Позначка: освіта

  • Бюрократичний курйоз: У Німеччині вчителька 17 років отримувала зарплату, перебуваючи на фальшивому лікарняному

    Бюрократичний курйоз: У Німеччині вчителька 17 років отримувала зарплату, перебуваючи на фальшивому лікарняному

    У Німеччині розгортається резонансний судовий процес проти 61-річної колишньої вчительки, яка майже 17 років не з’являлася на роботі через «хворобу», але продовжувала справно отримувати повну заробітну плату з державних коштів.

    За роки відсутності жінка отримала від держави близько 1 мільйона євро, паралельно ведучи приватний бізнес та активний спосіб життя.

    Деталі інциденту та хронологія подій:

    • Початок «лікарняного»: Жінка перестала виходити на роботу у навчальному закладі ще у 2009 році, регулярно надаючи медичні довідки про непрацездатність.
    • Системна помилка бюрократії: Коли у 2015 році в школі змінився керівник, новий директор навіть не здогадувався про існування такої співробітниці в штатному розписі — виплати нараховувалися автоматично через централізовану фінансову службу.
    • Паралельне життя: Перебуваючи на тривалому «лікарняному», ексвчителька заснувала власний успішний бізнес та активно займалася дайвінгом, регулярно здійснюючи занурення.

    Юридичні наслідки

    Схему було викрито лише після проведення глобальної аудиторської перевірки штатної чисельності та фінансових відомостей освітніх закладів регіону. Наразі жінці висунуто офіційні звинувачення в систематичному шахрайстві та підробці документів. Правоохоронці працюють над накладенням арешту на її майно для компенсації завданих державі збитків.

  • Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Уряд іде на поступки, але вулиця не здається: французькі студенти відкидають компроміс і готують нову хвилю національних страйків

    Французька Республіка готується до чергового витка масштабного соціального напруження. Попри офіційні спроби уряду піти на компроміс та задовольнити частину вимог протестувальників, об’єднана міжпрофспілкова група молоді категорично відмовилася припиняти акції непокори. Лідери студентських та учнівських рухів закликали своїх прихильників до продовження так званої загальнонаціональної мобілізації, яка вже охопила освітні заклади. Наступна велика хвиля масових демонстрацій, до якої долучаться випускники шкіл та студенти університетів по всій країні, офіційно запланована на 5 листопада.

    Спроба влади загасити соціальну пожежу та знайти точки дотику з молоддю відбулася під час спеціальної зустрічі на найвищому рівні. Представники ключових об’єднань, зокрема Студентського союзу та Профспілки старшокласників, сіли за стіл переговорів із прем’єр-міністром Себастьяном Лекорню. Очільник французького уряду представив пакет заходів, спеціально розроблених для врегулювання гострої кризової ситуації в старших класах та вищій школі. Урядовці сподівалися, що анонсовані реформи дозволять знизити градус невдоволення і повернути молодь в аудиторії.

    Головною поступкою з боку держави, яку прем’єр-міністр озвучив під час переговорів, стала обіцянка поступово замінити програму вступу до вищих навчальних закладів під назвою Parcoursup. Ця система тривалий час викликала найжорсткішу критику та відверте обурення серед французьких старшокласників, проти якої вони масово виступали. Крім поступової відмови від скандальної платформи, представники уряду також гарантували створення додаткових місць у вищих навчальних закладах, щоб полегшити доступ до здобуття вищої освіти для ширшого кола абітурієнтів.

    Однак такі дипломатичні кроки та обіцянки поступових реформ зовсім не вразили лідерів протестного руху. Молодіжні організації розцінили пропозиції кабінету міністрів як абсолютно недостатні. У профспілках вважають, що влада намагається відбутися мінімальними змінами, уникаючи швидкої трансформації системи, якої вимагають вуличні акції. Прессекретарка Студентського союзу Сабріна Харбах чітко окреслила безкомпромісну позицію активістів, наголосивши, що зупиняти боротьбу зарано, оскільки поточні здобутки є надто мізерними.

    «Нам вдається досягти певних успіхів завдяки «мобілізації», але це все ще крихти. І старшокласники, і студенти продовжуватимуть «мобілізацію»», – заявила Сабріна Харбах.

    Наразі молодіжні лідери активно розгортають підготовку до листопадових протестів, гуртуючи прихильників безпосередньо у навчальних закладах. Вони планують посилити тиск на урядові структури, аби змусити владу піти на більш відчутні поступки. Кабінет міністрів зі свого боку опинився у складній ситуації: ігнорування вимог загрожує подальшою ескалацією вуличних заворушень, а часткові рішення більше не задовольняють учасників страйку. Подальший розвиток подій залежатиме від масовості анонсованих акцій та формату подальшого діалогу між чиновниками та студентами.

  • Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина запускає «конвеєр талантів»: чи зможе Україна повторити технологічний прорив

    Туреччина створила масштабну систему підтримки молодих винахідників, яка допомагає школярам перетворювати захоплення наукою на професію. Технологічні фестивалі, безкоштовні інженерні майстерні, університетські гранти та співпраця з великими компаніями формують безперервний шлях від першого дитячого експерименту до роботи у високотехнологічній промисловості. Для України, яка потребує нових інженерів, науковців і розробників оборонних технологій, цей досвід може стати важливим орієнтиром.

    Про це у своїй авторській статті для ZN.UA розповіла докторка фізико-математичних наук Катерина Терлецька, завідувачка лабораторії математичних наук Національного центру «Мала академія наук України».

    Одним із найпомітніших прикладів турецького підходу став фестиваль авіації, космосу та технологій TEKNOFEST, який цьогоріч відбувся у місті Шанлиурфа.

    За офіційними даними організаторів TEKNOFEST, на конкурси зареєструвалися понад 1,6 мільйона учасників із 99 країн світу, які сформували понад 730 тисяч команд.

    До фінального етапу дісталися понад 14 тисяч молодих винахідників. Вони презентували власні технологічні розробки — від робототехніки та безпілотних систем до штучного інтелекту й космічних технологій.

    Загальна кількість відвідувачів заходів фестивалю сягнула приблизно 1,5 мільйона людей.

    Проте головна особливість Туреччини полягає не лише в масштабних технологічних шоу.

    Після фестивалів зацікавлені школярі можуть продовжити навчання в мережі майстерень DENEYAP, які працюють у всіх 81 провінціях країни.

    Ця програма передбачає 36 місяців безкоштовного навчання за 11 технологічними напрямами.

    Діти опановують програмування, робототехніку, електроніку, штучний інтелект, кібербезпеку, матеріалознавство, енергетичні та аерокосмічні технології.

    Згідно з офіційною програмою DENEYAP, навчання поєднує практичні заняття, командну роботу та створення власних проєктів.

    Наступною сходинкою стають університетські дослідження, грантові програми та можливості працевлаштування в технологічних компаніях.

    Важливу роль у цій системі відіграє Рада з наукових і технологічних досліджень Туреччини TÜBİTAK, яка фінансує наукові проєкти та підтримує розвиток дослідницької інфраструктури.

    За даними, наведеними Катериною Терлецькою, Туреччина витрачає на дослідження й розробки близько 1,46% валового внутрішнього продукту. Причому понад половину відповідних витрат фінансує приватний бізнес.

    Таким чином, технологічна освіта безпосередньо пов’язана з потребами промисловості.

    Водночас авторка наголошує: не кожен талановитий школяр обов’язково має стати інженером оборонного підприємства.

    Для розвитку держави потрібні також математики, фізики, біологи та дослідники фундаментальних наук.

    Прикладом альтернативного підходу стало Математичне село Несіна поблизу турецького Шириндже. Його створили як незалежний освітній простір, де школярі, студенти й науковці можуть вивчати математику без необхідності негайно перетворювати знання на комерційний продукт.

    Україна також поступово розбудовує подібну систему.

    Зокрема, проєкт «Інженерне майбутнє України» покликаний поєднати школу, університет, інженерний центр і технологічну індустрію.

    Водночас «Ненька інфо» раніше повідомляла про плани створення STEM-просторів для дітей загиблих і полонених українських військових.

    Такі освітні програми дають дітям можливість вивчати робототехніку, програмування та інженерію, працювати з наставниками й розробляти власні технологічні проєкти.

    На думку Терлецької, Україні необхідно створити систему, за якої талановитий випускник зможе знайти лабораторію, фінансування, команду та перспективну роботу всередині країни.

    Адже головне завдання полягає не лише в підготовці майбутніх спеціалістів, а й у створенні середовища, в якому молоді люди бачитимуть перспективи професійного розвитку без вимушеного виїзду за кордон.

    Турецький досвід демонструє, що технологічний розвиток починається зі школи, але потребує довгострокового партнерства освіти, науки, держави та бізнесу.

  • Навчання під землею та зарплати вчителів: Юлія Гришина вимагає розширення функціоналу шкільних укриттів

    Навчання під землею та зарплати вчителів: Юлія Гришина вимагає розширення функціоналу шкільних укриттів

    Під час Години запитань до уряду у Верховній Раді міністр освіти та науки Андрій Бутенко доповів про стан безпеки освітнього процесу та фінансове забезпечення педагогів. Коментуючи виступ урядовця, народна депутатка та голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина наголосила на критичній необхідності не просто будувати, а переобладнувати шкільні укриття під освітні потреби. За її словами, в умовах постійної небезпеки простої наявності безпечного місця недостатньо — діти повинні мати змогу повноцінно навчатися під час тривалих тривог. Наразі офіційна статистика свідчить, що 80% українських шкіл забезпечені сховищами, проте лише 40% із них структурно пристосовані для проведення повноцінних уроків. Парламентарка підкреслила готовність Верховної Ради сприяти координації між міністерством та місцевими громадами для оптимізації змішаного й дистанційного форматів навчання, чому також має сприяти нещодавнє призначення нового заступника міністра з питань розвитку шкільної освіти.

    Окремим гострим фокусом обговорення стало питання оплати праці освітян, яке, попри значні бюджетні вливання, залишається до кінця не вирішеним. Юлія Гришина нагадала, що минулого року освітня та наукова сфери отримали статус другого державного пріоритету після оборони, завдяки чому було акумульовано майже 65 мільярдів гривень на підвищення виплат педагогам. Відповідні законодавчі зміни розблокували фінансування працівників дошкільної, позашкільної та професійної освіти з місцевих бюджетів. Проте депутатка констатувала, що кінцевої мети досі не досягнуто, і значна частина вчителів не відчула обіцяного зростання доходів у повному обсязі через механізми розподілу коштів на місцях. Вона закликала очільника профільного міністерства активізувати роботу в цьому напрямку, щоб гарантувати належне та відчутне фінансове забезпечення всіх без винятку працівників освітньої сфери.

  • Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Влада німецького міста-землі Гамбург має намір офіційно включити українську мову до списку навчальних дисциплін, які школярі зможуть обирати для складання підсумкових іспитів. Про це повідомляє впливове німецьке видання Der Spiegel. У разі остаточного впровадження це рішення стане унікальним прецедентом для регіональної системи освіти ФРН: раніше подібного офіційного іспитового статусу в місцевих школах не мали навіть турецька, китайська чи російська мови.

    Парламент Гамбурга вже ухвалив відповідне рішення та офіційно доручив міському уряду розробити спеціальну навчальну програму, затвердити критерії оцінювання й забезпечити інтеграцію курсу в загальноосвітніх закладах регіону. Така ініціатива покликана не лише полегшити інтеграцію та підтвердження знань для тисяч українських учнів, які опинилися в Німеччині через війну, а й закріпити статус української як повноцінної мови академічного вивчення на рівні державних освітніх стандартів федеральної землі.

  • Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина може послабити своє блокування подальшого просування України та Молдови в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Йдеться про можливе відкриття ще двох переговорних кластерів — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це пише Financial Times із посиланням на двох посадовців, знайомих із переговорами.

    За даними видання, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати процедурні кроки, які дозволять Україні та Молдові наблизитися до формального відкриття цих кластерів.

    Водночас повна політична підтримка Будапешта залежатиме від окремої умови — голосування Верховної Ради України за зміни у сфері освіти національних меншин. За інформацією Financial Times, відповідний законопроєкт мають розглянути 12 жовтня.

    Якщо парламент підтримає зміни, це, за словами співрозмовників видання, може відкрити шлях до офіційного політичного рішення ще до наступного саміту лідерів ЄС у Брюсселі.

    Питання прав угорської меншини на Закарпатті вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах Києва та Будапешта. Раніше Петер Мадяр заявляв, що подальший рух України до ЄС залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це раніше писала й «Ненька інфо».

    Водночас позиція нового угорського уряду вже помітно відрізняється від курсу попередньої влади. У квітні Мадяр заявляв, що не підтримує прискорений вступ України, однак і не наполягав на повному блокуванні процесу. Він наголошував, що Київ має пройти стандартну процедуру переговорів та виконати всі критерії членства.

    Раніше Будапешт уже заявляв, що більше не блокуватиме початок переговорів, однак наголошував на необхідності виконання домовленостей щодо прав національних меншин.

    Україна вже офіційно відкрила два переговорні кластери. У червні ЄС відкрив перший кластер — «Основи», який охоплює верховенство права, функціонування демократичних інституцій, державне управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль.

    У липні було відкрито шостий кластер — «Зовнішні відносини», до якого входять зовнішня політика, торгівля, безпека та оборона.

    Загалом переговори про вступ до ЄС охоплюють 33 розділи, згруповані у шість кластерів. Для їхнього відкриття та закриття потрібна згода всіх 27 держав-членів ЄС.

    Якщо Угорщина справді погодиться на відкриття ще двох кластерів, Україні залишатимуться два великі блоки — «Зелений порядок денний та стале сполучення» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». За даними FT, Європейська комісія сподівається досягти прогресу і щодо них до кінця року.

    Раніше «Ненька інфо» також писала, що президент Володимир Зеленський закликав Угорщину не блокувати подальший рух України в ЄС і наголошував, що Київ виконав необхідні технічні та політичні вимоги для продовження переговорів. Ненька

    Таким чином, головним питанням найближчих днів стане голосування Верховної Ради щодо освіти національних меншин. Саме від нього, за даними Financial Times, значною мірою залежатиме, чи погодиться Будапешт остаточно розблокувати наступний етап переговорів України з ЄС.

     

  • Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    Вчителям уже пропонують до 25 тисяч: як змінилися зарплати освітян у 2026 році

    В Україні у 2026 році помітно зросли зарплатні пропозиції для працівників сфери освіти. За даними Міністерства освіти і науки та аналітики OLX Робота, найбільший приріст за останні два роки показали вакансії для вихователів, а в окремих регіонах учителям і викладачам уже пропонують у середньому до 25 тисяч гривень на місяць.

    На рівень доходів вплинули як зміни посадових окладів у державному секторі, так і ситуація на ринку праці. Від 1 січня 2026 року посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників зросли на 30%, а з 1 вересня їх додатково підвищили ще на 20%.

    У матеріалі зазначається, що загалом підвищення посадових окладів у 2026 році становить 50% порівняно з попереднім роком.

    Водночас дані вакансій показують, що зростання зарплат відрізняється залежно від професії та регіону.

    Для вчителів і викладачів медіанна зарплата у вакансіях у 2025 році становила 15,5 тисячі гривень, що було на 3% більше, ніж роком раніше. У 2026 році показник піднявся ще на 29% — до 20 тисяч гривень.

    Таким чином, за два роки медіанна зарплатна пропозиція для цієї категорії працівників зросла приблизно на 32%.

    Схожа ситуація і з репетиторами. У 2025 році медіанна зарплата у таких вакансіях підскочила одразу на 30% — до 19,5 тисячі гривень. У 2026 році вона додала ще 3% і також сягнула 20 тисяч гривень.

    За два роки приріст для репетиторів становив близько 33%.

    Найбільш відчутне зростання зафіксували у вихователів. У 2025 році медіанна зарплатна пропозиція для них зросла на 23% — до 16 тисяч гривень. У 2026 році вона піднялася ще на 16% і досягла 18,5 тисячі гривень.

    У підсумку за два роки зарплати у вакансіях для вихователів зросли на 39% — це найвищий показник серед основних освітніх професій, які аналізували.

    Різниця між областями при цьому залишається суттєвою.

    Для вчителів і викладачів найбільше зростання за рік зафіксували у Дніпропетровській та Одеській областях. У Дніпропетровській області медіанна зарплатна пропозиція зросла на 33% і становила 17 тисяч гривень. В Одеській області приріст також становив 33%, але сам рівень зарплати був вищим — 20 тисяч гривень.

    Найвищі суми серед наведених регіонів пропонують у Київській області. Там зарплати для вчителів і викладачів зросли на 19%, а медіанна пропозиція сягнула 25 тисяч гривень.

    Для вихователів найбільший річний приріст зафіксували у Харківській області — на 27%, до 17,5 тисячі гривень.

    У Київській області медіанна зарплата для вихователів зросла на 13% і становила 22,5 тисячі гривень, а в Одеській області — на 7%, до 16 тисяч гривень.

    Окремо в матеріалі наводяться орієнтовні зарплатні діапазони після вересневого підвищення посадових окладів. Молоді вчителі можуть отримувати приблизно від 12,8 до 17,7 тисячі гривень, тоді як педагоги з досвідом — від 16,9 до 28,5 тисячі гривень на місяць.

    При цьому важливо розділяти посадові оклади та зарплати, зазначені у вакансіях. Реальний дохід конкретного педагога залежить від стажу, категорії, навантаження, доплат, надбавок, регіону та типу навчального закладу.

    Дані OLX Робота показують саме медіанні суми, які роботодавці вказують у вакансіях, а не гарантовану зарплату для всіх освітян.

    Попри це, тенденція очевидна: у 2026 році ринок праці в освіті став пропонувати працівникам вищі суми, ніж ще два роки тому.

    Особливо помітно це у великих містах та Київській області, де конкуренція за педагогів вища, а роботодавці змушені піднімати ставки, щоб закривати вакансії.

    У результаті зарплати освітян поступово наближаються до рівня, який ще кілька років тому був нетиповим для більшості вакансій у цій сфері. Найкраще це видно на прикладі вчителів у Київській області — там медіанна пропозиція вже досягла 25 тисяч гривень, а досвідчені педагоги за певних умов можуть отримувати ще більше.

  • «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    «Дай Боже пережити жовтень»: учителі розповіли, як працюють під тривогами й “шахедами”

    Початок 2026/2027 навчального року для українських шкіл виявився не стільки урочистим, скільки кризовим. У багатьох ліцеях і гімназіях до Дня вчителя цього року навіть не планують святкувань — педагоги кажуть, що головне зараз просто спокійно завершувати робочі тижні й витримувати нові виклики. За перший місяць навчання школи одночасно зіткнулися з проблемами харчування, тривалими повітряними тривогами, навчанням в укриттях, суперечками щодо дистанційного формату та підготовкою до можливих зимових блекаутів.

    Одним із перших гучних скандалів вересня стало шкільне харчування. З 1 вересня безоплатні гарячі обіди за державні субвенції почали поширюватися не лише на початкову школу та пільгові категорії, а на всіх учнів від 1-го до 10-го класів. Проте майже відразу в соцмережах з’явилися фото, які викликали хвилю обурення. Одним із найобговорюваніших став обід у чернівецькому ліцеї — шматок хліба із сирою морквою, запіканка, чай і кілька слив. Після розголосу по країні почали перевіряти шкільні харчоблоки.

    ФОТО: Непотерта морква на сиротливому шматку хліба в чернівецькому ліцеї – може, й смачно та корисно, але виглядає не дуже/facebook.com/oliynyk.vitali

    Ситуація швидко вийшла за межі дискусії про одне меню. Батьки почали сперечатися, чи варто взагалі витрачати бюджетні гроші на однакові обіди для всіх дітей, чи краще спрямовувати кошти сім’ям. Частина родин наполягала, що саме школа має гарантувати дитині гарячу їжу, інші скаржилися на якість страв та велику кількість відходів. У відповідь школи почали масово звітувати про меню, а директори й учителі опинилися ще й у ролі координаторів харчування.

    ФОТО: Буває й гірше. Ось як на фото з одного житомирського ліцею/facebook.com/toma.koval.522993

    За словами освітян, у багатьох закладах усе впирається не лише у гроші, а й у кадри та обладнання. Юрист громадської організації «Батьки SOS» Роман Бондаренко зазначив, що в одних школах є додаткове місцеве фінансування або підтримка спонсорів, а інші змушені вкладатися у приблизно 60 гривень на учня та працювати двома працівниками їдальні. За його словами, директор формально відповідає за все, що відбувається в школі, але далеко не всі проблеми залежать саме від адміністрації.

    Окремим викликом стали повітряні тривоги. Школи готувалися до навчання в умовах війни, але тривоги, які можуть тривати годинами або повторюватися одна за одною, створили ситуації, для яких немає простих рішень. За методичними рекомендаціями МОН безпека залишається пріоритетом: під час тривоги всі учасники освітнього процесу мають перебувати в укриттях. Але в реальному житті це породжує десятки практичних питань — як проводити урок, якщо тривога почалася ще до початку занять, що робити батькам дорогою до школи і як організувати навчання в укритті без нормального інтернету.

    Директори окремих шкіл розповідають, що навіть за наявності укриття повноцінно навчати там сотні дітей дуже складно. У невеликих гімназіях ситуацію частково рятує менша кількість учнів, однак у великих школах, де навчається тисяча дітей і більше, укриття часто переповнені. Батьки скаржаться на задуху, нестачу меблів і шум, коли кілька класів змушені вчитися одночасно в одному просторі.

    ФОТО: Навіть в такому новому та на вигляд зручному укритті проводити уроки для всієї школи – нереально/КМДА

    Ще одна проблема — робота самих учителів під час повітряної тривоги. Педагог Крюківщинського ліцею «Лідер», розповів, що адміністрація вимагала від нього їхати на роботу навіть у момент, коли над головою працювала ППО та збивали дрони. У якийсь момент він вирішив повернутися до безпечного місця. В інших школах, навпаки, педагоги пишуть батькам, що до відбою діти залишаються вдома і уроки не проводяться навіть дистанційно.

    Юристи наголошують, що єдиного детального алгоритму для таких ситуацій фактично немає. Значну частину рішень залишили на розсуд самих закладів освіти. Через це в різних школах правила можуть суттєво відрізнятися: десь учителі повинні бути на робочому місці за будь-яких умов, десь дозволяють працювати дистанційно, а десь рішення приймають залежно від конкретної тривоги.

    Це породжує і ще одну проблему — подовження робочого дня. Якщо уроки вже закінчилися, але тривога триває, учитель не може просто відпустити дітей з укриття. Водночас не до кінця врегульоване й питання, коли та за яких умов дитину можна передати батькам під час тривоги. Освітяни побоюються, що в разі надзвичайної ситуації відповідальність можуть покласти саме на них.

    На тлі цього дедалі активніше обговорюється дистанційне навчання. Наприкінці вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з вимогою або перевести загальноосвітні заклади на дистанційний формат, або офіційно гарантувати батькам право самостійно його обирати. Подібна петиція з’являлася і на сайті КМДА. При цьому ставлення батьків до дистанційки різниться: родини старшокласників частіше підтримують онлайн-формат, тоді як батьки молодших дітей більше схиляються до очного навчання.

    І на цьому виклики не закінчуються. Школи вже почали готуватися до зими та можливих тривалих відключень електроенергії. МОН рекомендувало закладам мати друковані навчальні матеріали на випадок зникнення світла та інтернету, передбачити асинхронне навчання, за потреби переходити на шестиденний тиждень або роботу у дві зміни, а також дообладнати укриття для проведення занять.

    Окремо запропоновано п’ять рівнів реагування на блекаути. Якщо електрики немає до двох годин, школа має працювати майже у звичайному режимі. За відключень від двох до шести годин уроки можуть скорочувати. Якщо блекаут триває від шести до 24 годин, енергонезалежні заклади працюють очно, інші переходять на дистанційний чи асинхронний формат. За відключень до трьох діб навчання мають організовувати в освітніх хабах, а якщо криза триває понад 72 години — громади повинні створювати тимчасову мережу таких хабів.

    Також школам рекомендують мати запас води та харчів щонайменше на 48 годин. Заклади з автономними котельнями мають подбати про генератори або інші резервні джерела живлення. Для директорів це означає ще більший перелік завдань, який давно вийшов за межі суто освітнього процесу.

    Саме тому частина керівників шкіл уже жартує, що директор тепер має одночасно бути педагогом, кризовим менеджером, логістом, енергетиком, комендантом укриття та психологом. Те саме стосується й учителів, які паралельно повинні проводити уроки, контролювати безпеку дітей, допомагати з харчуванням і бути готовими до дистанційної роботи без світла.

    Перший місяць нового навчального року показав: українська школа зараз працює не просто в умовах війни, а в режимі постійної адаптації. Зранку педагог може накривати столи в їдальні, через годину вести дітей в укриття, після обіду проводити заняття в підвалі, а ввечері готувати матеріали на випадок блекауту.

    І саме тому напередодні Дня вчителя для багатьох педагогів головне бажання звучить максимально просто — щоб хоча б один робочий день минув без тривог, термінових евакуацій і нових криз.

  • Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Уроки під час тривоги більше не обов’язково зупинятимуть: МОН пояснило нові правила для шкіл

    Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.

    Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.

    Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.

    За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.

    Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.

    У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.

    У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.

    Саме це і є головною зміною.

    Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.

    Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.

    «Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.

    Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.

    При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.

    Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.

    Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.

    Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.

    Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.

    Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.

    Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.

    Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.

    Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.

    У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».

    Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.

    Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.

    Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.

    За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.

    У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.

    Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.

    Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.

    Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.

    Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.

    Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.

    Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.

    У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

    Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.

    Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.

    У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.

    Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.

    Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.

    «Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.

    Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.

    «Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.

    Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.

    Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.

    Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.

  • Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    В Одесі відбулося урочисте відкриття інноваційної Школи публічної політики та управління, створеної спеціально для українських ветеранів, які прагнуть розбудовувати власні громади, втілювати лідерський потенціал та брати безпосередню участь у державотворенні. Ця масштабна ініціатива покликана стати дієвим соціальним ліфтом для захисників, допомагаючи їм трансформувати здобутий у боях авторитет і дисципліну у фахові навички сучасного публічного менеджера. Навчальний процес організовано за гнучким гібридним форматом, що поєднує очні сесії з інтерактивними дистанційними модулями, дозволяючи залучити до програми широке коло вмотивованих учасників із різних куточків країни.

    Комплексна навчальна програма структурована у вісім насичених блоків, які триватимуть протягом жовтня та листопада. Освітній трек зосереджений на розборі реальних прикладних кейсів, активному нетворкінгу, вивченні вітчизняного законодавства, засвоєнні фундаментальних засад державного управління та стратегічного розвитку територіальних громад. Слухачі курсу матимуть змогу перейняти передовий досвід практиків, навчитися ефективно взаємодіяти з громадським сектором, залучати ресурси та вдосконалювати роботу органів влади. На фініші підготовки учасників очікує іспит, успішне складання якого підтверджуватиметься відповідними сертифікатами професійного зразка.

    Організатори школи акцентують увагу на безпрецедентно високому рівні суспільної довіри, яким сьогодні користуються військові та ветерани в українському суспільстві. Проте для того, щоб виправдати ці колосальні очікування та ефективно закривати потреби місцевого самоврядування, критично необхідні системні знання та практичні інструменти публічного менеджменту. Проєкт реалізується за всебічної підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні спільно з громадською організацією «Інститут психології політики і суспільства» у тісній взаємодії з одеським муніципалітетом.

    Важливість такої трансформації відзначають і представники сектору безпеки. Зокрема, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов переконаний, що унікальний управлінський гарт, набутий на передовій, має стати фундаментом для нової хвилі українського державотворення. «На фронті від кожного рішення буквально залежить доля людей. Від такого рівня відповідальності волосся сивіє швидше, але ти вчишся дивитися на речі набагато тверезіше, оцінювати ризики і приймати ефективні рішення. Це унікальний досвід, який неможливо отримати в жодному університеті. А окремі підрозділи щодня демонструють чудеса ефективності в управлінні. Уміння досягати результату всупереч обмеженням і застарілим протоколам – саме те, що сьогодні вкрай необхідно цивільному сектору та органам влади», – підкреслив він. Завдяки подібним ініціативам держава залучає до управління загартованих та принципових лідерів, здатних вивести розвиток громад на якісно новий рівень.