Nenkainfo.com

Позначка: освіта

  • Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Литва хоче замінити Ломоносова на Шевченка

    Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс запропонував переглянути шкільні навчальні програми та вилучити з них твори російського вченого Михайла Ломоносова. Натомість глава уряду закликав включити до навчальної програми творчість Тараса Шевченка, наголосивши, що саме український класик може стати значно кращим прикладом для формування у школярів уявлень про патріотизм, свободу та національну ідентичність.

    Про це повідомляє Delfi.

    За словами Сінкявічюса, литовські учні не повинні виховуватися на творах авторів, пов’язаних із російською імперською традицією. Він звернувся до Міністерства освіти, науки та спорту Литви із закликом переглянути чинні освітні програми та переосмислити перелік рекомендованої літератури.

    Прем’єр вважає, що творчість Тараса Шевченка має значно більшу цінність для сучасної молоді, оскільки допомагає зрозуміти історію українського народу, його боротьбу за свободу та процес формування національної ідентичності. На його думку, знайомство з українською класичною літературою також сприятиме кращому розумінню сучасних подій, пов’язаних із війною Росії проти України.

    Сінкявічюс наголосив, що патріотизм і громадянські цінності не повинні формуватися через творчість діячів, які асоціюються з російською імперською ідеологією. Саме тому він запропонував замінити твори Ломоносова на літературну спадщину Шевченка.

    Ініціатива прем’єра стала частиною ширшої суспільної дискусії у Литві щодо перегляду впливу російської імперської та радянської спадщини на систему освіти, культуру та історичну пам’ять. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Балтії значно активізували процеси деколонізації освітнього простору, приділяючи більше уваги власній історії, національній культурі та спадщині держав-партнерів.

    Питання присутності російських авторів у шкільній програмі Литви обговорюється вже кілька років. Після оновлення навчальних програм у 2022 році частина освітян і громадських діячів розкритикувала перелік рекомендованої літератури, зазначивши, що в ньому стало більше російських письменників і мислителів, тоді як українська література представлена недостатньо.

    Серед пропозицій, які лунали під час цієї дискусії, було й включення до програми творів Тараса Шевченка як одного з найвідоміших українських класиків, чия творчість присвячена темам свободи, боротьби за незалежність та людської гідності.

    Водночас Міністерство освіти, науки та спорту Литви раніше пояснювало, що перелік рекомендованих авторів не є обов’язковим для викладання. Відомство наголошувало, що вчителі мають право самостійно обирати художні твори для навчального процесу, враховуючи освітні потреби учнів та сучасний контекст.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    «Не склав — не перейшов»: в Україні обговорюють щорічний тест для школярів, але МОН такої реформи не анонсувало

    В українському освітньому середовищі розгорілася дискусія навколо ідеї щорічного загального тестування школярів, результат якого нібито міг би визначати, чи переходить дитина до наступного класу. Частина батьків та педагогів підтримує такий підхід як спосіб реально контролювати засвоєння програми, інші вважають, що в умовах війни він створить для дітей додатковий стрес.

    Водночас важливо уточнити: станом на 1 серпня 2026 року Міністерство освіти і науки України не оголошувало про запровадження загальнонаціонального щорічного тесту з прохідним балом для переведення всіх учнів до наступного класу. У доступних офіційних документах МОН такої реформи немає. Тож наразі йдеться саме про суспільну дискусію, а не про затверджену чи офіційно запропоновану державою зміну.

    Приводом для обговорення став допис репетиторки англійської мови, яка запропонувала підписникам поміркувати, чи варто запровадити наприкінці кожного навчального року обов’язковий «зріз знань». За такою моделлю учень, який не подолав би визначений поріг, не переходив би до наступного класу.

    Авторка допису сама поставилася до такої ідеї скептично, зазначивши, що українські діти й без того навчаються в умовах повітряних тривог, обстрілів, дистанційного навчання та психологічного навантаження. Особливо гостро питання постає у регіонах, де учні регулярно змушені проводити ночі в укриттях, а вже вранці повертатися до навчання.

    У коментарях думки розділилися. Прихильники щорічної перевірки знань вважають, що нинішня система недостатньо мотивує школярів, оскільки значна частина дітей упевнена, що незалежно від результатів її все одно переведуть далі. На їхню думку, наявність реального прохідного порогу змусила б учнів відповідальніше ставитися до навчання.

    Противники ідеї наголошують, що одна стандартизована перевірка не завжди об’єктивно відображає знання дитини. Результат може залежати від стресу, стану здоров’я, умов навчання, перебоїв з електроенергією, частоти повітряних тривог чи навіть того, чи мав учень стабільний доступ до уроків протягом року.

    Як учнів переводять до наступного класу зараз

    Чинна українська система вже передбачає підсумкове оцінювання результатів навчання, але це не є окремим загальнонаціональним тестом, однаковим для всіх школярів.

    Міністерство освіти і науки визначає, що переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового — семестрового та річного — оцінювання і рішення педагогічної ради закладу освіти.

    Тобто вже зараз школа не просто автоматично «переводить усіх», як іноді звучить у дискусіях. Формально рішення ґрунтується на результатах навчання конкретного учня.

    Окремий порядок передбачено для дітей, які навчалися за кордоном або тривалий час не могли відвідувати українську школу. Якщо дитина не має документів із результатами навчання за кордоном або не вивчала частину предметів української програми, школа може провести річне оцінювання. У разі успішного проходження її зараховують до наступного класу.

    МОН також зазначає, що питання переведення конкретного учня вирішує саме заклад освіти, до якого він зарахований.

    Отже, елементи перевірки знань уже існують, однак вони не мають форми єдиного державного тесту з фіксованим балом для всіх дітей.

    Чи можна залишити дитину в тому самому класі

    Чинні норми допускають ситуації, коли учень може повторно навчатися у тому самому класі, але механізм значно складніший за формулу «не набрав бал — залишився».

    Особливі правила існують, зокрема, для дітей, які через війну тривалий час не мали можливості повноцінно навчатися. Для них школа може скласти індивідуальну програму, провести додаткові заняття та оцінювання. Також за заявою батьків дитина може залишитися в тому самому класі.

    Це суттєво відрізняється від моделі, яка зараз обговорюється у соцмережах, де пропонується один обов’язковий поріг для всіх.

    МОН змінювало правила переведення, але не вводило щорічний іспит

    Міністерство справді неодноразово переглядало нормативну базу щодо зарахування та переведення учнів.

    У 2024 році МОН виносило на громадське обговорення зміни до порядку переведення учнів, однак вони стосувалися передусім цифрової взаємодії та процедур у системі загальної середньої освіти, а не введення єдиного щорічного екзамену.

    У 2025 році міністерство також затвердило зміни до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів державних і комунальних закладів освіти. Однак і в цьому документі немає норми про обов’язковий загальнонаціональний тест із прохідним балом після кожного класу.

    Тому заголовки про те, що «в Україні хочуть запровадити щорічний тест і не переводити тих, хто його не склав», варто сприймати обережно. Ініціатива наразі не походить від уряду або Міністерства освіти.

    Чому тема все одно стала популярною

    Дискусія виникла не випадково. Українська освіта останні роки стикається з серйозними втратами навчального часу через пандемію, повномасштабну війну, дистанційне навчання та перебої з електроенергією.

    Через це батьки й педагоги дедалі частіше ставлять питання про те, наскільки повно учні засвоюють матеріал і чи достатньо нинішніх форм оцінювання для виявлення освітніх прогалин.

    Прихильники регулярних стандартизованих перевірок вважають, що вони могли б показувати реальну картину знань і дозволяти школам раніше реагувати на відставання.

    Опоненти наголошують: якщо використовувати тест не для діагностики, а як жорсткий бар’єр для переходу між класами, він може перетворитися на ще один високоставковий іспит. У такому разі школи ризикують почати готувати дітей передусім до тесту, а не до системного засвоєння матеріалу.

    Особливо гостро це питання стоїть під час війни, коли умови навчання дітей у різних регіонах України радикально відрізняються.

    Таким чином, ідея щорічного «зрізу знань» із обов’язковим прохідним балом справді активно обговорюється в українських соцмережах. Проте офіційної ініціативи МОН запровадити такий механізм для всіх школярів наразі немає.

    Зараз учнів переводять до наступного класу на основі семестрового та річного оцінювання і рішення педагогічної ради. Тож поки що формула «не склав єдиний тест — залишився на другий рік» є лише предметом суспільної дискусії, а не новим правилом української школи.

  • РФ вигадала новий фейк про українські виші

    РФ вигадала новий фейк про українські виші

    Російська пропаганда поширює черговий фейк, цього разу стверджуючи, що один із закладів вищої освіти Києва нібито проводить набір студентів до Сил безпілотних систем Збройних сил України. У Центрі протидії дезінформації заявили, що ця інформація є повністю вигаданою, а зображення, яке використовують російські Telegram-канали, було сфальсифіковане.

    Як повідомили у ЦПД, анонімні російські ресурси активно розповсюджують фейкове фото, на якому нібито зображено оголошення про набір студентів до підрозділів Сил безпілотних систем. Однак жоден український заклад вищої освіти не проводить подібної кампанії, а поширюване зображення не має жодного стосунку до реальності.

    У Центрі звернули увагу, що фальшиве повідомлення легко викрити за низкою ознак. Зокрема, оформлення зображення не відповідає офіційному стилю рекрутингових матеріалів Сил безпілотних систем та не схоже на комунікаційні матеріали українських військових. Крім того, на момент поширення фейку вступна кампанія до українських закладів вищої освіти лише розпочалася, тому жодних остаточних списків зарахованих студентів, які демонструються на підробленому зображенні, ще не існує.

    У ЦПД наголосили, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української системи освіти, Збройних сил України та державних інституцій загалом. За задумом авторів таких фейків, вони мають посіяти недовіру серед громадян, викликати панічні настрої та створити хибне враження про нібито примусове залучення студентів до військової служби.

    Водночас у Центрі звернули увагу, що саме Росія активно залучає студентську молодь до власних підрозділів безпілотних систем, використовуючи для цього різні механізми тиску, маніпуляцій і примусу. Саме тому, зазначають у ЦПД, Кремль намагається приписати Україні практики, які застосовує сам.

    У Центрі протидії дезінформації закликали українців критично оцінювати інформацію, яка поширюється через анонімні Telegram-канали та інші неперевірені ресурси. Громадянам рекомендують перевіряти повідомлення через офіційні джерела та не сприяти поширенню російських інформаційних операцій.

    У ЦПД також нагадали, що це не перший випадок використання Росією дезінформації для впливу на українське суспільство. Раніше російська пропаганда поширювала постановочні відео з метою розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також запускала неправдиві повідомлення про нібито дефіцит пального на українських автозаправних станціях. За оцінкою фахівців, подібні кампанії є складовою інформаційної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та підрив довіри до державних інституцій.

  • Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Російський масований удар по Україні 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл перед початком нового навчального року. Через втрату накладу книги доведеться друкувати повторно, а їхнє постачання до навчальних закладів відкладуть щонайменше на кілька місяців.

    Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

    За словами очільника МОН, попередню оцінку наслідків уже провели Міністерство освіти і науки, Інститут модернізації змісту освіти та українські видавництва. Встановлено, що внаслідок російського удару було повністю втрачено понад 260 тисяч підручників для учнів 9-х класів, а також близько 150 тисяч підручників для 4-х класів, які перебували на різних етапах друку та підготовки до відправлення.

    Міністр зазначив, що значну частину книжок уже було надруковано, запаковано та підготовлено до доставки в заклади освіти, аби школярі отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад був знищений внаслідок російської атаки.

    За словами Бутенка, тепер видавництвам доведеться повторно друкувати весь втрачений тираж. Через це доставка нових підручників до українських шкіл затримається щонайменше на кілька місяців. Наразі Міністерство освіти вже працює разом із видавцями над тим, щоб максимально скоротити строки повторного виробництва та компенсувати втрачений час.

    Поки триває повторний друк, навчальний процес не зупинятиметься. За необхідності учні користуватимуться електронними версіями підручників, які залишаються доступними для закладів освіти.

    У Міністерстві освіти наголосили, що знищені книги становлять лише частину загального державного замовлення на новий навчальний рік. Попри втрати, забезпечення українських шкіл підручниками триває. Станом на 22 липня до навчальних закладів уже доставили понад 1,4 мільйона примірників різних навчальних видань.

    Бутенко також звернув увагу, що це не перший випадок, коли російські війська атакують друкарні, склади та підприємства, пов’язані з виробництвом українських підручників. За його словами, такими ударами Росія намагається завдати шкоди не лише інфраструктурі, а й українській освіті та можливості дітей повноцінно навчатися.

    Нагадаємо, в ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, гуртожиток, торговельний центр, офісні приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще вісім отримали поранення.

  • У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наклала адміністративний штраф на вчительку одного з київських ліцеїв, яка під час уроку продемонструвала учням першого класу фрагмент мультфільму зі звуковим супроводом російською мовою. Педагогиню визнали винною у порушенні вимог мовного законодавства, а сума штрафу склала 3400 гривень.

    Про ухвалене рішення 21 липня повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Зазначається, що підставою для відкриття провадження стало звернення батька одного з першокласників, який є ветераном російсько-української війни. За його словами, під час навчального заняття вчителька використала мультфільм із російськомовною аудіодоріжкою. Після перевірки цих обставин уповноважений орган склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу. Як уточнили в офісі мовного омбудсмана, педагогиня добровільно сплатила його в день винесення постанови.

    У повідомленні не уточнюються назва навчального закладу, дата проведення уроку, а також який саме мультфільм демонструвався дітям. Також не повідомляється, чи використовувався російськомовний фрагмент як навчальний матеріал або лише як допоміжний елемент під час заняття.

    Представник Уповноваженого із захисту державної мови Ігор Спірідонов наголосив, що використання російської мови в освітньому процесі суперечить вимогам законодавства.

    «Використання мови держави-агресора, зокрема в освіті, є грубим та неприпустимим порушенням законодавства. Учні першого класу не повинні захищати свої мовні права від дорослих. Це обов’язок закладу освіти, адміністрації та педагогічних працівників — забезпечити освітній процес державною мовою», — заявив Спірідонов.

    Випадок став одним із перших публічно оголошених рішень нової мовної омбудсманки Олени Івановської після її призначення на посаду. Саме Секретаріат Уповноваженого уповноважений розглядати звернення громадян щодо можливих порушень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», проводити перевірки та, у разі встановлення порушень, складати адміністративні протоколи.

    Відповідальність за порушення мовного законодавства передбачена статтею 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона встановлює санкції за невиконання законних вимог Уповноваженого або порушення порядку застосування державної мови у випадках, коли її використання є обов’язковим. Для окремих категорій порушень закон також передбачає можливість винесення попередження, якщо правопорушення вчинене вперше та не має системного характеру.

    Освітня сфера належить до тих галузей, де закон прямо визначає українську як мову навчального процесу. Відповідно до статті 21 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Водночас закон не забороняє вивчення іноземних мов або використання окремих матеріалів у межах відповідних навчальних програм, якщо це передбачено законодавством.

    У цьому випадку, як зазначили в офісі мовного омбудсмана, йшлося саме про демонстрацію мультфільму російською мовою під час уроку для учнів першого класу, що було розцінено як порушення мовного режиму освітнього процесу.

    Питання використання російської мови в українських школах набуло особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато закладів освіти відмовилися від російськомовних матеріалів, книжок та навчального контенту, а окремі місцеві ради ухвалили рішення про обмеження використання російськомовного культурного продукту у публічному просторі.

    Зокрема, на початку червня Полтавська міська рада підтримала рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території громади. Воно стосується, зокрема, музичного супроводу у громадських місцях, проведення культурних заходів та інших випадків, визначених місцевими нормативними актами.

    Останніми роками кількість звернень громадян до мовного омбудсмана щодо можливих порушень мовного законодавства залишається високою. Найчастіше вони стосуються сфери обслуговування, освіти, вебсайтів, реклами та діяльності органів влади. Після отримання звернення Секретаріат Уповноваженого проводить перевірку, за результатами якої може винести попередження або скласти адміністративний протокол.

    Водночас кожна справа розглядається індивідуально, а рішення ухвалюються з урахуванням усіх встановлених обставин. Сам факт накладення штрафу не означає автоматичного застосування аналогічної санкції у всіх схожих випадках.

    Секретаріат мовного омбудсмана не повідомив, чи оскаржуватиме вчителька постанову про накладення штрафу. Також відсутня інформація про реакцію адміністрації ліцею або можливі дисциплінарні заходи щодо педагогині.

    Рішення вже викликало активне обговорення у суспільстві. Одні вважають його логічним наслідком чинного законодавства, яке вимагає використання державної мови під час освітнього процесу, інші закликають враховувати конкретні обставини справи та пропорційність адміністративного покарання. Водночас офіційна позиція Уповноваженого залишається незмінною: українська мова є обов’язковою мовою навчання у закладах освіти, а її використання має забезпечуватися всіма учасниками освітнього процесу.

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.

  • Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

    До 30-річчя ухвалення Конституції України вперше в історії держави здійснено повний переклад Основного закону українською жестовою мовою (УЖМ), що стало важливим кроком у напрямку розширення доступності правової інформації та розвитку інклюзивного суспільства. Про це повідомила Верховна Рада України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Як зазначається, реалізація цього проєкту має на меті забезпечити рівний доступ до базових конституційних норм для людей із порушеннями слуху. Вперше громадяни, які користуються українською жестовою мовою, отримали можливість повністю ознайомитися зі змістом Конституції у форматі, максимально наближеному до їхньої природної мовної комунікації, без необхідності посередництва письмового тексту чи усного перекладу.

    Проєкт став масштабною міждисциплінарною роботою, у якій поєдналися лінгвістика, правознавство та інклюзивні практики. До створення перекладу було залучено дев’ять професійних перекладачів жестової мови, які представляють різні регіональні варіанти та діалекти УЖМ. Це дозволило врахувати мовне різноманіття спільноти людей із порушеннями слуху в Україні та сформувати єдиний уніфікований варіант перекладу, зрозумілий на всій території країни.

    Окрему складність становила адаптація юридичної термінології, адже Конституція України є документом із високим рівнем правової точності, де кожне формулювання має чітке значення. Щоб уникнути викривлення змісту норм Основного закону, до роботи були залучені фахівці у сфері права, які здійснювали юридичну експертизу перекладу та контролювали відповідність жестових конструкцій офіційним правовим формулюванням.

    У Верховній Раді підкреслюють, що цей проєкт є не лише технічним досягненням, а й важливим кроком у розвитку безбар’єрного середовища в Україні. Йдеться про розширення можливостей доступу до державної інформації для всіх громадян незалежно від фізичних особливостей, що відповідає сучасним стандартам інклюзивної політики.

    Окремо наголошується, що переклад Конституції українською жестовою мовою має також освітнє значення. Він може бути використаний у навчальних програмах, правопросвітницьких ініціативах та соціальних проєктах, спрямованих на підвищення рівня правової обізнаності серед людей із порушеннями слуху. Це, у свою чергу, сприяє кращому розумінню громадянами своїх прав і обов’язків, закріплених Основним законом.

    У парламенті зазначають, що реалізація цього проєкту стала можливою завдяки багаторічному розвитку інклюзивних практик в Україні та посиленню уваги до питань безбар’єрності в державній політиці. Впровадження таких ініціатив розглядається як частина ширшого процесу адаптації суспільства до принципів рівності та доступності.

    Таким чином, повний переклад Конституції українською жестовою мовою став знаковою подією, яка поєднує юридичну, соціальну та гуманітарну складові, а також відкриває нові можливості для інтеграції людей із порушеннями слуху в суспільне та правове життя держави.

  • «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    «Пересремося всі з усіма»: Кім різко висловився про майбутні вибори в Україні

    Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що після завершення війни Україну неминуче чекатиме складний політичний період, однак саме суспільство має визначити майбутню владу на виборах. В інтерв’ю «Українським Новинам» він відверто висловився про політичну конкуренцію, стан Миколаївщини, корупцію, відбудову, освіту та власне бачення майбутнього країни.

    Кім, який після початку повномасштабного вторгнення став одним із найвпізнаваніших регіональних керівників в Україні, визнав: майбутня виборча кампанія може бути дуже емоційною та конфліктною. Водночас він наголосив, що це нормальний демократичний процес.

    «Ми пересремося всі з усіма і когось люди оберуть», – сказав Кім, коментуючи майбутнє політичне життя після війни.

    За його словами, війна сильно змінила українське суспільство, політиків і регіональних керівників. Сам Кім зазначив, що за роки повномасштабного вторгнення став жорсткішим, дорослішим і почав інакше дивитися на процеси в державі.

    Очільник Миколаївської ОВА розповів, що місто нині живе настільки нормальним життям, наскільки це можливо під час війни. У Миколаєві працює бізнес, діти навчаються, люди ремонтують житло, відкривають нові справи та планують майбутнє. Водночас прифронтові громади області продовжують щоденно потерпати від російських ударів.

    Кім зазначив, що мешканці регіону вже навчилися розрізняти рівень загроз. За його словами, для прифронтових міст дрони чи «шахеди» вже не викликають такої реакції, як удари С-300 або артилерії, коли часу на реагування майже немає.

    Окремо він розповів про відбудову області. За словами Кіма, з початку повномасштабної війни на Миколаївщині було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів. Понад дев’ять тисяч із них уже вдалося відновити.

    Голова ОВА наголосив, що зараз область концентрується не лише на ремонті зруйнованого, а й на стратегічному розвитку. Серед ключових напрямків він назвав реіндустріалізацію, професійно-технічну освіту, залучення інвесторів та розвиток інженерних спеціальностей.

    Кім підкреслив, що Україна матиме лише один шанс ефективно використати міжнародну допомогу на відновлення. Саме тому, на його думку, вже зараз потрібно готувати людей, які зможуть працювати з великими інфраструктурними, промисловими та технологічними проєктами.

    Він також розповів про співпрацю з Південною Кореєю, зокрема з Hanyang University – одним із найбільших технічних університетів країни. Кім заявив, що хотів би імпортувати в Україну корейський досвід у сфері інженерії, виробництва та технологій.

    За словами очільника області, на Миколаївщині студентів стало менше приблизно на 10–20%, однак вищі навчальні заклади продовжують працювати. Водночас область робить ставку на професійно-технічну освіту, адже країні потрібні зварювальники, інженери, ремонтники та фахівці, які зможуть брати участь у відбудові.

    Кім також розповів, що 83% шкіл області забезпечені укриттями. Саме тому на Миколаївщині НМТ проводили безпосередньо в укриттях, щоб не переривати тестування під час повітряних тривог і не створювати додатковий стрес для дітей.

    Говорячи про бізнес, він згадав кейс із засновником monobank Олегом Гороховським, який перереєструвався як фізична особа на Миколаївщині та сплачує особисті податки в області. Кім заперечив, що це був лише піар, і наголосив: бізнес цінує увагу влади та швидке вирішення проблем у законному полі.

    Очільник ОВА також визнав, що за роки війни були помилки, зокрема кадрові. За його словами, частину людей доводилося звільняти через неефективність, слабку юридичну підготовку або корупційні ризики. Водночас він наголосив, що помилки потрібно визнавати й швидко виправляти.

    Інтерв’ю Кіма стало одним із найвідвертіших його виступів за останній час. У ньому він показав себе не лише як воєнний адміністратор, а й як політик, який уже думає про повоєнну конкуренцію, відбудову та майбутню модель розвитку України.

    Попри різку фразу про вибори, головний меседж Кіма зводиться до того, що після війни Україна повинна пройти через демократичний процес, навіть якщо він буде конфліктним, емоційним і складним.