Nenkainfo.com

Позначка: Кабмін

  • Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Учителям додадуть ще 20%, студентам подвоять стипендії: що зміниться з 1 вересня

    Український уряд завершує підготовку системи освіти до нового навчального року і анонсує одразу кілька великих змін із 1 вересня 2026 року. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам мають підвищити оплату праці ще на 20%, студентські стипендії планують збільшити вдвічі, а близько трьох мільйонів школярів отримуватимуть безоплатне гаряче харчування. Паралельно держава фінансує укриття, шкільні автобуси, друк підручників та продовжує програму «Пакунок школяра» для першокласників.

    Про підготовку до старту навчального року заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час засідання Кабінету Міністрів. Він наголосив, що всі невирішені питання мають бути закриті до 1 вересня.

    Одним із головних рішень стане другий етап підвищення зарплат педагогів у 2026 році.

    І тут є важлива деталь: вересневі 20% — це не перше підвищення цього року.

    Із 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних та науково-педагогічних працівників уже зросли на 30%. З 1 вересня держава реалізує наступний запланований етап — ще плюс 20%. На фінансування цього підвищення у державному бюджеті передбачено 64,6 млрд грн.

    Зарплати педагогів підвищують другий раз за рік

    Міністерство освіти і науки ще на етапі формування бюджету-2026 повідомляло, що зростання оплати праці відбуватиметься у два етапи.

    Перший — на 30% із січня.

    Другий — ще на 20% із вересня.

    У МОН називають це найбільшим комплексним підвищенням зарплат педагогів за останні роки.

    При цьому варто уточнити: формулювання «зростання на 50% за рік» не означає, що до грудневої зарплати 2025 року просто додають рівно половину в кожному окремому випадку. Конкретна виплата залежить від посадового окладу, навантаження, педагогічного стажу, категорії, надбавок, доплат та інших складових.

    Саме тому МОН навіть запустило окремий калькулятор для розрахунку зарплати вчителя після першого етапу підвищення. Міністерство підтверджує, що наступний етап — ще 20% — припадає на вересень.

    Підвищення стосується не тільки шкільних учителів

    Зміни охоплюють ширше коло працівників освіти.

    Урядові бюджетні рішення передбачають підвищення для педагогічних і науково-педагогічних працівників, тобто йдеться не лише про вчителів загальноосвітніх шкіл.

    МОН окремо повідомляло про фінансування підвищених зарплат для викладачів закладів вищої освіти та працівників фахової передвищої освіти. На один із етапів перерозподілу відомство спрямувало понад 2,5 млрд грн для ЗВО та ще 605 млн грн для фахової передвищої освіти.

    Водночас МОН продовжує працювати над новою системою оплати праці педагогів, яку планують запровадити з 2027 року.

    Одна з ідей — зробити більшу частину виплат гарантованою і менше залежною від рішень конкретної громади щодо надбавок.

    Зокрема, міністерство обговорювало інтеграцію надбавки за престижність праці у посадовий оклад.

    Студентські стипендії планують збільшити вдвічі

    Ще одна велика зміна стосується студентів.

    За заявою уряду, із початком нового навчального року стипендіальні виплати мають зрости у два рази.

    Це особливо помітне рішення на тлі того, що розміри академічних стипендій тривалий час суттєво відставали від зростання цін і вартості життя.

    Водночас станом на ранок 7 серпня у відкритих офіційних матеріалах ще немає повної деталізації нових сум для кожної категорії студентів.

    Тому називати конкретні нові розміри звичайної, підвищеної чи соціальної стипендії без окремої урядової постанови поки передчасно.

    Прем’єр оголосив політичне рішення про дворазове збільшення, однак детальний механізм і таблиця виплат мають бути затверджені відповідними нормативними актами.

    Близько трьох мільйонів школярів годуватимуть безкоштовно

    Одночасно з підвищенням виплат уряд суттєво розширює програму безоплатного шкільного харчування.

    Із 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі, повинні отримувати безоплатне гаряче харчування.

    Програма охопить приблизно 3 млн дітей по всій Україні.

    На її реалізацію лише у вересні–листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам.

    Фактично йдеться про масштабування програми на всі класи.

    Для шкіл це означає значне додаткове навантаження на їдальні, персонал та логістику.

    Через воєнні умови парламент уже дозволив закладам освіти за певних умов організовувати харчування не тільки у класичних їдальнях, а й в інших приміщеннях, якщо школа працює у кілька змін або учням доводиться тривалий час перебувати в укриттях.

    Підручники обіцяють усім класам

    Окремим викликом нового навчального року залишається забезпечення шкіл підручниками.

    Уряд заявляє, що необхідну навчальну літературу мають отримати учні всіх класів.

    Це завдання ускладнене війною: російські війська систематично атакують українську видавничу та логістичну інфраструктуру, включно з друкарнями й складами.

    Попри це Кабмін наполягає, що забезпечення дітей підручниками має бути завершене до початку навчального року.

    Укриття залишаються одним із головних пріоритетів

    Безпека шкіл у 2026 році фактично визначає саму можливість очного навчання.

    У громадах продовжують будівництво та модернізацію укриттів, особливо у тих регіонах, де школи планують працювати офлайн або у змішаному форматі.

    Для багатьох закладів наявність сертифікованого укриття залишається ключовою умовою повернення дітей за парти.

    Уряд також продовжує фінансувати закупівлю шкільних автобусів, оскільки частину дітей необхідно підвозити до опорних шкіл із безпечнішими умовами навчання.

    Це особливо актуально на тлі оптимізації мережі малокомплектних шкіл.

    Із 1 вересня 2026 року освітня субвенція не фінансуватиме зарплати педагогів у школах, де навчається менш як 60 учнів, за винятком окремих початкових шкіл.

    Тому підвезення дітей між населеними пунктами для частини громад стає ще важливішим.

    Першокласникам залишили «Пакунок школяра»

    Батькам дітей, які у вересні вперше підуть до школи, також доступна окрема державна допомога.

    Програма «Пакунок школяра» передбачає одноразову виплату 5000 грн на кожного першокласника.

    Допомогу може оформити один із батьків або законних представників дитини.

    Гроші мають цільове призначення — їх можна використати на підготовку першокласника до школи, зокрема на канцелярське приладдя, дитячий одяг і взуття.

    Починаючи з 2026 року виплата продовжується як постійна програма, а заяву можна подати через «Дію» або сервісний центр Пенсійного фонду. Звернутися за виплатою можна до 1 листопада.

    Якщо в родині двоє чи більше першокласників, допомогу нараховують окремо на кожну дитину.

    Освіта отримала майже 299 млрд грн у бюджеті

    Масштаб нинішніх рішень значною мірою став можливим завдяки збільшенню фінансування освіти у держбюджеті.

    На освіту і науку у 2026 році передбачили 298,8 млрд грн, що МОН називало рекордним показником.

    Значна частина додаткових коштів іде саме на оплату праці педагогів.

    Підвищення зарплат є критично важливим через кадрову ситуацію в освіті. Низькі доходи, війна, міграція, велике навантаження та вигорання роками підштовхували частину вчителів залишати професію.

    Уряд намагається змінити цю тенденцію не разовими доплатами, а збільшенням гарантованої частини оплати праці.

    Але +20% не означає однакову суму для кожного вчителя

    Це важливий момент для освітян.

    З 1 вересня йдеться про 20-відсоткове підвищення посадового окладу, а не автоматичну виплату однакової фіксованої суми всім педагогам.

    Тому конкретна надбавка в гривнях відрізнятиметься.

    На зарплату впливають тарифний розряд, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, стаж, кількість годин, класне керівництво, перевірка письмових робіт, робота в інклюзивних класах, місцеві доплати та інші чинники.

    Саме через це два вчителі навіть в одній школі можуть отримати різне збільшення зарплати.

    Підвищення вже закладене у бюджет, а не лише анонсоване

    На відміну від деяких попередніх обіцянок щодо оплати праці освітян, вересневе підвищення не з’явилося раптово у серпні.

    Воно було закладене у державний бюджет ще наприкінці 2025 року.

    МОН протягом року неодноразово підтверджувало, що після січневого зростання на 30% другий етап відбудеться 1 вересня.

    Тому головне завдання уряду зараз — забезпечити, щоб кошти реально дійшли до всіх закладів та громад і підвищення не було нівельоване зменшенням інших надбавок.

    Саме цей ризик раніше окремо обговорювало МОН із профспілками та місцевою владою.

    1 вересня стане одним із найбільших пакетів змін в освіті за останні роки

    У підсумку новий навчальний рік починається одразу з кількох масштабних державних програм.

    Для педагогів — друге за рік підвищення оплати праці на 20%.

    Для студентів — заявлене дворазове збільшення стипендій.

    Для приблизно трьох мільйонів школярів — безоплатне гаряче харчування.

    Для першокласників — 5000 грн у межах «Пакунка школяра».

    Паралельно держава витрачає кошти на укриття, автобуси та підручники.

    І хоча частина деталей — передусім конкретні нові розміри студентських стипендій — ще має бути нормативно оформлена, підвищення посадових окладів педагогів уже передбачене бюджетом і неодноразово офіційно підтверджене Міністерством освіти.

    Тож для освітян головна дата зараз — 1 вересня 2026 року, коли має стартувати другий етап найбільшого за останні роки перегляду оплати їхньої праці.

  • Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Російський терор вдарив по агроекспорту: уряд терміново змінив правила продажу зерна за кордон

    Кабінет Міністрів України почав реалізацію екстреного пакета підтримки аграрного сектору на тлі різкого погіршення ситуації з морською логістикою через російські атаки в Чорному морі. Першим рішенням стало тимчасове коригування мінімально допустимих експортних цін на окремі види аграрної продукції. Уряд розраховує, що це дозволить уникнути фактичного блокування контрактів на постачання українського зерна та олійних культур за кордон.

    Про рішення 3 серпня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, попередні мінімальні ціни перестали відповідати економічним реаліям через різке подорожчання логістики та одночасне падіння закупівельних цін усередині країни.

    У результаті виникла ситуація, коли українські компанії могли мати покупця та фізично мати продукцію для експорту, але встановлений державою мінімальний ціновий поріг робив укладання частини контрактів економічно неможливим.

    Саме цю проблему Кабмін вирішив тимчасово усунути.

    Коригування діятиме на період стабілізації ситуації. Конкретні нові рівні мінімально допустимих цін у повідомленні прем’єра не деталізуються, тому називати їх до публікації відповідних нормативних рішень було б передчасно.

    Навіщо Україні взагалі мінімальні експортні ціни

    Механізм мінімально допустимих експортних цін з’явився не через нинішню кризу. Відповідний порядок Кабмін затвердив постановою №944 ще у серпні 2024 року. Він поширюється на низку ключових товарів українського аграрного експорту — зокрема пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, рослинні олії, макуху, а також мед і горіхи.

    Система фактично встановлює нижню цінову межу: експортер не може оформити поставку певної продукції за ціною нижче визначеного державою рівня.

    Повноцінно новий механізм запрацював 1 грудня 2024 року. Його запровадження мало боротися зі штучним заниженням вартості аграрної продукції під час експорту та відповідними податковими зловживаннями. Reuters тоді повідомляв, що мінімальні ціни розраховувалися на основі митних даних за попередній місяць із застосуванням 10-відсоткового дисконту.

    Ціни встановлюються з урахуванням умов поставки за Incoterms і визначаються в доларах США за кілограм продукції.

    За нормальних ринкових умов такий механізм мав створити бар’єр для схем, коли товар фактично продавався за однією ціною, а в документах могла фігурувати значно нижча.

    Однак тепер ситуація змінилася.

    Чому система почала заважати самим експортерам

    Проблемою стала різниця між встановленими мінімальними цінами та реальною економікою експорту після нового загострення ситуації в Чорному морі.

    Російські атаки створили додаткові ризики для судноплавства та портової інфраструктури. А що вищий ризик для судновласників, то дорожчими стають страхування, фрахт та інші складові морської логістики.

    Для аграрного експортера це означає просту річ: із кінцевої ціни товару дедалі більшу частину необхідно витрачати лише на те, щоб доставити зерно покупцеві.

    Одночасно погіршення можливостей експорту тисне на внутрішній ринок. Якщо зерно складніше або дорожче вивезти з України, пропозиція всередині країни збільшується, а закупівельні ціни можуть знижуватися.

    Саме поєднання цих двох факторів — дорожчої логістики та нижчої внутрішньої ціни — створило проблему для мінімальних експортних цін.

    Формально держава продовжувала вимагати продажу не дешевше певної межі, тоді як реальний ринок уже міг не давати можливості укласти контракт на таких умовах.

    Механізм, створений для боротьби з тіньовим експортом і демпінгом, у кризовій ситуації почав загрожувати легальному експорту.

    Уряд переходить до антикризового режиму

    Коригування цін стало лише першим рішенням із пакета підтримки аграріїв.

    Перед цим Корецький проводив термінову нараду з представниками аграрного бізнесу та профільних асоціацій. Серед напрямів, які обговорювалися, — диверсифікація логістики, фінансова підтримка виробників через банківський сектор і дипломатична робота з державами, які є важливими ринками для української аграрної продукції.

    Потреба в таких рішеннях особливо гостра для виробників, які вже зібрали або найближчим часом мають зібрати врожай.

    Якщо експорт сповільнюється, зерно накопичується всередині країни. Це створює додатковий тиск на елеваторні потужності та ціни й одночасно погіршує ліквідність аграрних підприємств.

    Фермеру необхідні гроші на пальне, добрива, насіння, зарплати, обслуговування кредитів і підготовку до наступної посівної. Якщо врожай неможливо продати за економічно прийнятною ціною, проблема з експортом швидко перетворюється на проблему фінансування всього наступного виробничого циклу.

    Саме тому уряд паралельно розглядає фінансові інструменти підтримки аграріїв.

    Україну хочуть перевести від експорту сировини до переробки

    Криза водночас повернула уряд до давнішої проблеми української економіки — значної залежності від експорту сільськогосподарської сировини.

    Корецький доручив профільному міністерству невідкладно підготувати план розвитку внутрішньої переробки аграрної продукції.

    Логіка полягає в тому, щоб більша частина вирощеного в Україні зерна та олійних культур перетворювалася на продукцію з вищою доданою вартістю ще всередині країни.

    Це може означати розвиток виробництва олії, продуктів харчування, кормів, борошна, готових харчових інгредієнтів та інших напрямів.

    Такий перехід не здатен швидко вирішити нинішню кризу, адже створення нових переробних потужностей потребує інвестицій і часу. Однак у довгостроковій перспективі він може зменшити залежність економіки від експорту величезних фізичних обсягів сировини.

    Морська логістика залишається критичною

    Повністю замінити чорноморські порти залізничним або автомобільним транспортом для українського аграрного сектору практично неможливо через масштаби вантажів.

    Альтернативні маршрути через західний кордон і дунайські порти можуть частково страхувати експорт, однак вони також мають обмеження пропускної здатності та часто означають вищу собівартість перевезення.

    Саме тому будь-яке серйозне погіршення безпеки в Чорному морі швидко позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    Для Росії удари по портовій і транспортній інфраструктурі мають значно ширший економічний ефект, ніж фізичне пошкодження конкретного термінала. Навіть сама загроза атаки здатна збільшити страхові премії та вартість фрахту, а отже — зробити український товар дорожчим для доставки на світові ринки.

    Кабмін обіцяє нові рішення

    Уряд наголошує, що нинішнє коригування мінімальних експортних цін не стане останнім заходом.

    Ситуацію в аграрному секторі планують відстежувати щоденно, а у разі подальшого погіршення Кабмін готовий ухвалювати додаткові рішення.

    Це особливо важливо напередодні періоду активного експорту нового врожаю. Якщо морська логістика залишатиметься дорогою та ризикованою, державі доведеться балансувати між двома завданнями: зберегти контроль над прозорістю агроекспорту й водночас не створити регуляторних умов, за яких легально продати продукцію за кордон стане неможливо.

    Саме тому нинішнє рішення Кабміну можна розглядати як екстрене налаштування системи, запровадженої ще у 2024 році. Мінімальні експортні ціни не скасовуються — держава лише адаптує їх до ринку, який різко змінився під впливом воєнних ризиків.

    Для українських аграріїв головне питання тепер полягає в тому, чи вистачить цього кроку для відновлення нормального укладання експортних контрактів. Якщо атаки РФ продовжать підвищувати вартість морських перевезень, одного цінового коригування може виявитися недостатньо — і тоді уряду доведеться переходити до наступних пунктів антикризового пакета.

  • Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може частково відкрити експорт газу: приватним видобувникам пропонують новий механізм

    Україна може повернутися до часткового експорту природного газу, однак ідеться не про повне відкриття зовнішніх поставок, а про контрольований механізм для приватних видобувних компаній. На думку представників галузі, це дозволить перетворити нинішній надлишок ресурсу на інвестиції в нові свердловини та майбутнє зростання видобутку, водночас не створюючи загрози для проходження опалювального сезону.

    Про це заявила засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.

    За її словами, після початку повномасштабної війни внутрішнє споживання газу в Україні суттєво скоротилося через відтік населення, зупинку частини промислових підприємств та зменшення економічної активності. У результаті приватні компанії мають обсяги газу, які складно повністю реалізувати на внутрішньому ринку, тоді як потреба у фінансуванні розвитку залишається дуже високою.

    Оринчак наголосила, що буріння нових свердловин потребує значних капіталовкладень. За її оцінками, вартість однієї нової свердловини може становити від 5 до 15 мільйонів доларів. Без стабільної виручки компаніям важко фінансувати поточну діяльність, проводити сейсмічні дослідження, ремонтувати пошкоджену інфраструктуру та інвестувати у збільшення видобутку.

    “Якщо ми для приватників, наприклад, відкриємо оцих 15, до 20, я взагалі пропонувала до 20 відсотків газу експортувати, то відповідно, що вони зможуть хоча б частково покривати свої операційні витрати. Плюс планувати буріння нових свердловин”, – зазначила Оринчак.

    Водночас вона підкреслила, що експорт не повинен бути постійним і безумовним. Обсяги поставок за кордон мають визначатися залежно від запасів газу в підземних сховищах, стану енергетичної інфраструктури, наслідків російських атак та сезонного попиту, який у зимові місяці може зрости у кілька разів.

    “Ми будемо розуміти, скільки нам інфраструктури обстріляли, які в нас є об’єми газу і скільки ми об’єму газу можемо експортувати для того, щоб отримати валютну виручку, і для того, щоб компанія пробурила нові свердловини для нових дебітів”, – пояснила експертка.

    На її думку, експортні ліміти доцільно встановлювати не на роки вперед, а на коротші періоди, наприклад квартали. Це дозволить оперативно збільшувати або скорочувати дозволені обсяги залежно від ситуації на ринку та потреб країни.

    “Тобто можливо там будуть саме якісь квартали виділені. Тобто певний такий період. Це не на рік, не на два”, – сказала Оринчак.

    Вона також звернула увагу, що частковий експорт дасть Україні додаткову валютну виручку, а інвестиції приватних компаній у нові свердловини згодом збільшуватимуть обсяги газу, доступні і для внутрішнього ринку.

    Дискусія щодо можливого відновлення експорту активізувалася після зростання запасів газу в українських підземних сховищах. За даними другої половини липня, у сховищах було накопичено близько 13 мільярдів кубометрів газу, що більш ніж на 40% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

    Очікується, що до початку листопада Україна може накопичити понад 15 мільярдів кубометрів газу. Уряд оцінює такий обсяг як достатній для проходження опалювального сезону за поточних умов.

    Нагадаємо, нульові квоти на експорт природного газу українського походження були запроваджені Кабінетом міністрів на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Відтоді експорт фактично залишався закритим.

    Раніше видання ExPro з посиланням на джерела на енергетичному ринку повідомляло, що запропонований механізм може дозволити газовидобувним компаніям експортувати до 15% власного видобутку. Подібну позицію висловлював і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, який вважає, що контрольований експорт частини українського газу може забезпечити приватним видобувникам ресурси для буріння нових свердловин, але держава має дозволяти такі поставки лише в обсягах, які не створюють ризиків для енергетичної безпеки та підготовки до зими.

  • Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабмін збільшив штат АРМА та секретаріату мовного омбудсмена

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про збільшення граничної чисельності працівників Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), а також секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Водночас уряд скоротив кількість посад у Держпродспоживслужбі та Пенсійному фонді України.

    Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №972, яку уряд ухвалив 29 липня.

    Згідно з документом, чисельність працівників центрального апарату АРМА збільшено зі 195 до 295 штатних одиниць. Крім того, кількість працівників територіальних органів агентства зросла з 71 до 90 посад.

    Також уряд розширив штат секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Гранична чисельність працівників збільшилася з 40 до 65 осіб. При цьому Кабмін доручив забезпечити виконання рішення в межах коштів, уже передбачених державним бюджетом на оплату праці.

    Одночасно уряд скоротив штат окремих державних органів. Зокрема, чисельність працівників територіальних органів Держпродспоживслужби зменшено на 15 посад — із 7254 до 7239. Також на п’ять посад скорочено штат Пенсійного фонду України — до 25 653 працівників.

    Наразі обов’язки голови АРМА виконує Ярослава Максименко, яка очолила агентство після звільнення попередньої керівниці Олени Думи. Раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла про необхідність перезапуску роботи агентства та проведення відкритого конкурсу на посаду його керівника.

    Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови очолює Олена Івановська, яку Кабінет Міністрів призначив мовною омбудсменкою у 2025 році. Після ухвалених змін її секретаріат матиме майже в півтора раза більше штатних працівників для виконання покладених функцій.

    Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності після її офіційного ухвалення.

  • Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабмін затвердив новий порядок ведення реєстру “Оберіг”: що зміниться для військовозобов’язаних

    Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Документ визначає чіткий механізм внесення, оновлення, перевірки, виправлення та отримання інформації з державного реєстру, який є основою цифрового військового обліку в Україні.

    Про це повідомило Міністерство оборони України. Новий порядок деталізує процедури роботи з реєстром та визначає відповідальність органів, які наповнюють його інформацією.

    Як працюватиме новий порядок

    У Міноборони пояснили, що документ регламентує повний життєвий цикл обробки даних у реєстрі — від моменту їх надходження до внесення змін або виправлення можливих помилок.

    Зокрема, встановлено, що інформація про особу повинна бути внесена до реєстру не пізніше ніж через п’ять робочих днів після її отримання.

    Передбачено два способи внесення інформації:

    • автоматичний — через електронний обмін даними між державними інформаційними системами, реєстрами та базами даних;
    • ручний — на підставі інформації, отриманої від громадянина, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів освіти, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин.

    Такий підхід покликаний мінімізувати дублювання інформації та пришвидшити актуалізацію військово-облікових даних.

    Оновлення даних відбуватиметься автоматично і вручну

    Новий порядок також визначає механізм актуалізації відомостей.

    Частина інформації оновлюватиметься автоматично завдяки електронній взаємодії між державними реєстрами. Інші зміни вноситимуть уповноважені працівники після отримання відповідних документів або повідомлень.

    Водночас усі дані, які громадянин надає особисто, проходитимуть перевірку. Працівники звірятимуть нову інформацію з тією, яка вже міститься у реєстрі, щоб уникнути помилок чи дублювання записів.

    Такий механізм має забезпечити більш високу достовірність інформації, яка використовується для ведення військового обліку та роботи цифрових сервісів Міністерства оборони.

    Що робити, якщо виявили помилку

    Окремий розділ документа присвячений виправленню недостовірних відомостей.

    Якщо громадянин виявив, що його дані в реєстрі містять помилки, він має право подати заяву до органу, який веде реєстр за місцем військового обліку.

    Якщо ж некоректну інформацію внесла інша державна установа, звертатися необхідно саме до цього органу.

    У випадках, коли помилка виникла через дані, отримані шляхом автоматичного обміну між державними інформаційними системами, виправлення здійснюватиметься після надходження оновленої інформації від відповідного державного органу.

    Таким чином, новий порядок визначає не лише процедуру внесення інформації, а й алгоритм її коригування залежно від джерела виникнення помилки.

    Як перевірити свої дані

    Міністерство оборони нагадало, що кожен військовозобов’язаний має право безоплатно отримати інформацію про себе, яка міститься в реєстрі “Оберіг”.

    Зробити це можна кількома способами:

    • через застосунок “Резерв+”;
    • через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності технічної можливості);
    • шляхом подання письмового запиту до районного чи міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, де особа перебуває на військовому обліку.

    Саме “Резерв+” залишається основним цифровим інструментом взаємодії військовозобов’язаних із системою військового обліку. Через застосунок громадяни можуть отримувати актуальні відомості про власний статус, а функціональність сервісу поступово розширюється.

    “Оберіг” є ключовим елементом цифрового військового обліку

    Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів функціонує відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Його призначенням є накопичення, зберігання, обробка та використання інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

    В останні роки система активно інтегрується з іншими державними інформаційними ресурсами. Саме електронна взаємодія між реєстрами дозволяє автоматично оновлювати частину персональних даних без необхідності повторного звернення громадянина до державних установ. Такі механізми також передбачені чинним порядком організації та ведення військового обліку, який Кабмін поступово адаптує до цифрових сервісів.

    Які ще зміни запровадили останнім часом

    Затвердження нового порядку ведення реєстру стало черговим кроком у цифровізації військового обліку.

    Нещодавно в Україні також змінили правила оформлення відстрочки від мобілізації. Тепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, можуть переоформити її у разі виникнення іншої законної підстави без втрати відповідного статусу.

    Крім того, застосунок “Резерв+” отримав новий функціонал для пошуку вакансій у Силах оборони України. Через сервіс можна подати заявку на окремі посади, за якими укладаються нові контракти. Після завершення такого контракту військовослужбовцям гарантується право на відстрочку від мобілізації відповідно до чинного законодавства.

    У Міністерстві оборони наголошують, що оновлення нормативної бази та розвиток цифрових сервісів мають зробити систему військового обліку більш прозорою, оперативною та зручною як для громадян, так і для державних органів.

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    До 3100 гривень до Дня Незалежності: хто з українців отримає грошову допомогу та як її оформити

    Напередодні Дня Незалежності України окремі категорії громадян отримають разову грошову допомогу від держави. Розмір виплати залежатиме від статусу отримувача і становитиме від 450 до 3100 гривень. Для більшості українців кошти надійдуть автоматично, однак деяким громадянам необхідно буде самостійно звернутися до Пенсійного фонду.

    Про це повідомляє постанова Кабінету Міністрів України №602.

    Уряд затвердив порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України. Фінансову підтримку традиційно отримають ветерани війни, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників та інші категорії громадян, визначені законодавством.

    Найбільшу суму допомоги — 3100 гривень — виплатять особам з інвалідністю внаслідок війни I групи, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання, які мають інвалідність I групи.

    Особи з інвалідністю внаслідок війни II групи отримають 2900 гривень, а III групи — 2700 гривень.

    Виплата у розмірі 1000 гривень передбачена для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, а також колишніх неповнолітніх в’язнів концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання.

    По 650 гривень держава виплатить членам сімей загиблих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України, а також дружинам або чоловікам померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни чи учасників бойових дій, якщо вони не одружилися повторно.

    Найменша сума допомоги — 450 гривень — передбачена для учасників війни, колишніх в’язнів концтаборів, осіб, яких насильно вивозили на примусові роботи, а також дітей партизанів, підпільників та інших учасників боротьби проти нацистського режиму.

    Порядок отримання коштів залежить від статусу людини. Пенсіонерам та громадянам, які вже перебувають на обліку як отримувачі відповідних пільг, звертатися до державних органів не потрібно. Допомогу їм нарахують автоматично разом із серпневою пенсією або іншими соціальними виплатами.

    Для діючих військовослужбовців процедура також спрощена. Кошти будуть перераховані на рахунки військових частин, а їх виплату організують на підставі заявок, поданих командуванням.

    Водночас українцям, які мають право на допомогу, але не отримують пенсію та не проходять військову службу, необхідно самостійно подати заяву до Пенсійного фонду України. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду або в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), а також дистанційно через вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

    Уряд також передбачив можливість отримати виплату пізніше. Якщо людина набула права на допомогу до 24 серпня, але з певних причин не отримала кошти до 1 жовтня, вона зможе звернутися до Пенсійного фонду та оформити виплату після цієї дати.

    Варто зазначити, що разова допомога до Дня Незалежності є окремою державною виплатою і не впливає на розмір пенсії чи інших видів соціальної підтримки. Її нарахування здійснюється відповідно до чинного законодавства та фінансується за рахунок державного бюджету.

    Нагадаємо, останнім часом в Україні також були оновлені окремі правила пенсійного забезпечення. Зокрема, юристи пояснили, якими документами можна підтвердити трудовий стаж у разі втрати трудової книжки. Крім того, окремі категорії українок можуть оформити пенсію вже у 50 років. Таке право мають матері п’ятьох і більше дітей, а також матері дітей з інвалідністю з дитинства за умови наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

  • Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Експорт надлишкового газу допоможе відновити видобуток після атак РФ

    Контрольований експорт частини надлишкового природного газу може стати додатковим джерелом фінансування для українських газовидобувних компаній, які відновлюють пошкоджену російськими атаками інфраструктуру та інвестують у нові свердловини. Таку думку висловив віцепрезидент з питань енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Олександр Трохимець.

    За його словами, після початку повномасштабної війни структура українського газового ринку суттєво змінилася. Комерційне споживання природного газу майже вдвічі скоротилося порівняно з довоєнним рівнем, тоді як приватні газовидобувні компанії вже забезпечують потреби цього сегмента ринку, а в окремі періоди навіть видобувають більше газу, ніж споживається.

    Трохимець зазначив, що у підземних сховищах наразі накопичено близько 12,85 млрд кубометрів газу, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Водночас підприємства галузі продовжують працювати в умовах постійних російських обстрілів, які завдають шкоди виробничим об’єктам та потребують значних витрат на їх відновлення.

    «Тут логіка проста: якщо частину надлишкового газу можна буде експортувати, компанії отримають додатковий ресурс на ремонт пошкодженої інфраструктури, нове буріння та підтримку видобутку», — пояснив експерт.

    Водночас він наголосив, що мова не йде про необмежений експорт природного газу. За його словами, проєкт відповідної постанови Кабінету Міністрів передбачає чіткий механізм державного контролю за такими операціями.

    Зокрема, пропонується встановити щомісячний ліміт експорту на рівні не більше 15% фактичного видобутку газу за попередній місяць. Реалізація ресурсу має здійснюватися виключно через спеціалізовані біржові торги, а право на експорт отримуватимуть лише компанії, які матимуть відповідну ліцензію та погодження. При цьому невикористані квоти не переноситимуться на наступні місяці.

    Окремо проєкт документа передбачає, що держава зберігатиме можливість оперативно призупинити експорт у разі виникнення загроз для енергетичної безпеки країни або дефіциту газу на внутрішньому ринку.

    «Якщо він одночасно захищає внутрішній ринок і дає українським газовидобувним компаніям ресурс для відновлення після російських атак, така модель заслуговує на професійну дискусію», — зазначив Трохимець.

    За оцінками аналітиків, попри поступове відновлення галузі, приватний видобуток природного газу в Україні досі залишається приблизно на 26% нижчим, ніж у 2021 році. Експерти вважають, що додаткові інвестиції у відновлення виробничих потужностей можуть сприяти зміцненню енергетичної стійкості країни та підтримці власного видобутку в умовах війни.

  • Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Зеленський розкрив, яку несподівану посаду запропонував Юлії Свириденко

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що запропонував колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко обійняти посаду посла України у Сполучених Штатах. Про це глава держави заявив, коментуючи можливі кадрові призначення після змін в уряді.

    За словами президента, питання подальшої роботи колишніх членів уряду залишається предметом обговорення. Зокрема, тривають консультації щодо майбутньої посади колишнього міністра оборони Рустема Умєрова. Водночас Зеленський підтвердив, що раніше вже запропонував Юлії Свириденко очолити українське дипломатичне представництво у Вашингтоні.

    «Я думаю про це (над посадою Умєрова — ред.). У нас є обговорення із Рустемом і з Юлією. Ми повернемось до Свириденко. У нас є пропозиції. Це вже не секрет, що, дійсно, при всій повазі до Ольги Стефанішиної, це не секрет, що я розраховував і пропонував Юлі Свириденко місце посла в США», — заявив президент.

    Водночас Зеленський не уточнив, чи погодилася Свириденко на таку пропозицію та чи ухвалене остаточне рішення щодо її можливого дипломатичного призначення. Також наразі невідомо, коли можуть бути оголошені офіційні кадрові рішення.

    Окрім цього, президент повідомив, що продовжує визначатися з майбутньою посадою Рустема Умєрова. За словами Зеленського, консультації з цього приводу ще тривають, а остаточне рішення буде ухвалене після завершення обговорень.

    Заява глави держави пролунала на тлі масштабних кадрових змін у виконавчій владі та подальшого формування нової управлінської команди. Останніми днями увага суспільства прикута до того, які посади отримають колишні високопосадовці та хто представлятиме Україну на ключових міжнародних напрямках, зокрема у відносинах зі Сполученими Штатами.

  • Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Кабінет Міністрів України оновив порядок функціонування місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Нові правила визначають порядок поселення, укладення договорів, моніторингу умов проживання, а також перелік підстав, за яких переселенці можуть втратити право користування тимчасовим житлом. Відповідні зміни затверджені постановою уряду №728.

    Однією з головних новацій стало запровадження обов’язкової перевірки об’єктів перед тим, як вони отримають статус місця тимчасового проживання для ВПО. Місцеві адміністрації повинні оцінювати, чи відповідає житло встановленим мінімальним стандартам безпеки та придатності для проживання. Крім цього, уряд удосконалив систему контролю за умовами проживання переселенців.

    До проведення моніторингу можуть залучатися представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадських об’єднань, а також самі внутрішньо переміщені особи за їхньою згодою. Результати перевірок передаватимуть керівникам місць тимчасового проживання, балансоутримувачам об’єктів і Міністерству соціальної політики, щоб виявлені порушення могли бути оперативно усунені.

    Оновлено й порядок оформлення права на проживання. Відтепер користування тимчасовим житлом здійснюватиметься виключно на підставі договору, який має бути укладений не пізніше дня заселення. Якщо людина через об’єктивні причини не має необхідних документів, оформлення договору допускається протягом 90 днів після вселення.

    Під час дії воєнного стану для підтвердження особи можна використовувати цифрові документи у застосунку “Дія”, зокрема електронний паспорт громадянина України, закордонний е-паспорт або єДокумент. Сам договір укладатиметься строком на шість місяців із можливістю його подальшого продовження.

    Постанова також чітко визначає випадки, коли право на проживання може бути припинене. Підставами для виселення можуть стати систематичне порушення умов договору, надання неправдивої інформації під час оформлення документів, наявність у переселенця власного житла, відсутність у місці проживання понад 60 днів без поважних причин або виключення самого об’єкта з переліку місць тимчасового проживання.

    Окрему увагу уряд приділив питанню працевлаштування. Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після укладення договору протягом трьох місяців не працевлаштується, не стане на облік у центрі зайнятості як безробітна або не здійснить інших дій для пошуку роботи чи започаткування підприємницької діяльності, це також може стати підставою для припинення договору користування житлом.

    Після втрати права на проживання переселенці повинні звільнити житлове приміщення протягом 15 днів, якщо інший строк не визначений умовами договору.

    Уряд також визначив категорії внутрішньо переміщених осіб, які матимуть пріоритет під час поселення або продовження проживання. Насамперед це багатодітні сім’ї, родини з дітьми, ветерани війни та учасники бойових дій, сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю, вагітні жінки, особи похилого віку, а також переселенці, чиє житло було зруйноване або пошкоджене внаслідок бойових дій.

    Крім цього, адміністрації місць тимчасового проживання тепер зобов’язані повідомляти мешканців про можливе переселення не менш ніж за чотири тижні до зміни місця проживання. Виняток становлять лише надзвичайні ситуації або випадки, коли будівля стає непридатною для подальшої експлуатації.

    Останнім часом держава поступово оновлює систему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Раніше було запущено пілотний проєкт соціального житла, який передбачає викуп місцевими громадами вільних будинків для подальшого надання їх переселенцям. Крім того, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно модернізує законодавство щодо ВПО та розширює можливості реалізації їхніх прав незалежно від факту реєстрації місця проживання.