Позначка: Кабмін

  • Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Свириденко пояснила свою відставку: що стоїть за рішенням

    Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко офіційно пояснила причини своєї відставки. За її словами, рішення стало наслідком розмови з президентом Володимиром Зеленським, під час якої глава держави наголосив на необхідності оновлення Кабінету Міністрів для посилення роботи уряду за низкою ключових напрямків.

    Про це Свириденко заявила під час засідання профільного комітету Верховної Ради, який уже підтримав її заяву про відставку.

    Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо причин свого рішення залишити посаду, глава уряду зазначила, що ключовим фактором стала розмова з президентом України. За її словами, Володимир Зеленський чітко окреслив потребу в оновленні урядової команди та посиленні окремих напрямків державної політики.

    Свириденко пояснила, що нинішній етап розвитку країни вимагає більш ефективної роботи уряду, насамперед у сферах соціальної політики та освіти. Саме тому, за її словами, було ухвалено рішення про перезавантаження Кабінету Міністрів.

    “Цій заяві передувала розмова з президентом України, який чітко позначив необхідність оновлення Кабінету Міністрів. У нас є напрямки, в яких можливо здійснити посилення. Я сподіваюсь, ви підтримаєте кандидатів на такі напрямки, які дадуть змогу більш ефективно реалізовувати соціальну політику, освітянську. Тому є розмова з президентом, є розуміння необхідності перезавантаження уряду, перезавантаження дуже конкретних напрямків і їх посилення”, – сказала прем’єр-міністр.

    Після заслуховування пояснень урядовиці Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади підтримав її заяву про відставку. Наступним етапом стане розгляд відповідної постанови на пленарному засіданні парламенту, яке очікується вже сьогодні.

    Питання відставки Свириденко стало частиною масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент Володимир Зеленський оголосив у неділю після зустрічі з главою уряду. Тоді глава держави повідомив про намір провести перезавантаження Кабінету Міністрів та запропонував Свириденко нову посаду.

    Офіційно не повідомлялося, яку саме посаду президент запропонував чинній прем’єр-міністерці. Водночас, за інформацією джерел РБК-Україна та низки народних депутатів, йдеться про можливе призначення Юлії Свириденко Надзвичайним і Повноважним послом України у Сполучених Штатах Америки.

    Водночас остаточного рішення щодо нового призначення поки що немає. За наявною інформацією, Свириденко ще не дала офіційної згоди на пропозицію президента.

    Після ухвалення Верховною Радою рішення про звільнення прем’єр-міністра чинний склад Кабінету Міністрів автоматично складе повноваження. Після цього парламент має розглянути кандидатуру нового очільника уряду та затвердити оновлений склад Кабміну.

    Наразі основним претендентом на посаду прем’єр-міністра називають голову НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького. Очікується, що вже завтра він проведе зустріч із народними депутатами фракції “Слуга народу”, після чого відбудеться обговорення його кандидатури.

    За попередньою інформацією, голосування за нового прем’єр-міністра може відбутися вже у четвер.

    Попри масштабне перезавантаження уряду, суттєвих кадрових змін у більшості міністерств може не відбутися. За даними джерел, значна частина чинних міністрів, ймовірно, збереже свої посади.

    Водночас однією з головних інтриг залишається майбутнє міністра оборони Михайла Федорова. Наразі офіційних рішень щодо його можливої відставки не оголошено, однак у політичних колах активно обговорюють можливість призначення на цю посаду нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Жодного офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Таким чином, найближчі дні можуть стати визначальними для формування нового складу українського уряду, який має продовжити реалізацію ключових реформ та забезпечити ефективніше виконання державної політики в умовах війни.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Уряд спростив компенсації за воєнні збитки для бізнесу: що змінилося

    Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до державної програми страхування воєнних ризиків, які значно спрощують механізм отримання компенсацій для підприємств, що постраждали внаслідок російської агресії. Нові правила стосуються як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, так і компенсації страхових премій. Серед головних нововведень — можливість підтверджувати розмір збитків висновком судового експерта, скасування низки бюрократичних процедур та розширення строків подання заяв.

    Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

    У відомстві зазначили, що ухвалені урядом зміни спрямовані на те, щоб зробити державну програму максимально доступною для підприємств, які продовжують працювати в умовах повномасштабної війни. Очікується, що оновлені правила дозволять бізнесу швидше отримувати фінансову підтримку, відновлювати виробництво після російських атак, зберігати робочі місця та підтримувати економічну активність навіть у найбільш постраждалих регіонах.

    Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що головною метою змін є скорочення часу між моментом завдання збитків та отриманням державної допомоги.

    «Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив він.

    Одним із найважливіших нововведень стало розширення переліку документів, які можуть використовуватися для підтвердження розміру збитків.

    Раніше підприємства були змушені замовляти окремий звіт незалежного оцінювача майна навіть у випадках, коли вже мали результати судової експертизи. Це призводило до додаткових витрат і затягувало процедуру отримання компенсації.

    Тепер уряд дозволив визначати суму відшкодування не лише за результатами оцінки майна, а й на підставі висновку судового експерта.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволить багатьом підприємствам уникнути дублювання процедур та суттєво прискорить розгляд заяв.

    Особливо актуальним це рішення стане для компаній, які вже проходили експертні дослідження у межах кримінальних проваджень або судових процесів після російських обстрілів.

    Ще одна важлива зміна стосується підприємств, що працюють у прифронтових регіонах України.

    Досі підприємці були змушені подавати окрему заяву щодо кожної пошкодженої будівлі, виробничої лінії, споруди або іншого об’єкта майна.

    Якщо підприємство зазнавало масштабних руйнувань, це означало необхідність оформлення десятків окремих пакетів документів.

    Тепер Кабінет Міністрів скасував цю вимогу.

    Відтепер підприємство може подати одну узагальнену заяву, яка охоплюватиме все пошкоджене чи знищене майно.

    У Мінекономіки переконані, що це значно скоротить адміністративне навантаження на бізнес і пришвидшить виплату компенсацій.

    Крім цього, уряд змінив процедуру подання документів щодо виробничого обладнання та інженерних мереж.

    Раніше компанії були змушені чекати, поки інформація про пошкоджене майно з’явиться у державному Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.

    На практиці це нерідко затягувало процес отримання компенсації на кілька тижнів або навіть місяців.

    Тепер підприємства можуть звернутися по відшкодування одразу після того, як зберуть необхідний пакет документів.

    До нього входять акти Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, документи, що підтверджують право власності, а також документи, які визначають розмір завданих збитків.

    У міністерстві зазначають, що це дозволить підприємствам значно швидше розпочати процедуру відновлення виробничих потужностей.

    Водночас уряд уточнив перелік майна, яке підпадає під дію програми.

    Так, транспортні засоби, причепи, трактори, комбайни, самохідні машини та інша техніка, що підлягає державній або відомчій реєстрації, офіційно не належать до категорії виробничого обладнання.

    Відповідно, державна програма страхування воєнних ризиків не передбачає компенсацію збитків за такі транспортні засоби.

    У Міністерстві економіки пояснюють, що це дозволяє чітко розмежувати категорії майна та уникнути неоднозначного трактування правил програми.

    Окремі зміни стосуються механізму взаємодії державної компенсації зі страховими виплатами.

    Якщо підприємство вже отримало відшкодування від страхової компанії або інших третіх осіб до моменту отримання державної допомоги, сума державної компенсації буде автоматично зменшена на відповідний розмір.

    Якщо ж страхова виплата надійде вже після того, як компанія отримала державні кошти, і загальна сума компенсацій перевищить фактичний розмір збитків, підприємство повинне буде повернути державі різницю.

    Уряд наголошує, що такий механізм дозволить уникнути подвійної компенсації та забезпечить справедливий розподіл бюджетних коштів.

    Суттєві зміни внесено й до порядку компенсації страхових премій.

    Раніше компанії повинні були звернутися за державною компенсацією не пізніше ніж через 60 днів після укладення договору страхування.

    Якщо цей строк пропускався, підприємство втрачало можливість отримати державну підтримку.

    Тепер ця вимога скасована.

    Відтепер подати заявку можна починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування і протягом ще 30 днів після завершення його дії.

    У Мінекономіки зазначають, що таке рішення дасть підприємствам значно більше часу для оформлення документів.

    Крім того, уряд продовжив перехідний період для компаній, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але не встигли своєчасно приєднатися до програми.

    Тепер вони можуть звернутися до страховиків із відповідною заявою до 1 серпня 2026 року.

    Попередній термін завершувався 1 травня.

    Ще одним важливим нововведенням стало спрощення вимог до самого майна.

    Якщо раніше підприємство повинно було доводити, що застраховане майно використовується саме в його основній господарській діяльності, то тепер ця вимога скасована.

    Для отримання компенсації достатньо підтвердити право власності на відповідне майно.

    Змінено також порядок розрахунку граничної суми державної допомоги.

    Відтепер максимальний річний ліміт компенсації — до 3 мільйонів гривень — визначатиметься за датою укладення договору страхування, а не за датою його завершення, як це було передбачено попередньою редакцією правил.

    У Міністерстві економіки нагадують, що державна програма страхування воєнних ризиків для бізнесу офіційно стартувала 1 січня 2026 року.

    Її головною метою стало стимулювання підприємців страхувати власне майно від наслідків бойових дій, що має сприяти стабільнішій роботі українського бізнесу навіть в умовах постійних російських атак.

    За даними міністерства, програма вже демонструє значний попит.

    Станом на сьогодні за напрямом компенсації за пошкоджене або повністю знищене майно погоджено 139 заяв.

    Загальний обсяг потенційних компенсацій за ними оцінюється у 2,67 мільярда гривень.

    Щодо компенсації страхових премій підприємства вже подали 63 заявки.

    Загальна вартість страхового покриття за цими договорами становить 7,9 мільярда гривень, а потенційний обсяг державних компенсацій — 94,22 мільйона гривень.

    У міністерстві також нагадали, що ще у травні 2026 року перші чотири українські компанії вже отримали часткову компенсацію страхових премій.

    Тоді держава виплатила підприємствам 6,8 мільйона гривень, що стало першими фактичними виплатами у межах нової програми.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд продовжує вдосконалювати механізми підтримки українського бізнесу в умовах війни. За її словами, особлива увага приділяється підприємствам, які працюють у прифронтових регіонах, регулярно зазнають руйнувань через російські обстріли, але попри це продовжують виробництво, сплачують податки та забезпечують українців робочими місцями.

    Очікується, що ухвалені зміни зроблять державну програму страхування воєнних ризиків більш ефективною, дозволять скоротити бюрократичні процедури, прискорити виплати та забезпечити українському бізнесу додаткові фінансові інструменти для відновлення після наслідків війни.

  • Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Українським водіям змінюють правила: посвідчення діятиме 5 або 15 років

    Уряд України ухвалив зміни до правил видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Головна новація — строк дії водійського документа тепер залежатиме від категорії транспорту. Для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів посвідчення видаватимуть на 15 років, а для водіїв вантажного та пасажирського транспорту — на 5 років. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, а відповідне рішення підтвердили у МВС.

    Зміни стосуються майже всіх основних категорій водіїв. Посвідчення на 15 років отримуватимуть водії категорій А1, А, В, В1 та ВЕ — тобто ті, хто керує мотоциклами, легковими автомобілями та окремими причепами до них. Натомість документ на 5 років видаватимуть водіям категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е та Т — це вантажний, автобусний, пасажирський транспорт і трамваї та тролейбуси.

    Фактично Україна відходить від практики, коли національне посвідчення водія після обміну першого документа видавалося на 30 років. Тепер строк дії буде коротшим, а сам підхід — ближчим до європейської моделі, де регулярне оновлення водійських документів пов’язане не лише з адміністративними процедурами, а й із контролем стану здоров’я водіїв.

    У МВС пояснюють: головна мета змін — поступово привести українські правила у відповідність до європейських стандартів та підвищити безпеку дорожнього руху. Особливо це стосується професійних водіїв, які перевозять пасажирів або вантажі та щодня відповідають не лише за себе, а й за безпеку інших учасників руху.

    Окремо Ігор Клименко наголосив, що після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування транспортними засобами. Для водіїв легкових авто та мотоциклів такий контроль відбуватиметься раз на 15 років, а для водіїв вантажного й пасажирського транспорту — кожні 5 років.

    Це означає, що водії автобусів, маршруток, вантажівок, трамваїв і тролейбусів проходитимуть процедуру обміну документа значно частіше. Під час такого обміну, за задумом уряду, має перевірятися, чи дозволяє стан здоров’я людини й надалі безпечно керувати транспортом. Такий підхід особливо важливий для пасажирських перевезень, де помилка водія або раптове погіршення самопочуття може мати важкі наслідки.

    Водночас водіям не доведеться повторно складати іспити під час планового обміну посвідчення через 5 або 15 років, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Тобто йдеться не про повторне навчання в автошколі чи новий іспит у сервісному центрі, а саме про оновлення документа та, після відновлення відповідних процедур, проходження медичного огляду.

    Важлива деталь: раніше видані посвідчення водія залишаються чинними до дати, яка зазначена у документі. Тобто водіям не потрібно терміново бігти до сервісних центрів МВС і міняти посвідчення одразу після набуття чинності нових правил. Новий порядок застосовуватиметься під час видачі або обміну документів після офіційного запуску змін.

    Постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Після цього сервісні центри МВС мають працювати вже за оновленими правилами. Очікується, що нововведення поступово змінять систему обліку водіїв і зроблять її більш наближеною до практик Європейського Союзу.

    Нагадаємо, перше посвідчення водія в Україні видається на два роки. Після завершення цього терміну його можна обміняти на постійне без повторного складання іспитів, якщо водій за цей період вчинив не більше двох порушень правил дорожнього руху. Якщо ж порушень було більше, водій має повторно складати теоретичний і практичний іспити.

    До цього національне посвідчення водія в Україні переважно видавали на 30 років. Такий документ отримували після обміну першого посвідчення, а також у разі відновлення прав через втрату, пошкодження або зміну персональних даних. Нове рішення уряду фактично змінює цю систему: замість одного тривалого строку тепер діятиме диференційований підхід залежно від типу транспорту.

    Для більшості приватних водіїв легкових авто зміни не виглядатимуть надто радикальними: посвідчення доведеться оновлювати раз на 15 років. Натомість для професійних водіїв нові правила будуть відчутнішими, адже обмін документа кожні 5 років стане регулярною процедурою.

    У МВС підкреслюють, що йдеться не про ускладнення життя водіям, а про безпеку на дорогах. Регулярне оновлення документів і медичний контроль мають допомогти виявляти випадки, коли людина через стан здоров’я вже не може безпечно керувати транспортом, особливо якщо йдеться про перевезення пасажирів або великогабаритних вантажів.

    Нові правила змінюють одну з ключових процедур для мільйонів українських водіїв. Посвідчення більше не видаватимуть за єдиним довгим строком для всіх: власники легкових авто та мотоциклів отримуватимуть документ на 15 років, а професійні водії вантажного й пасажирського транспорту — лише на 5 років. При цьому старі документи залишаються чинними до вказаної в них дати, а повторно складати іспити під час звичайного обміну не потрібно.

  • В Україні змінюють правила видачі водійських прав: що зміниться

    В Україні змінюють правила видачі водійських прав: що зміниться

    В Україні змінюються правила видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Кабінет міністрів затвердив масштабні зміни, які передбачають нові строки дії водійських посвідчень залежно від категорії транспорту, поступове повернення обов’язкових медичних оглядів під час заміни документів, а також подальше наближення українського законодавства до стандартів Європейського Союзу. У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що реформа має підвищити безпеку дорожнього руху, забезпечити регулярний контроль стану здоров’я водіїв та гармонізувати українські правила з європейськими нормами.

    Про зміни повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

    За його словами, нові правила є частиною масштабної реформи транспортної сфери та виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань. У більшості держав Європейського Союзу водійські посвідчення вже давно мають обмежений строк дії, а професійні водії регулярно проходять медичні огляди. Саме таку модель поступово впроваджуватимуть і в Україні.

    Міністр пояснив, що відтепер строк дії посвідчення водія безпосередньо залежатиме від категорії транспортного засобу, яким керує людина.

    Для водіїв мотоциклів і легкових автомобілів посвідчення видаватимуть строком на 15 років. Це стосується категорій А1, А, В, В1 та ВЕ.

    Натомість водії вантажного транспорту, автобусів, мікроавтобусів, причепів та інших транспортних засобів, які належать до категорій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1Е та Т, отримуватимуть посвідчення лише на п’ять років.

    У Міністерстві внутрішніх справ пояснюють, що різний строк дії документів пов’язаний із рівнем відповідальності водіїв. Особи, які здійснюють перевезення великої кількості пасажирів або керують багатотонною технікою, повинні частіше підтверджувати свою придатність до роботи.

    Ігор Клименко наголосив, що після повноцінного відновлення системи обов’язкових медичних оглядів саме вони стануть одним із ключових елементів процедури продовження права на керування транспортними засобами.

    “Після відновлення обов’язкових медичних оглядів під час обміну посвідчення водія саме регулярне підтвердження (кожні 15 років) стану здоров’я стане одним із важливих елементів допуску до керування. Це відповідає європейській практиці”, — зазначив міністр.

    Він уточнив, що для професійних водіїв медичний контроль буде ще суворішим.

    Під час кожного планового обміну посвідчення, який відбуватиметься раз на п’ять років, вони повинні будуть проходити медичний огляд. Уряд вважає, що це допоможе своєчасно виявляти захворювання, які можуть впливати на безпечне керування транспортом, і зменшить ризик аварій за участю автобусів та вантажівок.

    У МВС наголошують, що ухвалені зміни не означають автоматичної заміни всіх посвідчень водія.

    Усі документи, видані раніше, залишатимуться чинними до тієї дати, яка зазначена безпосередньо на посвідченні. Це означає, що власникам діючих прав не потрібно терміново звертатися до сервісних центрів МВС після набуття чинності новою постановою.

    Лише після завершення строку дії документа водій проходитиме процедуру його планового обміну відповідно до нових правил.

    При цьому українців запевнили, що повторно складати теоретичний чи практичний іспит під час звичайної заміни посвідчення не доведеться.

    Якщо водій не позбавлений права керування, а заміна документа відбувається у зв’язку із завершенням строку його дії, достатньо буде пройти передбачену законом процедуру оформлення нового посвідчення та, за необхідності, медичний огляд.

    Міністр також повідомив, що нова постанова Кабінету міністрів набуде чинності одразу після її офіційного опублікування.

    Однією з головних цілей реформи є приведення українського законодавства у відповідність до вимог Європейського Союзу.

    У більшості європейських держав водійські посвідчення також видаються на визначений строк, а професійні водії проходять регулярні медичні перевірки. Така практика дозволяє своєчасно контролювати стан здоров’я кермувальників і підвищує рівень безпеки дорожнього руху.

    У Міністерстві внутрішніх справ нагадують, що останніми роками Україна активно цифровізує сферу адміністративних послуг для водіїв.

    Сьогодні посвідчення водія можна використовувати не лише у пластиковому вигляді, а й у цифровому форматі через застосунок “Дія”. Електронне посвідчення має таку саму юридичну силу, як і фізичний документ, тому водій може пред’являти його правоохоронцям без необхідності носити із собою пластикову картку.

    Втім, у деяких випадках фізичне посвідчення все ж залишається необхідним. Насамперед це стосується поїздок за кордон, оформлення окремих адміністративних процедур або ситуацій, коли використання цифрового документа технічно неможливе.

    Особливу увагу МВС звертає на власників старих посвідчень радянського зразка або перших українських ламінованих документів без визначеного строку дії.

    У відомстві рекомендують таким громадянам добровільно замінити документи на сучасні посвідчення європейського зразка.

    У міністерстві пояснюють, що нові посвідчення відповідають міжнародним стандартам, тому значно полегшують використання документів за кордоном. У багатьох країнах старі українські або радянські бланки вже можуть не визнаватися, що створює труднощі під час оренди автомобіля, проходження поліцейських перевірок чи оформлення страхування.

    Частина українських водіїв уже сьогодні може оформити обмін посвідчення дистанційно через електронні сервіси або застосунок “Дія”. Водночас така можливість залежить від типу документа, причини його заміни та інших умов, визначених законодавством.

    Запровадження нових правил є ще одним етапом модернізації транспортної системи України. Уряд очікує, що оновлений порядок видачі посвідчень водія дозволить зробити систему більш сучасною, прозорою та безпечною, а також допоможе гармонізувати українське законодавство із законодавством держав Європейського Союзу в межах євроінтеграційного курсу країни.

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців

    Кабінет міністрів України готується представити концепцію однієї з наймасштабніших пенсійних реформ за останні десятиліття. Уже 8 липня уряд має презентувати Раді коаліції бачення майбутніх змін, які передбачають повне оновлення підходів до нарахування пенсій, запуск накопичувальної системи, реформування спеціальних пенсій та зміну принципів фінансування Пенсійного фонду. Головна мета реформи — зробити систему більш справедливою, прозорою та фінансово стійкою, а також ліквідувати дисбаланси, через які сьогодні українці з однаковим трудовим стажем і заробітною платою можуть отримувати зовсім різні пенсії.

    Пенсійна реформа є одним із ключових напрямків соціально-економічної політики уряду. Необхідність її проведення пояснюють тим, що чинна модель формувалася багато років тому й більше не відповідає сучасним економічним та демографічним умовам. Україна продовжує стикатися зі старінням населення, скороченням кількості офіційно працевлаштованих громадян, масштабною трудовою міграцією та значним навантаженням на державний бюджет, який щороку змушений покривати дефіцит Пенсійного фонду.

    Урядовці визнають, що без комплексних змін система не зможе гарантувати стабільні та справедливі виплати майбутнім поколінням пенсіонерів. Саме тому концепція реформи передбачає комплексне оновлення всіх ключових елементів пенсійного забезпечення.

    Однією з головних особливостей майбутньої моделі стане її трирівнева структура. Перший рівень залишиться солідарним і надалі фінансуватиметься за рахунок єдиного соціального внеску, який сплачують працюючі громадяни. Саме цей рівень забезпечуватиме базову пенсію більшості українців.

    Другий рівень стосуватиметься професійних пенсій для окремих категорій працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію або працюють у шкідливих чи небезпечних умовах.

    Третім елементом стане накопичувальна система, яка дозволить громадянам самостійно формувати частину майбутньої пенсії протягом усього трудового життя.

    За словами міністра соціальної політики Дениса Улютіна, основою нової системи має стати принцип: «пенсія — це те, що ти заробив».

    Саме цей підхід, за задумом уряду, має стати фундаментом нової пенсійної моделі. Розмір майбутніх виплат буде значно тісніше пов’язаний із сумою внесків, які людина сплачувала протягом усього періоду офіційної роботи.

    Фактично держава прагне перейти до моделі, у якій пенсія максимально відображатиме реальний внесок людини до системи соціального страхування.

    Одночасно уряд планує зробити формулу розрахунку максимально зрозумілою для громадян. Очікується, що кожен українець зможе значно простіше прогнозувати розмір своєї майбутньої пенсії, виходячи з рівня офіційної заробітної плати та суми сплачених внесків.

    Ще одним важливим напрямком стане усунення нинішніх несправедливостей.

    Зараз в Україні нерідко виникають ситуації, коли двоє людей із практично однаковим стажем роботи та схожими зарплатами отримують абсолютно різні пенсії лише через те, що вийшли на заслужений відпочинок у різний час. Такі диспропорції накопичувалися роками внаслідок численних змін законодавства, індексацій та різних механізмів перерахунку виплат.

    Міністр соціальної політики Денис Улютін наголошує, що саме ліквідація такого дисбалансу є одним із ключових завдань реформи.

    «Сьогодні ми бачимо, що при ідентичному стажі та заробітній платі люди отримують зовсім різні виплати через різницю в часі виходу на пенсію. Мета реформи — усунути цей дисбаланс і забезпечити рівні умови для всіх поколінь», — пояснив він.

    Окремий акцент робиться на мінімальних пенсіях.

    Уряд має намір забезпечити, щоб мінімальний рівень пенсійних виплат був не нижчим за реальний прожитковий мінімум. Як один із орієнтирів у концепції називають суму близько 6 тисяч гривень.

    Водночас чиновники підкреслюють, що остаточний розмір мінімальної пенсії залежатиме від фінансових можливостей державного бюджету, економічної ситуації та рівня доходів Пенсійного фонду.

    Для громадян, які не змогли накопичити достатній страховий стаж, планується запровадити гарантовану базову виплату. Вона дозволить уникнути ситуацій, коли люди похилого віку залишаються без мінімального рівня соціального захисту.

    Паралельно уряд планує встановити верхню межу солідарної пенсії. Максимальний розмір виплат пропонується обмежити десятьма прожитковими мінімумами, що наразі становить приблизно 26 тисяч гривень. Таке рішення пояснюють необхідністю зробити систему більш збалансованою та пов’язати максимальні пенсії із максимальною базою нарахування єдиного соціального внеску.

    Суттєвих змін зазнає і система спеціальних пенсій.

    Сьогодні дострокові пенсії та пільгові виплати окремим професіям фінансуються із загального бюджету Пенсійного фонду. Після реформи цей механізм планують поступово змінити.

    Для професій, які мають право на достроковий вихід на пенсію, створять окремі професійні пенсійні програми. Вони фінансуватимуться або за рахунок підвищених ставок єдиного соціального внеску, які сплачуватимуть роботодавці, або через спеціальні накопичувальні фонди.

    Перехід на нову модель планують здійснювати поступово протягом тринадцяти років, щоб уникнути різких змін для нинішніх працівників і роботодавців.

    Одним із найважливіших нововведень стане накопичувальна система.

    Вона працюватиме за принципом автоматичного приєднання. Усі офіційно працевлаштовані українці автоматично стануть її учасниками, однак кожен матиме право добровільно відмовитися.

    Такий механізм широко використовується у багатьох європейських країнах і вважається одним із найефективніших способів залучення громадян до довгострокових пенсійних накопичень.

    У Міністерстві соціальної політики наголошують, що відмова від участі у накопичувальній системі не матиме жодних штрафних санкцій, однак у майбутньому така людина отримуватиме нижчу загальну пенсію порівняно з тими, хто братиме участь у накопиченні коштів.

    Окрему увагу уряд приділяє фінансовій незалежності Пенсійного фонду.

    Планується, що фонд поступово стане самодостатнім і розподілятиме лише ті кошти, які реально надійшли у вигляді страхових внесків. Це має суттєво скоротити навантаження на державний бюджет та зменшити дефіцит пенсійної системи.

    Реформа також передбачає стимулювання тривалішої офіційної роботи.

    За попередніми розрахунками, громадяни, які матимуть понад 40 років страхового стажу, зможуть отримувати пенсії, що будуть у півтора-два рази вищими, ніж за чинною моделлю.

    Попри численні дискусії, уряд наразі не планує підвищувати пенсійний вік.

    Він, як і раніше, залишиться на рівні 60 років.

    Водночас продовжиться реалізація вже чинної стратегії щодо поступового збільшення необхідного страхового стажу.

    Так, у 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно буде мати щонайменше 33 роки страхового стажу, у 2027 році — 34 роки, а з 2028 року — вже 35 років.

    Якщо людина не матиме необхідної кількості років офіційної роботи, вона зможе або вийти на пенсію пізніше, або офіційно докупити страховий стаж.

    Голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також наголошує, що реформа має ліквідувати так звані «кланові пенсії», коли окремі категорії громадян отримують суттєво більші виплати без достатнього економічного обґрунтування.

    «Маємо забезпечити, аби пенсійна система була змінена докорінно. Формула нарахування та індексація були справедливими, кланові пенсії скасовані, а мінімальна пенсія була не меншою за реальний прожитковий рівень», — заявив він.

    За словами народного депутата, реформа давно назріла, хоча реалізувати її необхідно було ще кілька років тому.

    «Звичайно, реформа запізніла. Але краще пізно, ніж ніколи», — зазначив Гетманцев.

    Після презентації концепції уряд планує розпочати її обговорення з народними депутатами, профільними експертами, представниками роботодавців, профспілок та міжнародними партнерами України. Лише після цього буде підготовлено пакет законопроєктів, які визначать остаточний механізм роботи нової пенсійної системи та строки її поетапного впровадження.

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Полон став дорожчим за смерть: Міноборони оголосило нові грошові винагороди для військових

    Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за захоплення російських окупантів у полон та ліквідацію противника під час безпосереднього бойового зіткнення. Відповідну постанову вже ухвалив Кабінет Міністрів України, а нова мотиваційна програма Міністерства оборони має посилити поповнення обмінного фонду та підтримати українських захисників на передовій.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України.

    У відомстві пояснили, що головною метою нової системи стимулювання є збільшення кількості російських військовополонених, яких надалі можна буде використати для обміну та повернення українських військових і цивільних, які перебувають у російському полоні.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №768 від 12 червня 2026 року, за кожного захопленого в полон військовослужбовця армії РФ передбачено додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

    Якщо полоненого захопила група військовослужбовців, кошти розподілятимуться між усіма учасниками операції пропорційно їхній участі.

    У Міністерстві оборони наголошують, що поповнення обмінного фонду є одним із ключових напрямків державної політики щодо повернення українських захисників додому.

    Окрім цього, уряд запровадив окремі виплати за ліквідацію живої сили противника під час безпосереднього бойового контакту. За знищення окупанта у стрілецькому або рукопашному бою військовослужбовцю передбачено 15 тисяч гривень.

    Водночас отримати таку винагороду можна лише за умови обов’язкової відеофіксації бойового епізоду. Саме наявність підтверджувальних матеріалів стане підставою для оформлення відповідних документів.

    У Міноборони пояснили, що виплати здійснюватимуться разом із основним грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для цього командири військових частин до 5 числа кожного місяця мають видати відповідний наказ за результатами попереднього місяця, а до 20 числа кошти повинні бути виплачені військовим.

    У відомстві зазначають, що нова система стане першим етапом трансформації підходів до матеріального стимулювання військовослужбовців Сил оборони.

    Водночас у Міноборони наголошують, що захоплення окупантів живими має особливе значення не лише з військової точки зору. Кожен російський військовополонений потенційно збільшує можливості України для проведення майбутніх обмінів і повернення українських військових та цивільних із російської неволі.

    Нагадаємо, з 15 червня також набрала чинності постанова Кабінету Міністрів щодо експериментальних контрактів для військовослужбовців. Документ передбачає кілька нових форматів проходження служби, зокрема піхотно-штурмові контракти терміном 10 або 14 місяців, а також бойові контракти строком на 24 місяці.

    У Міністерстві оборони переконані, що комплекс нових механізмів матеріального стимулювання має не лише посилити мотивацію військових, а й сприятиме більш ефективному виконанню бойових завдань, поповненню обмінного фонду та поверненню українців із російського полону.