Nenkainfo.com

Позначка: ЖКГ

  • Відсутність каналізації може зробити Київ непридатним для життя за кілька днів

    Відсутність каналізації може зробити Київ непридатним для життя за кілька днів

    У разі ударів по каналізаційно-насосних станціях Київ може стати непридатним для життя вже за три дні. Таку оцінку озвучив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в ефірі одного з телеканалів.

    За його словами, подібні об’єкти є критично важливими для функціонування міста, а їх відновлення після атак є надзвичайно складним і тривалим процесом. Він зазначив, що раніше подібних сценаріїв не виникало, тому готовність системи до таких викликів залишається обмеженою.

    Попенко пояснив, що у разі зупинки каналізаційних станцій Київ фактично залишиться без повноцінного водопостачання та каналізації. Єдиною альтернативою може стати підвезення питної води, однак цього недостатньо для нормального функціонування мегаполіса.

    За таких умов, наголосив експерт, існування міста опиняється під загрозою. Навіть за наявності питної води відсутність каналізації створює критичні санітарні ризики та робить повсякденне життя практично неможливим.

    Окрім цього, він попередив про можливе різке зростання тарифів на комунальні послуги. За його оцінками, суми в платіжках можуть подвоїтися, що поставить під питання платоспроможність значної частини населення.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про загрозу ударів по об’єктах водопостачання. За його словами, Росія може намагатися створити системні проблеми з водою в українських містах, тому громади мають готуватися до таких викликів, а держава — посилювати протиповітряну оборону.

    У парламенті також звертають увагу на ризики для критичної інфраструктури. Народний депутат та член профільного комітету Сергій Нагорняк зазначав, що українцям варто готуватися до складних сценаріїв і розуміти потенційні наслідки атак.

  • У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У столиці почали відключати тепло: деталі рішення

    У Києві з вівторка, 24 березня 2026 року, офіційно завершують опалювальний сезон. Відповідне рішення ухвалила міська влада з огляду на підвищення температури повітря та прогнозоване потепління.

    Відключення теплопостачання розпочнеться з житлового фонду і відбуватиметься поетапно. Як пояснюють у КМДА, це дозволить зменшити фінансове навантаження на мешканців у період, коли потреба в опаленні знижується.

    Водночас об’єкти соціальної інфраструктури — лікарні, пологові будинки, школи та дитячі садки — зможуть отримувати тепло довше. Для них передбачений індивідуальний режим: рішення про відключення ухвалюватимуть окремо, з урахуванням звернень керівників установ.

    У міській адміністрації наголошують, що завершення опалювального сезону має допомогти уникнути зайвих нарахувань за послугу в умовах підвищення температури.

    Паралельно в Києві обговорюють нові підходи до забезпечення теплопостачання. Зокрема, йдеться про ініціативу співфінансування встановлення модульних котелень у багатоквартирних будинках.

    Відповідний проєкт рішення вже підтримала постійна комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Згідно з пропозицією, мешканці мають покривати 10% вартості закупівлі та встановлення обладнання, тоді як решту 90% фінансуватиме місто.

    Втім, така модель викликає дискусії. Експерти звертають увагу, що і бюджетні кошти, і внески мешканців фактично формуються за рахунок одних і тих самих платників податків. Це ставить під питання доцільність саме такої схеми співфінансування.

    Раніше ми писали, що Київ може зіткнутися з проблемами опалення вже наступної зими, попри значний бюджет і міжнародну підтримку. Йдеться про системні труднощі з реалізацією енергетичних рішень, пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів та відсутність чітких планів підготовки. На цьому тлі питання ефективності управління тепловим господарством залишається одним із ключових для столиці.

  • Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    Без води і доріг: жителі Південного скаржаться на бездіяльність влади

    У Південноміській громаді Харківського району накопичуються проблеми, які роками залишаються без системного вирішення. За словами місцевих жителів, після дострокового припинення повноважень колишнього міського голови О.М. Брюханова, засудженого за посягання на територіальну цілісність України, фактичне управління громадою перейшло до секретаря міської ради Всеволода Біліченка, який уже близько чотирьох років виконує обов’язки мера.

    Мешканці міст Південне та Буди, які входять до складу громади, заявляють про погіршення стану інфраструктури. Найгострішою проблемою називають водопостачання: через зношені мережі та відсутність належної реакції комунальних служб люди регулярно залишаються без води. За їхніми словами, нещодавно місто фактично тиждень перебувало без централізованого водопостачання, при цьому офіційних пояснень від влади було обмаль, а підвезення води не організовували.

    Ситуація ускладнюється станом дорожньої інфраструктури. Місцеві дороги роками не ремонтуються, вкриті ямами, а під час ожеледиці, за словами жителів, відсутність снігоприбиральної техніки призводить до перебоїв у транспортному сполученні з Харковом.

    На цьому тлі особливе обурення викликає розподіл бюджетних коштів. У громаді проводяться ремонти другорядних об’єктів, зокрема клубу та поліцейського відділку, а також встановлюються декоративні елементи в парках. Це породжує запитання щодо пріоритетів влади та ефективності управління ресурсами.

    Місцеві жителі наголошують, що системні проблеми, зокрема у сфері водопостачання, потребують невідкладного втручання. Водночас тема можливих зловживань у комунальному секторі, за словами активістів, залишається предметом окремої уваги та подальших досліджень.

  • Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступної зими опинилася під загрозою через пошкодження Дарницької ТЕЦ

    Підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під серйозною загрозою через критичний стан Дарницької теплоелектроцентралі, яка забезпечує теплом сотні тисяч мешканців столиці. Головна проблема полягає у тому, що об’єкт перебуває у приватній власності, що фактично блокує можливість оперативного фінансування відновлювальних робіт коштом міського бюджету.

    Про це в ефірі телеканалу “Апостроф” заявив народний депутат України, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.

    За його словами, у зоні діяльності Дарницької ТЕЦ перебувають близько 1100 багатоквартирних будинків, у яких проживають приблизно 300 тисяч киян. Станція зазнала суттєвих пошкоджень і потребує масштабного відновлення.

    Як зазначив депутат, мінімальним завданням є запуск двох водогрійних котлів, що дозволило б забезпечити район теплопостачанням до початку зими. Технічно це можливо реалізувати у визначені строки, оскільки необхідне обладнання вже знайдено.

    Водночас ключова проблема має юридичний характер. Оскільки Дарницька ТЕЦ є приватною, Київська міська влада не має прямих підстав спрямовувати бюджетні кошти на її відбудову без окремого управлінського рішення, яке передбачатиме взяття політичної та юридичної відповідальності.

    Кучеренко наголосив, що відповідне рішення мають ухвалити керівництво КМДА та Київрада, адже без цього підготовка столиці до опалювального сезону може зірватися.

    За попередніми оцінками, повноцінне відновлення станції потребуватиме кількох мільярдів гривень. Окрім теплопостачання, важливо також повернути можливість виробництва електроенергії для власних потреб, щоб не створювати додаткове навантаження на енергосистему.

    Депутат також розкритикував пропозиції замінити потужності ТЕЦ мобільними котельнями. За його підрахунками, для цього довелося б встановити близько 40 котелень потужністю по 20 мегаватів кожна, що вимагало б повної перебудови газових, водних та електричних мереж району. Реалізувати такий проєкт упродовж кількох місяців фактично неможливо.

    Кучеренко повідомив, що ініціюватиме розгляд ситуації на засіданні профільного комітету Верховної Ради із залученням представників уряду та столичної влади для напрацювання реального плану підготовки до зими.

    За його словами, наразі у Києві відсутній публічний план відновлення теплопостачання у зоні роботи Дарницької ТЕЦ, що викликає серйозне занепокоєння напередодні нового опалювального сезону. Проблема, додав депутат, є показовою і для інших українських міст, енергетична інфраструктура яких постраждала внаслідок російських атак.

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

    Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

    За інформацією нашого джерела, Микола Поворозник повернувся в команду мера Києва Віталія Кличка через провал господарського треку Петром Пантелеєвим.

    Микола Поворозник, колишній перший заступник Кличка, не просто став радником мера Києва, він повернув свій вплив у команді Віталія Кличка. Наразі у Поворозника “кабінет навпроти свого колишнього кабінету та закріплене за ним службове авто”.

    За інформацією джерела, повернення Миколи Поворозника показує, що Петро Пантелеєв провалив господарський трек, пов’язаний з енергетикою та ЖКГ.

    “Щоранку всі заступники Кличка знову ходять на наради до Поворозника, а не до нового першого заступника Петра Пантелєєва”, – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про причетність Миколи Поворозника до розкрадання коштів на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту.

  • ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    ТЕЦ у Києві немає чим замінити – нардеп Кучеренко

    Повна децентралізація системи теплопостачання Києва є технічно та економічно неможливою, а спроби замінити великі теплоелектроцентралі малими котельнями або альтернативними джерелами тепла є дилетантськими. Про це заявив народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

    За його словами, реальних альтернатив потужним теплоелектроцентралям, які забезпечують теплом значну частину столиці, наразі не існує. Натомість ключовим завданням держави має бути надійний захист критичної інфраструктури від ракетних ударів Росії.

    Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

    Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

    За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

    Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

    Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

  • Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Кличко та КМДА опинилися в центрі скандалу через зриви теплопостачання в Києві

    Поки тисячі киян намагаються пережити зиму в холодних квартирах, борючись із вогкістю, пліснявою та відсутністю стабільного тепла, у стінах Київської міської державної адміністрації демонструють зовсім інші пріоритети. Для багатьох мешканців столиці опалення стало розкішшю: літні люди та діти змушені спати в верхньому одязі, а скарги на холод у будинках давно перестали бути винятком. Водночас за цією гуманітарною проблемою проступає чітка управлінська та фінансова схема.

    Політичну та управлінську відповідальність за ситуацію несе міський голова Віталій Кличко як очільник КМДА, його заступник Петро Пантелеєв, який курує житлово-комунальну сферу, а також керівник профільного департаменту Дмитро Науменко. Саме ця вертикаль управління створила умови, за яких доступ до бюджетних коштів отримують не ті, хто здатен реально вирішити проблему теплопостачання, а обмежене коло наближених виконавців.

    Ключовою ланкою в освоєнні коштів стало комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке очолює Вячеслав Бінд. Підприємство уклало сім договорів на загальну суму понад 32,9 мільйона гривень із товариством «Нова Перспектива Люкс». Усі ці контракти викликають серйозні питання щодо доцільності та прозорості.

    Найбільший із них — тендер на 17 мільйонів гривень на розробку проєктної документації — був сформований із відверто абсурдними вимогами. Замовник вимагав наявність у штаті виконавця кандидата історичних наук зі спеціальністю музеєзнавство для виконання суто технічних тепломеханічних робіт. Окремо прописувалася обов’язкова робота виключно в програмному комплексі АВК-5 та погодження кошторисів із внутрішніми підрозділами самого КП без чітко визначених строків. Сукупність таких умов фактично заблокувала участь будь-яких альтернативних підрядників і зробила тендер закритим для ринку.

    Коли ж відкриті торги зривалися через відсутність учасників, «Київтеплоенерго» без зайвих пояснень переходило до практики прямих договорів — і знову з тією ж компанією. Така послідовність дій виглядає не як випадковість, а як відпрацьований механізм виведення бюджетних коштів.

    На тлі цих багатомільйонних контрактів особливу увагу привертає майновий стан директора КП Вячеслава Бінда. Офіційна заробітна плата в розмірі близько 2,8 мільйона гривень на рік явно не пояснює наявність у родини будинку площею близько 300 квадратних метрів, столичної нерухомості, автомобілів преміумкласу та значних валютних заощаджень. Контраст між рівнем життя посадовця і умовами, в яких змушені виживати мешканці міста, виглядає як пряма ілюстрація системної корупції в комунальній сфері столиці.

    У результаті кияни залишаються з холодними батареями та зруйнованою довірою до міської влади, тоді як бюджет Києва продовжує працювати на вузьке коло «обраних» підрядників і чиновників.

  • Травма на ожеледі: покрокова інструкція від Міністерства юстиції

    Травма на ожеледі: покрокова інструкція від Міністерства юстиції

    У зимовий період кількість травм через сніг і ожеледицю традиційно зростає. Неприбрані тротуари, слизькі сходи та бурульки на будівлях можуть стати причиною серйозних ушкоджень. Міністерство юстиції роз’яснило, як діяти у разі травмування та хто несе відповідальність за неналежне утримання територій.

    Що робити у разі травмування

    Перш за все необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це важливо не лише для надання першої допомоги, а й для офіційної фіксації факту травми. У медичних документах слід зазначити обставини отримання ушкодження.

    Також рекомендується зберігати всі довідки, висновки лікарів, рецепти та платіжні документи, пов’язані з лікуванням. Вони можуть знадобитися для подальшого відшкодування завданої шкоди.

    Як зафіксувати обставини події

    Для підтвердження факту неналежного утримання території важливо зібрати докази:

    • записати контакти свідків події;

    • зробити фото або відео місця падіння з прив’язкою до місцевості (вивіски, адресні таблички, назви установ);

    • зафіксувати стан території — лід, сніг, відсутність посипання, необгороджені небезпечні ділянки, бурульки на карнизах;

    • з’ясувати, чи є поблизу камери відеоспостереження, та за можливості отримати записи.

    Хто відповідає за прибирання снігу та льоду

    Власники або балансоутримувачі несуть відповідальність за утримання територій:

    • дороги й тротуари — шляхово-експлуатаційні служби;

    • прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ;

    • приватні будівлі та земельні ділянки — їхні власники.

    За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Штраф для громадян становить від 340 до 1360 гривень, для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Як вимагати відшкодування шкоди

    Після збору доказів постраждала особа може звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди. Якщо добровільно вирішити питання не вдається, спір розглядається у судовому порядку.

    Як встановити відповідального

    Щоб з’ясувати, хто відповідає за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування. Отримана інформація допоможе правильно визначити відповідача у разі звернень або судового спору.

  • Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янська міська рада замовила реконструкцію нежитлової будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб на суму 220,45 млн грн у ТОВ «Мастертрейдконсалт». Роботи планують завершити до кінця 2026 року, облаштувавши 56 квартир та приміщення загального користування.

    Завдання підрядника включає демонтаж, оновлення фасаду, покрівлі, заміну вікон і дверей, внутрішнє облаштування приміщень та монтаж інженерних мереж: опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та системи пожежної безпеки. Також заплановано благоустрій території: тротуари, освітлення, дитячі та спортивні майданчики, озеленення.

    При цьому аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Наприклад, розчинову суміш Ceresit CT 87 White Flexible закупили по 63 грн/кг, тоді як у Дніпрі її можна купити по 31–35 грн/кг. Переплата на окремих позиціях перевищує 6 млн грн. Також середньомісячна зарплата робітників закладена на рівні 23 885 грн, хоча реальні ринкові показники становлять 30–40 тис. грн, що створює ризик виплат у конвертах із маржі.

    Підрядник отримав договір без конкуренції, оскільки на відкриті торги ніхто не прийшов. Для участі у тендері компанія мала погодитися на відтермінування платежу до 120 днів та особисто оглянути об’єкт реконструкції.

    ТОВ «Мастертрейдконсалт», зареєстроване у 2020 році, раніше вже фігурувало у розслідуваннях про «відкати» в Кам’янському. З 2021 року компанія отримала державних підрядів на 285 млн грн, найбільше саме від нинішнього замовника.