контракти між провідними компаніями країн Альянсу, а також обговорені можливості розширення виробництва озброєнь для України та союзників.

    Робочий день президента України стартував із участі у Форумі оборонних індустрій НАТО. О 13:30 Володимир Зеленський виступив перед учасниками заходу із промовою, присвяченою розвитку спільного оборонного виробництва, зміцненню обороноздатності України та необхідності нарощування випуску сучасного озброєння для стримування російської агресії.

    Одразу після цього, о 14:00, глава держави проводить переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Очікується, що основними темами розмови стануть подальша військова підтримка України, розвиток програми постачання систем протиповітряної оборони, посилення співпраці між Україною та Альянсом, а також виконання вже ухвалених рішень щодо довгострокової допомоги українським Силам оборони. Раніше Зеленський і Рютте вже неодноразово наголошували на важливості реалізації програм із забезпечення України сучасними засобами ППО та зміцнення оборонної промисловості.

    Наступною запланованою подією є зустріч із прем’єр-міністром Канади Марк Карні. Канада залишається одним із найбільших донорів військової та фінансової підтримки України, а також бере активну участь у підготовці українських військових та санкційній політиці щодо Росії.

    О 15:00 президент України проведе переговори з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхал. Естонія від початку повномасштабного вторгнення послідовно виступає за максимально швидке посилення військової допомоги Києву та підтримує інтеграцію України до європейських і євроатлантичних структур.

    Через пів години Володимир Зеленський зустрінеться з президентом Фінляндії Александр Стубб. Фінляндія після вступу до НАТО стала одним із найактивніших прихильників зміцнення східного флангу Альянсу та розширення співпраці з Україною у сфері безпеки.

    О 16:10 заплановано переговори з прем’єр-міністром Нідерландів Роберт Єттен. Нідерланди залишаються серед ключових партнерів України, підтримуючи передачу сучасних систем озброєння, розвиток оборонної промисловості та міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за злочини війни. Крім того, саме Нідерланди активно долучаються до програм забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.

    Далі у графіку президента – зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонас Гар Стере. Норвегія реалізує багаторічну програму підтримки України, яка охоплює військову допомогу, фінансування гуманітарних проєктів та післявоєнне відновлення.

    Однією з головних двосторонніх зустрічей стане переговорний раунд із федеральним канцлером Німеччини Фрідріх Мерц, який відбудеться о 17:40. Напередодні саміту лідери вже обговорили підготовку до міжнародних переговорів і координацію дій щодо підтримки України. Німеччина залишається одним із найбільших європейських постачальників військової допомоги Києву та відіграє важливу роль у формуванні оборонної політики Європи.

    Останньою офіційною двосторонньою зустріччю стане розмова з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Данія є одним із найактивніших учасників міжнародної коаліції підтримки України, фінансує закупівлю озброєння, інвестує у виробництво української військової техніки та підтримує довгострокові безпекові програми.

    Завершиться робочий день президента офіційним прийомом. О 20:30 Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська візьмуть участь в урочистому обіді, організованому президентом Туреччини Реджеп Таїп Ердоган та його дружиною Еміне Ердоган з нагоди проведення саміту НАТО.

    Загалом, за інформацією Офісу президента, протягом дня глава держави проведе майже два десятки офіційних контактів із керівниками держав, міжнародних організацій та представниками оборонного сектору. Головною метою української делегації залишається розширення міжнародної коаліції підтримки України, зміцнення оборонного потенціалу держави, залучення нових пакетів військової допомоги, розвиток спільного виробництва озброєння та координація позицій союзників щодо подальшого стримування російської агресії.

    Особливе значення нинішній саміт має і через зростаючу увагу союзників до розвитку оборонної промисловості. Саме виробництво зброї, масштабування військових технологій та інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у спільний європейський простір називаються серед ключових тем переговорів, що проходять в Анкарі.

  • “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    “Це не найкраще рішення”: у Навроцького розкритикували крок уряду Туска

    У Польщі набирає обертів політична суперечка навколо рішення уряду Дональда Туска розсекретити інформацію про військову допомогу, яку Варшава передавала Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії. Канцелярія президента Кароля Навроцького розкритикувала цей крок, заявивши, що такі відомості не мають ставати предметом відкритої публічної дискусії, особливо під час війни.

    Речник президента Польщі Рафал Лешкевич в ефірі Polsat News заявив, що вважає рішення Міністерства національної оборони помилковим. За його словами, дані про передану Україні військову техніку і боєприпаси є чутливою інформацією, яка має залишатися закритою для широкої громадськості.

    “Це не найкраще рішення. Це секретна інформація, і її не слід розголошувати громадськості”, — заявив Лешкевич, коментуючи намір Міноборони Польщі оприлюднити перелік допомоги Україні за 2022–2026 роки.

    У канцелярії Навроцького також припустили, що рішення уряду може мати внутрішньополітичний підтекст. Лешкевич назвав тему розсекречення допомоги Україні “темою-замінником”, яка, на його думку, може відволікати суспільну увагу від проблем правлячої коаліції та інших скандалів у польській політиці.

    Суперечка почалася після заяв міністра національної оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша. 5 липня він повідомив, що після консультацій із прем’єр-міністром Дональдом Туском доручив розпочати процедуру розсекречення всіх передач військової допомоги Україні за період 2022–2026 років. За словами міністра, це має відбутися відповідно до законодавства про захист інформації, важливої для безпеки держави.

    Косіняк-Камиш пояснив, що рішення пов’язане зі звинуваченнями опозиції навколо можливої передачі Україні ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Польські опозиційні політики заявляли, що уряд нібито передав Україні ракети, закуплені у США, без достатньої прозорості та погодження. У відповідь Міноборони вирішило не лише розсекретити перелік допомоги, а й доручило Військовій контррозвідці перевірити можливий витік державної таємниці.

    Очільник польського Міноборони також наголосив, що процес передачі військової допомоги Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість”, коли міністром оборони був Маріуш Блащак. За словами Косіняка-Камиша, про кожну передачу військового майна інформувався президент Польщі — раніше Анджей Дуда, а нині Кароль Навроцький.

    Саме цей аргумент став одним із ключових у відповіді уряду на критику. Представники кабінету Туска фактично намагаються показати, що військова допомога Україні не була одноосібним рішенням нинішньої влади, а здійснювалася в межах державної політики Польщі від початку повномасштабної війни.

    Водночас у таборі президента наполягають, що навіть якщо рішення про передачу допомоги були законними, публічне розкриття деталей може створити ризики. Лешкевич заявив, що інформація про види та обсяги переданого озброєння може бути корисною для російських спецслужб. Він також звернув увагу на суперечність: з одного боку, Міноборони хоче розсекретити дані, а з іншого — доручає контррозвідці перевірити можливий витік секретної інформації щодо Patriot.

    “Щось у цій історії не складається”, — заявив речник Навроцького.

    При цьому він визнав, що українська сторона ще кілька місяців тому публічно дякувала Польщі за передачу ракет до Patriot, однак наполягає: це не означає, що всі деталі такої допомоги мають бути відкритими.

    Дискусія навколо розсекречення допомоги Україні стала черговим епізодом напруження між урядом Дональда Туска та президентською канцелярією Кароля Навроцького. Польська політика після останніх виборів фактично увійшла у період жорсткого співіснування уряду й президента з різних політичних таборів. На цьому тлі питання України дедалі частіше стає не лише темою зовнішньої політики, а й інструментом внутрішньої боротьби.

    Для Києва ця ситуація є чутливою з кількох причин. Польща залишається одним із ключових союзників України, важливим логістичним хабом для військової допомоги та державою, яка від початку повномасштабного вторгнення передала значний обсяг озброєння, боєприпасів і техніки. Водночас останніми місяцями українсько-польські відносини неодноразово загострювалися через історичні суперечки, питання аграрної торгівлі та політичні заяви окремих польських посадовців.

    Публічне розкриття переліку допомоги може мати подвійний ефект. З одного боку, уряд Туска прагне продемонструвати масштаб польської підтримки України та зняти звинувачення у непрозорості. З іншого — опоненти попереджають про ризики для безпеки, адже детальна інформація про передані ракети, системи, боєприпаси чи інше обладнання може дати Росії додаткове уявлення про українські можливості та запаси союзників.

    Наразі невідомо, коли саме польське Міноборони оприлюднить повний перелік допомоги і наскільки детальним він буде. Відомство заявляє, що процедура має пройти відповідно до вимог законодавства, а чутливі дані, які можуть зашкодити безпеці держави, мають бути захищені.

    Втім, сама заява про розсекречення вже спричинила гучний політичний конфлікт у Варшаві. Канцелярія Навроцького наполягає, що допомога Україні не повинна перетворюватися на інструмент політичної боротьби, тоді як уряд Туска заявляє про необхідність прозорості та відповідальності перед суспільством.

  • Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Туск закликав не брати нових фінансових зобов’язань перед Україною

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні саміту НАТО закликав польську делегацію утриматися від взяття нових фінансових зобов’язань щодо України. За словами глави уряду, Варшава вже виконує надзвичайно великий обсяг завдань, пов’язаних із захистом східного кордону Європейського Союзу та східного флангу НАТО, тому під час переговорів із союзниками необхідно враховувати вже існуючий внесок Польщі у безпеку Європи. Водночас Туск підкреслив, що така позиція жодним чином не означає відмову від підтримки України чи зміну ставлення Варшави до російсько-української війни.

    Про це прем’єр Польщі заявив під час пресконференції напередодні саміту НАТО.

    Дональд Туск звернувся до польської делегації, яку очолює президент Кароль Навроцький, із проханням не робити заяв, що можуть передбачати нові фінансові зобов’язання Польщі перед Україною. За його словами, під час переговорів необхідно враховувати той факт, що Польща вже сьогодні витрачає значні ресурси на власну оборону, модернізацію армії, зміцнення державного кордону та забезпечення безпеки всього східного рубежу Європейського Союзу.

    Глава польського уряду наголосив, що його застереження не пов’язане з небажанням допомагати Україні. Навпаки, він підкреслив, що Польща була і залишається одним із найпослідовніших союзників Києва з перших днів повномасштабного вторгнення Росії.

    “Це не тому, що я вважаю, що Україні не потрібна фінансова підтримка. Я вважаю, що Польща має дуже значні зобов’язання на всьому східному кордоні ЄС, і кожен має це враховувати”, – заявив Туск.

    За словами прем’єра, Польща вже зробила надзвичайно багато для підтримки України та зміцнення європейської безпеки. Від початку повномасштабної війни країна прийняла мільйони українських громадян, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії. Польська територія також стала головним логістичним вузлом для постачання військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні від країн Заходу.

    Саме через Польщу проходить значна частина озброєння, боєприпасів, техніки та іншої допомоги, яку союзники надають українським Силам оборони. Крім того, Варшава однією з перших передала Україні значні обсяги військової техніки, включаючи танки, артилерію, бронетехніку, боєприпаси та інше озброєння.

    Окремо Туск наголосив, що Польща сьогодні несе значне фінансове навантаження через необхідність зміцнювати власну обороноздатність. Після початку повномасштабної війни країна суттєво збільшила оборонний бюджет, розпочала масштабне переозброєння армії та реалізує великі програми закупівлі сучасної військової техніки у США, Південній Кореї та інших країнах.

    Крім цього, польська влада продовжує інвестувати значні кошти у зміцнення кордону з Білоруссю, який останніми роками залишається одним із найбільш напружених напрямків. Варшава регулярно заявляє про гібридні атаки з боку режиму Олександра Лукашенка, який, за оцінками польської влади, діє за підтримки Кремля, використовуючи нелегальну міграцію як інструмент політичного тиску на Європейський Союз.

    На думку Туска, саме через це союзники повинні враховувати не лише майбутні внески Польщі, а й ті ресурси, які країна вже вкладає у забезпечення безпеки всього європейського простору. Він наголосив, що східний кордон Польщі фактично є зовнішнім кордоном Європейського Союзу та одним із найважливіших рубежів НАТО.

    Заява польського прем’єра пролунала напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня. Очікується, що одним із головних питань зустрічі стане довгострокова підтримка України та створення нового міжнародного фонду військової допомоги обсягом 40 мільярдів євро. Союзники планують обговорити механізми фінансування цього фонду, розподіл внесків між країнами-членами Альянсу, а також подальшу координацію допомоги українській армії.

    Саме у зв’язку з цими переговорами Туск закликав польських представників займати обережну позицію щодо будь-яких нових фінансових рішень. За його словами, Польща не повинна брати на себе додаткові зобов’язання без урахування вже понесених витрат і свого внеску у спільну безпеку.

    Водночас глава уряду окремо наголосив, що підтримка України відповідає стратегічним інтересам самої Польщі. Він неодноразово заявляв, що результат війни безпосередньо визначатиме рівень безпеки всієї Центральної та Східної Європи. Саме тому Варшава й надалі підтримуватиме Київ політично, дипломатично та у сфері безпеки.

    Заява Туска свідчить про прагнення польського уряду знайти баланс між подальшою підтримкою України та захистом власних національних інтересів. У Варшаві наголошують, що Польща вже входить до числа країн, які витрачають найбільшу частку валового внутрішнього продукту на оборону серед усіх членів НАТО, а тому її внесок у європейську безпеку має бути належним чином оцінений союзниками.

    Останнім часом у країнах Альянсу тривають активні дискусії щодо того, як розподіляти фінансове навантаження, пов’язане з підтримкою України. Більшість держав погоджуються, що допомога Києву повинна зберігатися, однак дедалі частіше наголошують на необхідності більш справедливого розподілу витрат між усіма союзниками з урахуванням уже здійснених внесків окремих держав.

    Крім питання військової допомоги Україні, на саміті НАТО також планують обговорити подальше зміцнення східного флангу Альянсу, збільшення оборонних витрат країн-членів, розвиток спільних оборонних програм та заходи із стримування Росії.

    На цьому тлі українська сторона також попередила про активізацію російських інформаційних операцій, спрямованих на погіршення відносин між Києвом і Варшавою. За даними української влади, російські спецслужби готують нову кампанію навколо теми Волинської трагедії, яка має на меті посилити напруженість між двома державами та підірвати єдність союзників, що підтримують Україну у війні проти Росії. Саме тому Київ і Варшава неодноразово наголошували, що історичні питання не повинні використовуватися як інструмент для розколу партнерських відносин, особливо в умовах триваючої російської агресії.

  • Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Росія може кинути виклик НАТО: президент Латвії зробив тривожну заяву

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що країни НАТО не повинні виключати можливості нової ескалації з боку Росії та мають бути готовими до будь-якого розвитку подій. Водночас він наголосив, що наразі Кремль не має достатніх військових ресурсів для повномасштабного нападу на держави Альянсу, адже значна частина російських сил залишається залученою у війні проти України.

    Про це президент Латвії заявив в інтерв’ю Deutsche Welle.

    За словами Рінкевичса, російська агресивна політика залишається однією з головних загроз європейській безпеці, тому союзники не можуть дозволити собі втратити пильність або виходити з припущення, що ризик прямого конфлікту з Росією повністю відсутній. Президент Латвії наголосив, що країни НАТО повинні бути готовими до різних сценаріїв, включно з можливими військовими провокаціями, гібридними атаками або іншими спробами Кремля випробувати міцність євроатлантичної єдності.

    “Ми маємо бути готовими. Не можна виключати жодних варіантів. Але я б сказав, що нам не слід боятися. Ми маємо просто висловити дуже, дуже коротке й вагоме послання: якщо Росія кине виклик НАТО, Альянс відповість належним чином”, – заявив латвійський президент.

    Водночас Рінкевичс закликав уникати панічних настроїв. На його переконання, саме впевненість у власних силах та демонстрація готовності до колективної оборони є найкращим механізмом стримування Москви. Він наголосив, що Росія традиційно використовує слабкість або нерішучість своїх опонентів, тому союзники мають демонструвати єдність та чітку позицію.

    Президент Латвії звернув увагу, що нинішній військовий потенціал Російської Федерації значною мірою виснажений через повномасштабну війну проти України. За його словами, Кремль продовжує зазнавати значних втрат у живій силі, техніці та озброєнні, а також змушений витрачати величезні ресурси на підтримку бойових дій на українській території.

    Саме тому, зазначив Рінкевичс, сьогодні Москва не має достатньої кількості військ для здійснення повномасштабного вторгнення до будь-якої держави-члена НАТО.

    Разом із тим президент Латвії застеріг, що це не означає зникнення загрози в майбутньому. На його думку, Росія продовжує активно переозброювати армію, переводити економіку на військові рейки, збільшувати виробництво боєприпасів і ракет та накопичувати нові військові спроможності. Саме тому країнам Заходу необхідно використовувати нинішній час для зміцнення власної оборони.

    Рінкевичс наголосив, що війна в Україні стала головним фактором, який сьогодні стримує подальшу експансію Кремля. Він підкреслив, що українські військові фактично захищають не лише власну державу, а й безпеку всієї Європи, стримуючи російську армію від можливого розширення конфлікту.

    Окремо президент Латвії висловився щодо перспектив завершення війни. Він переконаний, що досягти справедливого миру без активної участі європейських держав неможливо. За його словами, саме Європа має залишатися одним із головних гарантів підтримки України як у військовій, так і в політичній, економічній та гуманітарній сферах.

    Рінкевичс також підтвердив підтримку європейської інтеграції України. На його переконання, вступ України до Європейського Союзу відповідає інтересам не лише Києва, а й усієї європейської спільноти.

    Президент Латвії зазначив, що членство України в ЄС є важливим елементом довгострокової системи безпеки на континенті. Він переконаний, що стабільна, демократична та економічно сильна Україна стане додатковим фактором безпеки для всього регіону.

    Говорячи про оборонні бюджети союзників, Рінкевичс зауважив, що сам по собі показник у 5% валового внутрішнього продукту, який дедалі активніше обговорюється серед членів НАТО, не гарантує високого рівня обороноздатності.

    За його словами, набагато важливішим є питання реальних військових можливостей держав. Він наголосив, що навіть значні фінансові ресурси не матимуть практичної користі, якщо країни не зможуть оперативно закупити необхідне озброєння або самостійно його виробляти.

    “Ви маєте гроші, але вам також необхідно мати озброєння, ракети, техніку, які ви можете придбати за ці гроші. І тут ми бачимо, що у нас є деякі проблеми з оборонною промисловістю”, – пояснив глава латвійської держави.

    За його словами, після початку повномасштабної війни стало очевидно, що європейська оборонна промисловість ще не здатна достатньо швидко забезпечувати потреби армій сучасною технікою, боєприпасами, системами протиповітряної оборони та ракетним озброєнням. Саме тому державам ЄС необхідно прискорити модернізацію оборонного сектору, стимулювати виробництво та інвестувати у нові технології.

    Президент Латвії також відповів на питання щодо можливого скорочення американської військової присутності в Європі. Він визнав, що європейські країни поступово збільшують власні оборонні можливості, однак цей процес є тривалим і потребує величезних фінансових вкладень, розвитку військової інфраструктури, підготовки особового складу та модернізації озброєння.

    На його переконання, Сполучені Штати залишаються ключовим гарантом безпеки європейського континенту.

    “Я б сказав, що сьогодні Сполучені Штати є незамінними в обороні Європи та у тому, щоб робити НАТО успішним як Альянс”, – підсумував Рінкевичс.

    Останнім часом тема можливої російської агресії проти країн НАТО дедалі частіше порушується європейськими політиками та військовими. У квітні прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Росія потенційно може здійснити напад на одну з держав Альянсу вже найближчими місяцями, а також висловив сумнів щодо того, чи Сполучені Штати автоматично втрутяться у разі такого розвитку подій.

    У червні британська газета The Guardian із посиланням на розвідувальні дані повідомляла, що Кремль може готувати військові та гібридні провокації на східному фланзі НАТО. За оцінками західних спецслужб, таким чином Москва прагне перевірити швидкість реакції Альянсу, рівень координації між союзниками та готовність до колективної відповіді.

    Крім того, напередодні видання The Telegraph повідомило, що американська розвідка передала польській владі інформацію про можливі російські провокації поблизу польського кордону. За інформацією журналістів, йдеться про потенційні атаки безпілотниками, диверсійні операції або навіть локальні військові інциденти.

    На цьому тлі країни НАТО продовжують масштабне зміцнення східного флангу. Союзники збільшують чисельність військових контингентів у Польщі та країнах Балтії, нарощують обсяги спільних навчань, прискорюють виробництво боєприпасів, інвестують у розвиток систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також координують довгострокову підтримку України. Західні лідери неодноразово наголошували, що саме допомога Києву сьогодні є одним із найефективніших способів стримування подальших агресивних планів Кремля та зміцнення безпеки всієї євроатлантичної спільноти.

  • “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    Президент України Володимир Зеленський привітав Сполучені Штати Америки з 250-ю річницею проголошення незалежності, наголосивши на історичній ролі США у боротьбі за свободу, демократію та права людини. У своєму зверненні глава держави подякував американському народу за багаторічну підтримку України, окремо відзначив військову допомогу Вашингтона та висловив переконання, що саме спільні дії союзників здатні наблизити завершення війни й забезпечити справедливий мир.

    Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому з нагоди національного свята США.

    У своєму привітанні Зеленський підкреслив, що чверть тисячоліття історії Сполучених Штатів стала прикладом для багатьох народів світу. За його словами, саме американська боротьба за незалежність, принципи свободи та демократії стали основою для розвитку сучасного демократичного світу й надихнули мільйони людей у різних країнах відстоювати право самостійно визначати власне майбутнє.

    Президент зазначив, що протягом своєї історії Сполучені Штати неодноразово відігравали ключову роль у захисті свободи та міжнародної безпеки. Особливо це проявилося у ХХ столітті, коли Америка зробила вагомий внесок у перемогу над тоталітарними режимами та допомогла сформувати сучасну систему міжнародної безпеки.

    Водночас, за словами Зеленського, значення США не стало меншим і в XXI столітті. Навпаки, сьогодні роль Вашингтона залишається визначальною для багатьох країн, які змушені захищати свою незалежність і демократичний вибір.

    Президент наголосив, що українці особливо добре розуміють цінність американської підтримки, адже вже понад три роки ведуть повномасштабну війну проти російської агресії. За його словами, боротьба України сьогодні багато в чому нагадує боротьбу американського народу за власну державність понад два століття тому.

    “Зараз, у XXI столітті, вплив і значення Америки точно не менші. І особливо ми це бачимо в Україні, яка бореться за свою незалежність, свободу і право на щастя для наших людей фактично з тими ж надіями, з тим же сенсом, з тією ж енергією, з якими американці вибороли і захистили свою незалежність”, – наголосив глава держави.

    Окрему частину звернення Зеленський присвятив військовій допомозі, яку Сполучені Штати надали Україні після початку російської агресії. Він підкреслив, що американська підтримка стала одним із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності України та захисту мирного населення від російських атак.

    Президент нагадав, що саме адміністрація Дональда Трампа першою погодила передачу Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin. Це рішення, за словами Зеленського, мало не лише військове, а й символічне значення, адже продемонструвало готовність США підтримати Україну у боротьбі з російською агресією.

    Він також відзначив ефективність американських систем протиповітряної оборони Patriot, які сьогодні залишаються одним із найважливіших елементів захисту українського неба. Саме ці комплекси, зазначив президент, найкраще перехоплюють російські балістичні ракети та щодня рятують життя українців.

    “Американська зброя – від “Джавелінів”, які президент Трамп вирішив передати Україні, до “Петріотів”, які найбільш надійно бережуть життя наших людей, – усе те, чим Сполучені Штати допомогли нам у захисті нашої країни, доводить силу американського духу, американської рішучості, американських технологій”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу, що Україна й надалі потребує американських систем ППО для захисту своїх міст від масованих ракетних ударів Росії. За його словами, коли Київ звертається до Вашингтона із проханням про додаткові комплекси Patriot, то розраховує не лише на сучасні технології, а й на ті цінності, які лежать в основі американської державності.

    “Коли ми звертаємось до Америки по “Петріоти”, ми віримо, що цінності поваги до життя і людей, які 250 років тому спрацювали, спрацюють і зараз. Світ потребує такого лідерства, яке гарантує свободі й життю захист”, – наголосив глава держави.

    У завершальній частині свого звернення Зеленський процитував один із найвідоміших уривків Декларації незалежності США, в якому зазначається, що всі люди створені рівними та наділені невід’ємними правами, серед яких життя, свобода і прагнення до щастя.

    Президент підкреслив, що саме ці принципи сьогодні об’єднують український та американський народи. За його словами, прагнення до свободи, незалежності та справедливості є спільною цінністю демократичних держав.

    “Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всі люди створені рівними; що Творець наділив їх певними невід’ємними правами, серед яких є життя, свобода і прагнення до щастя – ось що всіх нас об’єднує, усіх, хто Америку поважає і сьогодні Америці дякує. Хай мрії вільних людей завжди перемагають зло і ненависть від тих, хто хотів би знищити свободу. Америко, дякую! Впевнений: якщо разом, то точно досягнемо миру!”, – підсумував Зеленський.

    Привітання українського президента прозвучало на тлі урочистостей із нагоди 250-річчя незалежності США. Святкування цього року мають особливий символізм, адже ювілей відзначається в умовах складної міжнародної ситуації, коли Сполучені Штати залишаються одним із головних союзників України у протидії російській агресії.

    Напередодні президент США Дональд Трамп також виступив із промовою до американців, у якій заявив про необхідність захищати традиційні американські цінності та попередив про, за його словами, відродження “комуністичної загрози”, що може становити небезпеку для майбутнього країни.

    Водночас частину святкових заходів у Вашингтоні довелося скасувати через аномальну спеку. Національна метеорологічна служба США попередила про небезпечні погодні умови, оскільки температура повітря у столиці могла сягати понад 43–46 градусів за Цельсієм. Через це організатори ухвалили рішення скасувати традиційний парад до Дня незалежності, наголосивши, що головним пріоритетом залишається безпека учасників святкувань і глядачів.

  • Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    Росія готує провокацію проти Польщі: США попередили Варшаву про небезпечний сценарій

    США попередили Польщу, що Росія може готувати збройну провокацію на польській території протягом найближчих місяців. За даними The Telegraph та польського видання Onet, Вашингтон передає Варшаві розвіддані про можливі сценарії, мета яких — перевірити рішучість НАТО, спровокувати політичну кризу в Альянсі та послабити військову підтримку України.

    Йдеться не про повномасштабну війну Росії проти НАТО, на яку Москва зараз не має достатньо сил через виснаження у війні проти України. Натомість, за оцінками джерел, Кремль може обрати гібридний сценарій — достатньо небезпечний, щоб створити кризу, але водночас обмежений настільки, щоб залишити собі простір для заперечення відповідальності.

    За інформацією джерел, близьких до оточення президента Польщі Кароля Навроцького, США вже кілька разів попереджали польську сторону про нові російські плани щодо східного флангу НАТО. Один із дипломатів країни-члена Альянсу також підтвердив, що ризик провокації проти Польщі або однієї з балтійських держав розглядається як серйозний.

    Серед можливих сценаріїв називають удари дронами або імітацію ракетних атак по критичній інфраструктурі Польщі, зокрема електростанціях. Такий крок міг би змусити Варшаву піднімати авіацію, активувати системи ППО та вимагати термінових консультацій із союзниками по НАТО.

    Інший сценарій — обмежене проникнення невеликих груп російських або білоруських військових із території Білорусі чи Калінінградської області. У такому разі Москва може намагатися представити інцидент як “навігаційну помилку”, “збій GPS”, “рятувальну операцію” або навіть спробувати перекласти провину на Україну.

    За логікою російського задуму, така провокація мала б поставити НАТО перед складним вибором: відповідати силою, що несе ризик ескалації, або шукати дипломатичний вихід. Саме на другий варіант, за даними західних джерел, може розраховувати Кремль. Москва нібито сподівається, що США та частина союзників тиснутимуть на Польщу, схиляючи її до переговорів із Росією чи Білоруссю. У відповідь Кремль міг би вимагати припинення або різкого скорочення західної військової допомоги Україні.

    Польські посадовці уже попереджали, що Росія намагається використати напруження між Варшавою та Києвом для проведення диверсій, інформаційних операцій і розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк заявляв, що російські боти, тролі та агенти впливу активно підживлюють суперечки між поляками й українцями, а потенційні атаки проти українців у Польщі можуть бути частиною ширшої операції РФ.

    На тлі цих попереджень Польща посилює оборону східного кордону. Країна вже будує масштабний оборонний комплекс East Shield уздовж кордонів із Білоруссю та Калінінградською областю. Його завдання — протидіяти нелегальним перетинам кордону, диверсіям, гібридним операціям і потенційним військовим загрозам.

    У польському Міноборони, за даними ЗМІ, зазначають, що армія вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність до відповіді. Водночас союзники по НАТО також надсилають Кремлю сигнали, що будь-яка агресія проти східного флангу Альянсу не залишиться без реакції.

    Зокрема, нещодавні військово-морські навчання у Латвії за участю сил США мали показати, що напад на східний фланг НАТО означатиме ризик прямого зіткнення з американськими військовими. Представники німецьких ВПС також заявляли про готовність захищати “кожен сантиметр” території НАТО.

    Офіційного підтвердження конкретної дати або остаточного рішення Кремля щодо такої операції наразі немає. Водночас кількість повідомлень із різних джерел свідчить, що союзники сприймають загрозу серйозно. Головна мета Росії, за оцінками західних розвідок, — не військова перемога над НАТО, а політичне випробування Альянсу, розкол між союзниками та спроба вдарити по одному з ключових каналів підтримки України.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.

  • У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    У Британії випробували три ракети для України: одна здатна летіти майже 900 км

    Велика Британія наблизилася до створення нового покоління далекобійного озброєння для України. Лондон уже провів перші успішні випробування трьох перспективних ракетних систем, здатних вражати цілі на відстані понад 500 кілометрів. Частина з них потенційно дозволить українським Силам оборони завдавати ударів по стратегічних об’єктах далеко в тилу Росії, включно з районами навколо Москви. При цьому нові ракети матимуть принципову особливість — вони не міститимуть американських компонентів, що дозволить Великій Британії самостійно ухвалювати рішення щодо їх передачі та застосування.

    Про це повідомляють The Telegraph, Financial Times, Bloomberg, The Independent та британське Міністерство оборони.

    Йдеться про програму Project Brakestop, яку британське оборонне відомство запустило наприкінці 2024 року спеціально з урахуванням потреб України у далекобійних засобах ураження. Головна мета проєкту — створити дешевшу та швидшу у виробництві альтернативу крилатим ракетам Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час війни проти Росії.

    За умовами конкурсу британські компанії мали розробити зброю, здатну нести бойову частину масою щонайменше 225 кілограмів, вражати цілі на дальності понад 500 кілометрів та розвивати швидкість понад 600 км/год. Крім того, вартість одного виробу повинна була становити близько 400 тисяч фунтів стерлінгів, а виробничі лінії — забезпечувати випуск не менше 20 ракет щомісяця.

    Спочатку до участі у проєкті подали заявки 27 компаній. Після технічного відбору та так званих «Dragons’ Den-style» презентацій у фінальну стадію потрапили шість виробників. Згодом лише три компанії отримали право перейти до льотних випробувань своїх систем: MBDA UK, яка виробляє знамениті Storm Shadow, інженерна компанія MGI Engineering та Rotron Aerospace.

    Випробування відбулися на полігоні Міноборони Великої Британії на Гебридських островах у Шотландії. Усі три системи успішно здійснили пуски, хоча розробники визнали наявність окремих технічних недоліків, які тепер мають усунути перед наступним етапом тестування. Британські чиновники назвали результати надзвичайно успішними, враховуючи, що від старту програми до реальних запусків минуло лише сім місяців.

    Одним із фаворитів проєкту вважається ракета Crossbow від MBDA UK. Вона використовує власні системи навігації та не залежить від американських технологій або картографічних даних. За попередніми даними, дальність її польоту може сягати близько 800 кілометрів.

    Не менш амбітною є система TigerShark від MGI Engineering. Компанія, яка раніше працювала переважно у сфері технологій Формули-1, створила високошвидкісну автономну платформу для глибоких ударів по важливих військових цілях. TigerShark здатна нести бойове навантаження до 300 кілограмів, розвивати швидкість до 750 км/год і долати до 900 кілометрів. У компанії вже заявили про готовність масштабувати виробництво наприкінці 2026 року.

    Третім учасником стала компанія Rotron Aerospace зі своєю системою SkyLance. Вона використовує гвинтову схему та орієнтована на максимальне збільшення дальності польоту при відносно низькій вартості виробництва. За оцінками британських фахівців, окремі конфігурації SkyLance можуть перевищувати дальність у 1000 кілометрів.

    Особливу увагу Лондон приділяє тому, що нові системи повністю позбавлені американських компонентів. Після дискусій навколо використання ракет Storm Shadow британська влада прагне отримати повний контроль над майбутніми поставками без необхідності погодження з Вашингтоном. Саме тому однією з ключових вимог програми стала повна незалежність від американських експортних обмежень та правил ITAR.

    Міністерка у справах Збройних сил Великої Британії Луїза Сандер-Джонс заявила, що Project Brakestop демонструє здатність британської промисловості швидко реагувати на виклики сучасної війни. За її словами, нові системи мають доповнити існуючий арсенал України та створити додаткові можливості для далекобійних ударів.

    Наразі програма перейшла до другої фази розвитку. Учасники вже отримали нові контракти на суму близько 15 мільйонів фунтів стерлінгів для доопрацювання своїх систем, створення пускових установок та проведення додаткових випробувань. Частина тестів має пройти не лише у Великій Британії, а й безпосередньо в Україні.

    За оцінками британських урядовців, хоча нові ракети будуть менш потужними та менш точними за Storm Shadow, вони коштуватимуть майже удвічі дешевше і можуть вироблятися значно швидше. Саме масовість і доступність вважаються головною перевагою нової зброї в умовах війни на виснаження.

    Якщо програма розвиватиметься за планом, перші серійні зразки можуть надійти Україні вже до кінця 2026 року. У такому випадку Київ отримає ще один інструмент для ураження військових аеродромів, логістичних центрів, складів боєприпасів і стратегічної інфраструктури Росії на значній відстані від лінії фронту.