У Києві розпочали розгортання додаткових пунктів незламності через складну ситуацію з електропостачанням після російських атак на енергетичну інфраструктуру. Найбільше проблем наразі фіксують у трьох районах столиці, де мешканці зіткнулися з аварійними відключеннями світла.
За рішенням міської влади, додаткові пункти незламності розгортають в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці. Відповідні доручення отримали голови районних державних адміністрацій.
Пункти повинні забезпечити мешканцям можливість зарядити мобільні телефони, павербанки та інші необхідні електронні пристрої.
Рішення ухвалили на тлі екстрених відключень електроенергії, які 9 жовтня знову запровадили у Києві та частині Київської області. Через пошкодження енергетичного обладнання звичайні погодинні графіки в окремих районах не діють.
Ситуацію ускладнюють наслідки попередніх російських ударів, через які в столиці виникали перебої з роботою громадського транспорту та водопостачанням.
Водночас президент Володимир Зеленський 9 жовтня розкритикував міську владу Києва за, за його словами, майже повне невиконання необхідних заходів у межах Плану стійкості.
Після цієї заяви у КМДА повідомили, що держава розблокувала платежі за частиною проєктів, пов’язаних із підвищенням енергетичної стійкості столиці.
У міській адміністрації наголошують, що пункти незламності мають бути забезпечені обладнанням, необхідним для допомоги населенню під час відсутності електроенергії.
При цьому розгортання пунктів не означає офіційного прогнозу щодо тривалості відключень. Точні терміни стабілізації електропостачання наразі не оголошені.
Мешканцям столиці рекомендують стежити за повідомленнями КМДА та енергетичних компаній. Актуальні адреси доступних пунктів незламності можна перевірити через офіційний державний сервіс.
Проблеми з електропостачанням у Києві можуть бути пов’язані з влучанням у підстанцію, через яку столиця та область отримують електроенергію з Рівненської АЕС. За словами джерела, знайомого із ситуацією в енергосистемі, удар припав на вузол, від якого залежить передача потужності до столичного регіону. Це пояснює, чому перебої торкнулися не лише побутових споживачів, а й міської інфраструктури. 8 жовтня зупинилося метро на всіх трьох лініях, а в кількох районах Києва почалися проблеми з водопостачанням. Водночас, за інформацією джерела, йдеться не про нестачу електроенергії на самій станції, а про пошкодження інфраструктури, через яку вона надходить до міста.
Імовірно, йдеться про підстанцію 750 кВ «Київська» на Київщині. До неї веде лінія електропередачі від Рівненської АЕС завдовжки близько 346 км. Її ввели в експлуатацію у грудні 2015 року. За скоригованим проєктом, затвердженим Кабміном у 2017 році, загальна кошторисна вартість будівництва становила близько 5,82 млрд грн, із яких приблизно 3,34 млрд грн припадало на саму лінію. Проєкт мав посилити передачу електроенергії до центрального енерговузла України, зокрема Києва та Київської області.
Моніторингові канали та ЗМІ повідомляли про повторні атаки. Однак офіційного підтвердження того, що пошкоджено саме підстанцію «Київська», поки немає. «Укренерго» та Міністерство енергетики повідомляли про удари по об’єктах енергосистеми й пошкодження обладнання, через яке знизилися можливості передачі електроенергії до Києва та області, але конкретного об’єкта не називали.
Важливість цього вузла полягає в тому, що наявність генерації сама по собі не гарантує електроенергію в розетках. Рівненська АЕС може виробляти електроенергію, але в разі пошкодження високовольтної лінії або підстанції передати її до столиці в необхідному обсязі не вдасться. Тому наслідки таких ударів виходять за межі звичайних графіків відключень.
Про проблеми з передачею електроенергії говорив і член парламентського комітету з питань енергетики Сергій Нагорняк. За його словами, на ситуацію впливають аварійні ремонти високовольтних ліній, а також відключення обладнання для встановлення захисних конструкцій на підстанціях. У ДТЕК також повідомляли про пошкодження мереж унаслідок російських атак і необхідність відновлювати електропостачання. Це свідчить про значний вплив ударів на енергетичну інфраструктуру, зокрема мережі передачі та розподілу електроенергії.
Вранці 9 жовтня в Києві та частині області знову діяли екстрені відключення, за яких звичайні графіки не застосовуються. Якщо інформація джерела про пошкодження підстанції підтвердиться, для стабілізації електропостачання столиці потрібно буде не лише усунути пошкодження, а й відновити нормальну передачу потужності із західних регіонів країни. До цього навіть електростанції, які продовжують працювати, не зможуть повністю компенсувати обмеження, спричинені пошкодженням мережевої інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що у вересні російський президент Володимир Путін нібито наказав військовому керівництву РФ відмовитися від попередніх обмежень під час повітряних атак на Україну. За словами Зеленського, українська розвідка дізналася про таку вказівку з перехоплених розмов представників Кремля. Про це він розповів Financial Times в інтерв’ю, опублікованому 2 жовтня.
Ключова фраза, яку Зеленський приписує Путіну, звучала так: «Тепер правил немає». Президент України пов’язує цю нібито вказівку з різким посиленням російських атак на цивільну та критичну інфраструктуру у вересні та на початку жовтня.
Важливо, що це твердження ґрунтується на інформації українських спецслужб, яку публічно не оприлюднювали у повному обсязі. Незалежно перевірити сам перехоплений наказ або його точне формулювання наразі неможливо. Кремль, зі свого боку, продовжує заперечувати, що Росія навмисно атакує школи, лікарні чи інші цивільні об’єкти.
За словами Зеленського, зміна підходу відбулася у вересні, коли Росія почала посилювати удари по великих українських містах. Financial Times пише, що серед об’єктів, які потрапляли під атаки, були школи, лікарні, дата-центри та інша цивільна інфраструктура. Сам Зеленський дав інтерв’ю FT у бомбосховищі київської школи, пошкодженої російським реактивним дроном.
Саме ця школа стала одним із найпомітніших епізодів атаки на Київ 1 жовтня. За даними Reuters, російський дрон влучив у навчальний заклад, де в цей момент перебували понад сто дітей. Усі вони встигли спуститися в укриття і не постраждали. Будівля зазнала пошкоджень, були вибиті вікна та пошкоджені конструкції.
Того ж дня російські дрони неодноразово атакували Південний міст у Києві, що призвело до серйозних транспортних обмежень. Уже в ніч проти 2 жовтня нові удари по столиці пошкодили багатоповерховий житловий будинок: одна людина загинула, ще двоє були поранені. У результаті атак рух через Південний міст перекрили, а на мостах Патона та Метро запроваджували додаткові обмеження.
Напередодні ударів по школі та мосту російські атаки також зачепили Інститут ядерних досліджень НАН України, де розташований дослідницький реактор. Реактор не був пошкоджений, радіаційної загрози не виникло. Reuters також зазначав, що останніми днями під російськими ударами опинилися Національна академія наук та інші цивільні об’єкти столиці.
На цьому тлі заява Зеленського про нібито наказ Путіна «зняти обмеження» набуває особливої ваги. Президент стверджує, що Москва свідомо посилює кампанію повітряного тиску на українські міста, намагаючись виснажити систему ППО та створити максимальний тиск на цивільне населення.
Окремою проблемою стали реактивні безпілотники. За даними, які навів Зеленський у розмові з FT, Росія вже здатна запускати сотні дронів протягом одного дня, причому значна частина нових апаратів оснащена реактивними двигунами. Такі дрони рухаються швидше за класичні Shahed і суттєво скорочують час, який має українська ППО для їхнього перехоплення.
Це безпосередньо впливає на витрати ППО. Україна дедалі активніше залучає F-16, авіаційні гармати та розробляє швидкі дрони-перехоплювачі, оскільки використовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника надто дорого. Зеленський також критикував повільне технічне обслуговування частини американських F-16 у Європі та закликав партнерів швидше закривати українські потреби.
Водночас Кремль пояснює нинішню ескалацію інакше.
28 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за власні удари по російській території та що російські атаки триватимуть. Москва прямо пов’язувала нову хвилю ударів із українською кампанією проти російських нафтопереробних підприємств та інших об’єктів у тилу РФ.
Сам Путін 1 жовтня визнав, що українські удари по нафтовій інфраструктурі завдали російській економіці помітної шкоди. За його оцінкою, атаки на НПЗ частково досягли своєї мети та коштували Росії близько 1% ВВП. Одночасно він заявив, що Москва відповідає Україні «тим самим».
Тобто російська сторона сама публічно пов’язує посилення ударів із діями України, хоча продовжує наполягати, що атакує лише об’єкти, які вважає пов’язаними з військовою інфраструктурою.
Наприклад, після останніх ударів по Києву російське Міністерство оборони заявляло, що серед цілей були міст, енергетичні об’єкти та портова інфраструктура, які начебто використовувалися у військових цілях. Українська сторона це заперечує. Reuters зазначає, що серед фактично пошкоджених об’єктів були школа, житловий будинок і транспортна інфраструктура.
Саме тут важливо розділяти дві різні речі.
Перше — заява Зеленського про конкретний наказ Путіна, яка наразі базується на українській розвідувальній інформації й не має незалежно оприлюдненого підтвердження.
Друге — фактичне зростання кількості ударів по цивільній інфраструктурі та цивільних жертв, яке документують міжнародні медіа та правозахисні структури.
Росія вже кілька років заявляє, що не атакує цивільні об’єкти навмисно. Однак удари по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетиці й транспорті регулярно призводять до загибелі та поранень цивільних. Для юридичного висновку щодо навмисності кожного конкретного удару потрібне окреме розслідування.
Примітно, що буквально напередодні своєї заяви Зеленському довелося реагувати на зовсім протилежну риторику Путіна. Під час виступу на «Валдаї» 1 жовтня російський президент стверджував, що Москва нібито «не починала війну» й «не атакує першою» цивільну інфраструктуру.
Уже наступного дня Зеленський фактично представив прямо протилежну картину: за його словами, Путін не просто дозволив посилити повітряні атаки, а нібито прямо заявив військовому керівництву, що «правил більше немає».
Поки що повного тексту або аудіозапису перехоплених розмов Україна не опублікувала. Тому коректно називати це саме твердженням Зеленського, заснованим на даних української розвідки, а не незалежно доведеним фактом.
Водночас сама інтенсивність російської повітряної кампанії останніх тижнів очевидно зросла. Удари по Києву, школі, житлових будинках, наукових установах, мостах, енергетичній і портовій інфраструктурі демонструють, що осінь 2026 року починається для України з нового витка повітряної війни.
У Києві завершили масштабну перевірку мешканців, яким може знадобитися допомога у разі критичних перебоїв із теплопостачанням та іншими комунальними послугами через російські атаки. Міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків і сформували актуальні списки одиноких людей старшого віку, дорослих і дітей з інвалідністю, які у разі надзвичайної ситуації можуть потребувати тимчасового переміщення.
ФОТО: Оголошення про тимчасове переселення громадян
Як розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, після завершення верифікації бажання тимчасово залишити житло у випадку критичної ситуації висловили 1436 одиноких людей старшого віку, 602 дорослих людей з інвалідністю та 462 дитини з інвалідністю. При цьому разом із кожною дитиною має перебувати щонайменше один дорослий супроводжуючий. Такі цифри наводяться у матеріалі ТСН із посиланням на посадовицю КМДА.
Таким чином, лише безпосередньо у визначених категоріях йдеться більш ніж про 2,5 тисячі людей, а з урахуванням дорослих, які супроводжуватимуть дітей з інвалідністю, фактична кількість людей, для яких у критичному сценарії потрібно буде організувати розміщення та транспорт, буде більшою.
Водночас у КМДА наголошують: йдеться не про оголошення евакуації Києва і не про прогноз неминучого масштабного блекауту. Ще 14 серпня міська влада пояснювала, що соціальні служби лише актуалізують фактичні адреси проживання людей із маломобільних груп, аби в надзвичайній ситуації мати можливість оперативно зв’язатися з ними, визначити потреби та надати допомогу.
До груп, яким місто приділяє особливу увагу, належать одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю. Перевірка потрібна ще й тому, що офіційне місце реєстрації людини не завжди збігається з фактичним місцем її проживання.
За словами Марини Хонди, саме така проблема проявилася минулої зими: частина маломобільних людей перебувала не там, де була офіційно зареєстрована. У разі аварії або тривалої відсутності тепла це ускладнює роботу соціальних служб — вони мають не лише знати про існування людини, яка потребує допомоги, а й розуміти, де саме вона перебуває.
Особливо складною категорією залишаються діти з інвалідністю. Їхнє можливе переміщення не можна звести до звичайного перевезення людей із холодного будинку до теплого приміщення.
Як пояснювала Хонда, разом із дитиною має перебувати один із батьків або інший дорослий, а місце тимчасового проживання повинне бути пристосоване до її потреб. Там можуть знадобитися психологи, реабілітологи, дієтологи, спеціальне харчування та інша допомога.
Саме тому різні категорії людей не планують хаотично розміщувати в одному великому приміщенні.
За інформацією, яку Марина Хонда надала ТСН, можливими місцями тимчасового розміщення стануть районні територіальні центри, медичні установи, дитячі садочки, геріатричні пансіонати та інші соціальні заклади, обладнані генераторами та необхідними засобами для перебування людей.
Окремі місця планують передбачати у приватних геріатричних пансіонатах і медичних установах для паліативних пацієнтів та людей старшого віку, які потребують постійного сестринського догляду. Конкретні адреси таких об’єктів міська влада з міркувань безпеки не розголошує.
Для перевезення людей планують використовувати мікроавтобуси районних територіальних центрів та Київського міського центру надання соціальних послуг. Якщо власного транспорту буде недостатньо, до допомоги можуть залучати благодійні організації.
Водночас КМДА закликає не називати всю цю систему підготовки «масовою евакуацією». Для частини людей узагалі може не знадобитися залишати квартиру.
Місто розглядає й інші варіанти: доставку продуктів і теплих речей, організацію харчування, додаткові візити соціальних працівників та допомогу з транспортом. Тимчасове переміщення передбачатиметься лише тоді, коли допомоги за місцем проживання буде недостатньо.
Досвід попередньої зими також показав, що далеко не всі маломобільні мешканці погоджуються залишати свої квартири. За інформацією КМДА, минулої зими зафіксували понад три тисячі випадків, коли люди відмовилися від тимчасового переміщення навіть тоді, коли для них уже були підготовлені місце проживання та транспорт.
Підготовка соціальних служб відбувається на тлі ширшої підготовки Києва до складного опалювального сезону 2026–2027 років.
Як раніше писала «Ненька інфо», станом на 17 вересня міська влада заявляла про виконання приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до зими. Йдеться не лише про ремонти тепломереж, а й про резервну генерацію, запаси пального, підготовку систем водопостачання та відпрацювання аварійних сценаріїв на випадок нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Одним із головних ризиків для Києва залишаються можливі пошкодження великих джерел теплопостачання. Протягом повномасштабної війни енергетичні об’єкти столиці неодноразово ставали цілями російських ракет і безпілотників.
Саме тому Київ паралельно намагається створювати резервні схеми теплопостачання. Зокрема, на Теремках будується резервна тепломагістраль, яка у випадку аварійної або вимушеної зупинки ТЕЦ-5 повинна забезпечити альтернативне теплопостачання 183 житлових будинків, трьох медичних закладів та 18 шкіл і дитячих садків. Загалом система має захистити від втрати тепла приблизно 200 тисяч мешканців Голосіївського району.
На тлі ризиків нових відключень змінилася навіть ситуація на ринку нерухомості. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що частина мешканців столиці перед зимою почала цікавитися автономними будинками у передмісті — з резервним електроживленням, незалежним опаленням та власними системами водопостачання.
При цьому експерти та міська влада закликають не перетворювати підготовку до зими на паніку. У серпні в інформаційному просторі поширювалися заяви про нібито майбутній «зимовий апокаліпсис», необхідність масово залишати великі міста та готуватися до багатоденних відключень. Частина таких тверджень не мала офіційного підтвердження.
Тож нинішнє формування списків маломобільних мешканців означає насамперед підготовку столиці до одного з можливих сценаріїв, а не сигнал про те, що Київ уже готують до масового переселення.
Місто хоче заздалегідь знати, хто не зможе самостійно впоратися в ситуації, якщо через російський удар окремі будинки або райони надовго залишаться без теплопостачання. Для частини таких людей допомога надаватиметься безпосередньо вдома, а тих, для кого перебування у холодній квартирі стане небезпечним, зможуть тимчасово перевезти у підготовлені соціальні, медичні та інші заклади.
З огляду на характер російських атак по українській енергетиці Київ готується одразу до кількох варіантів розвитку подій — від локальних аварій і короткочасних перебоїв до ситуацій, коли окремим мешканцям справді доведеться тимчасово залишити свої домівки.
Російські ракетні та дронові удари створюють для українців не лише безпосередню небезпеку вибухів. Пожежі, руйнування будівель, складів, промислових об’єктів та техніки можуть спричиняти забруднення повітря, ґрунту й води токсичними речовинами, наслідки якого здатні проявлятися значно пізніше.
Всесвітня організація охорони здоров’я прямо відносить до ризиків війни в Україні дрібнодисперсний пил, токсичні метали, продукти горіння, леткі органічні сполуки та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Найдрібніші частинки пилу можуть проникати глибоко в легені, а тривалий вплив забрудненого повітря пов’язаний із підвищеним ризиком респіраторних і серцево-судинних захворювань.
Особливу небезпеку становлять частинки PM2.5 і PM10. Навіть після того, як дим розсіявся і запах гару зник, частина забруднювачів може залишатися в повітрі. Найуразливішими є діти, літні люди, а також люди із захворюваннями серця, легень та астмою.
Не менш серйозною проблемою є забруднення ґрунтів і води. Під час горіння техніки, складів та промислових об’єктів у довкілля можуть потрапляти свинець та інші токсичні метали, паливні продукти й хімічні речовини. UNEP раніше попереджала, що війна в Україні вже призвела до численних випадків забруднення повітря та потенційного забруднення поверхневих і підземних вод.
Додатковий ризик створює руйнування водогонів, каналізації та очисних споруд. У звіті UNEP за 2026 рік зазначено, що удари по комунальній інфраструктурі погіршують очищення стічних вод і створюють ризики для довкілля та здоров’я населення.
ВООЗ також попереджає, що через пошкодження енергетичної та водної інфраструктури в Україні зростають ризики забруднення води та поширення хвороб, пов’язаних із порушенням водопостачання й санітарії.
Водночас твердження про неминучий «вибух» конкретних онкологічних захворювань в Україні вже найближчими роками поки не підтверджене достатніми епідеміологічними даними. Фахівці справді говорять про потенційні довгострокові ризики через тривалий вплив токсинів, однак для встановлення прямого зв’язку між конкретними випадками раку та воєнним забрудненням потрібні багаторічні дослідження.
Під час пожеж після ударів Центр громадського здоров’я радить за можливості залишити зону задимлення, зачинити вікна та двері й уникати контакту з продуктами горіння. Якщо влада повідомляє про хімічне забруднення, варто дотримуватися саме офіційних рекомендацій для конкретної речовини або аварії.
Перевіряти актуальні дані про стан повітря, води та інші екологічні наслідки російських атак можна через державну систему «ЕкоЗагроза», де публікуються дані моніторингу довкілля.
Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.
«Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.
Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.
«Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.
Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.
При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.
Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.
Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.
На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.
На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.
Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.
Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.
Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.
У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.
Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.
За перші вісім місяців 2026 року в Україні загинуло або було поранено більше цивільних, ніж за весь 2025 рік. Про це 23 вересня під час засідання Ради Безпеки ООН заявила заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань і миробудівництва Розмарі ДіКарло. Вона попередила, що війна входить у «небезпечну нову фазу», а кількість жертв серед мирного населення продовжує зростати на тлі частіших ракетних і дронових атак по містах далеко від лінії фронту.
Цифри, оприлюднені Моніторинговою місією ООНз прав людини в Україні, показують масштаб цієї тенденції. Із січня по серпень 2026 року ООН підтвердила 2 222 загиблих та 13 058 поранених цивільних. Загалом це 15 280 убитих і поранених лише за вісім місяців. Цей показник уже перевищив підсумок усього 2025 року та на 55% вищий, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно із січнем–серпнем 2024-го кількість жертв зросла більш ніж удвічі.
Особливо важкими стали літні місяці. У серпні ООН підтвердила щонайменше 372 загиблих та 2 349 поранених цивільних. Це був другий найвищий місячний показник 2026 року. Ще гіршим виявився липень: за уточненими даними місії, тоді загинули сотні цивільних, а кількість поранених перевищила 2,6 тисячі.
Ключова зміна 2026 року полягає не лише в загальному зростанні кількості жертв. Змінюється і географія небезпеки.
За даними ООН, головним джерелом цивільних втрат у серпні стали далекобійні ракети та безпілотники. На них припало 47% усіх підтверджених жертв за місяць — 194 загиблих і 1 077 поранених. Причому більшість таких випадків сталася не безпосередньо біля фронту, а у великих міських центрах у тилу.
Саме на це звернула увагу ДіКарло під час засідання Ради Безпеки. За її словами, Київ та інші великі міста України останніми тижнями переживали практично щоденні атаки, які призводили до загибелі та поранень людей, руйнування житлових будинків і пошкодження критичної інфраструктури.
Події останніх днів лише підтверджують цю тенденцію.
23 вересня Росія провела масштабну атаку на Київ, унаслідок якої були пошкоджені промислові та інфраструктурні об’єкти, АЗС, склади та фармацевтичний завод «Дарниця». Внаслідок ударів загинули люди, десятки були поранені.
А 20 серпня одна з найважчих атак на столицю забрала життя щонайменше 12 людей. Найбільше жертв тоді було у Солом’янському районі, де російський удар зруйнував частину багатоповерхового житлового будинку. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих
ООН звертає увагу і на іншу небезпечну тенденцію — удари по об’єктах, без яких неможливе повсякденне життя цивільних.
У серпні місія ООН задокументувала 32 атаки на об’єкти шести великих українських продовольчих, торговельних та логістичних компаній. Для порівняння, у липні таких ударів було 11. Уражалися склади, розподільчі центри, магазини, підприємства харчової промисловості та логістичні об’єкти.
Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белл наголошувала, що йдеться про інфраструктуру повсякденного життя — місця, де люди купують продукти, отримують доставки та користуються базовими послугами.
Окремим напрямком російських атак залишається залізниця.
На початку вересня російські дрони двічі атакували пасажирський потяг Київ–Суми. Пасажирів і бригаду вдалося завчасно евакуювати, тому жертв вдалося уникнути.
При цьому для населення прифронтових регіонів найбільшою небезпекою залишаються вже не далекобійні ракети, а короткодистанційні FPV-дрони та керовані авіабомби.
У серпні короткодистанційні безпілотники стали головною причиною жертв серед цивільних поблизу фронту. За даними ООН, від них загинула 91 людина, ще 727 отримали поранення. На цей тип зброї припало близько 30% усіх цивільних втрат місяця.
Таким чином, для українців сформувалися фактично дві різні зони небезпеки: прифронтові території потерпають від FPV-дронів, артилерії та КАБів, тоді як великі міста в глибині країни дедалі частіше опиняються під ударами далекобійних ракет і Shahed.
В ООН також підкреслюють, що реальна кількість жертв війни вища за підтверджену.
Станом на 23 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило загибель щонайменше 17 257 цивільних, серед яких 835 дітей, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Ще 53 693 цивільних, включно з 3 247 дітьми, були поранені.
Але ООН окремо наголошує: це лише ті випадки, які вдалося незалежно перевірити.
Реальна кількість загиблих і поранених, імовірно, значно більша, особливо через обмежений доступ до окупованих територій, зруйнованих міст і районів, де бойові дії тривали або продовжуються.
Із наближенням зими ООН бачить ще одну серйозну загрозу — удари по енергетичній інфраструктурі.
ДіКарло попередила, що накопичувальний ефект російських атак на енергосистему може залишити мільйони людей без світла та тепла протягом холодних місяців. Вона закликала припинити удари по енергетичних об’єктах та запровадити негайний мораторій на атаки по населених пунктах.
Ударів зазнає і гуманітарна інфраструктура. З січня по липень в Україні загинули 10 гуманітарних працівників, майже 40 були поранені. Щонайменше 19 складів із гуманітарною допомогою були серйозно пошкоджені або повністю знищені.
Ще одна проблема — практично відсутній доступ міжнародних гуманітарних організацій до частини українців на окупованих територіях.
За словами ДіКарло, цивільні в районах, тимчасово окупованих Росією, значною мірою залишаються поза доступом міжнародних гуманітарних організацій через безпекові обмеження та відсутність дозволу на повноцінну роботу.
Тож заява ООН про те, що лише за вісім місяців 2026 року кількість цивільних жертв перевищила весь показник 2025-го, — це вже не просто статистичне порівняння.
Цифри показують зміну самої структури війни.
Російські далекобійні засоби ураження дедалі частіше досягають великих міст далеко від фронту. FPV-дрони перетворюють дороги й населені пункти у прифронтових областях на зони постійного ризику. Удари по складах, магазинах, залізниці, енергетиці та логістиці розширюють наслідки атак далеко за межі безпосередньо уражених будівель.
І якщо вересневі показники збережуть нинішню тенденцію, остаточний підсумок 2026 року для цивільного населення може виявитися ще важчим. ООН при цьому вже зараз називає ситуацію «небезпечним новим етапом» війни та попереджає, що без реальної деескалації ризики для цивільних і для всього регіону продовжуватимуть зростати.
Російські війська вранці 20 вересня завдали артилерійського удару по Краматорську Донецької області. Під вогнем опинився житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок атаки загинула місцева жителька 1965 року народження, ще один чоловік дістав поранення.
За інформацією Краматорської міської ради, обстріл стався приблизно о 10:10. По місту російські війська випустили три артилерійські снаряди. Один із них завдав смертельних поранень жінці, яка в момент удару перебувала на вулиці.
«Вона просто йшла рідними вулицями свого міста. Її життя обірвали уламки російського снаряда»,— повідомили у міській владі.
Також унаслідок обстрілу постраждав чоловік 1961 року народження. Йому надають необхідну медичну допомогу. Інформації про характер і тяжкість його поранень на момент перших повідомлень не оприлюднювали.
Вибухами також пошкоджено цивільні об’єкти. За попередніми даними, йдеться про заклад загальної середньої освіти та кілька багатоквартирних житлових будинків. Повний масштаб руйнувань ще встановлюється.
Нова атака стала черговою в серії російських ударів по Краматорську, інтенсивність яких у вересні суттєво зросла. Місто атакують авіабомбами, безпілотниками, реактивними системами залпового вогню та артилерією.
Лише за кілька днів до нинішнього обстрілу Краматорськ уже зазнав атак із людськими жертвами. За даними Донецької ОВА, 18 вересня внаслідок російських ударів у місті загинула одна людина. Загалом того дня в Донецькій області було поранено ще 13 цивільних.
Ще більш масштабними були удари 17 вересня. Національна поліція повідомляла, що протягом доби російські війська 13 разів атакували Краматорськ. Тоді одна цивільна людина загинула, ще троє були поранені, серед них — дівчинка 2011 року народження. Загалом у Донецькій області поліція зафіксувала 1366 російських ударів по лінії фронту та житловому сектору.
Особливо важкою для Краматорська була середина вересня. 11 вересня російські війська застосували по місту керовані авіабомби КАБ-250, реактивну систему «Торнадо-С» і безпілотники. За даними поліції, внаслідок тих атак у Краматорську загинули двоє цивільних. Було пошкоджено чотири багатоповерхівки, 22 приватні будинки, заклад освіти, станцію технічного обслуговування, стоянку та автомобілі.
Наступного дня ситуація залишалася складною. За інформацією Донецької ОВА, лише за одну добу в Краматорському районі фіксували численні атаки на житлову забудову та цивільну інфраструктуру. А вже 13 вересня російські війська атакували цивільний автомобіль у центрі Краматорська: двоє людей загинули, ще четверо дістали поранення.
У серпні місто також пережило серію особливо потужних авіаударів. 25 серпня російська армія скинула на Краматорськ дев’ять авіабомб ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Сім із них влучили біля або безпосередньо в багатоквартирні будинки. Внаслідок атаки постраждали 24 людини, серед яких двомісячна дівчинка. Було пошкоджено 34 багатоповерхівки, три навчальні заклади та інфраструктурний об’єкт.
20 серпня росіяни також завдали по місту удару дев’ятьма авіабомбами ФАБ-250. Тоді поранення отримали восьмеро людей віком від 41 до 84 років, а пошкодження зафіксували у приватному секторі, магазинах, на підприємстві та інфраструктурному об’єкті.
Через погіршення безпекової ситуації влада ще в серпні розширила обов’язкову евакуацію родин із дітьми з окремих районів Краматорської громади. Рішення стосувалося 525 дітей із 424 родин, зокрема 326 дітей безпосередньо з Краматорська. У Донецькій ОВА тоді пояснювали, що постійні російські удари роблять перебування дітей у низці районів міста дедалі небезпечнішим.
Евакуація триває й зараз. Поліцейські екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити жителів із найбільш небезпечних районів Краматорської громади. За інформацією обласної адміністрації, російські війська систематично застосовують авіабомби проти житлових кварталів, а FPV-дрони — проти автомобілів та окремих об’єктів.
На тлі цього сьогоднішній артилерійський удар по Лазурному демонструє ще одну небезпеку для міста. Якщо раніше значна частина повідомлень стосувалася авіабомб та ударних безпілотників, то зараз Краматорськ дедалі частіше опиняється і в зоні дії ствольної та реактивної артилерії.
Краматорськ залишається одним із ключових міст підконтрольної Україні частини Донеччини та важливим логістичним і адміністративним центром регіону. Саме тому місто протягом останніх місяців зазнає регулярних атак різними видами озброєння.
На тлі посилення ударів українська влада та правоохоронці регулярно закликають мешканців небезпечних районів не зволікати з евакуацією. Поліція наголошує, що допомогу з виїздом можна отримати через екстрені служби та спеціальні евакуаційні екіпажі.
Станом на другу половину дня 20 вересня підтверджено загибель однієї жінки та поранення одного чоловіка внаслідок артилерійського удару по мікрорайону Лазурний. Інформація про остаточні масштаби пошкоджень може уточнюватися.
Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ,приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.
Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.
Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.
Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.
Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.
Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.
Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.
Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.
Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.
Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.
Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.
Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.
Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.
