Nenkainfo.com

Позначка: Ярослав Качинський

  • Качинський висунув гучні звинувачення проти України: заговорив про «чорних копачів» і пограбування могил

    Качинський висунув гучні звинувачення проти України: заговорив про «чорних копачів» і пограбування могил

    Лідер польської опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослав Качинський виступив із резонансною заявою щодо України. Політик стверджує, що на території колишніх польських сіл на заході України нібито проводяться незаконні розкопки, під час яких можуть бути осквернені людські останки та викрадені цінності. При цьому Качинський не навів конкретних місць, дат або інших доказів, які дозволили б незалежно підтвердити висунуті ним звинувачення.

    Заява пролунала в особливо чутливий момент для українсько-польських відносин. Останніми місяцями Київ і Варшава активізували роботу над пошуком та ексгумацією останків поляків, загиблих під час трагічних подій Другої світової війни. Водночас історична тематика знову стала одним із найбільш конфліктних питань у відносинах двох держав.

    Качинський написав у соцмережах, що отримав інформацію про діяльність так званих «чорних копачів» у місцях, де раніше існували польські села в регіоні, який у польській історіографії називають Східною Галичиною. За твердженням політика, йдеться не просто про несанкціонований пошук історичних предметів, а про втручання у місця поховань.

    Лідер PiS також заявив про нібито осквернення останків загиблих та пошук коштовностей заради фінансової вигоди. Ще серйозніше звинувачення Качинський адресував місцевій українській владі, стверджуючи, що подібна діяльність нібито відбувається за її «мовчазної згоди».

    Однак важлива деталь полягає в тому, що у своїй публічній заяві польський політик не уточнив, де саме відбувалися описані ним події. Не були названі конкретні населені пункти, особи, причетні до розкопок, або матеріали правоохоронних органів, які підтверджували б його слова. Українські та польські медіа, які повідомили про заяву Качинського, також звертають увагу на відсутність конкретних доказів.

    Попри це, Качинський анонсував політичну реакцію. За його словами, «Право і справедливість» має намір звернутися до найважливіших державних установ Польщі, зокрема до Міністерства закордонних справ, із вимогою надати пояснення та відреагувати на те, що лідер PiS називає «злочинною діяльністю».

    Таким чином, історія може вийти за межі заяви опозиційного політика і стати предметом офіційної комунікації між Варшавою та Києвом. Водночас станом на момент появи повідомлень немає підтвердження, що польські державні органи встановили факти незаконних розкопок саме за описаних Качинським обставин.

    Особливо показовим є час появи заяви. Лише нещодавно на Волині проходили офіційні ексгумаційні роботи, санкціоновані українською стороною. 13 липня польський Інститут національної пам’яті розпочав роботи на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька у колишньому Любомльському повіті. Для проведення ексгумації польські фахівці отримали необхідні дозволи України.

    До робіт залучили фахівців польського Інституту національної пам’яті, спеціалістів підприємства «Волинські старожитності» та представника Вроцлавського медичного університету. У процесі також брали участь представники польського Міністерства культури і національної спадщини та консульства Польщі в Луцьку.

    Роботи проводилися у трьох місцях, де під час попередніх досліджень у квітні були виявлені людські останки. Йшлося про братську могилу у Волі Островецькій, поховання біля фундаменту колишньої школи в Острівках та окрему могилу неподалік місцевого кладовища.

    Уже протягом другого тижня досліджень польський IPN повідомляв про виявлення в одній із братських могил останків щонайменше 38 людей. Поряд знаходили особисті речі, зокрема медальйони, хрестики, елементи одягу та прикраси. Офіційні роботи мали тривати до 7 серпня.

    Це суттєво відрізняється від ситуації, яку описує Качинський. Роботи IPN проводилися офіційно, після отримання дозволів української сторони та за участю представників польських державних установ. Натомість лідер PiS говорить про зовсім інші, нібито несанкціоновані розкопки. Публічних доказів того, що між цими подіями існує будь-який зв’язок, наразі немає.

    Тема ексгумацій багато років була одним із головних історичних подразників у відносинах Києва та Варшави. Україна після тривалої перерви відновила можливість проведення пошукових та ексгумаційних робіт польських жертв. Водночас суперечки навколо оцінки Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА продовжують впливати на сучасні політичні відносини двох держав. Reuters у червні зазначав, що історична пам’ять знову стала джерелом серйозної напруги між союзниками.

    До того ж історичний конфлікт активно використовується у інформаційному протистоянні. Reuters 14 серпня повідомив із посиланням на польських посадовців та експертів, що Росія посилює дезінформаційні кампанії в Польщі, використовуючи саме суперечки між Варшавою та Києвом навколо Волинської трагедії. За даними, наведеними агентством, антиукраїнський контент у польському сегменті соцмереж різко зріс, причому частина активності штучно посилювалася ботами.

    Це не означає, що конкретна заява Качинського пов’язана з російською дезінформацією — доказів такого зв’язку немає. Однак загальний інформаційний фон робить будь-які непідтверджені звинувачення навколо історичних поховань особливо чутливими.

    Ситуація також демонструє парадокс нинішніх польсько-українських відносин. З одного боку, після багаторічних суперечок Україна фактично відкрила шлях для проведення польськими фахівцями офіційних пошукових та ексгумаційних робіт. Останні дослідження на Волині відбувалися за дозволом Києва та із залученням польських державних структур. З іншого — історичні питання продовжують ставати приводом для нових політичних конфліктів.

    Тепер ключовим питанням є те, чи представить «Право і справедливість» конкретні матеріали на підтвердження слів свого лідера. Без назв населених пунктів, матеріалів правоохоронців, фотографій, документів або інших перевірених доказів твердження Качинського залишаються саме заявами польського політика.

    Не менш важливою буде реакція офіційної Варшави та української сторони. Якщо інформація про незаконне втручання у поховання підтвердиться, йтиметься вже не лише про політичну суперечку, а про можливе правопорушення, яке потребуватиме розслідування. Якщо ж підтверджень не з’явиться, резонансна заява ризикує стати ще одним епізодом дедалі гострішої боротьби навколо історичної пам’яті — теми, яка знову помітно впливає на відносини України та Польщі.

  • Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання кількості випадків насильства щодо українців із риторикою та діями представників правих політичних сил. За його словами, саме політики правого табору сприяли формуванню атмосфери, яка толерує прояви ненависті та агресії.

    Відповідні заяви Шлапка зробив у відповідь на критику з боку канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, де раніше заявили, що уряд не може впоратися зі зростанням агресії в країні.

    За словами речника польського уряду, відповідальність за нинішню ситуацію значною мірою лежить на політичному таборі “Об’єднаної правиці”. Він стверджує, що саме ця політична сила протягом останніх років створювала суспільну атмосферу, яка сприяла радикалізації окремих груп та зростанню проявів нетерпимості.

    Шлапка також звинуватив лідера партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського у тому, що він відкрив шлях до польської політики представникам радикальних середовищ. На його думку, окремі політики правого спектра дедалі частіше використовують риторику, схожу на висловлювання ультраправого політика Гжегожа Брауна, який відомий своїми проросійськими поглядами та резонансними заявами.

    Речник уряду наголосив, що подібні висловлювання створюють небезпечний суспільний фон і фактично легітимізують мову ненависті.

    “Усе це є діями, які в публічному просторі фактично дають дозвіл на ненависть”, – заявив Шлапка.

    Окремо представник уряду розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького. За його словами, глава держави не реагує належним чином на нещодавні випадки агресії, що також викликає занепокоєння уряду.

    Шлапка назвав подібну поведінку політиків безвідповідальною та заявив, що її наслідки можуть бути надзвичайно серйозними.

    “Це просто варварські дії з боку політиків. Їхні наслідки є дуже жорстокими, але ми боротимемося з цим із усією безкомпромісністю”, – наголосив він.

    Заяви речника уряду пролунали на тлі резонансного нападу на українців у Польщі. 27 липня у Вроцлаві група молодиків жорстоко побила українку та її хлопця. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Згодом польські правоохоронці повідомили про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до нападу. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та мотиви нападників.

    Останнім часом тема безпеки українців у Польщі дедалі частіше стає предметом політичних дискусій. На тлі окремих випадків насильства між представниками влади та опозиції посилюється взаємна критика щодо причин зростання суспільної напруги, а уряд запевняє, що вживатиме жорстких заходів для протидії злочинам на ґрунті ненависті та захисту всіх людей, які перебувають на території країни.

  • «Пустити Путіна до кордонів Польщі»: антиукраїнська заява Чарнека розколола «ПіС»

    «Пустити Путіна до кордонів Польщі»: антиукраїнська заява Чарнека розколола «ПіС»

     

    Заява кандидата на посаду прем’єр-міністра Польщі від партії «Право і справедливість» Пшемислава Чарнека про можливе припинення фінансування українського озброєння спричинила масштабний політичний скандал. Пропозицію розкритикували не лише представники чинної польської влади, а й впливові політики самої «ПіС», включно з її лідером Ярославом Качинським та колишнім прем’єром Матеушем Моравецьким.

    Конфлікт виявився значно серйознішим за звичайну суперечку навколо України. Він оголив внутрішню боротьбу за вплив у найбільшій опозиційній партії Польщі, поставив під сумнів політичне майбутнє Чарнека та посилив припущення, що «Право і справедливість» може знову змінити свого кандидата на главу уряду перед парламентськими виборами.

    Приводом для кризи стали слова Чарнека в ефірі Telewizja Republika. Політик заявив, що Європейський Союз, зокрема під тиском Польщі, повинен тимчасово зупинити фінансування озброєння України та її післявоєнної відбудови. Такі обмеження він запропонував зберігати доти, доки українська влада, за його формулюванням, не повернеться на шлях «гуманних цінностей».

    Свою пропозицію Чарнек пов’язав із польськими претензіями до української політики історичної пам’яті, зокрема з темою ОУН, УПА та Степана Бандери. Представники «ПіС» і раніше погрожували блокувати вступ України до Європейського Союзу через історичні суперечки. Однак ідея використати військову допомогу як інструмент тиску стала значно радикальнішим кроком. На початку липня Качинський також заявляв, що його партія не погодиться на вступ України до ЄС без зміни українського підходу до цих історичних питань, але тоді не закликав припиняти постачання зброї.

    Реакція польської влади

    Представники уряду Дональда Туска звинуватили Чарнека у проведенні політики, яка суперечить безпековим інтересам Польщі. Сам Туск назвав висловлювання політика «ідіотичними» та охарактеризував боротьбу польських правих сил за найбільш жорстку позицію щодо України як небезпечне «змагання в антиукраїнськості».

    Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що реалізація подібного плану фактично наблизила б Росію до польських кордонів. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш також наголосив: ті, хто переконує, що підтримка України шкодить Польщі, насправді діють проти польської безпеки та інтересів НАТО.

    Ще різкіше висловився міністр-координатор польських спеціальних служб Томаш Сємоняк. На його думку, Чарнек почав говорити мовою Кремля, оскільки припинення допомоги Україні відповідає стратегічним інтересам Москви.

    Однак справжнім ударом для Чарнека стала не критика політичних опонентів, а реакція керівництва його власної партії.

    Качинський публічно відмежувався

    Лідер «Права і справедливості» Ярослав Качинський заявив, що військова допомога Україні, включно з підтримкою через механізми Європейського Союзу, є безумовно необхідною. За його словами, це питання безпосередньо пов’язане з польськими державними інтересами та національною безпекою.

    Качинський також повідомив, що висловлювання Чарнека окремо розгляне керівництво партії. Таким чином, він не лише дистанціювався від заяви свого кандидата на посаду прем’єра, а й фактично визнав, що між позиціями провідних представників «ПіС» виникла серйозна суперечність.

    Пізніше представники партії намагалися применшити масштаб конфлікту. У «ПіС» стверджували, що ситуацію вже з’ясовано і відкритого спору між Качинським та Чарнеком нібито немає. Сам Чарнек заявив, що ніколи не заперечував стратегічної зацікавленості Польщі у перемозі України над Росією. Водночас він не відмовився від ідеї зупинки європейського фінансування української зброї і запевнив, що готовий повторити свої слова.

    Така позиція створила для партії ще одну проблему. З одного боку, Качинський підтвердив необхідність військової допомоги Україні. З іншого — офіційний кандидат «ПіС» у прем’єри продовжив просувати протилежну пропозицію.

    Лідер «Конфедерації» Славомір Менцен використав цей конфлікт, щоб поставити під сумнів політичну самостійність Чарнека. Він іронічно заявив, що кандидат від «ПіС» може самостійно вирішувати хіба що, яке вино — біле чи червоне — пити на офіційних прийомах, тоді як справжні рішення все одно ухвалює Качинський.

    Моравецький пішов проти Чарнека

    Скандал дозволив відкрито виступити колишньому прем’єр-міністру Польщі Матеушу Моравецькому, який тривалий час конкурує з Чарнеком за вплив у «Праві і справедливості».

    Моравецький наголосив, що Польща підтримувала Україну не через наївність і не в очікуванні вдячності, а виходячи з холодного геополітичного розрахунку. За його словами, в інтересах Варшави, щоб між Польщею та Росією існувала держава, здатна стримувати російський імперіалізм. Тому Україна має продовжувати захищатися, зокрема за кошти Європейського Союзу.

    Експрем’єр також публічно застеріг свою партію від копіювання риторики «Конфедерації» та ультраправого середовища Гжегожа Брауна. Моравецький заявив, що, говорячи мовою радикальних правих, «ПіС» лише відкриває власним виборцям шлях до відмови від підтримки партії.

    Це стало прямою атакою на стратегію, яку уособлює Чарнек. Його жорстка риторика мала допомогти «ПіС» повернути виборців, що перейшли до «Конфедерації» та ще радикальніших політичних сил. Проте тепер усередині партії побоюються, що така тактика може дати протилежний результат: помірковані прихильники відійдуть, а радикальний електорат усе одно залишиться з оригінальними ультраправими партіями.

    Внутрішня боротьба загрожує розколом

    Суперечка навколо України наклалася на вже наявний конфлікт між різними групами впливу у «ПіС». Навколо Моравецького сформувалося об’єднання «Розвиток Плюс». Конкурентне середовище, пов’язане з Чарнеком та Яцеком Сасіним, створило організацію «Насамперед Польща».

    Керівництво «ПіС» ухвалило рішення заборонити членам партії участь у політичних асоціаціях, фондах та інших подібних структурах. Політикам дали сім днів, щоб припинити таку діяльність. Речник партії Рафал Бохенек підтвердив, що рішення стосується, зокрема, об’єднань Моравецького та Сасіна.

    Представники «Насамперед Польща» погодилися виконати вимогу Качинського. Водночас серед прихильників Моравецького пролунали сигнали, що вони можуть не підкоритися. Польські ЗМІ повідомляли, що після завершення семиденного терміну керівництво «ПіС» може розпочати процедуру виключення непокірних політиків із партії.

    Така ситуація підсилює припущення про можливе створення Моравецьким окремого політичного проєкту. Навіть якщо формального розколу не станеться найближчим часом, боротьба між колишнім прем’єром і кандидатом Качинського вже стала публічною.

    Чи замінять Чарнека

    Польські медіа повідомляють, що восени Чарнек може втратити статус кандидата «Права і справедливості» на посаду прем’єр-міністра. Його слабким місцем називають не лише суперечливі висловлювання, а й обмежену здатність залучати виборців за межами найбільш відданого партійного електорату.

    Серед можливих альтернатив раніше згадували керівника канцелярії президента Польщі Збігнева Богуцького. Качинський підтверджував, що його кандидатуру дійсно розглядали, однак домовленості тоді досягти не вдалося. До ширшого списку потенційних кандидатів також потрапляли Анна Крупка та Тобіаш Бохенський.

    Заміна кандидата не означатиме автоматичного повернення «ПіС» до проукраїнської риторики. Партія зберігає жорсткі претензії до Києва в питаннях історичної пам’яті та європейської інтеграції. Проте скандал навколо Чарнека показав межу, яку навіть значна частина польських консерваторів поки не готова перейти: військову допомогу Україні у «ПіС» усе ще розглядають як інструмент захисту не лише Києва, а й самої Польщі.

    Саме тому спроба Чарнека використати зброю як засіб політичного шантажу перетворилася для нього на серйозну загрозу. Заява, яка мала сподобатися радикальним виборцям, натомість послабила його позиції, загострила внутрішню боротьбу та поставила перед Качинським питання, чи здатен нинішній кандидат привести партію до перемоги на наступних парламентських виборах.

  • Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Туск висунув умову Україні: Київ має зробити перший крок до деескалації

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що отримав від української сторони низку позитивних сигналів щодо готовності до діалогу навколо складних історичних питань, однак наголосив, що для реальної деескалації напруженості очікує першого офіційного кроку саме від Києва. За його словами, нинішні суперечки не повинні перекреслити стратегічне партнерство між двома країнами, проте їх неможливо ігнорувати, адже вони викликають сильний суспільний резонанс у Польщі.

    Про це повідомляє Polsat News.

    Виступаючи перед журналістами, Дональд Туск зазначив, що останніми днями мав контакти як із чинними представниками української влади, так і з колишніми українськими високопосадовцями. За його словами, ці звернення свідчать про те, що в Україні також усвідомлюють важливість збереження конструктивних відносин із Польщею та необхідність не допустити подальшого загострення ситуації.

    Особливу увагу глава польського уряду приділив листу третього президента України Віктора Ющенка. За словами Туска, звернення українського політика було дуже особистим і щирим. Ющенко закликав польську сторону спільно працювати над болючими сторінками спільної історії, не дозволяючи їм стати головною перепоною для майбутньої співпраці між двома державами.

    Прем’єр Польщі переказав зміст листа, зазначивши, що експрезидент України закликав зробити все можливе, аби історичні конфлікти не визначали майбутнє українсько-польських відносин. На думку Туска, це звернення стало одним із найбільш змістовних сигналів, які він отримав останнім часом із Києва.

    “Колишній президент України звернувся до мене з дуже щирим закликом, щоб ми спробували спільно попрацювати над цим минулим і постаралися зробити так, щоб минуле не визначало майбутнє. Бо якщо минуле буде керувати нами, то майбутнє не буде простим”, – сказав польський прем’єр.

    Разом із тим Туск наголосив, що самих позитивних сигналів недостатньо. Він переконаний, що нинішня ситуація вимагає конкретних політичних рішень та чітких заяв з боку української влади. Насамперед, за його словами, Варшава очікує реакції Києва на резонансне рішення президента України Володимира Зеленського щодо присвоєння одному з українських військових підрозділів назви на честь героїв Української повстанської армії.

    Прем’єр Польщі назвав це рішення невдалим і таким, що викликало серйозне занепокоєння серед польського суспільства. Саме тому, на його думку, зараз важливо отримати від української сторони чітке пояснення або крок, який засвідчить готовність до врегулювання ситуації.

    “Ми очікуємо від України першого кроку після цього невдалого рішення президента Зеленського. Було б добре почути дуже чіткий сигнал із боку Києва. Вони намагаються, але ми все ж хотіли б почути це чітко й упевнено”, – заявив Туск.

    Польський прем’єр підкреслив, що не ставить під сумнів стратегічний характер відносин між Польщею та Україною. За його словами, Варшава й надалі підтримуватиме український народ у боротьбі проти російської агресії, однак це не означає, що складні історичні питання можна відкладати на невизначений час.

    Туск зазначив, що польське суспільство дуже чутливо сприймає тематику Волинської трагедії та діяльності ОУН і УПА. Саме тому будь-які рішення української влади, які можуть бути інтерпретовані як героїзація історичних постатей, пов’язаних із цими подіями, викликають гостру реакцію в Польщі.

    Заява польського прем’єра пролунала на тлі помітного загострення українсько-польських відносин через історичну тематику. Останніми тижнями польські політики дедалі частіше наголошують, що питання історичної пам’яті має стати одним із ключових елементів подальшого політичного діалогу між двома країнами.

    Попри це, офіційний Київ продовжує демонструвати готовність до пошуку компромісів. 3 липня під час візиту до Варшави міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів переговори зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. Центральною темою зустрічі стало саме зниження напруги у двосторонніх відносинах.

    Українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, який передбачає регулярні консультації між дипломатичними відомствами, активізацію роботи спільної групи істориків, проведення нових експертних зустрічей та розширення діалогу між представниками релігійних громад обох країн.

    Окремо Київ підтвердив готовність продовжити співпрацю щодо проведення ексгумацій та пошукових робіт на території України. Саме це питання тривалий час залишалося одним із найбільш чутливих у польсько-українському діалозі. Українська влада заявила, що й надалі готова видавати необхідні дозволи для проведення відповідних досліджень.

    Водночас у Польщі продовжують лунати дедалі жорсткіші заяви щодо української євроінтеграції. Напередодні лідер найбільшої опозиційної партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив, що його політична сила у разі повернення до влади блокуватиме вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не перегляне своє ставлення до діяльності ОУН та УПА.

    Ще одним резонансним епізодом стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла. Польський лідер пояснив цей крок незгодою з рішенням про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв УПА та заявив, що Польща не може погодитися з будь-якими проявами, які, на її думку, пов’язані з героїзацією осіб або організацій, відповідальних за злочини проти польського населення.

    Попри складний політичний фон, польський уряд наголошує, що підтримка України у війні проти Росії залишається незмінною. Польща від початку повномасштабного вторгнення є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову техніку, гуманітарну допомогу, фінансову підтримку та прийнявши мільйони українських біженців.

    Експерти зазначають, що нинішнє загострення відносин значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними процесами у Польщі, де тема історичної пам’яті традиційно має вагоме значення. Водночас як у Варшаві, так і в Києві усвідомлюють, що стратегічне партнерство між двома державами залишається критично важливим для безпеки всього східного флангу Європи та подальшої підтримки України у війні проти Росії.

    Саме тому, попри жорсткі заяви та політичні суперечки, обидві сторони продовжують дипломатичні контакти й шукають механізми, які дозволять не допустити переростання історичних дискусій у повномасштабну політичну кризу. У найближчі тижні саме результати цих переговорів можуть визначити, чи вдасться Києву та Варшаві повернути двосторонні відносини до конструктивного русла, зберігши при цьому стратегічне партнерство, яке стало одним із ключових факторів підтримки України після початку повномасштабної війни.

  • Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Лідер найбільшої польської опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Ярослав Качинський закликав не допустити вступу України до Європейського Союзу, доки Київ, на його думку, не перегляне державну політику щодо історичної пам’яті. Політик заявив, що Україна має повністю відмовитися від “культу Степана Бандери”, припинити вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також змінити підхід до оцінки подій Волинської трагедії. Він наголосив, що саме це стане ключовою умовою підтримки європейської інтеграції України з боку його політичної сили.

    Про це повідомляє польський телеканал Polsat News, який отримав текст листа, адресованого членам партії “Право і справедливість”.

    У своєму зверненні Качинський окреслив позицію PiS щодо майбутнього переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом і заявив, що у разі повернення його партії до влади Польща використовуватиме всі політичні та дипломатичні інструменти, аби заблокувати членство України в ЄС до виконання висунутих вимог.

    За словами політика, питання історичної пам’яті для Польщі є не менш важливим, ніж питання безпеки чи економічної співпраці.

    “Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відкине курс, обраний сьогодні. Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн і, більше того, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації”, – йдеться у зверненні.

    Качинський стверджує, що нинішня політика української влади щодо історичних постатей та визвольного руху суперечить європейським цінностям і не може залишатися поза увагою держав-членів Європейського Союзу.

    Він також звернувся до своїх однопартійців із закликом уже зараз активно протидіяти політиці чинного уряду Дональда Туска, який підтримує європейську інтеграцію України та виступає за продовження переговорів про її вступ до ЄС.

    На думку лідера PiS, польська опозиція повинна використати всі можливі парламентські, політичні та міжнародні механізми, щоб не допустити, як він висловився, “інтеграції України з Європейським Союзом на привілейованих умовах”.

    У листі політик окремо наголосив, що історична пам’ять є питанням національної безпеки Польщі.

    Він заявив, що польська держава не може погодитися із прославленням осіб та організацій, яких у Польщі вважають відповідальними за масові вбивства польського населення під час Другої світової війни.

    “Жодна суверенна держава не може навіть у найменшій мірі миритися з геноцидними діями проти власної нації”, – зазначив Качинський.

    Значну частину свого звернення він присвятив темі фінансової підтримки України.

    Політик заявив, що після початку повномасштабного російського вторгнення Польща понесла значні економічні витрати, підтримуючи Україну як у військовій, так і в гуманітарній сферах.

    За словами Качинського, польські громадяни фактично фінансують значну частину функціонування української держави.

    “Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави”, – заявив він.

    При цьому Качинський висловив обурення через рішення про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв Української повстанської армії.

    Він назвав такий крок неприпустимим з огляду на польську оцінку історичних подій на Волині та у Східній Галичині.

    За словами політика, Польща не може погодитися з тим, що підрозділ української армії, який отримує підтримку від західних союзників, носить назву, пов’язану з особами, яких польська сторона вважає причетними до злочинів проти польського населення.

    Подібні заяви Качинський робить не вперше.

    Ще раніше він пропонував, щоб Польща почала блокувати відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС саме через суперечки навколо історичної пам’яті та найменування українських військових підрозділів.

    Партія “Право і справедливість” традиційно займає більш жорстку позицію щодо історичних аспектів українсько-польських відносин, ніж нинішній уряд Дональда Туска.

    Водночас після початку повномасштабної війни саме уряд PiS був одним із головних міжнародних союзників України.

    За час перебування цієї політичної сили при владі Польща передала Україні значні обсяги військової техніки, стала одним із ключових логістичних центрів постачання західного озброєння та прийняла мільйони українських громадян, які рятувалися від війни.

    Нинішній уряд Дональда Туска загалом продовжує курс на підтримку України, однак останнім часом між Києвом і Варшавою періодично виникають суперечки навколо історичних тем.

    Однією з найчутливіших залишається питання Волинської трагедії 1943–1944 років.

    У Польщі ці події офіційно трактують як геноцид польського населення, тоді як в Україні наголошують на необхідності спільного історичного діалогу та комплексного вивчення трагічних сторінок минулого.

    Попри ці розбіжності, останніми тижнями сторони активізували дипломатичні контакти з метою зниження напруженості.

    3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави провів переговори з главою польської дипломатії Радославом Сікорським.

    Після зустрічі український міністр повідомив, що Київ запропонував пакет антикризових заходів, покликаних зменшити напругу навколо історичних питань.

    Йдеться про регулярні консультації між дипломатами, проведення зустрічей українських і польських істориків, розширення міжурядового діалогу, а також залучення представників церков до процесу примирення.

    Україна також підтвердила готовність продовжувати видачу дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт щодо жертв Волинської трагедії, що тривалий час залишалося одним із ключових питань у двосторонніх відносинах.

    На тлі цих дипломатичних зусиль заяви Качинського можуть ускладнити політичну дискусію навколо європейської інтеграції України.

    Попри те, що наразі “Право і справедливість” перебуває в опозиції, ця політична сила залишається однією з найбільших у Польщі й має значний вплив на суспільні настрої.

    Питання історичної пам’яті традиційно посідає важливе місце у політичному порядку денному PiS і регулярно використовується під час виборчих кампаній.

    Водночас офіційна позиція нинішнього польського уряду полягає у підтримці членства України в Європейському Союзі за умови виконання всіх необхідних критеріїв та проведення реформ, передбачених переговорним процесом.

    Останні заяви Ярослава Качинського свідчать, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин і можуть стати важливим елементом внутрішньополітичної боротьби у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів.

  • Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS), колишній прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що поверне Україні орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, який отримав від президента Володимира Зеленського у 2022 році. Одночасно політик виступив із закликом розпочати блокування наступних етапів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, назвавши це своєю особистою позицією.

    Про відповідну заяву Качинського повідомило польське видання RMF24. Вона прозвучала на тлі різкого загострення українсько-польських відносин через суперечки навколо історичної пам’яті та рішень української влади щодо вшанування Української повстанської армії.

    За словами Качинського, рішення повернути українську державну нагороду є не жестом проти українського народу, а демонстрацією його ставлення до «українських еліт». Крім того, він назвав цей крок «актом лояльності» до президента Польщі Кароля Навроцького, який представляє політичний табір «Права і справедливості».

    Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Качинський отримав у червні 2022 року за внесок у розвиток українсько-польського співробітництва та підтримку України після початку повномасштабного вторгнення Росії. На той момент польський політик був одним із найактивніших міжнародних союзників Києва та неодноразово виступав із закликами до максимальної військової допомоги Україні.

    Нова заява пролунала під час пресконференції, де Качинський коментував проведення Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у польському Гданську. Особливе обурення політика викликала участь у заході міського голови Львова Андрія Садового. Качинський назвав його «прихильником Бандери» та заявив, що сама присутність львівського мера на конференції демонструє ставлення української влади до Польщі.

    Окремо лідер PiS висловився щодо європейської інтеграції України. Він заявив, що Польща, на його думку, має розпочати блокування відкриття нових переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Водночас Качинський уточнив, що це є його особистою позицією і не є офіційним рішенням партії «Право і справедливість».

    Серед умов покращення українсько-польських відносин політик назвав офіційне визнання Україною відповідальності за події Волинської трагедії 1943 року, вибачення та завершення ексгумації й поховання всіх жертв. Саме історичні питання, за словами Качинського, залишаються головною перешкодою для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Заява Качинського стала продовженням дипломатичної кризи, яка виникла після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування «імені Героїв УПА». В Україні це рішення пояснили відновленням історичних традицій українського війська, однак у Польщі воно викликало різку критику через ставлення до УПА як до організації, відповідальної за масові вбивства польського населення на Волині під час Другої світової війни.

    Після цього президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Український президент повернув відзнаку до Варшави поштою, наголосивши, що сприймав її як відзнаку всього українського народу, який бореться проти російської агресії. Слідом за Зеленським від польських нагород відмовилися також Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

    Попри жорсткі заяви представників польської опозиції, уряд прем’єр-міністра Дональда Туска займає більш стриману позицію. Польський прем’єр неодноразово наголошував, що історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом, особливо в умовах російської агресії. Водночас уряд змушений враховувати зростання критичних настроїв щодо України всередині польського суспільства, які активно використовують праві політичні сили.

    Саме через дипломатичне загострення президент Володимир Зеленський не прибув на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а сам форум відбувається за участю представників десятків держав, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу. Під час конференції обговорюються питання післявоєнної відбудови України, залучення інвестицій та подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза стала найсерйознішою у відносинах між Україною та Польщею з початку повномасштабного російського вторгнення. Водночас більшість європейських партнерів закликають обидві країни уникати подальшої ескалації, оскільки конфлікт навколо історичної пам’яті може бути використаний Росією для послаблення єдності союзників України.

    Попри гучні заяви Ярослава Качинського, офіційна позиція польського уряду щодо підтримки України та її європейської інтеграції наразі залишається незмінною. Однак історичні суперечки дедалі більше впливають на політичний порядок денний у Польщі, особливо напередодні майбутніх парламентських виборів, що може ускладнити подальший розвиток українсько-польського партнерства.