Nenkainfo.com

Позначка: “Енергоатом”

  • Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Льовочкіни повертаються: як сімейна мережа знову контролює ключові державні проєкти

    Свіже розслідування НАБУ щодо корупції в «Енергоатомі» лише на перший погляд виглядає черговим епізодом із переліку зловживань у держкомпаніях. Насправді це — частина значно ширшої та набагато старішої системи, яку сім’я Льовочкіних вибудовує понад десять років. Сума у 300 мільйонів гривень, виведена через ланцюжок компаній «Світло Груп М» — «Трейденерджі» — «Ареддитум-Інвест», веде до Юлії Льовочкіної — сестри Сергія Льовочкіна. І це вже не випадковість, а впізнаваний почерк політичної групи, яка десятиліттями відточує механіку приховування фінансових потоків за складними багаторівневими схемами.

    Сучасна історія «Енергоатому» напряму перегукується зі схемами 2010-х. Тоді Льовочкін разом із Владиславом Каськівим реалізував проєкт «Олімпійська надія», через який було виведено 260 млн грн. Ці гроші, за рішенням суду, незаконно спрямували на викуп земель у Пилипці — під будівництво масштабного курорту. Закарпатська ОДА цілеспрямовано змінювала призначення ділянок, а заказник «Темнатик» «підганяли» під інтереси майбутніх забудовників. Це була взірцева схема, де кожен елемент — від підставних компаній до посадовців — працював як частина єдиного механізму, що забезпечив приватизацію понад 800 гектарів під контроль вузької групи.

    Сьогодні ця група не тільки не зникла — вона модернізувалася і стала ще закритішою. У травні 2025 року відбулася непублічна зустріч, у якій брали участь Льовочкін, Каськів, екс-керівник «Київміськбуду» Кушнір і девелопер Кодецький. На перший погляд — звичайні бізнесмени, звичайна розмова. Але Кодецький — співзасновник «Боржава Центр» разом з Андрієм Вінграновським, чоловіком Юлії Льовочкіної. Це означає, що старий проєкт не похований: він просто переходить у нову фазу, з новими зв’язками та розширеним колом учасників.

    Земельні схеми на Закарпатті та корупція в енергетиці — це не поодинокі випадки, а паралельні проєкти однотипної моделі. Сім’я Льовочкіних давно працює не як політична група, а як закритий центр впливу, який поступово підпорядковує собі ключові державні напрямки. Їхня сила — у непублічності: відсутності гучних конфліктів, уникненні надмірного медійного шуму та грамотному використанні підставних компаній і довірених осіб.

    Модель проста, але ефективна: державні кошти перетворюються на приватні активи, а державні рішення — на важелі для розширення впливу. Кількість посередників зростає, структури ускладнюються, але логіка роботи лишається незмінною. Кожен епізод, який потрапляє в ЗМІ чи в матеріали слідства, — це лише верхівка значно глибшого процесу, який системно вибудовується роками.

    Ця мережа не покладається на випадок. У ній немає зайвих людей чи спонтанних рішень. Це цілеспрямована діяльність групи, яка пережила політичні кризи, зміни влад, війни та економічні стрибки — і продовжує працювати. Поки навколо неї панує тиша, Україна ризикує й надалі спостерігати, як стратегічні державні сфери — енергетика, земельні ресурси, інвестиційні програми — поступово стають інструментами сімейного контролю та приватного збагачення.

  • Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля обладнання для АЕС за 36 млн грн викликала дискусію щодо прозорості процедури

    Закупівля системи гідравлічного затягування FCM60 на суму 36,2 млн грн для потреб атомних електростанцій викликала значний резонанс у професійній спільноті. Експерти та громадські організації поставили питання щодо умов тендеру, досвіду компанії-переможця та технічних вимог до обладнання.

    У зоні уваги опинилася компанія AV Industrieeinrichtungen GmbH, яка перемогла в закупівлі як єдиний учасник. За даними відкритих реєстрів, підприємство було створене за кілька місяців до оголошення тендеру, що викликало сумніви щодо його досвіду роботи в атомній сфері. Наданий «аналогічний договір», як зазначають учасники публічних дискусій, стосується іншого типу обладнання.

    Одним із найбільш обговорюваних моментів стала відсутність у тексті договору детальних технічних параметрів обладнання. Уся технічна частина винесена до окремої Специфікації, яку можна коригувати без внесення змін до самого договору. Експерти наголошують, що така практика ускладнює контроль відповідності продукції вимогам атомної галузі та створює ризики для якості обладнання.

    Додаткові дискусії спричинила інформація про збіг контактів компанії-переможця з даними російської структури, що раніше фігурувала у постачанні обладнання INOS GmbH & Co. KG, яке отримувало декларацію відповідності на території РФ. Окремі фахівці вважають, що такі збіги потребують перевірки регуляторних органів з огляду на вимоги безпеки та санкційне законодавство.

    У договорі передбачено виплату авансу у розмірі 30%. Банківські гарантії надані іноземними установами, що, за словами експертів, може ускладнювати подальше стягнення коштів у разі невиконання зобов’язань постачальником.

    Учасники ринку зазначають, що стандартні вимоги для критичного обладнання АЕС передбачають жорсткішу верифікацію виробника, технічної документації та відповідності обладнання галузевим стандартам.

    Аналітики звертають увагу на те, що кадрова структура атомної галузі в останні роки залишалася відносно стабільною, а процес ухвалення стратегічних рішень зосереджений у вузькому управлінському колі. Саме тому закупівля FCM60 стала приводом для широкої дискусії щодо підходів до проведення державних закупівель у сфері атомної енергетики.

    Експерти наголошують, що сектор безпеки АЕС потребує максимальної прозорості, адже від якості обладнання залежить стабільність і безпека ядерних енергоблоків.

  • Енергоатом купує VIP-мінівени за 6,8 млн грн: що не так із закупівлею

    Енергоатом купує VIP-мінівени за 6,8 млн грн: що не так із закупівлею

    На тлі енергетичної кризи, необхідності скорочення витрат та постійних закликів до прозорості, одна з філій «Енергоатома» опинилася у центрі чергового скандалу. Філія «ВП “Управління справами”» провела закупівлю трьох мінівенів Hyundai Staria на загальну суму 6,81 млн грн, причому — без жодного конкурента на торгах.

    13 листопада на відкритих торгах не з’явилося жодного іншого учасника, тож «Енергоатом» автоматично уклав угоду з ТОВ «Олімп Мотор». Серед трьох замовлених авто — одна позиція викликала особливий резонанс: чорний повнопривідний Hyundai Staria 7-Top + пакет Bronze вартістю 2,61 млн грн.

    Це — фактично VIP-шатл: дизель 177 к.с., камери кругового огляду, мультимедіа BOSE на 11 динаміків із сабвуфером, підігріви, преміальна LED-оптика, багатокольорова підсвітка салону та розширений пакет електронних систем безпеки.
    Пакет Bronze додає ще більше «розкоші»: шкіра Nappa, литі диски із спеціальним покриттям, хром-деталі та додаткові елементи декору.

    Вибір саме топової комплектації в момент, коли галузь потребує економії на всіх рівнях, виглядає щонайменше дисонансно. Закупівля без конкуренції — класичний ризик завищення ціни, відсутності контролю та можливого лобіювання постачальника.

    Купівля люксових мінівенів для «управління справами» державної компанії, яка оперує критичною інфраструктурою, ставить питання про доцільність і пріоритети витрат. На думку експертів, такі витрати складно виправдати, коли енергетика постійно під тиском загроз і дефіциту бюджету.

    Окрему увагу привертає норма у договорі: якщо покупець («Енергоатом») затримує оплату — жодних штрафів чи пені для нього не передбачено. Це створює надмірно комфортні та незвично «м’які» умови для компанії-замовника, а для постачальника — виключно зручні та безризикові. Подібна конструкція нетипова для публічних закупівель і виглядає підозріло.

    Цей епізод вписується у довгу низку питань до «Енергоатома»: вибір постачальників, формальність конкуренції, підозрілі умови договорів та відсутність стратегічної економії. Закупівлі на мільйони гривень у VIP-комплектаціях — чергове свідчення того, що неефективність і внутрішні зловживання можуть відбуватися навіть на дрібних тендерах, не кажучи вже про масштабні проєкти.

    Поки держава економить, а громадяни живуть в умовах енергетичної напруги, питання про доцільність таких закупівель виглядають більш ніж виправданими.

  • Мінівени Hyundai Staria для Енергоатома: закупівля без торгів

    Мінівени Hyundai Staria для Енергоатома: закупівля без торгів

    Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада замовила у ТОВ «Олімп Мотор» три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій.

    Найдорожчим виявився чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн. Автомобіль оснащений дизельним двигуном 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, системою стабілізації, відеомоніторингом «сліпих зон», камерами кругового огляду, підігрівом керма та сидінь, клімат-контролем, багатокольоровою підсвіткою салону та аудіосистемою BOSE на 11 динаміків.

    Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

    ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

    Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

  • Артисти масово відмовляються від участі в новорічному “Кварталі 95” через скандал навколо співвласника студії

    Артисти масово відмовляються від участі в новорічному “Кварталі 95” через скандал навколо співвласника студії

    Напередодні новорічного концерту студії “Квартал 95” низка артистів оголосила про відмову від участі. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який фігурує у великому корупційному скандалі в державній компанії “Енергоатом”.

    Однією з перших відмовилася популярна співачка Kola. Львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва також заявили, що не братимуть участі у концерті 6-7 грудня. Інші запрошені артисти – Монатік, Антитіла, Позитив, Ірина Білик та Drevo – поки не робили офіційних заяв.

    Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

    Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

    “Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

    Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.

  • «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець заявила, що з 15 березня до 25 серпня 2022 року державна компанія «Енергоатом» здійснювала закупівлі для Запорізької атомної електростанції, яка вже перебувала під повним контролем російських окупантів.

    Про ці факти вона повідомила після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, наголосивши, що йдеться про значні суми державних коштів, спрямованих на забезпечення роботи захопленої станції.

    За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

    Зокрема:

    – близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;
    – проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;
    – витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

    Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

    «Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

    В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

    Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

  • Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Виплати Милованову від “Енергоатому” та “Укроборонпрому” викликали резонанс

    Економіст і колишній урядовець Тимофій Милованов опинився в центрі уваги через високі зарплати, які він отримує від державних компаній.

    Згідно з інформацією, поширеною у ЗМІ та соцмережах, за вересень 2025 року Милованов отримав значні виплати від двох великих державних підприємств.

    Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

    Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

  • Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    Операція «Мідас»: в Агентстві арештованих активів з’ясовують роль своїх посадовців

    У Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочали внутрішню перевірку після появи у медіа інформації про можливу причетність окремих співробітників до масштабного антикорупційного розслідування правоохоронців, відомого як операція «Мідас». Про це повідомили у пресслужбі АРМА.

    Тимчасова виконувачка обов’язків голови агентства Ярослава Максименко ініціювала службове з’ясування всіх обставин. Метою перевірки є встановлення фактів, надання об’єктивної оцінки дотримання працівниками вимог законодавства та внутрішніх стандартів, а також виявлення можливих порушень. У разі підтвердження неналежних дій посадовців можуть бути ухвалені дисциплінарні або кадрові рішення.

    У повідомленні підкреслюється, що АРМА послідовно дотримується принципів доброчесності, законності та прозорості, які є складовою міжнародної боротьби з корупцією та передбачені Конвенцією ООН проти корупції. В агентстві запевнили, що реагують на будь-яку інформацію, яка може свідчити про неправомірні дії чи конфлікт інтересів.

    В АРМА наголосили, що внутрішня підзвітність і контроль за дотриманням етичних норм — необхідні елементи зміцнення інституційної спроможності агентства та виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України.

    Нагадаємо, раніше Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК Енергоатом» у межах розслідування НАБУ та САП, що є частиною операції «Мідас». Також запобіжний захід було застосовано до працівниці бек-офісу компанії, яку підозрюють у розкраданні коштів.

    10 листопада НАБУ оголосило про масштабну спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. Пізніше правоохоронці оприлюднили деталі схеми, яка, за їхніми даними, діяла тривалий час та охоплювала коло посадовців і посередників.

  • Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    Тимур Міндіч контролював 17 компаній в Україні та співпрацював із відомими бізнесменами

    YouControl опублікував аналіз відкритих даних щодо бізнес-активів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, зазначивши, що Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні.

    Тимур Міндіч зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Розповсюдження кіно- та відеофільмів» і має дев’ять активних компаній, які у 2024 році отримали загальний виторг 218,6 млн грн. Серед них: «Квартал 95» – 120,8 млн грн, «Драйв Продакшн» – 42,7 млн грн, «Квартал ТВ» – 22,5 млн грн, «Стедіум Фемілі» – 14,4 млн грн, «Кварцит ДМ» – 10,4 млн грн та інші. Ще чотири компанії не подали фінансової звітності, а дві показали нульовий дохід.

    Відзначається, що у спільних бізнесах Міндіча фігурують колишній помічник президента Сергій Шефір та бізнесмен Геннадій Боголюбов. Бізнесмен також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP та співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка раніше була учасником російської компанії з виготовлення штучних діамантів.

    Олександр Цукерман зареєстрований як ФОП із КВЕДом «Загальна медична практика».

    13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана у справі щодо розкрадання в «Енергоатомі». За версією слідства, 46-річний Міндіч контролював діяльність «пральні», через яку відмивалися кошти, визначав фінансові потоки та впливав на керівників органів влади. 61-річного Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у енергетиці. Обидва виїхали з України перед початком слідчих дій.

  • Харківська фірма постачає «Енергоатому» сірку удвічі дорожче, ніж на початку року

    Харківська фірма постачає «Енергоатому» сірку удвічі дорожче, ніж на початку року

    АТ «НАЕК «Енергоатом» уклало контракт на закупівлю технічної сірки за рекордною ціною — $771 за тонну, що вдвічі перевищує вартість на початку 2025 року. Загальна сума угоди перевищує 244 млн грн, а постачальником стала харківська компанія «Торгсервіс», яка стала єдиним учасником тендеру.

    Закупівля передбачає поставку 7 550 тонн сірки до кінця листопада, при цьому оплата здійснюється через пів року після постачання. Вміст основної речовини в продукції перевищує 99,90%, що відповідає високим стандартам якості.

    Попередні закупівлі компанії «Енергоатом» показують значне зростання цін. У липні 2024 року аналогічна сірка коштувала $639 за тонну, а в лютому того ж року — лише $391 за тонну. На відміну від нинішнього тендеру, попередні закупівлі проводилися з конкуренцією, що дозволяло знижувати вартість.

    Власники «Торгсервісу» мають попередні зв’язки з фігурантами гучних корупційних справ НАБУ та ВАКС. Зокрема, Сергій Євсєєв та Сергій Гринько раніше були пов’язані з ТОВ «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» і ТОВ «Укрдонінвест», а їхні партнери фігурували у справах щодо розкрадань в «Енергоатомі» та «СхідГЗК».

    У 2022 році керівники пов’язаних підприємств отримали вироки за корупційні схеми, що завдали державі збитків у десятки мільйонів гривень. Нині ж відсутність конкуренції та рекордні ціни на сірку піднімають питання прозорості державних закупівель і потенційного впливу на енергетичний сектор України.