Nenkainfo.com

Позначка: міграція

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.

  • НБУ назвав рік початку масового повернення українців

    НБУ назвав рік початку масового повернення українців

    Національний банк України прогнозує, що масове повернення громадян, які виїхали за кордон через війну, може розпочатися у 2027 році. За оцінками регулятора, першою хвилею додому повернуться близько 100 тисяч українців, а до 2028 року кількість репатріантів може зрости до 500 тисяч.

    Водночас 2026 рік залишатиметься перехідним. НБУ очікує, що чистий відплив населення ще збережеться — країну можуть залишити приблизно 200 тисяч осіб. Лише після цього, за умови покращення безпекової ситуації та економічної стабілізації, тенденція поступово зміниться на зворотну.

    Прогноз базується на припущенні щодо зниження безпекових ризиків, активізації післявоєнної відбудови та поступового відновлення економіки. За останні 2,5 року населення України скоротилося щонайменше на 10 мільйонів осіб. Станом на середину 2024 року в країні проживало близько 35,8 мільйона людей. Така демографічна динаміка створює довгострокові виклики — дефіцит робочої сили, зростання навантаження на соціальну систему та уповільнення економічного зростання.

    Водночас повернення громадян може частково компенсувати кадровий дефіцит. НБУ прогнозує підвищений попит на працівників у будівництві, промисловості, енергетиці та сфері послуг. Це може сприяти скороченню безробіття та поступовому зростанню доходів населення.

    За оцінками регулятора, у 2025–2026 роках реальні зарплати зростатимуть приблизно на 7% щороку, а у 2027–2028 роках — близько 6% на рік.

    Ключовими умовами для масового повернення залишаються безпека, стабільне енергопостачання та достатній рівень доходів. Саме ці фактори, на думку НБУ, визначатимуть готовність українців повертатися додому в середньостроковій перспективі.

  • Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після війни в Україну можуть повернутися до 3,5 млн біженців

    Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона біженців. Водночас ця цифра не є сталою і безпосередньо залежить від того, як довго триватимуть бойові дії. Про це заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт під час брифінгу для іноземних дипломатів, присвяченого прогнозуванню повернення біженців та наслідкам для відновлення країни.

    За її словами, затягування війни суттєво зменшує готовність людей повертатися додому. Це стосується як українців, які перебувають за кордоном, так і внутрішньо переміщених осіб. Чим довше люди живуть у країнах, що надали прихисток, тим нижчою стає ймовірність їхнього повернення.

    За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

    Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

    Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

    В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

    На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

    За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

    В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.

  • Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща змінює правила роботи для українців: що чекає мігрантів після 2026 року

    Польща готується змінити правила працевлаштування для українців після завершення дії тимчасового захисту, який спливає у березні 2026 року. Нові ініціативи можуть ускладнити доступ до роботи для частини мігрантів і створити додаткове адміністративне навантаження для роботодавців.

    Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила віцепрезидент міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal Галина Кіріченко.

    За її словами, у польському парламенті розглядається законопроєкт, який фактично зберігає пільгові умови для українців зі статусом PESEL UKR. Такі громадяни й надалі зможуть працювати легально без необхідності отримувати окремий дозвіл на працевлаштування.

    Водночас для українців, які перебувають у Польщі на інших підставах, правила можуть стати жорсткішими. Йдеться про осіб із картами тимчасового або довгострокового побиту, окремими дозволами на роботу, а також тих, хто має студентський чи бізнес-статус. Для них можуть запровадити додаткові бюрократичні процедури, що ускладнить процес працевлаштування.

    Кіріченко зазначає, що такі зміни здатні негативно позначитися не лише на самих мігрантах, а й на польській економіці. Посилення адміністративних вимог створює додаткові труднощі для компаній, які наймають іноземців, і може сповільнити закриття вакансій у сферах, де вже відчувається дефіцит кадрів.

    Представники польських бізнес-асоціацій, за її словами, вже критикують запропоновані ініціативи, оскільки вони можуть призвести до нестачі робочої сили в окремих секторах.

    Експертка нагадала, що після завершення дії тимчасового захисту, запровадженого на основі директиви Європейського Союзу, країни-члени ЄС повинні забезпечити українцям можливість перейти на інші законні підстави перебування. Серед них — працевлаштування, навчання, гуманітарні причини або возз’єднання сім’ї.

    Водночас остаточний формат переходу в Польщі залежатиме від політичних рішень уряду, внутрішньої ситуації та подальшої міграційної політики. На цьому етапі, за словами Кіріченко, складно прогнозувати конкретні механізми, які запрацюють після 2026 року.

    Вона також підкреслила, що кожен випадок легалізації індивідуальний. Українцям варто враховувати власний статус — чи працюють вони за трудовим договором, ведуть бізнес або навчаються — і відповідно подаватися на карту побиту. Пенсіонерам же поки доцільно залишатися зі статусом PESEL UKR.

    Раніше повідомлялося, що польський уряд розробив законопроєкт, який передбачає поступове скасування ключових положень спеціального закону про підтримку громадян України.

  • Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    За чотири роки повномасштабної війни з України офіційно виїхали та не повернулися 3,1 мільйона громадян. Про це свідчать дані, сформовані на основі інформації Державної прикордонної служби України.

    Лише за 2025 рік різниця між кількістю виїздів та повернень громадян становила 290,3 тисячі осіб. Це у півтора раза менше, ніж у 2024 році, коли кількість тих, хто виїхав і не повернувся, сягала майже 443 тисяч.

    Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

    Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

    Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

    Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

  • Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    Чехія планує переглянути пільги для українців із тимчасовим захистом

    У Чехії готуються до можливого перегляду правил перебування українських біженців, який може набути чинності вже з 2026 року. Йдеться про ініціативи, що передбачають обмеження соціальних виплат і пільг для осіб, які, маючи статус тимчасового захисту, періодично або на тривалий час повертаються в Україну.

    Про це, за інформацією ЗМІ, заявив спікер парламенту Чехії та лідер партії «Свобода і пряма демократія» Томіо Окамура. За його словами, уряд може найближчим часом подати до парламенту пакет законодавчих змін, який стосуватиметься окремих категорій біженців.

    Окамура зазначив, що серед громадян Чехії зростає невдоволення нинішньою системою підтримки. Люди, за його словами, звертають увагу на випадки, коли українці, користуючись статусом тимчасового захисту, виїжджають у відпустки або надовго повертаються в Україну, але при цьому продовжують отримувати соціальні виплати та пільги від чеської держави.

    Поки що конкретний перелік можливих змін офіційно не оприлюднений. Водночас політик уже публічно назвав чинну модель допомоги українцям надто м’якою і такою, що потребує коригування.

    За інформацією медіа, майбутні правила можуть бути спрямовані насамперед на тих біженців, які тривалий час перебувають за межами Чехії. У такому випадку держава може виходити з того, що таким особам більше не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують такого ж рівня підтримки, як люди, які постійно перебувають у країні.

    У разі ухвалення змін, право на фінансову допомогу та пільги може бути безпосередньо прив’язане до фактичного перебування на території Чехії. Крім того, обговорюється можливість ускладнення виїздів для осіб із тимчасовим захистом та посилення контролю за дотриманням міграційних правил.

    Важливо, що потенційні нововведення можуть стосуватися не лише українських громадян, а й усіх іноземців, які перебувають у Чехії на підставі тимчасового статусу проживання.

  • Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща змінює правила перебування для українських біженців

    Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України діятиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово будуть приведені у відповідність до загальних правил для іноземців. Про це повідомляє Visit Ukraine.

    Після завершення дії спеціального закону українці зможуть залишатися в Польщі лише на загальних підставах, як громадяни інших третіх країн. Водночас польська влада вже готує окремі механізми легалізації саме для українців, які перебувають у країні під тимчасовим захистом.

    Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

    Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

    Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

    Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

  • Польща стає другим домом для українців: інтеграція та підприємництво на підйомі

    Польща стає другим домом для українців: інтеграція та підприємництво на підйомі

    Економічна інтеграція українців у Польщі демонструє стійке зростання: половина довоєнних мігрантів та чверть біженців планують залишитися в країні назавжди.

    Звіт Національного банку Польщі охопив майже 4000 українців у період із квітня по червень 2025 року. Дослідження показало, що понад 90% українців, які приїхали до Польщі до війни, мають постійну роботу. Серед тих, хто прибув після 2022 року, цей показник становить 54%. Більшість мігрантів самостійно оплачують житло та забезпечують себе заробітною платою.

    Вивчення польської мови та активне спілкування з місцевим населенням сприяють інтеграції. Зростає й підприємницька активність: якщо у 2019 році лише 3% українців відкривали власний бізнес у Польщі, то у 2025 році цей показник зріс до 8%. Найчастіше українці працюють у сферах IT, послуг, будівництва та транспорту.

    Дослідження показало, що знання мови та сімейний стан впливають на бажання залишитися: чоловіки з дітьми частіше планують тривале життя у Польщі, ніж жінки.

  • Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    У вересні 2025 року країни ЄС ухвалили 79 205 рішень про надання українським біженцям тимчасового захисту. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні, і стало найвищим показником із серпня 2023 року, повідомляє статистичне агентство Eurostat.

    Збільшення кількості рішень пояснюють дозволом Києва молодим чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з країни. Внаслідок цього частка повнолітніх чоловіків серед українських біженців у вересні зросла до 47%, перевищивши частку жінок, яка становила 31%. Неповнолітніх біженців зафіксовано 22%.

    Станом на кінець вересня 2025 року 4,3 млн осіб, які залишили Україну, мали статус тимчасового захисту у країнах ЄС. Порівняно з кінцем серпня кількість українців із цим статусом зросла на 49 555 осіб, або на 1,2%.

    Найбільше українських біженців проживає у Німеччині — понад 1,2 млн осіб (28,3% від загальної кількості в ЄС). На другому місці Польща — понад 1 млн осіб (23,5%), на третьому Чехія — майже 400 тис. осіб (9%).

  • Мінсоцполітики підготувало ключові принципи поетапного повернення українців із ЄС

    Мінсоцполітики підготувало ключові принципи поетапного повернення українців із ЄС

    Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила бачення України щодо повернення та реінтеграції громадян на Міжнародному діалозі з питань міграції 2025, організованому Міжнародною організацією з міграції. В межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia» вона окреслила підхід України до формування справедливої та передбачуваної системи підтримки українців.

    Гавронська підкреслила, що завершення тимчасового захисту в ЄС має відбуватися поетапно, з дотриманням права громадян на усвідомлений вибір. Вона зазначила, що українці повинні завчасно отримувати достовірну інформацію про свої права, можливі правові підстави після завершення тимчасового захисту та доступні програми підтримки.

    Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

    Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

    Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

    Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.