Nenkainfo.com

Позначка: “Енергоатом”

  • Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

    Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.

    За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.

    Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.

    У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.

    Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.

  • Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Південноукраїнська АЕС (філія НАЕК «Енергоатом») 6 листопада 2025 року провела закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн (за договором UA-2025-10-15-011687-a). Автомобілі вже доставлені та знаходяться на складі держпідприємства.

    Як повідомляється, ця закупівля проведена всупереч постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка забороняє придбання легкових автомобілів без затвердженого річного фінансового плану держпідприємства. Відповідно до постанови, у разі відсутності затвердженого фінплану підприємство може здійснювати лише витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом, а підписання договорів на придбання чи оренду автомобілів заборонене.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

    11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

  • НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ і САП передають до суду справу ексвіцепрем’єра та його оточення

    НАБУ та САП завершили досудове розслідування у масштабній корупційній справі щодо колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова та ще п’ятьох фігурантів. Йдеться про схеми із незаконним відчуженням земельних ділянок у Києві, заниженням вартості нерухомості та отриманням хабарів на десятки мільйонів гривень.

    Про завершення слідства повідомило Національне антикорупційне бюро. Імена підозрюваних офіційно не оприлюднювалися, однак обставини справи вказують, що одним із ключових фігурантів є саме Олексій Чернишов, який раніше очолював Міністерство розвитку громад та територій, а згодом обіймав посаду віцепрем’єр-міністра з питань національної єдності.

    За версією слідства, один із київських забудовників намагався незаконно отримати земельну ділянку під житлову забудову. Для реалізації цього плану він звернувся до керівництва Мінрегіону. У схемі, за даними НАБУ, брали участь міністр, державний секретар, радник та директорка державного підприємства, через яке землю передали підконтрольному забудовнику.

    Надалі державне підприємство уклало інвестиційні договори з «потрібною» будівельною компанією. Умови передбачали передачу державі частини квартир залежно від вартості землі. Водночас землю та об’єкти нерухомості оцінили майже у п’ять разів дешевше за ринкову ціну. Через це держава могла втратити активи на понад 1 мільярд гривень.

    Слідство встановило, що винагородою за сприяння стали значні знижки на квартири у вже збудованих житлових комплексах. Квадратний метр для учасників схеми коштував від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни близько 30 тисяч гривень. Загальна сума неправомірної вигоди, яку отримав міністр, перевищила 14,5 мільйона гривень.

    Реалізувати схему до кінця не вдалося: НАБУ і САП домоглися арешту земельної ділянки, а також накладення арешту на більшість квартир, отриманих за заниженою ціною.

    Окрім земельної справи, Олексій Чернишов фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, отриманні хабарів, будівництві маєтків у Козині на десятки мільйонів гривень, а також у корупційних схемах, пов’язаних з «Енергоатомом».

    Окремий епізод стосується масштабної корупційної схеми в енергетиці, відомої як справа «шлагбаум». У листопаді НАБУ оприлюднило серію аудіозаписів, з яких випливає, що контрагентів «Енергоатому» змушували платити 10–15% «відкату» за розблокування платежів або збереження статусу постачальника. За даними слідства, через пов’язаний офіс було легалізовано близько 100 мільйонів доларів.

    У межах операції «Мідас» затримали п’ятьох осіб, ще сімом оголосили підозри. Серед них — бізнесмен Тимур Міндіч, якого слідство вважає організатором схеми, а також колишні та чинні посадовці «Енергоатому» і учасники бек-офісу з легалізації коштів. Частину фігурантів узяли під варту, щодо інших внесли застави на десятки мільйонів гривень. Міндіча та Олександра Цукермана оголосили в розшук, а ВАКС заочно обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    На оприлюднених записах також фігурують тодішній міністр енергетики Герман Галущенко та нинішня очільниця Міненерго Світлана Гринчук. Обидва міністри подали у відставку, а президент Володимир Зеленський вивів їх зі складу РНБО. Після цього влада оголосила про аудит найбільших державних компаній та перезавантаження управління енергетичним сектором.

  • П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Закупівля була оформлена за процедурою UA-2025-10-15-011687-a, а придбані автомобілі вже перебувають на складі державного підприємства.

    Водночас закупівля була проведена з очевидним порушенням постанови Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року. Цей документ прямо забороняє державним підприємствам придбання та оренду легкових автомобілів у разі відсутності затвердженого річного фінансового плану.

    У постанові чітко зазначено, що за відсутності затвердженого фінплану підприємство має право здійснювати виключно витрати, безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю. При цьому поняття «витрати» в законодавстві охоплює не лише фактичну оплату, а й саме взяття фінансових зобов’язань, тобто підписання договорів.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений у встановленому порядку. Це підтверджується офіційними повідомленнями як самої компанії, так і урядових структур. Отже, створення будь-яких зобов’язань, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом електроенергії, було прямо заборонене.

    Згідно зі структурою управління НАЕК «Енергоатом», відповідальність за дотримання вимог законодавства на рівні філій покладається особисто на їхніх керівників. У цьому випадку рішення про укладення договору ухвалював генеральний директор Південноукраїнської АЕС Стоянов. Саме його дії призвели до формування незаконного фінансового зобов’язання, яке прямо суперечить постанові Кабінету Міністрів №899.

    11 листопада уряд достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК «Енергоатом» через провал у системі контролю та наявність корупційних ризиків. Втім, наявність або відсутність наглядової ради жодним чином не впливає на дію постанови №899, яка має обов’язковий характер і застосовується автоматично.

    Таким чином, історія із закупівлею автомобілів на Південноукраїнській АЕС демонструє не лише формальне порушення урядової заборони, а й системну проблему управлінських рішень у державному секторі. В умовах фінансових обмежень та енергетичної кризи такі дії ставлять під сумнів ефективність контролю за використанням коштів державних підприємств.

  • Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Фірташа, Чернишова та Калину пов’язують зі спробою захоплення управління «Газорозподільчими мережами України»

    Стало відомо про можливе створення організованої групи, яка фактично перебрала контроль над управлінням ТОВ «Газорозподільчі мережі України». За даними джерел, до цієї групи входять підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, колишній віцепрем’єр-міністр та ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов, а також член правління ТОВ «Газорозподільчі мережі України» Олег Калина. Для реалізації схеми, за наявною інформацією, залучалися підконтрольні фізичні особи.

    За твердженням джерел, метою цієї групи був повний контроль над підприємством, вплив на кадрові рішення та ключові структурні підрозділи, зокрема юридичний департамент і департамент безпеки. Окремо зазначається прагнення створити умови для систематичного привласнення коштів через механізми закупівель і тендерів.

    Ключову роль у реалізації ймовірної схеми, за інформацією співрозмовників, відігравав Олег Калина. Саме він, за домовленістю з Олексієм Чернишовим, нібито отримав фактичний контроль над фінансовими потоками, договорами, кадровими призначеннями та управлінськими повноваженнями в компанії.

    Джерела також повідомляють, що через підконтрольні юридичні особи учасники групи могли виводити бюджетні кошти, ухилятися від сплати податків і легалізовувати доходи. Замість прозорого управління підприємством, за цими даними, йшлося про встановлення монопольного контролю над ресурсами та реалізацію схем із привласнення фінансів.

    11 грудня 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалою № 991/12733/25 зобов’язав уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Окремо джерела повідомляють про іншу масштабну корупційну схему — вже в АТ «НАЕК «Енергоатом». За їхньою інформацією, до неї були залучені посадовці компанії на чолі з колишнім міністром енергетики України, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світланою Гринчук, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом Якобом Хартмутом, а також керівниками ключових філій — Ігорем Половичем, Михайлом Божком, Володимиром Стояновим і колишнім генеральним директором Олександром Ковальчуком.

    За даними джерел, у межах цієї схеми використовувалися підконтрольні юридичні та фізичні особи для організації фіктивних постачань, завищення цін і укладення удаваних договорів на реконструкцію атомних електростанцій. Через попереднє узгодження підрядників, фіктивні тендери та подальшу легалізацію коштів, за цими твердженнями, систематично виводилися бюджетні гроші, що завдавало значної шкоди державі.

    Крім того, співрозмовники стверджують, що окремі посадові особи мали вплив на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, сприяючи ухиленню від мобілізації працівників підприємств, задіяних у реалізації ймовірних корупційних схем.

  • Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Український уряд блокував незалежний контроль над держпідприємствами, сприяючи корупції — розслідування NYT

    Американське видання The New York Times опублікувало розслідування, яке виявило систематичне блокування українським урядом роботи незалежних наглядових рад державних підприємств. Це створило умови для зростання корупції в ключових галузях, зокрема в енергетиці, обороні та атомній енергетиці.

    Після початку російського вторгнення Захід вимагав від Києва створити наглядові ради для забезпечення прозорого використання фінансів. Ці ради мали стежити за витратами, призначати керівників та запобігати корупції. Проте, як зазначає розслідування, український уряд останні чотири роки перешкоджав їхній діяльності, залишаючи місця вакантними або наповнюючи ради лояльними до влади особами.

    Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

    Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

    Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

    Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

    Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

  • Схеми в «Енергоатомі»: корупція на реконструкції АЕС та відмивання мільйонів через Wallet One

    Схеми в «Енергоатомі»: корупція на реконструкції АЕС та відмивання мільйонів через Wallet One

    Вищі посадовці АТ «НАЕК «Енергоатом» — включно з ексміністром енергетики, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світославом Гринчуком, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом компанії Якобом Хартмутом та керівниками ключових філій Половичем, Божком, Стояновим і колишнім гендиректором Ковальчуком — налагодили масштабну корупційну систему, яка роками висмоктувала державні кошти з атомної енергетики.

    За даними джерел, схема працювала через підконтрольні юридичні особи та групу фізичних осіб, які забезпечували оформлення фіктивних постачань, завищення цін та укладання удаваних договорів на реконструкцію об’єктів АЕС. Елементами схеми були попереднє погодження підрядників, псевдотендери, штучне формування потреб і подальша легалізація коштів через пов’язані комерційні структури.

    Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

    Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

    У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

    Другий блок схеми: тіньові платіжні сервіси та відмивання коштів

    Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:
    ТОВ «Єдиний гаманець»,
    ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,
    ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

    Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

    Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

    Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

    Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

  • Ексзаступник міністра енергетики Шейко під домашнім арештом за переказ 18 млн до РФ

    Ексзаступник міністра енергетики Шейко під домашнім арештом за переказ 18 млн до РФ

    Солом’янський районний суд Києва призначив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета колишньому першому заступнику міністра енергетики та високопосадовцю «Енергоатому» Юрію Шейку.

    Шейка було затримано 2 грудня в Києві. Йому висунули підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

    За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

    Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

    Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

  • НАБУ розслідує схему з електроенергією на сотні мільйонів у “Енергоатомі”

    НАБУ розслідує схему з електроенергією на сотні мільйонів у “Енергоатомі”

    Детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) розслідують справу 991/8790/25 щодо можливого заволодіння 222 млн грн у державній компанії “Енергоатом”. За версією слідства, ТОВ “Світло Груп М” отримувало від “Енергоатому” електроенергію на сотні мільйонів гривень без повної оплати, продавало її на ринку, а більшу частину коштів переводило на рахунки підозрілих компаній.

    За даними слідства, загальна заборгованість перед “Енергоатомом” станом на тепер становить понад 225 млн грн. Спеціальні умови для “Світло Груп М” створили можливість отримувати енергоресурси без передоплати, що викликало здивування учасників ринку.

    Бухгалтерка компанії “СК Енерджі Груп” Наталія Багнюк, яка також обслуговує “Світло Груп М”, за версією слідства, переказала частину коштів на свій ФОП-рахунок. ЗМІ повідомляють, що бухгалтерка заперечує будь-які звинувачення.

    Нові власники ТОВ “Світло Груп М” з’явились у 2023 році, бенефіціаром став харків’янин Анатолій Дарій. Він пов’язаний з Артемом Василенком, який є президентом Федерації дзюдо Харкова, депутатом місцевої ради та керівником кількох компаній, серед яких “СК Енерджі Груп” та “Лєон ВК”. Василенко та Дарій раніше володіли кількома спільними бізнесами, включаючи охоронні компанії.

    НАБУ підкреслює, що без сприяння керівництва “Енергоатому” здійснити таку схему було б неможливо. Справу досі розслідують, перевіряючи всі фінансові потоки та причетність осіб до привласнення державних коштів.

  • Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    Як компанії Ахметова заробляють на держзакупівлях та дефіциті електроенергії

    В Україні викрили масштабну корупційну схему, яку пов’язують із бізнес-групою Ріната Ахметова та підконтрольними компаніями у сфері енергетики. Розслідування вказує на системні маніпуляції під час держзакупівель електроенергії, штучне створення дефіциту на ринку та подальше виведення коштів через офшорні структури.

    За даними джерел у галузі та судових рішень, схема нібито охоплює компанії ДТЕК (ЄДРПОУ 39307323), постачальників під брендом YASNO, а також іноземні юрисдикції — кіпрську Fabcell Ltd і зареєстровану на БВО Gelion Properties Ltd. Через ці компанії, за твердженнями викривачів, здійснювалася фінансова оптимізація, переоформлення активів та рух коштів за межі України.

    Одним із ключових елементів схеми називають роботу компаній YASNO на ринку закупівель електроенергії для бюджетних установ. Постачальники беруть участь у тендерах із початково низькою ціною, що дозволяє їм укладати контракти з державними та комунальними організаціями. Після підписання договорів, за твердженнями джерел, сторони оформлюють додаткові угоди, які суттєво підвищують тариф.

    У деяких випадках підвищення, як стверджують учасники розслідування, досягало 30–90%, що значно перевищує гранично допустиму зміну ціни у 10%, передбачену законом «Про публічні закупівлі».

    Правомірність такої практики вже стала предметом розгляду в судах. Господарський суд Дніпропетровської області у справах №904/4774/23 та №904/6143/23 визнав подібні додаткові угоди недійсними, фактично підтвердивши порушення правил зміни ціни після тендеру. Ці рішення створили прецедент, що може мати наслідки для інших контрактів, укладених за аналогічною схемою.

    Другим напрямком діяльності, який описують аналітики та учасники ринку, є маніпуляції у секторі «ринку на добу наперед» (РДН). За даними розслідування, компанія ДТЕК має можливість впливати на формування дефіциту електроенергії, що призводить до підвищення цін. Частина електроенергії, яку через завищені тарифні пропозиції не реалізує державний «Енергоатом», переходить на балансуючий ринок.

    Саме там, як стверджують джерела, афілійовані з групою Ахметова маневрові електростанції викуповують цей ресурс за мінімальною вартістю — інколи лише за 0,01 грн/МВт·год. Після цього електроенергія перепродується кінцевим споживачам уже за повною ринковою ціною — близько 3000 грн/МВт·год.

    Експерти наголошують, що ця модель нагадує принципи, за якими працювала критикована в минулі роки формула «Роттердам+», коли ціна електроенергії зростала не за рахунок ринку, а через адміністративно створені умови.

    За інформацією з матеріалів розслідування, кошти, отримані від таких операцій, частково виводилися через іноземні компанії Fabcell Ltd та Gelion Properties Ltd. Саме на них були оформлені корпоративні права низки вугільних підприємств та об’єкти нерухомості за кордоном.

    Деякі активи, пов’язані з групою, продовжували роботу на території РФ та були забезпеченням під кредит ПАТ «Сбербанк Росії» на суму понад 400 мільйонів доларів. Це ускладнювало фінансовий контроль, а також робило непрозорою структуру володіння та походження коштів.

    Енергетичний сектор України вже тривалий час залишається однією з найменш прозорих галузей. Монополізація ринку, високі ціни та перманентні дефіцити створюють умови для зловживань. Учасники ринку та антикорупційні організації неодноразово звертали увагу на відсутність чітких правил, які б забезпечували справедливе формування тарифів.