Позначка: закон

  • Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Зеленський підписав закон про продовження військового збору після завершення воєнного стану

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає продовження дії військового збору ще на три роки після офіційного завершення або скасування воєнного стану. Про це йдеться у картці відповідного законопроєкту.

    Документ закріплює довгостроковий механізм фінансового забезпечення оборонних потреб держави та є частиною міжнародних зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Він входить до переліку структурних “маяків”, виконання яких є умовою для подальшого фінансування в межах програм макрофінансової підтримки.

    Закон встановлює такі ставки військового збору: для фізичних осіб — 5% від доходу, для фізичних осіб-підприємців 1, 2 та 4 груп — 10% від мінімальної заробітної плати, що у 2026 році становить близько 865 грн щомісяця, а для ФОП 3 групи та юридичних осіб — 1% від доходу. Військовий збір продовжить діяти автоматично ще протягом трьох років після припинення воєнного стану без необхідності окремого перегляду.

    Однією з ключових норм документа є створення у державному бюджеті спеціального фонду, до якого спрямовуватимуться надходження від військового збору. Ці кошти матимуть цільове призначення і використовуватимуться для фінансування оборонних потреб держави, а не надходитимуть до загального фонду бюджету. Це дозволяє забезпечити більш стабільне та прогнозоване фінансування сектору безпеки й оборони у середньостроковій перспективі.

    Верховна Рада ухвалила цей закон 7 квітня, його підтримали 257 народних депутатів. Рішення ухвалювалося на тлі необхідності забезпечення стабільних доходів державного бюджету в умовах тривалої війни та значного навантаження на фінансову систему.

    Економісти зазначають, що військовий збір залишається одним із ключових інструментів наповнення бюджету, оскільки утримується автоматично із доходів громадян і бізнесу та не потребує складного адміністрування. Умови його продовження після завершення воєнного стану розглядаються як елемент довгострокової фінансової моделі держави.

    Продовження дії військового збору також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України перед МВФ. Міжнародні партнери традиційно приділяють увагу стабільності доходної частини бюджету та здатності держави фінансувати оборонні й соціальні видатки без різких дисбалансів.

    Після початку повномасштабної війни податкова система України зазнала змін, спрямованих на адаптацію до воєнних умов. Військовий збір став одним із основних стабільних джерел фінансування оборонного сектору, і його продовження після завершення воєнного стану фактично формує довгострокову модель фінансового забезпечення безпеки держави.

  • Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    Українським роботодавцям нарахували 2,76 млрд грн штрафів за невиконання квоти для людей з інвалідністю

    У 2025 році 8 697 українських роботодавців отримали штрафи за невиконання нормативу щодо працевлаштування людей з інвалідністю. Загальна сума санкцій склала 2,76 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Опендатабот.

    За даними аналітики, такі компанії становлять близько 10% від усіх роботодавців, які були зобов’язані забезпечити відповідну квоту. Для порівняння, у 2023 році цей показник сягав 17,5%, а до початку повномасштабної війни — лише 2,5%.

    Загалом під дію нормативу у 2025 році підпадали 88 705 компаній із чисельністю від восьми працівників. Це на 2% менше, ніж роком раніше.

    У середньому один роботодавець має сплатити 317 тисяч гривень штрафу. За рік цей показник зріс на 20%.

    Відповідно до законодавства, підприємства зобов’язані забезпечувати працевлаштування людей з інвалідністю на рівні не менше 4% від загальної чисельності працівників. Для колективів до 25 осіб передбачено щонайменше одне робоче місце для такої категорії працівників, тоді як для компаній із менш ніж вісьмома співробітниками ця норма не застосовується.

  • Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Утримання у ТЦК: що дозволяє закон і коли це вже порушення

    Питання законності утримання громадян у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації викликає дедалі більше суспільних дискусій. Фахівці наголошують, що строки такого затримання чітко визначені законодавством і не можуть перевищувати встановлені межі без належних підстав.

    Юристи зазначають, що відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема статті 263, максимальний строк адміністративного затримання становить до трьох годин. Це означає, що після складання адміністративного протоколу особу не можуть утримувати довше цього часу у стандартних випадках.

    Водночас закон передбачає окремі винятки. Зокрема, у разі порушення прикордонного режиму затримання може тривати довше, але не більше ніж 72 години.

    Що стосується перебування громадян безпосередньо у приміщеннях ТЦК, тривале утримання можливе лише за наявності рішення суду або за участі правоохоронних органів. Без таких підстав утримання людини протягом кількох днів є незаконним.

    Юрист Владислав Дерій підкреслює, що перевищення трьох годин після оформлення адмінпротоколу може розцінюватися як незаконне обмеження свободи.

    У випадках, коли особу фактично не випускають із приміщення, це може стати підставою для звернення до правоохоронних органів. Йдеться, зокрема, про можливі ознаки кримінальних правопорушень — незаконного позбавлення волі або перевищення службових повноважень.

    Таким чином, законодавство чітко визначає рамки дій посадових осіб. Порушення цих норм може мати серйозні юридичні наслідки, а громадяни мають право захищати свої права у встановленому порядку.

  • Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    Мобілізація 50+ в Україні: що змінилося і кого можуть призвати

    В Україні продовжено дію воєнного стану до 4 травня 2026 року, що означає збереження загальної мобілізації військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років. Водночас для громадян старше 50 років діють ті самі правила призову, але з певними практичними нюансами.

    Відповідно до законодавства, мобілізації підлягають усі військовозобов’язані, які не мають відстрочки або бронювання. Сам по собі вік не є підставою для звільнення від служби. Тому чоловіки у віці 50+, 55+ і навіть 59 років можуть бути призвані до лав Збройних сил України на загальних умовах.

    Ключову роль у питанні мобілізації відіграють не роки, а індивідуальні фактори. Передусім враховується стан здоров’я, який визначає військово-лікарська комісія, наявність військової або цивільної спеціальності, що може бути корисною для армії, а також наявність відстрочки чи броні.

    Якщо особа визнається придатною до служби і має потрібні навички, її можуть мобілізувати незалежно від віку в межах встановленого законодавством діапазону. Водночас практика показує, що військовозобов’язаних старшого віку частіше залучають не до бойових підрозділів першої лінії, а до тилових частин, логістики, забезпечення або адміністративної роботи, де цінується досвід і професійні компетенції.

    Разом з тим універсального підходу не існує. Рішення про місце служби ухвалюється індивідуально, залежно від потреб армії та конкретної ситуації.

    Не підлягають мобілізації чоловіки, які мають законну відстрочку або бронювання, зокрема працівники критично важливих підприємств і установ. Повне звільнення від служби можливе також у разі непридатності за станом здоров’я, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії.

    Паралельно у Верховній Раді триває робота над змінами до законодавства у сфері військової служби. Зокрема, зареєстровано законопроєкт №15086, який передбачає заборону направляти військовослужбовців у зону бойових дій одразу після завершення базової підготовки.

    Таким чином, мобілізація в Україні охоплює всі вікові категорії до 60 років, а для чоловіків старше 50 діють ті самі правові норми, однак із урахуванням їхнього стану здоров’я та професійного досвіду.

  • Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Парламент ухвалив закон про скасування платежів для власників зруйнованого житла

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає звільнення мешканців пошкодженого житла від сплати комунальних послуг і податків на період відновлення. Рішення підтримали 308 народних депутатів.

    Йдеться про депутатську ініціативу, яку парламент затвердив у другому читанні. Закон спрямований на підтримку громадян, чиє житло постраждало внаслідок бойових дій або інших руйнувань.

    Згідно з документом, власники та мешканці пошкодженого житла зможуть тимчасово не сплачувати комунальні послуги, а також окремі податки, пов’язані з нерухомістю. Пільга діятиме на період відновлення житла.

    Очікується, що реалізація закону дозволить зменшити фінансове навантаження на постраждалі родини та пришвидшити процес відновлення житлового фонду.

    Деталі механізму застосування пільг мають бути визначені додатково на рівні підзаконних актів.

    Раніше повідомлялося, що українці витрачають до 84% своїх доходів на їжу та комунальні послуги, через що більшість домогосподарств фактично живе у режимі виживання, майже не маючи можливості відкладати кошти або витрачати їх на інші потреби.

  • Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    Пенсії з 1 квітня перерахують не всім: хто отримає підвищення

    В Україні триває індексація пенсій, яка стартувала з 1 березня, а вже з 1 квітня Пенсійний фонд проводить традиційний автоматичний перерахунок виплат для працюючих пенсіонерів. Однак, як пояснюють юристи, у деяких випадках громадянам варто не чекати автоматичного підвищення, а звертатися самостійно.

    За словами адвоката Івана Хомича, механізм перерахунку досить простий: Пенсійний фонд переглядає коефіцієнт страхового стажу. Саме додатковий стаж найчастіше стає підставою для зростання виплат.

    Перерахунок проводиться у двох випадках. Перший — якщо після призначення пенсії людина відпрацювала щонайменше 24 місяці. Другий — якщо з моменту останнього перерахунку минуло два роки, навіть якщо додатковий стаж менший.

    У більшості випадків перерахунок здійснюється автоматично, без подання заяви. У Пенсійному фонді вже є всі необхідні дані щодо стажу та заробітної плати.

    Втім, є важливий нюанс. Як зазначає експерт, на практиці фонд не завжди враховує заробітну плату за останні роки роботи. Найчастіше пенсія зростає лише за рахунок додаткового стажу.

    Саме тому після перерахунку варто перевірити документи — зокрема розпорядження Пенсійного фонду — і переконатися, що враховано всі показники, які могли б збільшити виплати.

    Окремо юрист звертає увагу на ситуації, коли вигідніше подати заяву самостійно. Наприклад, якщо право на перерахунок виникло раніше, ніж відбудеться автоматичне підвищення. У такому разі пенсіонер може кілька місяців отримувати старий розмір виплат.

    Зокрема, якщо пенсію призначили у 2024 році, право на перерахунок може з’явитися у 2026-му, але автоматично його проведуть лише з 2027 року. У такому випадку звернення до Пенсійного фонду дозволить отримати підвищення раніше.

    Розмір збільшення пенсії залежить від індивідуальних показників — страхового стажу та, у деяких випадках, заробітної плати. Точний відсоток підвищення визначити заздалегідь неможливо.

    Водночас перерахунок не стосується частини пенсіонерів. Йдеться про тих, у кого ще не минуло два роки після призначення пенсії, а також про отримувачів спеціальних пенсій — військових, суддів, прокурорів та інших категорій.

    Юристи радять у разі сумнівів звертатися до фахівців або безпосередньо до Пенсійного фонду, адже неправильні розрахунки можуть призвести до втрати частини виплат.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що народний депутат Михайло Новіков задекларував пенсію понад 1,4 млн гривень на рік, що значно перевищує середні виплати в Україні та пов’язано з особливими умовами нарахування для окремих категорій.

  • Одеситка скасувала штрафи на 900 тисяч за доходи з OnlyFans через суд

    Одеситка скасувала штрафи на 900 тисяч за доходи з OnlyFans через суд

    П’ятий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення у справі мешканки Одеси Катерини Бурдейної, яка змогла через суд скасувати податкові донарахування та штрафи на суму близько 900 тисяч гривень. Йдеться про доходи, отримані на платформі OnlyFans.

    Згідно з матеріалами справи, у жовтні 2024 року податкова служба отримала інформацію від уповноважених органів Великої Британії про доходи українки. За цими даними, протягом 2021–2022 років вона отримала 117 427 доларів США від компанії Fenix International, яка володіє платформою OnlyFans. У гривневому еквіваленті це становило понад 3,6 мільйона гривень.

    На підставі цих даних у січні 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку. За її результатами податківці нарахували податок на доходи фізичних осіб разом зі штрафами на суму понад 826 тисяч гривень, військовий збір із санкціями — майже 69 тисяч гривень, а також додаткові штрафи за неподання декларацій.

    Втім, жінка оскаржила ці рішення у суді. Ключовим аргументом стало те, що податкова служба порушила процедуру проведення перевірки і фактично не повідомила її належним чином.

    Як встановив суд, інспектори надсилали всі документи — запити, наказ про перевірку та повідомлення — на адресу, за якою позивачка не проживала ще з 2019 року. Листи поверталися без вручення, однак це не зупинило податківців: перевірку вони розпочали, не дочекавшись навіть повернення кореспонденції.

    Суд наголосив, що платник податків має право бути поінформованим про перевірку та брати у ній участь. Недотримання цієї процедури є підставою для визнання перевірки незаконною.

    Враховуючи ці обставини, суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення, а апеляційний суд 17 березня 2026 року залишив це рішення без змін. Таким чином, усі штрафи та донарахування були повністю анульовані.

    Податкова служба ще може оскаржити це рішення у Верховному Суді, однак наразі справа завершилася на користь позивачки.

    Цей випадок демонструє, що навіть за наявності інформації про доходи платника податків, недотримання процедурних норм може призвести до скасування всіх фінансових санкцій.

    Раніше ми писали, що засновник платформи OnlyFans Леонід Радвінський — американський бізнесмен українського походження — помер 23 березня 2026 року у віці 43 років.

  • В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні посилюють контроль за відвідуванням шкіл: батькам загрожують штрафи за прогули дітей

    В Україні можуть штрафувати батьків за систематичні прогули школярів без поважних причин. Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №241 від 25 лютого, яка зобов’язує працівників навчальних закладів фіксувати факти відсутності учнів та передавати інформацію до правоохоронних органів.

    Згідно з новими правилами, відповідальність за облік відвідування покладається на директорів шкіл, класних керівників і шкільних психологів. У разі виявлення прогулів без поважних причин вони мають повідомляти про це підрозділи ювенальної превенції поліції.

    Підставою для притягнення до відповідальності є стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає покарання за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.

    У разі першого порушення суд може призначити штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень. Якщо ж ситуація повторюється протягом року, сума штрафу зростає і може становити від 1700 до 5100 гривень.

    Таким чином, держава посилює контроль за освітнім процесом і відповідальністю батьків за відвідування школи дітьми. Влада наголошує, що регулярна присутність учнів на заняттях є важливою умовою їхнього розвитку та успішного навчання.

  • Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    Чоловіків до 25 років можуть мобілізувати через непідписаний закон

    В Україні залишається неврегульованим питання мобілізації чоловіків віком до 25 років, які раніше мали статус “обмежено придатний до військової служби”. Попри ухвалений Верховною Радою закон, який мав би заборонити їх мобілізацію, документ досі не набрав чинності.

    Про це повідомляють юристи, коментуючи звернення громадян щодо змін у законодавстві після скасування категорії “обмежено придатний”.

    Раніше в українському законодавстві існувала категорія громадян, які визнавалися обмежено придатними до військової служби. Після змін, ухвалених під час повномасштабної війни, цю категорію скасували. Усі такі громадяни повинні були пройти повторну військово-лікарську комісію і отримати новий статус.

    В одному з випадків до юристів звернувся 23-річний чоловік, який раніше мав статус “обмежено придатний”, а після змін отримав статус військовозобов’язаного. Він поцікавився, чи можуть його мобілізувати, враховуючи вік та наявність законопроєкту, який мав би це обмежити.

    Юристи пояснюють, що на сьогодні ситуація залишається правово невизначеною. Адвокат Юрій Айвазян зазначає, що так звана директива №11379д не є нормативно-правовим актом і не має юридичної сили.

    Водночас у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон №3939-IX, який передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років, якщо вони раніше були визнані обмежено придатними. Однак цей закон досі не підписаний президентом, а отже — не набрав чинності.

    Через це, за словами юристів, колишні обмежено придатні, які не мають оформленої відстрочки, формально підлягають мобілізації незалежно від віку.

    Після повторного проходження військово-лікарської комісії такі громадяни можуть отримати різні статуси — від повністю придатних до служби до придатних лише до виконання завдань у тилу, територіальних центрах комплектування або навчальних закладах.

    Окремо юристи зазначають, що чоловіки до 25 років, які раніше мали статус обмежено придатних, можуть виїжджати за кордон під час воєнного стану. Водночас за відсутності відстрочки вони можуть бути зупинені представниками ТЦК по дорозі до кордону.

    Таким чином, питання мобілізації цієї категорії громадян залишається відкритим і фактично залежить від підпису президента під уже ухваленим законом.

  • Літній час 2026: коли українці знову переводять годинники

    Літній час 2026: коли українці знову переводять годинники

    Переведення годинників двічі на рік впровадили після Першої світової війни для економії електроенергії. Згодом виявилося, що така практика неефективна та шкідлива для здоров’я, тому багато країн відмовилися від неї.

    У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про скасування літнього часу, щоб Україна залишилася на зимовому (природному) часі постійно. Проте для набуття чинності документ має підписати президент, чого поки не зроблено. Через це українці вже тричі переводили стрілки, і, найімовірніше, переведення повториться у березні 2026 року.

    Головні причини скасування переведення — мінімальна економія електроенергії та значна шкода для здоров’я. Зміна часу порушує біоритми, підвищує ризики серцево-судинних захворювань і аварій на дорогах.

    Окрім цього, Україна охоплює два часові пояси. Під час літнього часу у Закарпатті світанок у липні може починатися о 9:00, а на Луганщині сонце сходить близько 4:00 — тоді, коли більшість спить. Через це світловий день використовується неефективно.

    Як переводити годинники
    З листопада по березень Україна живе за зимовим часом — GMT+2, а з квітня по жовтень діє літній час — GMT+3.

    Переведення годинників відбувається в останню неділю березня о 3:00 ночі. У 2026 році це 29 березня. Стрілки зміщують на годину вперед: після 2:59 настає 4:00. Сон стає коротшим на годину, але захід сонця відсувається.

    Механічні годинники та старі пристрої без інтернету потрібно переводити вручну, тоді як сучасні смартфони та комп’ютери роблять це автоматично.