Nenkainfo.com

Позначка: військова співпраця

  • Трамп формує “чорний список” НАТО

    Трамп формує “чорний список” НАТО

    Адміністрація президента США Дональда Трампа сформувала неформальний перелік країн-членів НАТО, поділивши їх на “зразкових” і “неслухняних” союзників, та обговорює можливі кроки впливу на тих, хто не підтримав дії Вашингтона під час конфлікту з Іраном. Про це повідомляє Politico із посиланням на трьох європейських дипломатів і представника Міністерства оборони США.

    За інформацією джерел, робота над таким “рейтингом” активізувалася напередодні візиту генерального секретаря Альянсу Марк Рютте до Вашингтона. Ідея полягає у системній оцінці внеску кожної країни у колективну безпеку, включно з рівнем військових витрат, участю в операціях США та готовністю підтримувати ініціативи Вашингтона у кризових ситуаціях.

    За словами дипломатів, у Білому домі фактично створюється система градації союзників, яка нагадує поділ на “надійних” і “проблемних”. Такий підхід, за оцінками співрозмовників Politico, відображає загальну логіку адміністрації Трампа, яка прагне більш прагматичних і транзакційних відносин із партнерами.

    У центрі уваги — не лише виконання базових зобов’язань у межах НАТО, а й рівень політичної лояльності до зовнішньополітичного курсу США, зокрема щодо Близького Сходу.

    Серед “зразкових союзників” називають Польщу, Румунію та країни Балтії. Зокрема, Румунія надала США можливість використовувати авіабазу імені Михайла Когелнічану під час операцій, пов’язаних з Іраном, що значно спростило логістику.

    Польща, за даними джерел, бере на себе значну частину витрат на розміщення американських військових — йдеться приблизно про 10 тисяч осіб. Це робить її одним із ключових партнерів США у Східній Європі.

    Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — отримали високу оцінку за стабільно високий рівень оборонних витрат і активну участь у спільних ініціативах Альянсу.

    Також у позитивному контексті згадуються держави, які забезпечували логістичну або непряму підтримку операцій США на Близькому Сході.

    Водночас низка ключових європейських союзників, за інформацією Politico, або відмовилися підтримати дії США, або зробили це із затримкою. Серед них — Іспанія, Франція та Велика Британія.

    У Вашингтоні це розцінюють як небажання брати на себе частину відповідальності за спільну безпеку, особливо у ситуації, коли США очікували більшої солідарності від провідних держав Європи.

    Джерела зазначають, що саме позиція цих країн стала одним із факторів, які підштовхнули адміністрацію до ідеї створення “рейтингу союзників”.

    Хоча остаточні рішення ще не ухвалені, у Вашингтоні розглядають кілька можливих сценаріїв реагування на “недостатню підтримку”:

    • передислокація американських військ із країн, які не виконують очікувань США, до більш лояльних партнерів;
    • скорочення або скасування спільних навчань у межах НАТО;
    • перегляд або припинення контрактів на постачання американського озброєння;
    • зміна пріоритетів у сфері безпекової співпраці.

    Водночас деякі європейські чиновники скептично оцінюють ефективність таких заходів. Один із дипломатів зазначив, що, наприклад, виведення військ може мати стратегічні наслідки і для самих США, зменшуючи їхню присутність у Європі.

    Офіційна риторика Вашингтона вже свідчить про жорсткіший підхід. Речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що Сполучені Штати “пам’ятатимуть”, які союзники не підтримали їхні дії.

    Сам Дональд Трамп неодноразово критикував країни НАТО за недостатні витрати на оборону та вимагав підвищення внесків. Раніше він також називав Альянс “застарілим” і допускав можливість перегляду ролі США у ньому.

    Ідея створення “рейтингу союзників” виникла на тлі загострення відносин між США та європейськими партнерами після операцій, пов’язаних із Іраном. Частина союзників утрималася від прямої підтримки, що підкреслило розбіжності у підходах до міжнародної безпеки.

    Аналітики вважають, що подібна ініціатива може мати довгострокові наслідки для єдності НАТО. З одного боку, вона може стимулювати окремі країни до збільшення оборонних витрат і активнішої участі у спільних операціях. З іншого — ризикує поглибити розкол між США та частиною європейських союзників.

    На цьому тлі візит Марк Рютте до Вашингтона розглядається як важливий етап у спробах зберегти баланс інтересів усередині Альянсу та уникнути подальшого загострення відносин.

    Наразі офіційних рішень щодо запровадження конкретних заходів проти “неслухняних” країн не оголошено, однак сам факт підготовки подібних списків свідчить про зміну підходів США до союзницьких відносин у сфері безпеки.

  • Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна готує нові безпекові угоди з країнами Європи та Азії — Зеленський

    Україна продовжує масштабне розширення міжнародної безпекової співпраці та готується до підписання нових угод із країнами Європи, Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на посиленні ролі українського бойового досвіду у формуванні сучасної системи глобальної безпеки.

    За словами глави держави, Україна вже перебуває у постійній комунікації щодо безпекових форматів із низкою країн, серед яких Саудівська Аравія, Катар, Туреччина та Об’єднані Арабські Емірати. Також тривають консультації з державами Кавказу, Африки, Східної та Південно-Східної Азії. Йдеться про формування довгострокових механізмів співпраці, які виходять за межі класичної військової допомоги та охоплюють обмін технологіями, досвідом і спільні підходи до захисту критичної інфраструктури.

    Окремо Зеленський підкреслив, що український досвід протидії масованим атакам дронів, організації багаторівневої системи протиповітряної оборони та проведення морських операцій у Чорному морі вже розглядається як практичний інструмент, який може бути застосований для захисту партнерів у різних частинах світу. Зокрема, йдеться про безпеку глобальних морських шляхів, які мають ключове значення для міжнародної торгівлі та енергетичної логістики.

    Паралельно Україна посилює взаємодію з європейськими партнерами. Президент повідомив, що триває доопрацювання нових безпекових угод, результати щодо яких очікуються вже найближчим часом. Ці домовленості є продовженням уже підписаних двосторонніх безпекових угод, які передбачають довгострокову підтримку України у сфері оборони, постачання озброєння, навчання військових та розвиток оборонно-промислової співпраці.

    Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров доповів про результати переговорів із країнами Близького Сходу та Затоки. За даними української сторони, такі контакти поступово формують нову модель міжнародної взаємодії, у якій Україна виступає не лише отримувачем допомоги, а й постачальником безпекових рішень і експертизи.

    Загалом Україна розглядає розширення мережі безпекових угод як частину довгострокової стратегії інтеграції у глобальну систему безпеки. Такий підхід передбачає не лише військову підтримку, а й спільні інвестиції в оборонні технології, розвиток виробництва озброєнь та посилення стійкості критичної інфраструктури.

    На тлі повномасштабної війни з Росією Україна вже сформувала низку довгострокових домовленостей із партнерами, які передбачають багаторічну підтримку обороноздатності. Нові угоди мають поглибити цей формат і розширити його географію за межі Європи, формуючи ширшу коаліцію держав, зацікавлених у спільній безпеці та стабільності міжнародних маршрутів і регіонів.

  • Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна домовляються про спільне виробництво оборонних дронів-перехоплювачів

    Румунія і Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це заявила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв’ю Reuters, наголосивши, що переговори почалися ще до недавніх інцидентів із «невідомими» дронами, які порушували повітряний простір у регіоні. За її словами, мета проєкту — посилити захист східного флангу Європи й надати союзникам у ЄС та НАТО додаткові можливості у сфері протиповітряної оборони.

    Румунська сторона очікує, що виробництво вдасться налагодити в короткі терміни. Планується створити лінійку оборонних БПЛА, призначених насамперед для перехоплення загроз у ближній зоні та інтеграції у національні й колективні системи ППО. Така ініціатива, як зазначила міністр, відповідає стратегії посилення регіональної безпеки: Європейський союз уже виступає за створення загальноєвропейської «стіни дронів», а Україна послабила частину обмежень на експорт власних розробок, що полегшує технічне й промислове співробітництво.

    Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

    Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

    Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

    Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

    Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

    Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.