Позначка: Зеленський

  • В Україні час грає на руку Росії

    В Україні час грає на руку Росії

    Бойові дії в Україні тривають ось уже майже другий рік, і швидкого їх закінчення очікувати не доводиться, пише Die Welt.

    До того ж у глави Кремля Володимира Путіна є всі підстави для “бравірування”, адже Заходу не вдалося ізолювати Росію, а її економіка виявилася набагато стабільнішою, ніж очікувалося.

    Москва може похвалитися і перемогами на полі бою. Вона успішно відбила українську контратаку і до того ж зайняла стратегічно важливе місто Мар’їнка. Також Росія значно збільшила виробництво зброї, а ось ЗСУ відчувають гострий дефіцит техніки і особливо боєприпасів. Пов’язано це багато в чому з тим, що зараз підтримка Києва з боку Заходу почала слабшати.

    США і ЄС зараз занадто занурені у свої внутрішні проблеми. До того ж частину ресурсів відтягнув на себе Ізраїль. Та й загалом Захід охопила втома від бойових дій, і там дедалі частіше замислюються над можливістю мирних переговорів.

    Росія ж, навпаки, змогла заручитися підтримкою нових партнерів, а саме країн так званого Глобального Півдня. Китай, Південна Африка, Індія та Бразилія не підтримали санкції проти Кремля. До того ж Москва поглиблює військову співпрацю з Нью-Делі та Тегераном.

    Усередині країни підтримка Володимира Путіна також зросла, а ось тиск на Володимира Зеленського, навпаки, наростає. Його обіцянки перемоги, а також вступу до ЄС не збулися. Мобілізаційні заходи в країні вкрай непопулярні. Також він перебуває в конфлікті з військовим керівництвом країни. Усе це також грає на руку Росії.

  • Стратегія Росії в Україні: виснаженняння та наступальні дії в планах

    Стратегія Росії в Україні: виснаженняння та наступальні дії в планах

    Бувша заступниця міністра оборони України, Анна Маляр, висловила думку, що головною метою Росії в Україні на даний момент є не лише великі наступальні операції, а й виснаженняння Збройних Сил України.

    У своєму Telegram-каналі вона вказала, що Росія діє так, щоб максимально виснажити Україну, заважаючи створенню боєприпасів, підготовці техніки, та психологічно нас зламати.

    “Їхня мета зараз – максимально нас істощити. Щоб ми не могли створювати запаси боєприпасів, не могли підготувати техніку та морально зломались. Вони діють так, щоби ми не встигали відновлюватися”, – зазначила Маляр.

    Варто відзначити, що російські сили використовують тактику штурму малими групами, спонукаючи ВСУ витрачати значну кількість боєприпасів.

    Одночасно, за інформацією анонімних джерел, Росія розпочала формування нових військових союзів, що може свідчити про готовність до наступного етапу військових дій.

    Президент України Володимир Зеленський вважає, що “глобальні дії” Росії плануються після президентських виборів у березні. До цього моменту РФ спрямовує свої зусилля на досягнення лише “тактичних перемог”.

    За даними MI-6, російський наступ на декількох фронтових участках може розпочатися наприкінці січня. Зокрема, Харківське напрямок не є головним. Основна мета Росії – виснажити ВСУ, змушуючи Україну витрачати резерви на утримання позицій під Бахмутом/Авдіївкою та Работино.

    Очікується, що наземний наступ може розпочатися найближчим часом, з можливою датою називають 15 січня.

    Ситуація на сході України залишається напруженою, і зростає необхідність у розбудові оборонних споруд та збереженні військових резервів.

  • Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Україна та Британія підписали історичний договір про безпеку

    Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали історичний безпековий договір між Україною та Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Цей документ став першим у сфері безпекових угод та є втіленням домовленостей, досягнутих на Вільнюському саміті НАТО.

    Договір, який має назву “Угода про співробітництво у сфері безпеки”, передбачає безпекові зобов’язання Великої Британії щодо України до її вступу в НАТО. Це дозволяє Україні отримати гарантії безпеки від одного з країн-партнерів.

    Президент Зеленський висловив переконаність, що, якби подібні гарантії були отримані у 1991 році, війна в Україні могла б бути уникнена. Він наголосив на важливості цього документа як справжнього кроку до зміцнення міжнародної безпеки та співпраці.

    З свого боку Ріші Сунак відзначив, що це “перше з безпекових запевнень”, які Україна отримує, та підкреслив роль Великої Британії в наданні Україні летальної зброї та інших важливих ресурсів.

    Договір передбачає дію протягом десяти років із можливістю продовження. Однак у випадку вступу України в НАТО, дія безпекових зобов’язань завершиться та буде інтегрована в систему Альянсу.

    Що ще відомо наразі:
    -гарантована щорічна фінансова допомога в розмірі 2,5 млрд фунтів ($ 3 млрд). Це найбільша допомога від Британії з лютого 2022.
    -розширюється співпраця у розвідці та кібербезпеці;
    -це перший договір у сфері безпекових угод на виконання домовленостей у Вільнюсі між НАТО і Україною.

    Цей документ є важливим кроком на шляху України до зміцнення міжнародного статусу та безпеки.

  • У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    У Києві бояться брати відповідальність за новий план з мобілізації

    Колосальна напруга, в якій конфлікт в Україні тримає країну, знайшла відображення і в конфлікті навколо вкрай непопулярного законопроекту про мобілізацію, пише Politico. У четвер кабінет міністрів України відкликав резонансний законопроект про нові правила мобілізації з Верховної Ради. Очікується, що скоро кабмін подасть до Ради доопрацьований проєкт закону з урахуванням пропозицій від депутатів.

    У Києві зазначають, що цього року українській армії знадобиться додатково близько півмільйона осіб. Однак законопроєкт настільки непопулярний серед українців, що політики бояться брати за нього відповідальність. Навіть Володимир Зеленський воліє, щоб законопроєкт про мобілізацію пропонував уряд, а не він сам.

    Як пише видання, місяці воєнних дій, які коштували десятків тисяч життів, але не принесли істотного результату, корупційні скандали в армії та відчуття втоми як усередині країни, так і серед союзників України призвели до того, що початковий ентузіазм українців вступати в лави ЗСУ випарувався.

    Більше того, дедалі частіше в Києві розмірковують про економічні наслідки нової масштабної мобілізації для країни. Практично весь державний бюджет України витрачається на військові зусилля країни, а фінансувати решту економіки допомагає допомога від ЄС і США. Але оскільки зараз ця допомога опинилася під питанням, Києву доводиться шукати баланс між залученням нових солдатів і підтримкою економіки та військової промисловості на плаву. За словами самого Зеленського, мобілізація приблизно півмільйона людей обійдеться приблизно в €12 млрд, і, враховуючи, що для виплати зарплати одному солдату потрібно, щоб шестеро українців платили податки, країні бракує приблизно 3 млн людей, які працюють.

  • Зеленський закликає тиснути на союзників для отримання мільйона снарядів від ЄС та укладання контрактів

    Зеленський закликає тиснути на союзників для отримання мільйона снарядів від ЄС та укладання контрактів

    Під час спільної пресконференції із прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас, президент Володимир Зеленський висловив необхідність отримання артилерійських снарядів для України і закликав “тиснути” на західних лідерів, які обіцяли надати їх.

    Під час запитання про те, що Єстонія та інші союзники можуть зробити для надання підтримки Україні в війні, Зеленський відзначив, що у березні була обіцяна пропозиція передати мільйон артилерійських снарядів, але цього не сталося. Він закликав політично тиснути на лідерів, які підписалися під цим рішенням, та наголосив, що важливо виконувати прийняті рішення.

    Президент виразив бажання бачити від союзників контракти на постачання снарядів Україні, вважаючи це важливим кроком для підтримки країни в конфлікті.

  • У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    В Естонії над головною площею столиці Таллінна висить чотириярусний банер , який поєднує в собі прапори України та Естонії. У Латвії міністр закордонних справ Кріш’яніс Карінс закликає союзників «невідкладно збільшити військову підтримку України».

    А лідер Литви, де президент України Володимир Зеленський розпочав турне країнами Балтії в середу, нещодавно звернувся з різким проханням допомогти Києву утримати лінію проти вторгнення російських військ, оскільки підтримка України у війні в інших країнах Європи загрожує роздробитися.

    «Для всіх тих, хто каже, що втомився від війни в Україні — нагадування терористичній Росії, що немає меж її жорстокості та жадобі крові», — написав президент Литви Гітанас Науседа на платформі соціальних мереж X 29 грудня в годину після того, як російські ракети та безпілотники обрушилися на міста по всій Україні.

    Майже ніде емоційний вклад у військові зусилля України не є таким сильним, як у країнах Балтії, де три колишні радянські держави проголосили незалежність наприкінці холодної війни, щоб уникнути тиску Росії. Поїздка пана Зеленського туди цього тижня, рання дипломатична спроба 2024 року, відбувається, коли він намагається заручитися підтримкою своїх військових зусиль з боку бастіону політичної підтримки, тоді як інші європейські країни демонструють зростаючу втому та фінансові труднощі від війни, яка почалася майже два роки тому.

    У середу пан Зеленський заявив , що його поїздка, під час якої він також відвідає Таллінн в Естонії та Ригу в Латвії, мала на меті показати вдячність України за «безкомпромісну підтримку України з 2014 року і особливо зараз, під час повномасштабної агресії Росії».

    Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, сказав, що ця поїздка мала на меті «залучити наших друзів, які близькі до нас у розумінні Росії, домагатися допомоги в DC, у Брюсселі, тому що ця допомога є для нас зараз критичною».

    Оскільки додаткова американська допомога під сумнівом — республіканці в Конгресі продовжують блокувати близько 61 мільярда доларів зброї та іншої допомоги — європейські лідери стикаються з перспективою заповнити прогалину якомога більше, щоб зберегти підтримку України.

    Але фінансовий відступ Сполучених Штатів, які надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша окрема країна, також може стати політичним прикриттям для європейських чиновників, які прагнуть зменшити свою підтримку війни.

    «Особисто я вважаю, що нам потрібно діяти швидше і рішучіше, щоб підтримати Україну, тому що Росія представляє серйозну стратегічну загрозу для Європейського Союзу, навіть якщо я повинен визнати, що не всі країни-члени погоджуються щодо природи цієї загрози», – зазначив він. Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес написав цього місяця в есе .

    Він додав: «Чи роз’єднаність у цьому екзистенційному питанні загрожує майбутньому Європейського Союзу? На даному етапі це неможливо сказати».

    Експерти кажуть, що більшість європейських урядів залишаються відданими тому, щоб допомогти Україні перемогти Росію — частково, щоб уникнути перспективи того, що президент Володимир В. Путін забереться далі на захід зі своїми імперіалістичними амбіціями. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Європа об’єдналася навколо України з більшою єдністю, ніж вона демонструвала проти Радянського Союзу під час холодної війни, сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондон.

    Але загальна підтримка військових зусиль слабшає. Опитування, проведене Європейською Комісією і оприлюднене минулого місяця, показало, що підтримка європейцями надання Україні додаткової фінансової та військової допомоги дещо впала минулої осені порівняно з літом.

    Навіть якщо політична підтримка Європи збережеться, пан Гулд-Девіс сказав, що урядам може бути важко підтримувати рівень військової та економічної допомоги, який надходить до Києва.

    «На даний момент справжнє занепокоєння полягає не в тому, чи продовжить Захід чи Європа підтримувати Україну», — сказав пан Гулд-Девіс. «Це залежить від того, чи буде він продовжувати практично виділяти необхідний рівень ресурсів, особливо у військовому плані». Він назвав це «частково фактором волі, частково фактором спроможності». Деякі політичні тріщини вже спливли.

    Головний з них – Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який минулого місяця заблокував план Європейського Союзу надіслати Україні близько 52 мільярдів доларів допомоги. Нещодавно обраний прем’єр-міністр Словаччини та ультраправий голландський політик , який прагне стати наступним прем’єр-міністром Нідерландів, також закликали скоротити допомогу Україні.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні описала «велику втому» серед прихильників України під час вересневої телефонної розмови, під час якої вона, як вона вірила, розмовляла з африканськими посланцями. Як виявилося, її заманили в жарт-дзвінок двоє російських коміків, і на записі розмови, опублікованому в листопаді, пані Мелоні заявила: «Ми близькі до моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен спосіб поза».

    Офіційні особи в країнах Балтії, скандинавських країнах і Східній Європі кажуть, що вони дедалі більше побоюються, що розбіжності можуть призвести до найближчої поразки України, що надихне пана Путіна надіслати війська в колишні радянські республіки та країни-сателіти.

    «У кожного сусіда Росії є вагома причина хвилюватися», — сказав Калев Стойческу, голова Комітету національної оборони в парламенті Естонії. “Росія поводиться буквально як хижак”, – додав він. «Він має смак крові».

    У середу на прес-конференції у Вільнюсі, столиці Литви, пан Зеленський заявив, що «невизначеність партнерів щодо фінансової та військової допомоги Україні» іноді «тільки збільшує мужність і силу Росії». Недавній звіт Міністерства оборони Естонії чітко описує, що воно хоче від НАТО, щоб запобігти цьому та виграти війну в Україні.

    У ньому йдеться про те, що українські сили мають отримати достатню підготовку та вогневу потужність — щомісяця виробляти щонайменше 200 000 снарядів 155-міліметрової артилерії — щоб убивати або важко поранити щонайменше 50 000 російських військових кожні шість місяців. Це набагато більше, ніж зараз можуть забезпечити Європейський Союз і Сполучені Штати разом.

    У Німеччині офіційні особи схвалили плани канцлера Олафа Шольца подвоїти підтримку Україні цього року до приблизно 8,8 мільярда доларів, а нещодавня поставка зброї на фронт включала більше ракет протиповітряної оборони, танкових боєприпасів і артилерійських снарядів.

    Але уряд відмовився відправляти ракети далекого радіусу дії Taurus, які могли б вразити Крим, півострів, анексований Росією в 2014 році, або глибоко в територію, контрольовану Росією. Це небажання спонукало декого «подивитися на наші дії із занепокоєнням і запитати себе, чи достатньо нашої підтримки», як сказав колишній президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю, опублікованому в неділю .  У понеділок пан Шольц заявив, що одних лише внесків Німеччини буде недостатньо, щоб гарантувати безпеку України в довгостроковій перспективі.

    «Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, у будь-якому випадку є занадто малими», – сказав пан Шольц під час прес-конференції з прем’єр-міністром Люксембургу. Він додав: «Європа має продемонструвати, що вона твердо стоїть на боці України, на боці свободи, міжнародного права та європейських цінностей».

    Одним із майбутніх тестів рішучості Європи, сказав пан Гулд-Девіс, є те, чи погодиться Європейський Союз надати Україні мільярди доларів у вигляді заморожених активів російського центрального банку , які зберігаються в європейських фінансових установах. Сполучені Штати Америки розглядають подібні пропозиції.

    «Це, до речі, зменшить тиск на західних платників податків», — сказав пан Гулд-Девіс. Він сказав, що Європі також необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості, щоб озброїти Україну — процес, який може зайняти роки, — але вказав на 12 раундів санкцій , які блок наклав на Росію, як знак продовження підтримки.

    За даними Кільського інституту світової економіки, країни Європейського Союзу та інституції блоку спільно надали Україні близько 145 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні станом на жовтень 2023 року — майже вдвічі більше, ніж Сполучені Штати за той самий період. Очікується, що це триватиме й надалі — навіть у меншій мірі.

    Принаймні наразі підтримка України «залишається головним завданням зовнішньої політики шведського уряду в найближчі роки», заявив цього тижня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром .

  • Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Сполучені Штати планують вдосконалити свій підхід до боротьби з російським вторгненням в Україні, яке триває вже третій рік. Американські представники планують обговорити це питання з президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наступного тижня.

    Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, імовірно, порушить цю тему під час зустрічі. За неофіційними джерелами, американські чиновники намагатимуться настояти на обговоренні цієї нагальної теми в найближчі тижні, зокрема, з метою вирішення невирішених питань.

    Обговорення стало актуальним через труднощі та тертя відносин між Вашингтоном і Києвом. Понад 110 мільярдів доларів європейської та американської допомоги залишаються заблокованими, а контрнаступ у 2023 році не забезпечив значущого успіху, незважаючи на підтримку американською та європейською зброєю.

    Офіційники у Вашингтоні виражають занепокоєння також через розбіжності між Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, які можуть сповільнити розробку нової стратегії. США хочуть визначити, як найкраще надати підтримку Україні для захисту себе у 2024 році.

    Оскільки розраховувати на значущий прорив у ближчі місяці малоймовірно, союзники Києва підкреслюють важливість розробки чіткої військової стратегії для захисту наявних позицій та подальшого просування через лінії оборони росіян.

    Проблемою залишається також блокована фінансова допомога та повільне постачання ключових озброєнь, таких як ракети великої дальності та винищувачі. Невиконання деякими союзниками обіцянок з передачі зброї та артилерійських боєприпасів ускладнює ситуацію.

    Стабільні поставки західних союзників мають велике значення для української протиповітряної оборони. Росія в останні тижні здійснила одні з найбільших ракетних обстрілів за весь період війни. Зазначається, що після переобрання президента Росії Володимира Путіна, він може стати ще сміливішим.

    США та їхні союзники також працюють з Україною над завершенням довгострокових двосторонніх зобов’язань у сфері безпеки, які планують укласти в лютому. Однак важливо виробити чітку стратегію військової дії, оскільки розбіжності в підходах між Україною і США щодо військової стратегії залишаються.

    Україна, зіткнувшись із загостренням конфлікту та блокуванням фінансової допомоги, намагається посилити свої системи ППО. Президент Зеленський наголосив, що нерішучість союзників лише збільшує силу Росії.

  • Зеленський провів Ставку: детально обговорили ППО, забезпечення фронту снарядами і дронами

    Зеленський провів Ставку: детально обговорили ППО, забезпечення фронту снарядами і дронами

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення засідання Ставки, на якому обговорювалися питання забезпечення фронту снарядами та дронами. Заходу приймали участь командувачі основних напрямків та операцій, представники Генерального штабу, Міністерства оборони, Міністерства стратегічного промислового розвитку та Міністерства цифрової трансформації.

    “Важлива Ставка. Командувачі основних напрямків та операцій були присутні очно. Разом з ними, Генштабом, Міноборони, Мінстратегпромом і Мінцифрою в усіх деталях розібрали тему забезпечення фронту снарядами та дронами. Фактичні витрати, щоденна потреба, розподіл між підрозділами”, – написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    Президент також зазначив, що на Ставці були систематизовані поточні та майбутні контракти, розглянуті питання допомоги від партнерів, а також власного виробництва, включаючи відкриття нових виробничих ліній.

    “Робимо все, щоб забезпечити воїнів усім необхідним для виконання завдань”, – додав він.

    Окремий акцент було зроблено на проблемі протиповітряної оборони (ППО). “Проаналізували останні російські удари та ефективність Повітряних сил. Узгодили наші наступні кроки для посилення захисту міст, громад, підприємств та об’єктів критичної інфраструктури”, – додав Зеленський.

  • Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Україна виражає зацікавленість у спільному виробництві зброї з Швецією – повідомив Зеленський

    Президент України, Володимир Зеленський, визначив спільне оборонне виробництво з Швецією як пріоритет для країни. Цю заяву він зробив під час конференції “Суспільство та оборона”. Зеленський відзначив, що Україна завжди прагнула бути одним з найбільш вагомих європейських донорів безпеки та наголосив на необхідності мати доступ до найкращої зброї та техніки в світі. Спільне виробництво з Швецією є стратегічним пріоритетом для України.

    Президент також висловив вдячність Швеції за внесок у оборонну підтримку України, зазначивши, що надана техніка та зброя вже допомагають у збереженні життя воїнів.

    Виступаючи про інші ініціативи, Зеленський зазначив, що Україна вже розпочала спільну оборонну діяльність з іншими країнами, такими як Туреччина, Румунія, Польща та Велика Британія. Також були досягнуті домовленості щодо співпраці з Чехією, Сполученими Штатами та Німеччиною.

    У контексті боротьби з російською агресією, Зеленський наголосив на важливості єдиної європейської збройової промисловості. Він також висловив сподівання, що зусилля міжнародних союзників допоможуть Україні в боротьбі з потенційною російською агресією, що може спрямуватися і проти країн НАТО.

  • Зеленський веде переговори з Ердоганом щодо посередництва в обміні полоненими та інших питань

    Зеленський веде переговори з Ердоганом щодо посередництва в обміні полоненими та інших питань

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, під час якої основною темою стало посередництво Туреччини в обміні полоненими між Україною та Росією.

    Зеленський висловив вдячність за співпрацю у різних сферах, зокрема в оборонній галузі, та підкреслив наявність спільних успішних проектів. Президент також висловив намір зробити ще більше для зміцнення відносин між двома країнами у цьому році.

    У розмові було відзначено важливість співпраці України та Туреччини для забезпечення безпеки в чорноморському регіоні. Зеленський висловив вдячність за підтримку роботи морського експортного коридору та поділився статистикою проведених понад 14 мільйонів тонн вантажів через цей коридор.

    Під час переговорів обговорювалася також робота над формулою миру, і представника Туреччини було запрошено на зустріч на рівні радників, яка відбудеться у Швейцарії. Президент висловив спеціальну увагу до пункту формули миру, що стосується повернення всіх полонених та депортованих осіб. Зеленський наголосив на важливості посередництва Туреччини для звільнення українських дітей, викрадених росіянами, а також повернення полонених та тих, хто перебуває під репресіями на окупованих територіях, зокрема в Криму.