The Korea Herald , посилаючись на дані південнокорейської розвідки, повідомляє, що Північна Корея надає своїх солдатів і робітників для участі у війні в Україні. Згідно з інформацією, північнокорейським військовим обіцяють платити близько 2000 доларів на місяць, а робітники отримають по 800 доларів.
Це значно перевищує середній дохід громадян Північної Кореї та може мотивувати деяких до участі у війні.
Також країна отримає близько 600 тисяч тонн рису, щоб частково покрити свій мільйонний дефіцит виробництва. І можливо передові космічні технології для запуску свого розвідувального супутника.
Але експерти вважають, що “найприємніша частина угоди”, яку може отримати Північна Корея, – це можливість змусити Росію битися на її боці у разі виникнення непередбачених обставин на Корейському півострові.
А Росія намагатиметься використати КНДР як “розмінну монету” на переговорах із США.
Народна депутатка України та член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко попередила, що українці можуть зіткнутися зі зниженням своїх зарплат вже з наступного року. Причиною цього, за її словами, є законопроєкт про підвищення податків, який наразі очікує підписання президентом.
В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.
“По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.
Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.
“Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.
Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.
Голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін опинився в епіцентрі скандалу через отримання довідки про участь у бойових діях, незважаючи на те, що, за інформацією журналіста та військовослужбовця Володимира Бойка, він не перебував на фронті та не служив у Збройних Силах України.
За його відомостями, у зоні бойових дій Шабунін значився на посаді бойового медика охоронного взводу 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу.
«Бойовим медиком ухильник Шабунін також служив фіктивно, жодного разу не з’явившись у підрозділі (його підрозділ у цей час, до речі, перебував на фронті), що не заважало йому отримувати грошове забезпечення на карту. Через три тижні Умеров перевів Шабуніна до себе в міністерство – для подальшого фіктивного «проходження служби за мобілізацією в умовах воєнного стану», – повідомляє Бойко.
Він стверджує, що Шабуніну, «який жодного дня не служив», виплачували «бойові» і додаткову винагороду.
Як пише Бойко, з цього приводу нинішній начальник Генштабу Баргилевич (тоді – командувач військами ТРО) звернувся в грудні 2023 року до ДБР, але кримінальну справу так і не відкрили.
Нещодавно журналістське розслідування виявило шокуючі фінансові успіхи Віктора Власюка, лікаря-терапевта з Вінниці, який працює у сфері медичної експертизи. За інформацією ЗМІ, він придбав 13 квартир та три автомобілі Tesla, що викликало обурення та питання про джерела його статків.
Журналісти з’ясували, що лікар має дві машини Tesla Model S, одну Tesla Model Y і 13 квартир, найдорожчу з яких, 6-кімнатну в центрі Києва, оформив на дружину-пенсіонерку.
Сім’я, крім офіційної зарплати Власюка, має дохід від енергетичного бізнесу, спільного з нинішнім головою МСЕК Вінниці Юлією Даниленко.
До слова, доходи Власюка від зарплати і бізнесу не перевищують 236 тисяч.
Наприкінці жовтня українці можуть зіткнутися зі зменшенням зарплат через підвищення військового збору. Про це попередив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що уряд планує підвищити військовий збір з 1,5% до 5% з 1 листопада 2024 року.
До цього моменту багато українців уже отримають аванс – з урахуванням військового збору ще в 1,5%.
«І що робити роботодавцю? Він уже виплатив аванс і гроші назад не забере? Тут Мінфін пропонує просто забрати ці гроші під час виплати заробітної плати. Тобто десь наприкінці цього місяця людям зарплата прийде мало того, що вже менша на -3,5% від підвищення військового збору, та й ще мінус ті гроші з авансу», – пише Железняк.
Раніше голова податкового комітету Гетманцев заявив, що крім військового збору доведеться підвищити ще й ПДВ.
У сучасній Україні війна внесла серйозні зміни в ринок праці, зокрема в питання гендерної рівності та ролі жінок у професійному середовищі. В умовах дефіциту кадрів, особливо у “чоловічих” професіях, жінки все частіше починають займати позиції, які традиційно вважалися виключно чоловічими.
Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?
А ви готові стати водійкою навантажувача? “Так”, “Ні”, “Який оклад?”
Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.
“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.
Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло
Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.
Самі українки дотепер не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань
Фото: Pexels
Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.
Дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру
Брак працівників: стикаються всі галузі
Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).
Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.
Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)
“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.
Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.
“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.
Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.
Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%
В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.
“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.
Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.
“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.
Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%
Фото: pexels.com
Гендерний розрив: зарплатні очікування жінок скромніші, ніж у чоловіків
Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.
“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.
Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці
Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.
“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.
Українські школи стикаються з критичним дефіцитом учителів, що стає все більш гострою проблемою в освітній сфері країни. Це явище не лише загрожує якості освіти, але й ставить під сумнів стабільність і ефективність навчального процесу в українських школах.
Як сказав міністр освіти Оксен Лісовий в інтерв’ю «ВВС Україна», одна з головних причин нестачі педагогів – низькі зарплати. Середня зарплата вчителя зараз – 12 тисяч гривень, але може бути й нижчою, залежно від навантаження, повідомив міністр.
У дошкільних закладах оклади педагогів ще нижчі – 6 тисяч.
«Фактично багато педагогів, особливо молоді, отримують оклади нижче мінімалки (зараз мінімальна зарплата в Україні 8000 гривень – Ред.). Є ще різні доплати, але навіть із ними зарплати мізерні. Вчителям вигідніше займатися репетиторством або взагалі йти з професії. При цьому навантаження на педагогів зростає. Тому люди масово звільняються», – каже директор київського навчально-виховного комплексу №141 “ОРТ” Юрій Кіньков.
Міністр каже, що найбільше відчувається дефіцит учителів з англійської, математики, фізики, інформатики.
І це не дивно.
Вчителі інформатики та математики масово йдуть в IT, англійської – в репетиторство і приватні мовні школи.
У середньому індивідуальне заняття в репетитора коштує від 300-400 гривень. Тобто ті ж 18 годин на тиждень, за які в державній школі вчитель отримує близько 8 тисяч гривень на місяць, на приватних уроках можуть забезпечити вже до 21,6-28,8 тисяч на місяць.
А якщо проводити по 5 уроків на день, то сума зростає до 40 тисяч на місяць.
Викладачі англійської можуть розраховувати на вищі тарифи – до 500-600 за урок, тобто в них є можливість заробляти до 60 тисяч на місяць.
Тому відтік учителів зі шкіл іде серйозний.
І влада зараз практично нічого не робить, щоб його зупинити. Навпаки, нещодавно Кабмін ухвалив постанову, якою фактично «відмовився» від учителів, які виїхали до Європи. Та й загалом усе, що відбувається у школах, відповідає політиці «оптимізації» закладів освіти, яку Україна обіцяла МВФ ще до війни.
Для батьків такі тенденції означають лише одне: якість знань у дітей падає. І навіть для того, щоб дитина опанувала стандартну навчальну програму, доводиться доплачувати.
Київський зоопарк викликав обурення серед потенційних працівників через невисокі оклади, які пропонуються на відкриті вакансії. Відомо, що зарплати для деяких посад не перевищують ста євро на місяць. Інформація про це з’явилася після публікації вакансій на офіційному сайті зоопарку.
Так, наприклад, провідному інженеру з пожежної безпеки пропонують 2907 грн, а секретарю – 4345 грн.
Трохи більше готові платити зоологу – 4630, а ось провідному біологу – стільки ж, скільки й секретарю. Аналогічні гроші отримуватиме касир.
Найвищий оклад – 7700 грн – пропонується завідувачу відділу ветеринарної медицини. До семи тисяч пропонують заступникам начальників різних відділів, понад п’ять тисяч – дизайнеру і художнику, а також низці інженерів.
Найнижчі оклади – нижче трьох тисяч – у слюсаря, працівника складу і чомусь у провідного маркетолога.
При цьому зазначено, що до окладу передбачено премії та надбавки. І зрозуміло, що з ними підсумкова «получка» на руки буде більшою. Крім того, менше за рівень мінімальної зарплати в Україні у 8000 гривень точно ніхто не отримуватиме, якщо працюватиме на повну ставку.
Але все одно цікаво, що зоопарк вирішив «заманити» потенційних працівників, публікуючи настільки мізерні оклади.
Після ухвалення закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) у грудні 2022 року, багато запитань викликало те, як саме ця реформа вплинула на діяльність суддів і бюджетні витрати. Закон, підписаний Володимиром Зеленським, передбачав закриття суду та передачу його функцій Київському міському окружному адміністративному суду. Однак, незважаючи на те, що суд припинив розгляд справ, багато суддів ОАСК продовжують отримувати зарплату без виконання своїх обов’язків. Про це пише Інформатор.
З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.
Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.
Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.
У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.
Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.
На початку 2024 року Роза Тапанова, член наглядових рад двох впливових українських установ — найбільшої нафтовидобувної компанії “Укрнафта” та Ощадбанку, заявила про значні доходи від цих установ на суму понад 6,9 мільйонів гривень. Це включає гонорари та премії, що складають більше 1 мільйона гривень щомісяця.
Зокрема, Тапанова з початку року задекларувала 2,373 млн гривень гонорарів від Укрнафти і 3,95 млн гривень гонорарів від Ощадбанку.
Також у січні вона задекларувала 593 тис. страхової премії від Ощадбанку.
За 2023 рік Тапанова задекларувала 692 тис. гривень гонорарів від Укрнафти, 4,2 млн гривень гонорарів і страхової премії від Ощадбанку і 144 тис. гривень зарплати від Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
З квітня 2021 року Тапанова обіймає посаду члена наглядової ради Ощадбанку, а з листопада 2022 року – ще й члена наглядової ради Укрнафти.
Також вона працює директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
Раніше Тапанова працювала в юридичній фірмі ТОВ «Міжнародна юридична компанія» глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Крім того, пізніше Єрмак і Тапанова заснували однойменне адвокатське об’єднання, як партнери.
