Позначка: вирок

  • Апеляція ВАКС підтвердила вирок сумському судді-хабарнику

    Апеляція ВАКС підтвердила вирок сумському судді-хабарнику

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок судді Зарічного районного суду міста Суми Миколі Шершаку, якого засудили за отримання хабаря. Таким чином рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

    Як повідомляється, у вересні 2024 року ВАКС визнав Шершака винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за ухвалення потрібних рішень у двох адміністративних справах. Суд призначив йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та забороною обіймати посади в органах судової влади строком на три роки.

    Згідно з матеріалами справи, у 2019 році суддю затримали під час отримання 2 тисяч доларів США хабаря. Під час обшуків у нього виявили 1700 доларів удома та ще 300 доларів — при особистому огляді. Частину грошей Шершак зберігав у звичайній банці з-під зеленого горошку марки «Господарочка».

    Після викриття суддя намагався уникнути кримінальної відповідальності, подавши у 2021 році заяву про почесну відставку з правом на довічне грошове утримання. Однак розгляд цього питання зупинили через дисциплінарне провадження, а у квітні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила Шершака з посади без права на суддівську пенсію.

    Апеляційна палата ВАКС відхилила скарги сторони захисту, залишивши покарання без змін. Таким чином вирок у справі про хабар остаточно набув чинності, а засуджений суддя має відбути семирічний строк ув’язнення з повною конфіскацією майна.

  • Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Ексдиректор держпідприємства заволодів 7,3 млн грн на бронетехніку ЗСУ – вирок підтверджено

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 8 січня 2026 року залишила без змін вирок ВАКС від 25 вересня 2025 року щодо ексдиректора державного підприємства Сергія Швидкого, який заволодів державними коштами під час закупівлі елементів динамічного захисту для броньованої техніки Збройних сил України.

    Суд визнав Швидкого винним у злочинах, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 КК України. Йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, конфіскацію всього належного майна та штраф у розмірі 59 500 грн. Крім того, Швидкий позбавлений права обіймати керівні посади на державних та комунальних підприємствах строком на 3 роки.

    Досудове розслідування встановило, що у квітні 2022 року між Міністерством оборони України та підприємством укладено договір на постачання елементів динамічного захисту. Попри наявність частини компонентів на складі, директор оформлював їх «придбання» через приватну компанію, після чого кошти на суму 7,3 млн грн були заволоділи особи.

    Оскільки Швидкий з жовтня 2022 року переховувався від слідства, судове провадження велося у спеціальному порядку – in absentia. Обвинувальний акт направлено до суду в липні 2025 року.

    Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду.

  • Київський суд підтвердив вирок колишньому заступнику голови Нафтогазу

    Київський суд підтвердив вирок колишньому заступнику голови Нафтогазу

    Шевченківський районний суд Києва відмовив колишньому заступнику голови НАК «Нафтогаз України» Олександру Кацубі у перегляді вироку 2017 року, за яким його було визнано винним в організації злочинної групи та розкраданні державної власності.

    Захист намагався обґрунтувати перегляд результатами поліграфа, проведеного у 2025 році, проте суд визнав такі доводи юридично неспроможними. Адвокати стверджували, що угода про визнання вини 2017 року нібито базувалася на неправдивих свідченнях і пропонували результати детектора брехні як «нововиявлені обставини». Суд зазначив, що це не може бути підставою для скасування вироку.

    Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

    Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

    У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

    Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

  • Водій Citroën, що спричинив смертельну ДТП на Львівщині, отримав рік іспитового терміну

    Водій Citroën, що спричинив смертельну ДТП на Львівщині, отримав рік іспитового терміну

    Жовківський районний суд Львівської області виніс вирок водієві Володимиру Грабовому, який спричинив смертельну ДТП із мотоциклістом у селі Великий Дорошів. Суд призначив йому рік іспитового терміну.

    Аварія сталася 31 травня 2023 року. 59-річний водій Citroën Berlingo під час виїзду на головну дорогу не надав перевагу в русі 24-річному водієві мотоцикла Yamaha YZF-R1. В результаті зіткнення мотоцикліст загинув на місці.

    Під час судового розгляду Володимир Грабовий уклав із прокурором угоду про визнання вини, яку підтримала родина загиблого.

    Суддя Мар’яна Олещук визнала водія винним за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначила покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Однак суд звільнив Грабового від відбування покарання в колонії, замінивши його на рік іспитового терміну.

    Вирок ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

  • Екснардепа Аркадія Корнацького засудили до 3,5 років за незаконну компенсацію за житло

    Екснардепа Аркадія Корнацького засудили до 3,5 років за незаконну компенсацію за житло

    Вищий антикорупційний суд засудив колишнього народного депутата VIII скликання Аркадія Корнацького до трьох років і шести місяців позбавлення волі за незаконне отримання компенсації за житло на майже 914 тисяч гривень. Про рішення суду повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    За даними слідства, протягом своєї каденції Корнацький неправомірно отримував від держави компенсацію за оренду готельного номера в Києві. Він систематично подавав недостовірні відомості, попри те що не мав права на такі виплати, чим завдав збитків держбюджету на сотні тисяч гривень.

    ВАКС визнав його винним за ч. 2 ст. 364 ККУ — зловживання владою або службовим становищем. Суд призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки і 6 місяців, а також наклав штраф у розмірі 8,5 тисяч гривень. Окрім того, екснардепу заборонено обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, протягом трьох років.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати ВАКС упродовж 30 днів із моменту проголошення.

    У повідомленні САП ім’я не зазначалося, однак за фабулою справи йдеться саме про Аркадія Корнацького.

  • Незаконні рубки в Ростанському лісництві: організатор отримав лише 1,5 року іспиту

    Незаконні рубки в Ростанському лісництві: організатор отримав лише 1,5 року іспиту

    Шацький районний суд Волинської області оголосив вирок у справі про масштабну незаконну вирубку лісу. Під судом опинився 41-річний начальник відділення прикордонної служби Роман С., якого визнали організатором схеми з незаконної заготівлі та продажу деревини. Попри масштаби збитків і залучення кількох спільників, обвинувачений отримав лише 1,5 року іспитового строку.

    Згідно з вироком від 21 листопада, у січні 2025 року посадовець організував у Ростанському лісництві незаконні рубки. Щоб приховати діяльність, дерева зрізали на ділянках, де існували офіційні дозволи на заготівлю, — це дозволяло маскувати обсяги вирубки. Деревину вивозили вантажівкою ГАЗ та екскаватором, а потім розпилювали на приватних пилорамах у селах Острів’я та Мельники.

    Слідство встановило, що прикордонник залучив до схеми лісничого, який забезпечував доступ до ділянок та попереджав про можливі перевірки. Власники пилорам приймали незаконно добуту деревину, розпилювали її та реалізовували. За кожен кубометр учасники схеми отримували по 2000 грн.

    Правоохоронці задокументували щонайменше три епізоди незаконної діяльності — 29 січня, 8 лютого та 5 березня. Було знищено десятки дерев сосни, дуба, берези та вільхи поза межами дозволених обсягів. Деревину збували як приватним господарствам, так і відпочинковим комплексам.

    Схему вдалося викрити після того, як один зі спільників звернувся до правоохоронців і погодився на співпрацю зі слідством.

    Суддя Наталія Жевнєрова визнала Романа С. винним у незаконній вирубці лісу та привласненні чужого майна, скоєних у складі групи за попередньою змовою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 246, ч. 4 ст. 191 КК України). Утім, суд звільнив його від реального покарання, призначивши 1,5 року іспитового терміну.

    Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

  • Закликав до насильства проти ТЦК: суд засудив 40-річного блогера

    Закликав до насильства проти ТЦК: суд засудив 40-річного блогера

    На Чернігівщині суд засудив 40-річного блогера до п’яти років позбавлення волі за публічні заклики зривати мобілізацію та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Про вирок повідомив Чернігівський обласний ТЦК.

    Чоловік вів YouTube-канал із понад 7,6 тисячами підписників, перетворивши його на платформу для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом «консультацій» він пояснював аудиторії, як протидіяти законним діям співробітників ТЦК та СП, формував негативне ставлення до військових і відверто підбурював до агресії.

    За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

    На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

    Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.

  • Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Майже непоміченою пройшла новина про надто “м’яке рішення” ВАКС відносно одного з фігурантів резонансної справи про спробу дати хабар судді адвоката “групи Борзих” Дениса Микуліна. Про це пише видання 360ua.news.

    Так, 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила рішення щодо  застосування запобіжного заходу до адвоката Дениса Микуліна у вигляді застави в розмірі всього лише 200 тисяч гривень.

    Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

    Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

    Так, за інформацією видання ZN.UA,  Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

    Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є  Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

  • Суд визнав уродженця Сєвєродонецька винним у колабораційній діяльності

    Суд визнав уродженця Сєвєродонецька винним у колабораційній діяльності

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок у справі Андрія Самарченка — уродженця Сєвєродонецька, якого звинуватили у співпраці з російськими компаніями під час повномасштабної війни. Чоловіка визнали винним у колабораційній діяльності та призначили штраф у розмірі 102 тисяч гривень з конфіскацією майна.

    Згідно з матеріалами суду, Самарченко раніше працював на ПрАТ «Сєвєродонецький Оргхім» — підприємстві, що спеціалізувалося на проєктно-технічній документації для хімічної, нафтової та газовидобувної промисловості. До 2022 року серед клієнтів компанії були російські корпорації, такі як «Лукойл» і «Роснефть».

    Після початку війни Самарченко разом із партнерами створив у Москві компанію «ТехИнновации» й продовжив розробку програмних продуктів для промислових клієнтів, зокрема для «Норнікеля». При цьому він залишався співробітником «Оргхіму» на посаді керівника офісу управління проєктами.

    Слідство встановило, що до березня 2025 року Самарченко та його спільники через литовську компанію TP AIM UAB переказали з Росії в Україну близько 400 тисяч євро.

    Обвинувачений визнав провину й уклав із прокурором угоду. Суд врахував співпрацю з правоохоронцями під час розслідування.

    Суддя Олексій Фазикош визнав Самарченка винним за статтею про колабораційну діяльність. Крім штрафу та конфіскації майна, чоловіка позбавили права протягом 10 років займатися розробкою проєктів програмних продуктів для російських нафтопереробних, металургійних та інших підприємств.

  • Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Ексголову ДФС Насірова визнали винним і взяли під варту просто в залі суду

    Вищий антикорупційний суд засудив колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова до шести років позбавлення волі. Його визнали винним у зловживанні владою в інтересах структур екснардепа-втікача Олександра Онищенка. Насірова взяли під варту в залі суду. Вирок поки не набрав законної сили й може бути оскаржений. Про це повідомляють Суспільне, Центр протидії корупції та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Колегія суддів ВАКС у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського визнала Романа Насірова винуватим у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) — йдеться про незаконні рішення, які дозволяли компаніям, пов’язаним з Олександром Онищенком, відтерміновувати сплату ренти за користування надрами і податкові зобов’язання. За даними сторони обвинувачення, держава через це недоотримала понад 2 мільярди гривень.

    Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

    Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

    Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

    Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

    Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

    Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.