Позначка: візова політика

  • США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    Державний департамент США переведе на постійну основу програму візових гарантій, яка дозволяє консульським працівникам вимагати від окремих заявників на неімміграційні візи внесення грошової застави. Максимальний розмір такого забезпечувального платежу збільшать до 20 тисяч доларів. У Вашингтоні пояснюють, що новий механізм має допомогти зменшити кількість порушень візового режиму та посилити контроль за дотриманням імміграційного законодавства.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією Державного департаменту США, консульські службовці отримають право вимагати внесення застави як одну з умов видачі неімміграційної візи для окремих категорій заявників із визначеного переліку країн.

    Програма візових гарантій була запущена у 2025 році в тестовому режимі. Тоді заявникам могли встановлювати фіксовану заставу в розмірі 5 тисяч, 10 тисяч або 15 тисяч доларів. Після ухвалення рішення зробити програму постійною її умови змінюються: мінімальну заставу у 5 тисяч доларів скасують, а максимальний розмір збільшать до 20 тисяч доларів.

    У Держдепартаменті зазначають, що механізм застосовуватиметься до громадян 50 країн, серед яких близько 30 держав Африки. До списку також увійшли окремі країни пострадянського простору, зокрема Грузія, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан.

    Україна до переліку держав, на громадян яких поширюватиметься нова програма, не входить.

    У Вашингтоні наголошують, що нові правила спрямовані на скорочення випадків порушення умов перебування за неімміграційними візами. Влада США вважає, що фінансова гарантія має стимулювати заявників своєчасно залишати країну після завершення дозволеного терміну перебування.

    Водночас правозахисні організації висловлюють занепокоєння нововведенням. На їхню думку, вимога щодо внесення значної грошової застави може створити додаткові труднощі для людей, які мають законні підстави для поїздок до США, але не можуть дозволити собі такі фінансові витрати.

    Президент США Дональд Трамп підтримує запровадження нових механізмів контролю за імміграцією. За його словами, посилення вимог до іноземців є необхідним для зміцнення національної безпеки та боротьби з нелегальною міграцією.

    Нові правила набудуть чинності після їх офіційної публікації у Федеральному реєстрі США.

    Останнім часом адміністрація Трампа активно переглядає підходи до міграційної політики та умов перебування іноземців у країні. Зокрема, раніше стало відомо, що Білий дім також розглядає можливість запровадження збору у розмірі 100 тисяч доларів для іноземних студентів, які після завершення навчання планують залишитися у США для працевлаштування.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.

  • Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Естонія хоче закрити Шенген для російських військових: ініціативу просувають на рівні ЄС

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські військовослужбовці, які брали участь у війні проти України, повинні бути позбавлені права в’їзду до Шенгенської зони. За його словами, така заборона має бути довгостроковою або навіть постійною та стати частиною спільної політики Європейського Союзу.

    Естонія вже почала просувати цю ініціативу серед європейських партнерів. У Таллінні вважають, що після завершення війни значна кількість російських військових із бойовим досвідом може становити серйозну загрозу для безпеки країн Європи. Саме тому, на думку естонського уряду, діяти потрібно на випередження.

    Крістен Міхал наголосив, що багато військових Росії можуть бути причетними до воєнних злочинів. У зв’язку з цим їхній в’їзд до країн Європи створює не лише політичні, а й реальні безпекові ризики. Він також підкреслив, що йдеться не про поодинокі випадки, а про потенційно велику кількість людей із досвідом бойових дій.

    Уряд Естонії звертає увагу на наслідки масштабної мобілізації в Росії. Там вважають, що після війни частина таких осіб може бути залучена до нових воєнізованих або приватних військових структур, які здатні діяти за межами країни.

    Наразі Естонія вже частково обмежила в’їзд для окремих категорій російських військових. Однак країна прагне, щоб подібні правила діяли на рівні всього Європейського Союзу. У Таллінні підкреслюють: ефективність таких рішень можлива лише за умови, що їх підтримають усі держави-члени.

    Водночас у ЄС зазначають, що питання візової політики частково залишається у компетенції національних урядів. Саме тому для впровадження загальноєвропейської заборони необхідно узгодити юридичні механізми та знайти спільну позицію.

    Європейські інституції вже розглядають можливість оцінки таких обмежень у межах чинного законодавства. Йдеться про пошук рішень, які дозволять поєднати принципи відкритості Шенгену з новими безпековими викликами.

    Експерти вважають, що ця ініціатива може стати частиною ширшої дискусії про післявоєнну архітектуру безпеки в Європі. Питання контролю за пересуванням осіб із бойовим досвідом набуває дедалі більшого значення на тлі війни та її довгострокових наслідків.

    Пропозиція Естонії може вплинути на формування нових підходів до безпеки в Європейському Союзі. Водночас її реалізація залежатиме від політичної волі інших країн і готовності діяти спільно.