Служба безпеки України повідомила про підозру колаборанту, який, за даними слідства, причетний до одного з найбільших випадків розграбування культурної спадщини України під час повномасштабної війни — вивезення понад 10 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Йдеться про Андрія Мальгіна, який очолює Центральний музей Тавриди в окупованому Криму та, за версією українських правоохоронців, координував незаконне транспортування музейних цінностей у листопаді 2022 року.
За інформацією СБУ та матеріалами слідства, у період 1–2 листопада 2022 року, під час відступу російських військ із Херсона, було організовано масове вивезення культурних цінностей. Загалом із музею було викрадено 10 785 експонатів — картини, ікони, графічні роботи, декоративне мистецтво та інші об’єкти, які становлять значну частину музейного фонду. Ці події підтверджуються й іншими джерелами: за оцінками правоохоронців, загалом із музею було незаконно вивезено понад 10 тисяч предметів мистецтва .
Пограбування відбувалося в умовах хаотичного відступу російських військ, але мало ознаки добре спланованої операції. За даними української сторони, експонати вантажили у вантажівки та вивозили спочатку на лівобережжя Херсонської області, а згодом транспортували до тимчасово окупованого Криму. Частина викрадених предметів, за інформацією міжнародних партнерів, могла опинитися у фондах кримських музеїв або бути прихованою для подальшого перепродажу.
Роль Андрія Мальгіна у цій схемі є ключовою. Ще з 2014 року він підтримував російську окупаційну політику в Криму та сприяв інтеграції українських культурних установ у російську систему. Після початку повномасштабної війни він, за даними слідства, долучився до системного вивезення культурних цінностей із окупованих територій. Раніше він вже потрапляв під санкції ЄС і Швейцарії саме через причетність до зберігання викрадених творів мистецтва з Херсона .
Слідчі СБУ кваліфікували дії підозрюваного як воєнний злочин — порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про оголошення його у міжнародний розшук. Українські правоохоронці також працюють над встановленням інших учасників схеми, включно з представниками окупаційної адміністрації та військовими.
Паралельно Україна активізує міжнародні механізми повернення викрадених культурних цінностей. Зокрема, у 2026 році країна отримала можливість напряму вносити дані про викрадені об’єкти до баз Інтерполу, що значно розширює можливості їхнього пошуку. Уже сотні предметів, викрадених із музеїв Херсона, внесено до міжнародних обліків .
Експерти зазначають, що випадок із Херсонським художнім музеєм є одним із найбільших задокументованих актів культурного мародерства в Європі за останні десятиліття. До війни колекція музею налічувала близько 14 тисяч експонатів, тож вивезення понад 10 тисяч фактично означає втрату більшої частини фонду.
Пограбування культурних установ на окупованих територіях стало системною практикою російських військових. Офіс Генерального прокурора України зафіксував аналогічні випадки в Маріуполі, на території заповідника «Кам’яна Могила» та інших об’єктах культурної спадщини. Це свідчить про цілеспрямовану політику привласнення культурних цінностей.
Фахівці підкреслюють, що такі дії мають не лише матеріальну, а й символічну мету — знищення культурної ідентичності та переписування історії. Викрадення мистецьких творів позбавляє країну частини її культурної пам’яті та ускладнює відновлення після війни.
Водночас Україна продовжує працювати над поверненням викрадених експонатів. Ведеться ідентифікація предметів, створюються цифрові каталоги, організовуються виставки, присвячені втраченим колекціям. Це дозволяє не лише фіксувати злочини, а й підвищувати міжнародну увагу до проблеми.
Таким чином, справа про розграбування Херсонського музею виходить далеко за межі кримінального провадження. Вона стала символом боротьби за культурну спадщину України та прикладом того, як війна впливає не лише на території, а й на історичну пам’ять цілої нації.
