Nenkainfo.com

Позначка: Європейський Союз

  • Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала всі вимоги ЄС для вступу: уряд готується до наступного етапу переговорів

    Україна отримала від Європейського Союзу повний пакет умов, необхідних для вступу до блоку. У Брюсселі українській делегації передали вимоги за фінальними трьома переговорними кластерами.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, українська делегація під час переговорів у Брюсселі отримала від ЄС перелік умов, які необхідно виконати для завершення переговорного процесу щодо членства.

    «Сьогодні українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами», — зазначила очільниця уряду.

    Йдеться про такі переговорні блоки:

    кластер 3 — «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток»,
    кластер 4 — «Зелений порядок денний та стале з’єднання»,
    кластер 5 — «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».

    Свириденко наголосила, що тепер Україна вперше має повний перелік умов, виконання яких є необхідним для вступу до Європейського Союзу.

    «Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких є необхідним для вступу в ЄС — вперше в історії», — підкреслила прем’єрка.

    Вона нагадала, що раніше, у грудні, українська сторона вже отримала бенчмарки за іншими трьома переговорними кластерами: «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини».

    Таким чином Україна тепер має повний набір вимог, необхідних для подальшого просування переговорів щодо членства.

    Водночас у Європейському Союзі звучать різні оцінки щодо перспектив розширення. Зокрема, раніше в ЄС обговорювали можливість відкласти членство України на тривалий термін. Детальніше про ці дискусії читайте у матеріалі.

    Свириденко підкреслила, що наступним етапом стане виконання цих умов, впровадження необхідних реформ та підготовка до закриття переговорних кластерів.

    «Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС», — пояснила вона.

    Раніше також повідомлялося, що у Європейському Союзі обговорюють різні сценарії розширення та можливі терміни приєднання України до блоку.

    За словами прем’єр-міністерки, уряд і надалі працюватиме над виконанням умов Євросоюзу, реалізовуватиме необхідні реформи та звітуватиме перед європейськими партнерами.

  • У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні відкласти повноправне членство на період від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, такий тривалий період очікування є неприйнятним для Києва. Водночас, зазначив він, існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів у Євросоюзі.

    «Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій. А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — пояснив Качка.

    Віцепрем’єр зазначив, що деякі впливові країни ЄС, зокрема Німеччина, ставлять на перше місце фактор довіри до державних інституцій. Європейські партнери прагнуть бачити не лише ухвалення законів, а й їхню стабільну роботу протягом тривалого часу.

    За даними Bloomberg, Європейський Союз також розглядає кілька варіантів, які можуть закріпити членство України у майбутній мирній угоді. Серед можливих рішень — надання Києву гарантій, пов’язаних із членством у ЄС, а також доступ до частини прав держав-членів ще до повноцінного вступу.

    Повідомляється, що проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає можливість вступу до Євросоюзу у 2027 році. До цього часу Україна може отримати окремі переваги членства.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ прагне приєднатися до ЄС якнайшвидше, оскільки членство розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для держави.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Наприкінці 2023 року ЄС схвалив початок переговорів про вступ, а формальний переговорний процес стартував у 2024 році. Водночас просування цього процесу ускладнюється позицією окремих держав-членів, зокрема Угорщини.

    Водночас стало відомо, що Україна вже отримала повний пакет умов для вступу до ЄС.

  • Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    Україна побоюється зміни позиції ЄС через війну на Близькому Сході

    В Офісі президента провели нараду, присвячену можливим наслідкам війни на Близькому Сході для України. За інформацією джерел у владі, під час обговорення президент Володимир Зеленський поцікавився, як новий конфлікт може вплинути на військову підтримку України, енергетичну ситуацію в Європі та загальну міжнародну політику щодо війни з Росією.

    Співрозмовники зазначають, що одним із перших ризиків, які обговорювалися, може стати скорочення поставок ракет для систем протиповітряної оборони. Однак, за словами учасників наради, це розглядається лише як один із можливих викликів і не є найгіршим сценарієм.

    Також у владі звертають увагу на можливе зростання світових цін на нафту і газ. Подібний розвиток подій може вплинути на економічну ситуацію в Європі, що, своєю чергою, позначиться на політичних рішеннях щодо підтримки України.

    Найбільші побоювання, за словами джерел, пов’язані з можливими змінами позиції окремих країн Європейського Союзу у питанні переговорів із Росією. У разі затягування війни на Близькому Сході частина європейських держав може посилити занепокоєння через енергетичну безпеку.

    У цьому контексті в Офісі президента також обговорювали заяви російського керівництва щодо можливості припинення поставок газу до Європи. За словами співрозмовників, на Банковій вважають, що подібний сценарій може створити додатковий тиск на європейські уряди.

  • Понад 50% українок повідомили про сексуальні домагання та дискримінацію в Європі

    Понад 50% українок повідомили про сексуальні домагання та дискримінацію в Європі

    Українські жінки, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни, стикаються з високим рівнем фізичного, сексуального та психологічного насильства в країнах Європейського Союзу. Про це йдеться у звіті European Union Agency for Fundamental Rights, оприлюдненому 24 лютого. Про результати дослідження повідомило видання Deutsche Welle.

    Після вторгнення Росії близько 2,5 мільйона жінок і дівчат залишили Україна та отримали тимчасовий захист у державах ЄС. Директорка FRA Сірпа Раутіо наголосила, що країни-члени повинні гарантувати постраждалим належний захист, підтримку та доступ до правосуддя.

    Звіт базується на опитуванні 2024 року серед понад 1200 українок, які проживають у Чехії, Німеччині та Польщі, а також на інтерв’ю з 30 жінками, що зазнали насильства.

    За даними дослідження, кожна четверта українка повідомила про фізичне або сексуальне насильство з початку війни. Із них 62% постраждали вже в одній із країн ЄС, ще 9% — під час втечі до Євросоюзу. Водночас 39% респонденток заявили про випадки насильства в Україні, у частині випадків — з боку російських військових.

    Крім того, 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання після початку війни, а 23% — про онлайн-домагання. Ці показники перевищують середній рівень серед жінок у країнах ЄС.

    Також близько 54% респонденток стикалися з негативною реакцією або нападами після публічного спілкування українською мовою, особливо в Чехії та Польщі. Майже кожна четверта жінка отримувала пропозиції житла чи роботи, які могли мати ознаки експлуатації.

    У FRA наголошують на необхідності посилення програм підтримки, інформування про права та створення безпечних механізмів повідомлення про випадки насильства.

  • У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    У Раді заявили про ризик «фінансової трагедії» вже найближчим часом

    Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що Україна може зіткнутися з «фінансовою трагедією» вже протягом найближчого місяця, якщо не буде ухвалено рішення про підвищення податків для забезпечення фінансування бюджетних витрат і виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами.

    За його словами, у квітні може виникнути дефіцит коштів для покриття державних видатків. Депутат наголосив, що відтермінування виконання вимог не скасовує їхньої обов’язковості, а питання наповнення бюджету залишається критичним.

    Гетманцев зазначив, що ризики недофінансування усвідомлюють як він, так і міністр фінансів, оскільки бюджетний процес потребує стабільних джерел надходжень. У цьому контексті він розкритикував уряд за значні витрати на різні соціальні виплати, вказуючи на необхідність більш жорсткого підходу до фінансової дисципліни.

    Фінансова ситуація ускладнюється й зовнішніми факторами. Зокрема, питання нової програми співпраці з Міжнародний валютний фонд залишається важливим для макрофінансової стабільності країни. Крім того, повідомляється про труднощі з ухваленням кредитних рішень у межах Європейський Союз через позицію окремих держав-членів, зокрема Угорщина.

    Експерти наголошують, що в умовах воєнного стану фінансова стійкість держави залежить від поєднання внутрішніх ресурсів і міжнародної підтримки. Будь-які затримки з фінансуванням можуть вплинути на соціальні виплати, оборонні видатки та роботу державних інституцій.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від рішень парламенту, уряду та міжнародних партнерів щодо бюджетної політики та фінансових домовленостей.

  • Прострочений паспорт чи віза: головні причини депортації українців з Європи

    Прострочений паспорт чи віза: головні причини депортації українців з Європи

    Багато українців стикаються з труднощами ще на етапі перетину кордону, однак після виїзду за межі країни не всі враховують ризик депортації. Насправді така загроза є реальною, особливо у випадках порушення міграційного законодавства або проблем із документами.

    Основною вимогою для іноземців у країнах Європейського Союзу залишається суворе дотримання правил перебування. Порушення навіть формальних вимог може стати підставою для примусового повернення на батьківщину.

    У 2026 році підставами для видворення з території ЄС можуть бути:

    закінчення строку дії закордонного паспорта,
    відсутність чинної візи або дозволу на проживання,
    працевлаштування за типом візи, який не передбачає права на роботу,
    відсутність медичного страхування,
    регулярна підприємницька діяльність без офіційної реєстрації бізнесу,
    помилки в міграційних документах,
    використання підроблених документів або подання неправдивої інформації.

    Найчастіше проблеми виникають саме через документи. Водночас уникнути їх нескладно — достатньо регулярно перевіряти строк дії паспорта, візи чи дозволу на проживання та вчасно оновлювати необхідні довідки.

    Перед переїздом або тривалим перебуванням у країнах ЄС варто переконатися, що тип візи відповідає меті поїздки, а всі дані у документах є актуальними. Також важливо заздалегідь ознайомитися з вимогами конкретної держави, адже правила можуть відрізнятися.

    Експерти наголошують: навіть одна депортація може суттєво ускладнити подальші подорожі до країн Європейського Союзу та вплинути на можливість отримання нових віз або дозволів на проживання.

  • Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Антоніо Таяні: Італія підтримує вступ України до ЄС, але першими мають стати Балкани

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що розширення Європейського Союзу має розпочатися з країн Західних Балкан, і лише після цього – з України. Відповідну позицію він озвучив в інтерв’ю італійській щоденній газеті Corriere della Sera.

    За словами Таяні, Рим загалом підтримує європейські прагнення Києва, однак вважає, що перед Балканським регіоном Італія має історичні та політичні зобов’язання, тому саме ці держави повинні отримати пріоритет у процесі приєднання до ЄС.

    «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, перед якими ми маємо зобов’язання, і для нас вони є пріоритетом», – наголосив міністр.

    Він також повідомив, що у березні в Римі відбудеться зустріч у форматі «Друзі Балкан», а 1 квітня італійська делегація разом із німецьким міністром Йоганном Вадефулем відвідає Белград, щоб продемонструвати підтримку Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Водночас Таяні запевнив, що Італія не відмовляється від допомоги Україні. За його словами, Київ має перспективу членства, але повинен «пройти певний шлях», виконати необхідні реформи та критерії ЄС.

    Наразі статус кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна отримала у червні 2022 року рішенням Європейської Ради. Водночас на членство претендують і шість балканських країн: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Косово. Деякі з них перебувають у статусі кандидатів уже багато років, зокрема Північна Македонія – з 2004 року.

    Європейська інтеграція залишається одним із ключових елементів безпекової стратегії України. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що вступ до ЄС є частиною ширшого плану гарантій безпеки та завершення війни з Росією. Однак, за інформацією низки джерел, навіть у разі досягнення мирної угоди швидке членство України у 2026 році виглядає малоймовірним.

    Окремо варто зазначити, що раніше інші представники італійського уряду також робили стримані заяви щодо українських перспектив. Зокрема, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто висловлював скепсис щодо можливості повернення Україною всіх окупованих територій.

    Таким чином, позиція Рима демонструє підтримку України на політичному рівні, але без готовності до прискореної процедури вступу, що фактично ставить Київ у чергу після Балкан.

  • Великий податковий закон: як влада намагається проштовхнути непопулярні вимоги МВФ

    Великий податковий закон: як влада намагається проштовхнути непопулярні вимоги МВФ

    Більшість непопулярних податкових вимог міжнародних партнерів уряд вирішив об’єднати в одному законопроєкті. Влада розраховує, що такий підхід дозволить швидше зібрати голоси у Верховній Раді, однак без компромісів із народними депутатами ухвалити документ буде складно.

    Під час січневого візиту до Києва директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої урядовці та парламентарі намагалися переконати Фонд пом’якшити частину податкових вимог. Йдеться передусім про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок вартістю до 150 євро, оподаткування доходів цифрових платформ, закріплення ставки військового збору на рівні 5%, заборону ФОПам-єдинникам брати участь у державних тендерах, запровадження ПДВ для ФОПів та встановлення критеріїв трудових відносин для боротьби зі схемами прихованого найму.

    Хоча загальний обсяг програми з МВФ становить 8,2 млрд доларів на чотири роки, без неї Україна не зможе отримати фінансування від інших партнерів. Зокрема, йдеться про десятки мільярдів євро допомоги від Європейського союзу, які є ключовим джерелом покриття бюджетного дефіциту та фінансування оборонних потреб. Фактично альтернативи виконанню зобов’язань перед МВФ у Києва немає.

    Один великий закон і політичний торг

    На тлі парламентської кризи та проблем зі збором голосів уряд вирішив об’єднати кілька найбільш чутливих податкових норм в один документ. У парламенті його вже неофіційно називають «одним великим податковим законом». До нього планують включити оподаткування цифрових платформ, скасування пільг на міжнародні посилки та фіксацію військового збору на рівні 5%.

    Ці положення мають бути додані до законопроєкту між першим і другим читаннями за ініціативи уряду. Саме такий механізм дозволяє мінімізувати публічні дискусії на старті та винести найбільш непопулярні рішення вже на фінальному етапі.

    Втім, навіть за такого сценарію уряду доведеться шукати стимули для депутатів. Одним із можливих «пряників» у владних колах називають скасування довічного статусу PEP — політично значущої особи. Для багатьох парламентарів цей статус створює серйозні проблеми у відносинах із банками та фактично обмежує фінансову діяльність після завершення кар’єри.

    Спроби скасувати або обмежити дію статусу PEP депутати робили й раніше. У 2022 році Рада вже скорочувала його до трьох років після звільнення, однак під тиском міжнародних партнерів довічний статус було відновлено. Тепер ідея знову повертається у порядку денному — і, ймовірно, саме як частина пакету податкових змін.

    ПДВ для ФОПів — окрема історія

    Найбільш резонансна вимога МВФ — запровадження податку на додану вартість для ФОПів — не увійшла до «великого податкового закону». За формальними умовами Україна має лише внести відповідний законопроєкт до парламенту, а не обов’язково ухвалювати його в короткі строки.

    Проєкт документа Міністерство фінансів оприлюднило ще у грудні, однак після цього його внесення до Ради було відкладене. Ба більше, уряд паралельно ухвалив рішення про одноразові виплати ФОПам через проблеми з електропостачанням, що виглядає як спроба знизити соціальну напругу.

    Проти запровадження ПДВ для ФОПів виступають як представники бізнесу, так і частина урядовців та аналітичних центрів. У результаті фінальний варіант законопроєкту, якщо він усе ж потрапить до парламенту, може бути значно м’якшим за початкові пропозиції.

    Поки що незрозуміло, чи погодяться міжнародні партнери на всі можливі пом’якшення. Особливо з урахуванням того, що разом із податковими змінами депутати знову можуть спробувати переглянути статус PEP.

    Часу для маневру дедалі менше. Без програми МВФ та прив’язаного до неї фінансування від Європейського союзу бюджетні ресурси України можуть вичерпатися вже навесні. Тож найближчі тижні стануть вирішальними для долі «великого податкового закону» і подальших переговорів із міжнародними партнерами.

  • Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Керівництво Словаччини заявило про припинення військової підтримки України

    Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо та голова Національної ради Ріхард Раші погодилися відмовитися від подальшої військової підтримки України. Про це повідомляє словацьке видання Aktuality.

    За інформацією медіа керівники держави зустрілися за спільним обідом, під час якого обговорили ключові питання внутрішньої та зовнішньої політики Словаччини. Петер Пеллегріні зазначив, що розмова була «відкритою, конструктивною і прагматичною» та стосувалася всіх важливих для країни тем.

    Президент повідомив журналістам, що Словаччина все ж матиме свого представника на переговорах так званої «коаліції рішучих», однак при цьому Братислава не планує продовжувати військову допомогу Україні і не направлятиме своїх військових.

    Крім того, Пеллегріні заявив, що Словаччина не братиме участі у наданні гарантій за позикою Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро.

    Позиція словацької влади щодо України посилюється і в риториці оборонного відомства. Раніше міністр оборони Словаччини Роберт Каліняк заявив, що Україна, за його словами, ніколи не стане членом НАТО, а також зіткнеться з великими труднощами на шляху до вступу в Європейський Союз.

    Каліняк також стверджував, що Україна нібито «мала шанс» завершити війну ще у 2022 році, але не скористалася ним. Ці заяви викликали гостру реакцію з боку українських політиків та експертів, які розцінюють таку позицію як фактичне підігравання російській риториці.

  • Фінансовий розкол ЄС може визначити результат війни проти України

    Фінансовий розкол ЄС може визначити результат війни проти України

    Війна Росії проти України, ймовірно, завершиться вже наступного року, однак на умовах, які будуть вкрай несприятливими для Києва. Такий песимістичний прогноз висловив західний політичний оглядач, аналізуючи фінансову та політичну ситуацію навколо підтримки України.

    На його думку, ключовою проблемою стало те, що Європейський Союз не зміг домовитися про використання приблизно 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Саме ці кошти могли б забезпечити Україні фінансову стійкість і дати змогу стабільно фінансувати оборону протягом тривалого часу.

    Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

    Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

    Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

    Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

    Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

    Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.