Nenkainfo.com

Позначка: Віктор Орбан

  • Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    20 лютого уряд Угорщини заявив про намір блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не буде відновлено поставки російської нафти через нафтопровід «Дружба». Ця заява стала черговим епізодом політичного тиску з боку Будапешта, який разом зі словацьким урядом раніше вже погрожував обмеженням експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

    На тлі російської атаки на західноукраїнський нафтовий вузол у Бродах і пошкодження інфраструктури «Дружби» уряди Словаччини та Угорщини синхронно оголосили надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман назвав це провалом енергетичної політики, орієнтованої на російський імпорт.

    За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

    Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

    Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

    Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

    Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

    Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

    На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

    Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

  • Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Саміт ЄС під загрозою зриву через розкол щодо підтримки України

    Європейські дипломати намагаються в останній момент знайти компроміс, який дозволив би врятувати угоду про надання Україні життєво важливої фінансової допомоги на саміті лідерів ЄС, що відбудеться у четвер, 18 грудня. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в європейських інституціях.

    За інформацією видання, напередодні саміту в Євросоюзі сформувався глибокий розкол між країнами Північної та Південної Європи. Лідери держав фактично поділилися на два непримиренні табори щодо механізму фінансування Києва. Основна суперечка точиться навколо питання, чи можна надавати Україні кредити за рахунок заморожених резервів Центрального банку Росії, значна частина яких зберігається в бельгійському фінансовому інституті Euroclear.

    Німеччина разом із країнами Північної та Східної Європи наполягають, що альтернативи використанню російських активів немає. Водночас Бельгія та Італія дедалі активніше просувають так званий план Б — фінансування України за рахунок спільного боргу ЄС, гарантованого загальним бюджетом союзу. Проти використання заморожених активів також виступають Болгарія, Мальта, Угорщина і Словаччина.

    Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у середу запропонувала два паралельні варіанти для виходу з кризи: модель, засновану на російських активах, і альтернативний сценарій із залученням спільних запозичень ЄС. За словами чотирьох дипломатів ЄС, ключовим елементом компромісу може стати виключення Угорщини та Словаччини зі спільної схеми погашення боргу, оскільки саме ці країни системно блокують подальшу підтримку України.

    Попри заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що тема російських активів нібито більше не обговорюватиметься в Брюсселі, низка європейських дипломатів заперечує цю позицію. За їхніми словами, використання заморожених коштів РФ залишається «єдиним реальним варіантом» для забезпечення стабільного фінансування України.

    Ідея спільного боргу ЄС традиційно викликає опір з боку північних країн, які роками не бажали гарантувати облігації для більш заборгованих держав Півдня. Дипломати порівнюють нинішню ситуацію з фінансовою кризою 2012–2013 років та програмами допомоги Греції у 2015 році. При цьому представники північних країн наголошують, що їхня позиція не пов’язана зі страхами щодо платоспроможності партнерів, а з прагненням забезпечити Україні довгостроковий і передбачуваний фінансовий ресурс.

    Очікується, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час саміту наполягатиме на детальному розгляді моделі спільного боргу. Його прихильники вважають її дешевшою та більш прозорою. Водночас критики наголошують, що такий підхід потребуватиме політичного схвалення з боку Віктора Орбана, який неодноразово погрожував заблокувати будь-які рішення щодо допомоги Україні.

    За словами дипломатів, у разі збереження глухого кута Європейській комісії доведеться шукати обхідні механізми фінансування, щоб Україна не залишилася без підтримки, водночас дозволивши окремим країнам зберегти політичне обличчя. Серед можливих варіантів — звільнення угорських і словацьких платників податків від участі у фінансуванні оборони України в обмін на зняття вето з боку їхніх урядів.

  • Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Порошенко задекларував понад 55 млн грн за жовтень: більшість грошей від Мінфіну Угорщини

    Народний депутат і лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко в жовтні 2025 року задекларував понад 55 мільйонів гривень доходів. Із цієї суми близько 52,5 млн грн він отримав від міністерства фінансів Угорщини — як повернення номіналу та відсотків за угорськими держоблігаціями. Ще понад 2,4 млн грн прийшли від інших іноземних емітентів цінних паперів. Такі дані оприлюднені в декларації на сайті НАЗК.

    Гроші, задекларовані Порошенком за жовтень, — це не зарплата депутата і не прибуток українського бізнесу, а виплати за інвестиціями в державні боргові папери інших країн. Згідно з декларацією, більша частина суми — майже 52,5 млн грн — надійшла від міністерства фінансів Угорщини. Формулювання таке саме, як і в попередніх деклараціях: повернення тіла облігацій плюс відсотки за ними. Ще понад 2,4 млн грн він показав як відсоткові виплати та часткове погашення номіналу іноземних облігацій інших держав.

    Це не перший випадок появи в деклараціях Порошенка угорських грошей. Восени 2023 року він уже задекларував понад 37 млн грн від Мінфіну Угорщини. Тоді це викликало політичну дискусію, тому що саме в цей період Порошенко готувався до поїздки в Будапешт і потенційної зустрічі з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан відомий різкими заявами щодо України і постійними контактами з Кремлем, що робить будь-який неформальний канал із ним токсичним усередині української політики.

    Політичний експерт Валентин Гладких тоді публічно припускав, що Порошенко через Орбана міг передати сигнал Москві та іншим зовнішнім гравцям про готовність взяти на себе роль переговорника щодо «примушення України до миру», посилаючись на досвід Мінських домовленостей часів його президентства. Це трактували як ознаку того, що Порошенко позиціонує себе не лише як опозиційного політика всередині країни, а й як суб’єкта зовнішньої гри.

    У «Європейській солідарності» такі припущення називають маніпулятивними. Партія наполягає, що мова йде про суто фінансові інструменти: Порошенко вкладає кошти в державні та корпоративні цінні папери — в Україні та за кордоном — і надалі спрямовує дохід на підтримку Збройних сил України. Тобто фінансові потоки, за версією партії, не мають політичних умов і не є «оплатою» за якісь контакти з урядом Угорщини чи особисто з Орбаном.

    Окремий штрих, який підкреслюють медіа: у серпні 2025 року Порошенко задекларував майже 1 млрд грн доходів за місяць. Це більше ніж у шість разів перевищує весь його задекларований прибуток за довоєнний 2021 рік. Такі суми дають його опонентам аргумент про «олігархічну природу» політика, але одночасно дозволяють самому Порошенку виставляти себе як людину, здатну фінансувати армію без звернення до бюджету.

    Водночас історія з Угорщиною має очевидний політичний підтекст. Орбан у європейських інституціях системно блокує і затягує рішення, важливі для Києва, і публічно просуває ідею «мирних переговорів» із Росією на умовах, які українська влада називає капітуляційними. На цьому тлі будь-які приватні фінансові відносини українського топ-політика з угорським державним боргом стають не тільки економічним фактом, а й полем для інтерпретацій: чи не намагається Порошенко вибудовувати власний канал впливу в Будапешті. Це питання й далі піднімають його критики.

    У відповідь команда Порошенка просуває іншу картинку — благодійні закупівлі для фронту, передача техніки, дронів, машин і тепловізорів. У публічній комунікації «ЄС» підкреслює, що походження грошей — інвестиційне, а використання — оборонне. Цей наратив напряму спрямований проти звинувачень у торгах із Орбаном.

    Фактично маємо три лінії. Перша — офіційні цифри НАЗК: понад 55 млн грн доходу за жовтень, з яких більшість — від Мінфіну Угорщини як виплати за облігаціями. Друга — політична інтерпретація критиків: Порошенко нібито вибудовує канал із Орбаном і через нього — з Москвою. Третя — версія самої «Європейської солідарності»: це звичайний дохід від цінних паперів, який іде на підтримку армії, а не «орбанівські гроші за послуги».

  • Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

    Орбан поставив під сумнів фінансову допомогу Україні на суму 50 мільярдів євро

    Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що подальша допомога Україні розміром 50 мільярдів євро тепер є «відкритим питанням», повідомив Bloomberg. Його заява пролунала на тлі триваючих переговорів у ЄС щодо продовження фінансової підтримки України.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан сказав журналістам після зустрічі європейських лідерів у Будапешті, що допомога Україні з боку США та Європи у розмірі 50 млрд євро, яка вже була погоджена, наразі є «відкритим питанням» після перемоги Дональда Трампа на виборах.

    Пакет заходів є недостатнім для подальшого фінансування України, а західні країни втомилися виділяти гроші, сказав Орбан.

    За його словами, після перемоги Трампа цього тижня країни ЄС також рухаються у напрямку чіткішого визначення своїх зобов’язань та цілей в Україні.

  • Орбан і Путін провели переговори, де українська криза зайняла не більше 5% часу

    Орбан і Путін провели переговори, де українська криза зайняла не більше 5% часу

    Наше джерело повідомляє, що Орбан провів широкі переговори з Путіним, де українська криза зайняла не більше 5% часу, решту часу обговорювали економічні та фінансові питання.

    Миру в Україні зараз не буде, поки не відбудеться наступ ЗСУ і вибори в США.
    Але обнадіює те, що багато хто усвідомлює, що зараз мир набагато ближче, ніж у 2022-23 роках, адже гравці почали приділяти більше уваги бізнес-домовленостям, які є важливим фактором, що мир близький.

    Кремль розігрує дипломатичну партію для дискредитації України.

    Візити Орбана (головного друга Путіна в Європі) мали б відбілити репутацію російського лідера і показати його “миротворцем”, який має достатньо відповідальності для завершення кровопролитної війни.

    Україна ж, яка відмовилася від умов угорського лідера, тепер виглядає чи не єдиним ініціатором продовження бойових дій. Лідери Туреччини, Індії та Китаю вже давно солідаризувалися з позицією РФ. А перфоманс Орбана дав їм черговий аргумент на користь підтримки Путіна.

    У разі збереження президентського крісла за демократами, Росія може почати нову велику фазу війни, відштовхуючись від відмови Києва піти на мирні переговори.

    У разі ж приходу Трампа, на нас чекає ймовірний договірняк, який влаштує всіх, крім України.

  • Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від Угорщини

    Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від Угорщини

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив впевненість у тому, що Європейський Союз, незважаючи на тимчасове блокування Угорщиною, ухвалить рішення про виділення 50 мільярдів євро Україні.

    Він наголосив, що рішення про позачерговий саміт не було викликане вето Угорщини, а лише бажанням інших 26 європейських країн надати Угорщині час для узгодження позиції.

    “Вони (ЄС) не хочуть мати ситуацію, коли постійно ухвалюються рішення “мінус один”, – сказав Кулеба.

    У випадку відсутності угоди протягом місяця, гроші все одно будуть виділені, а питання залишається, чи буде здійснено це рішення всіма 27 країнами ЄС чи без Угорщини.

    Раніше голова Європейської ради Шарль Мішель після завершення переговорів лідерів ЄС 14-15 грудня заявив, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан не дозволив ухвалити бюджетне рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні на 50 млрд євро. У зв’язку з цим лідери домовилися про позачерговий саміт, присвячений цьому питанню, який відбудеться 1 лютого.