Позначка: російські обстріли

  • У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    У Києві готують нові гуманітарні штаби на випадок масштабних ударів по інфраструктурі

    Школи Києва знову стали точками роздачі після липневих ударів 2025 року — як і в перші місяці повномасштабного вторгнення. Цього разу міська влада готує іншу схему. До зими 2026–2027 у столиці планують мережу компактних гуманітарних штабів: продукти, гігієна і речі від благодійних організацій на випадок, якщо логістику та інфраструктуру буде зруйновано. За відомостями, отриманими редакцією, у кожному з десяти районів може з’явитися по 8–10 таких точок. Їх задумано меншими за попередні хаби, щоб знизити ймовірність прямого влучання, і вони не розміщуватимуться у школах.

    Це не публічне оголошення КМДА. 7 вересня заступник голови міської адміністрації Олег Куявський відзвітував про запаси продовольства і питної води: місто зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч осіб і закуповує ще 20 тисяч аварійних наборів. Підготовка йде через Гуманітарний штаб, створений у лютому 2022 року. Окремо місто визначило опорні пункти незламності в кожному районі — на випадок тривалих перебоїв. Офіційно йдеться про пункти обігріву, зарядки і базової підтримки. Відомості про окрему, щільнішу мережу роздачі саме гуманітарних вантажів у компактному форматі поза школами публічно не підтверджувалися.

    У 2022 році схема була іншою. Штаб з’явився 27 лютого за рішенням Віталія Кличка. Районні бази швидко зайняли школи і ліцеї: Голосіївський, Дарницький, Деснянський та інші райони отримали адреси в навчальних будівлях. Через соціальні служби роздали майже 200 тисяч продуктових наборів. Школи тоді вже стояли порожніми — навчання зупинилося. Великі приміщення здавалися логічним рішенням.

    Відтоді будівлі освіти стали регулярною ціллю. За даними міських звітів, лише за 2025 рік пошкоджено 80 освітніх закладів столиці, частину шкіл били повторно. Після масованих атак літа 2025 гуманітарні штаби для постраждалих знову розгортали у школах №132, №54, ліцеях №173 і №317. Великий об’єкт із чергою і складом усередині навчального корпусу лишається помітною ціллю і створює ризик для тих, хто приходить по допомогу.

    Минула зима зробила цей розрахунок жорсткішим. Російські удари по ТЕЦ Києва в січні–лютому 2026 року залишали без тепла тисячі багатоповерхівок. Дарницька ТЕЦ після серії влучань вийшла з ладу. У зоні цієї станції без опалення лишилися понад 1100 багатоповерхівок — на місяці, у сильні січневі морози. Пункти незламності у школах і дитячих садках працювали цілодобово, але самі будівлі продовжували потрапляти під обстріли. Водночас президент увів у дію рішення РНБО з персональною відповідальністю мера за проходження зими. Підготовка столиці стала політичним питанням, а не лише комунальним.

    Компактні штаби — спроба розірвати цей зв’язок. Менша площа, розосередження по району, відмова від шкіл знижують і воєнний, і політичний ризик. Роздача прив’язана до благодійних постачань, які Гуманітарний штаб координує з 2022 року разом з «Епіцентром», фондами та міжнародними донорами. Якщо удари знову переріжуть склади й дороги всередині міста, локальні точки мають тримати запас ближче до мешканців, а не в кількох великих вузлах.

    Скільки саме точок відкриють, за якими адресами і коли — відкриті джерела не фіксують. Неясно і те, як нова мережа співвідноситься з уже оголошеними опорними пунктами незламності: це паралельна структура, розширення наявних точок чи перейменування частини з них. Міська адміністрація публічно говорить про запаси і пункти стійкості, але не про окрему програму компактних штабів поза школами.

  • Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Мільйони доларів збитків: які світові бренди втратили виробництва та склади через удари РФ

    Російські удари по Україні дедалі частіше зачіпають не лише житлову, енергетичну чи транспортну інфраструктуру, а й підприємства великих міжнародних корпорацій. Лише протягом останніх місяців пошкодження або повне знищення об’єктів в Україні підтверджували British American Tobacco, Coca-Cola, PepsiCo, Puma, Toyota, Bosch, Liqui Moly, Mondelez та Philip Morris.

    Черговим таким випадком стала атака на Прилуки Чернігівської області 7 вересня. Внаслідок російського удару виникла пожежа на тютюновій фабриці, яка входить до міжнародної групи British American Tobacco.

    Працівники підприємства на момент атаки перебували в укритті, тому обійшлося без поранених. Одній жінці надали допомогу через гостру реакцію на стрес. У BAT підтвердили пошкодження підприємства та повідомили, що оцінюють масштаби наслідків.

    Це лише останній епізод у серії ударів, через які міжнародний бізнес в Україні вже втратив склади, запаси продукції та виробничі потужності.

    BAT: пожежа на фабриці у Прилуках

    Фабрика «В.А.Т.-Прилуки» є одним із великих виробників та експортерів тютюнової продукції в Україні. Підприємство належить структурі British American Tobacco та випускає продукцію міжнародних брендів.

    7 вересня під час повітряної тривоги у Прилуках пролунали вибухи, після чого над містом піднявся густий дим. За словами працівників, зайнявся дах сигаретного цеху. Пожежу ліквідовували рятувальники.

    Станом на другу половину дня точний розмір матеріальних збитків компанія не називала.

    Puma втратила товарів більш ніж на 12 млн євро

    Одні з найбільших публічно озвучених втрат серед міжнародних брендів цього літа припали на німецького виробника спортивного одягу Puma.

    У ніч проти 5 серпня російська балістична атака повністю знищила логістичний комплекс партнера, на якому зберігалися товарні запаси «ПУМА Україна».

    За попередньою оцінкою компанії, вартість знищених товарів перевищила 12 млн євро. Puma тоді попередила, що через втрату запасів окремі позиції могли тимчасово зникнути з магазинів, онлайн-продажу та оптового каналу.

    Атака 5 серпня загалом стала однією з найболючіших для українського сектору логістики. Під ударами опинилися великі складські й сортувальні об’єкти, а Reuters повідомляв про масштабні руйнування логістичної інфраструктури Києва та області.

    Toyota, Bosch і Liqui Moly втратили склади

    Того ж дня про серйозні втрати повідомили одразу кілька інших міжнародних компаній.

    Центральний український склад Liqui Moly, де зберігалися моторні оливи, мастила та автомобільна хімія, був повністю знищений вогнем.

    У компанії повідомили, що співробітники не постраждали, однак були втрачені тонни продукції. Після удару імпортер почав перебудовувати логістику та створювати альтернативні маршрути постачання.

    Також російський удар знищив склад запасних частин та супутніх товарів Toyota Україна, а на складі логістичного партнера Bosch Ukraine була знищена продукція кількох напрямів компанії.

    Bosch згодом уточнював, що, за попередньою оцінкою, була втрачена вся продукція компанії, яка перебувала на атакованому складі. Працівники Bosch та логістичного оператора не постраждали.

    Coca-Cola: удар по американському заводу на Київщині

    3 вересня під російським ударом опинився завод Coca-Cola біля Броварів на Київщині.

    Reuters повідомляв, що підприємство було атаковане російськими дронами. Об’єкт зазнав пошкоджень, але працівники не постраждали. Президент Американської торговельної палати в Україні Енді Гундер підтвердив, що компанія разом із відповідними службами оцінює наслідки.

    Президент Володимир Зеленський окремо наголосив на американському походженні компанії та назвав атаку сигналом Сполученим Штатам.

    Точну вартість пошкоджень Coca-Cola публічно не називала.

    PepsiCo постраждала на Миколаївщині

    Ще за кілька днів до атаки на Coca-Cola — 29 серпня — було пошкоджено виробничий об’єкт американської корпорації PepsiCo у Миколаївській області.

    Компанія підтвердила пошкодження та заявила, що серед співробітників постраждалих немає.

    Після атаки PepsiCo почала оцінювати наслідки і вживати заходів для відновлення постачання своєї продукції українським клієнтам та споживачам. Масштаб матеріальних збитків компанія не розкривала.

    В Україні PepsiCo працює з низкою добре відомих брендів, серед яких Pepsi, Lay’s, Sandora, «Садочок» та інші.

    Mondelez атакували вже вдруге

    Окремою історією стала фабрика американської корпорації Mondelez International у Тростянці Сумської області.

    Підприємство, де виробляють продукцію відомих міжнародних брендів, серйозно постраждало ще у 2022 році. Після відновлення виробництва фабрика знову опинилася під російським ударом 21 лютого 2026 року.

    Ракета влучила в одну з виробничих будівель. Загиблих не було, але корпус отримав пошкодження. Reuters наголошував, що це вже друге пошкодження підприємства Mondelez від початку повномасштабної війни.

    Підприємство в Тростянці є одним із давніх великих американських промислових активів в Україні та працює ще з 1990-х років.

    Philip Morris оцінила втрати у $16 млн

    Ще більші конкретні збитки оприлюднила Philip Morris Ukraine.

    30 січня російська атака пошкодила об’єкт компанії у Харкові. Вогонь охопив близько 5 тисяч квадратних метрів, були пошкоджені будівлі та запаси сировини.

    Через приблизно місяць після атаки компанія оцінювала попередні втрати щонайменше у 16 млн доларів. Остаточний розмір збитків тоді ще продовжували уточнювати.

    Харківська фабрика Philip Morris не здійснювала виробництво з початку повномасштабного вторгнення. Компанія раніше перенесла частину виробничої діяльності на захід України.

    Під ударами опиняється не лише приватний бізнес

    Масштаб проблеми виходить за межі комерційних підприємств.

    4 вересня Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що під час російської атаки на Київщині було уражено склад, де зберігалася гуманітарна медична допомога ВООЗ. Організація зазначила, що лише протягом 2026 року в Україні зафіксувала 20 атак на склади гуманітарної допомоги, 15 із яких стосувалися медичних запасів.

    Отже, йдеться вже не про окремі випадкові епізоди. За кілька місяців удари зачепили виробників продуктів і напоїв, автомобільний сектор, спортивний ритейл, тютюнову промисловість, логістичні оператори та гуманітарні склади.

    Наслідки значно ширші за вартість знищеного майна

    Фінансовий ефект таких атак не обмежується втраченими будівлями чи товаром.

    Після знищення складу компаніям доводиться шукати нові приміщення, перебудовувати постачання, перевозити запаси іншими маршрутами та створювати резервні логістичні ланцюги. Для споживачів це може означати затримки поставок та тимчасову відсутність окремих товарів.

    Для України наслідки ще ширші: міжнародні підприємства є роботодавцями, платниками податків, експортерами та інвесторами. Тому кожен знищений завод або логістичний комплекс завдає удару не лише конкретній корпорації, а й українській економіці загалом.

    Водночас наведений перелік не є повним. Після початку повномасштабного вторгнення російські ракети та дрони неодноразово пошкоджували підприємства як українських, так і міжнародних компаній.

    Серія атак літа та початку осені 2026 року показує ще одну тенденцію: ризик для міжнародного бізнесу в Україні стосується вже не лише прифронтових областей. Великі підприємства та логістичні комплекси зазнають ударів у Київській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській та інших областях.

  • «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    «Цього року буде інакше»: Прокудін розповів, чому зима в Херсоні може стати найважчою

    Херсон може зустріти одну з найважчих зим за весь час повномасштабної війни. Після посилення російських атак на ТЕЦ та інші об’єкти критичної інфраструктури місто вже не може розраховувати на звичний рівень тепло- й енергопостачання, а тривалі відключення можуть стати частиною повсякденного життя. Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін заявив, що зараз усе місто отримує електроенергію в обсязі, співставному з потребами одного великого супермаркету в Києві. Про це в інтерв’ю РБК-Україна.

    За його словами, за останній місяць ситуація суттєво погіршилася через масовані російські удари. Ворог атакує не лише енергетичну інфраструктуру, а й житлові райони, комунальні служби, транспорт та цивільних. Особливо небезпечними залишаються FPV-дрони, які, за словами Прокудіна, фактично «полюють» на людей на вулицях.

    Після ударів по Херсонській ТЕЦ керівник області почав активніше закликати жителів за можливості евакуюватися. Він наголосив, що йдеться не про спробу посіяти паніку, а про необхідність завчасно попередити людей про ризики.

    За оцінкою Прокудіна, Херсон може залишатися без електроенергії дуже тривалий час. У місті шукають альтернативні джерела живлення та опалення, однак повернення до звичного режиму роботи енергосистеми поки не гарантується.

    Особливо критичним є те, що місто розташоване лише за кілька кілометрів від російських позицій. Це робить об’єкти інфраструктури надзвичайно вразливими до артилерії, керованих авіабомб, ударних БпЛА та інших засобів ураження.

    За словами очільника ОВА, нині в Херсоні залишаються близько 60 тисяч людей — приблизно п’ята частина довоєнного населення міста. При цьому він наголошує: районів, які можна було б назвати повністю безпечними, фактично вже немає.

    Для проходження зими місто готує резервну систему життєзабезпечення. Насамперед йдеться про лікарні, насосні станції, об’єкти водопостачання та іншу критичну інфраструктуру. На них передбачені резервні джерела живлення.

    У Херсоні зараз постійно працюють 152 пункти незламності, ще 47 можуть бути оперативно розгорнуті у разі потреби. Також у місті є близько 400 укриттів різного рівня захисту. Їх мають забезпечувати можливістю зігрітися, зарядити телефон, отримати зв’язок та базову допомогу.

    Паралельно область готує газові обігрівачі, плитки для приготування їжі, спальні мішки та паливні матеріали для приватних будинків. До цієї роботи залучають міжнародних партнерів та державні компанії.

    Однак навіть така підготовка не може повністю компенсувати масштаби руйнувань. Прокудін прямо говорить, що нинішній опалювальний сезон відрізнятиметься від попередніх. Якщо раніше вдавалося захистити значну частину інфраструктури та швидко відновлювати пошкодження, то останні удари значно погіршили ситуацію.

    «Люди сподіваються, що так буде й далі. Але я кажу правду: так не буде», — заявив він в інтерв’ю.

    Окремою проблемою залишається дроновий терор. За словами Прокудіна, якщо на початку року фіксували приблизно 2,5 тисячі атак БпЛА на тиждень, то зараз їх кількість зросла до близько 6 тисяч.

    Він також заявив, що за перше півріччя по Херсонщині було застосовано близько 100 керованих авіабомб, тоді як лише за останній місяць — близько 200. Крім того, у регіоні почали регулярно фіксувати реактивні ударні дрони, які раніше використовувалися значно рідше.

    У відповідь на це в області посилили систему протидії БпЛА. За словами Прокудіна, понад 260 км маршрутів уже обладнані антидроновими сітками. Також використовуються РЕБ, мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші засоби.

    Очільник ОВА стверджує, що українські військові щотижня знищують у регіоні близько 93–96% російських дронів. За його даними, минулого тижня із приблизно 5700 безпілотників було знищено близько 5300. Водночас навіть невеликий відсоток БпЛА, яким вдається прорвати систему захисту, залишається смертельно небезпечним для цивільних.

    Особливо вразливими є комунальники, медики, енергетики та працівники водоканалу. Через постійні атаки вони змушені працювати в бронежилетах і шоломах, використовувати детектори дронів та в окремих випадках виїжджати на ремонти під військовим прикриттям.

    Прокудін розповів, що в серпні внаслідок російських дронових атак загинули 30 людей, серед них одна дитина, ще 393 особи були травмовані. За його словами, атаки відбуваються щодня, а цілями стають люди на велосипедах, зупинках, у маршрутках і навіть працівники комунальних служб.

    Саме тому влада продовжує евакуацію населення. З 2023 року з області, за словами Прокудіна, вивезли майже 53 тисячі людей, серед них близько 7 тисяч дітей і 600 маломобільних осіб. Лише за останній тиждень евакуювали приблизно 250 людей.

    У самому Херсоні наразі залишаються близько 4800 дітей, а загалом в області — приблизно 10,6 тисячі. Обласний центр поки не оголошений зоною обов’язкової примусової евакуації дітей, однак батькам наполегливо рекомендують виїжджати.

    Причини відмови, за словами очільника ОВА, переважно побутові: люди бояться залишати житло, переживають через можливе мародерство, не розуміють, де житимуть після евакуації та як оплачуватимуть оренду.

    При цьому евакуація доступна залізничним та автомобільним транспортом. Херсонців приймають різні області України, зокрема Миколаївська, Одеська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Хмельницька, Тернопільська, Черкаська та Вінницька.

    Складною залишається й ситуація з освітою. За словами Прокудіна, на Херсонщині немає жодного навчального закладу, який не був би пошкоджений або повністю зруйнований. Водночас 162 школи та шість філій продовжують працювати дистанційно, а в онлайн-форматі навчаються близько 44 тисяч школярів.

    Частину навчання намагаються повернути в очний формат лише там, де є захищені укриття та достатня відстань від лінії фронту.

    Прокудін наголошує, що майбутня зима може стати для Херсона принципово іншою. Якщо раніше місто, попри постійні обстріли, здебільшого зберігало доступ до світла, води та тепла, то після останніх ударів гарантувати це вже неможливо.

    Його фраза про те, що весь Херсон зараз отримує стільки електроенергії, скільки споживає один київський супермаркет, фактично стала найбільш промовистою характеристикою стану міської енергосистеми напередодні холодів.

  • Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Росія скинула півтонну бомбу на центр Слов’янська: зруйновано під’їзд, десятки будинків пошкоджені

    Російські війська вранці 31 серпня завдали потужного авіаційного удару по центральній частині Слов’янська Донецької області. По місту застосували авіабомбу ФАБ-500, яка влучила у багатоквартирний житловий будинок. Унаслідок вибуху під’їзд багатоповерхівки зруйновано з першого до п’ятого поверху, значних пошкоджень зазнали десятки навколишніх будинків. Станом на ранок відомо щонайменше про чотирьох поранених.

    Російська атака сталася ще до світанку — приблизно о 04:20 у понеділок, 31 серпня.

    Про наслідки удару повідомив начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    За його інформацією, російські війська застосували проти міста ФАБ-500. Авіабомба влучила безпосередньо у багатоповерховий житловий будинок у центральній частині Слов’янська.

    Унаслідок потужного вибуху в будівлі фактично знищений цілий під’їзд — конструкції зруйновані з першого до п’ятого поверху.

    Однак зона руйнувань не обмежилася будинком, у який безпосередньо влучила російська авіабомба.

    За попередніми даними міської влади, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові житлові будинки. Також пошкоджень зазнали приватний будинок, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Таким чином, наслідки одного авіаційного удару поширилися на значну частину житлової забудови в центральній частині міста.

    Станом на ранок 31 серпня відомо про чотирьох поранених людей.

    Усім постраждалим надають необхідну медичну допомогу. Остаточні масштаби руйнувань та інформація про наслідки удару продовжують уточнюватися.

    Російський удар по Слов’янську став продовженням серії атак на місто та навколишні населені пункти Донеччини.

    Лише напередодні, 30 серпня, російські війська атакували авіабомбами Билбасівку, яка входить до Слов’янської громади.

    Наслідки того удару виявилися смертельними. За інформацією начальника Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, у Билбасівці загинули двоє людей, серед яких 13-річний хлопчик.

    Ще двоє людей у селищі були поранені.

    Російський удар зруйнував два приватні будинки, ще 17 осель були пошкоджені.

    Після атаки Філашкін окремо звернувся до батьків, які продовжують залишатися разом із дітьми на території Донецької області, із закликом евакуюватися до безпечніших регіонів.

    Ситуація на Донеччині загалом залишається вкрай складною.

    За даними обласної влади, лише протягом 30 серпня внаслідок російських атак у регіоні загинули п’ятеро мирних жителів.

    Двоє людей загинули в Билбасівці, ще по одній людині — у Краматорську, Староварварівці та Степанівці.

    Ще шестеро людей протягом минулої доби були поранені. Йдеться про трьох жителів Слов’янська та по одному постраждалому у Краматорську, Билбасівці й Староварварівці.

    Ця статистика стосується атак 30 серпня і не включає чотирьох людей, про поранення яких стало відомо після нового удару ФАБ-500 по Слов’янську вже вранці 31 серпня.

    З початку повномасштабного російського вторгнення, за даними Донецької ОВА, в області внаслідок російських атак загинули щонайменше 4286 мирних жителів, ще 10 323 людини були поранені. Ця статистика не враховує жертв у Маріуполі та Волновасі, точну кількість яких наразі встановити неможливо.

    Останнім часом Слов’янськ дедалі частіше опиняється під ударами російської авіації.

    За кілька днів до атаки 31 серпня місто вже пережило серію авіаційних ударів із застосуванням ФАБ-250 та ФАБ-500.

    Зокрема, з вечора 27 серпня до ранку 28 серпня російська авіація неодноразово атакувала Слов’янськ. Тоді були поранені двоє людей, п’ять приватних будинків знищено повністю, щонайменше 20 приватних домоволодінь та три багатоповерхівки пошкоджено.

    Удари також пошкодили торговельні павільйони на Привокзальному ринку.

    Таким чином, ранковий удар 31 серпня став черговою атакою важкими авіабомбами по житловій забудові міста протягом лише кількох днів.

    ФАБ-500 належить до класу важких авіаційних бомб. Позначення «500» відповідає класу боєприпасу приблизно півтонної маси, хоча конкретна маса залежить від модифікації.

    Російські війська використовують такі авіабомби проти українських населених пунктів, у тому числі у варіантах із модулями планування та корекції, які дозволяють скидати боєприпаси з більшої відстані.

    За повідомленнями Донецької обласної прокуратури, під час ранкової атаки на Слов’янськ російські війська застосували ФАБ-500 з універсальним модулем планування та корекції.

    Такі удари становлять особливу небезпеку для міст поблизу лінії фронту через значну масу боєприпасу та масштаб руйнувань після влучання.

    Наслідки атаки 31 серпня це вкотре продемонстрували: один удар призвів не лише до руйнування частини будинку, який став безпосередньою ціллю влучання, а й до пошкодження десятків інших багатоповерхівок та цивільних об’єктів навколо.

    Слов’янськ залишається одним із ключових міст підконтрольної Україні частини Донеччини і регулярно перебуває під російськими повітряними та безпілотними атаками.

    Водночас інтенсивність ударів по самому місту та сусідніх населених пунктах останнім часом залишається високою.

    На ранок 31 серпня місцева влада повідомляє про чотирьох поранених унаслідок нового удару. Інформація про остаточну кількість постраждалих і повний масштаб пошкоджень ще може змінитися після завершення обстеження території.

    Мешканців Донеччини влада продовжує закликати не зволікати з евакуацією, особливо родини з дітьми, оскільки російські війська регулярно застосовують проти населених пунктів регіону авіабомби, артилерію та ударні безпілотники.

  • 1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    1 вересня без лінійок, школи відмовилися від масових заходів

    Два навчальні корпуси у Шевченківському районі Києва зустріли останню суботу серпня з вибитими вікнами та зірваним ремонтом. Нічний ракетний удар 27 серпня припав на будівлі, які міські служби вже підготували до нового навчального року. Постраждалих не було. Але саме цей удар за три дні до Дня знань краще за будь-який циркуляр пояснює, чому 1 вересня 2026 року в столиці та на сході країни майже не буде ні шкільних лінійок, ні урочистих посвят у студенти.

    П’ятий навчальний рік повномасштабної війни розпочинається у вівторок. ПостановаКабінету Міністрів №847 визначає рамки: з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року. Формат навчання кожного закладу — очний, змішаний чи дистанційний — залишають місцевим військовим адміністраціям та засновникам «з урахуванням безпекової ситуації». Кожна школа вирішує сама.

    Саме ця розвилка — формальна свобода плюс особиста відповідальність і є механізмом, який зараз прибирає масові ритуали. Освітній омбудсмен Надія Лещик 28 серпня публічно закликала відмовитися від святкових лінійок та будь-яких масових зібрань у дворах: у разі повітряної тривоги евакуювати сотні дітей із відкритого майданчика майже неможливо. Того ж дня Київ пережив дев’ять тривог, перша — о 8:13. Лещик в окремому коментарі написала, що «дедалі більше думає» про необхідність прямого наказу, який забороняє масові лінійки. Станом на неділю такого наказу у відкритому доступі немає.

    За даними, які вдалося зіставити із заявами міських управлінь, у Києві та східних областях масові заходи 1 вересня скасовують саме за таким принципом — не єдиним столичним розпорядженням, а низкою рішень на рівні окремих закладів. Відповідальність за наслідки, якщо хтось усе ж збере людей на подвір’ї, залишається на директорах шкіл і ректорах університетів.

    Від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкоджено 314 закладів освіти, лише у 2026 році — 107. П’ять шкіл до 1 вересня не встигнуть завершити ремонт: №101, №73 та №199 у Шевченківському районі, ліцей №160 і спеціальна школа №10 у Дарницькому. Там заняття проходитимуть у змішаному форматі, поки працівники ремонтуватимуть пошкоджене. 27 серпня до цього списку додалися ще два корпуси у тому ж Шевченківському районі.

    Міністерство освіти повідомляє: укриття є в 11 375 школах, ними можна охопити приблизно 80% дітей, ще 113 об’єктів добудовують. У Києві міська влада говорить про 375 тисяч місць в укриттях закладів освіти — на 170 тисяч більше, ніж у 2022 році, — та про 94% закладів із «найпростішими» укриттями. Цифра виглядає переконливо, поки не поставити інше питання: чи вміщує конкретне укриття весь склад школи одночасно. Якщо ні, очна лінійка у дворі стає не святом, а порушенням тієї самої відповідальності директора, яку закон визначає без жодних поетичних формулювань.

    Паралельно виникають проблеми і з матеріалами для навчання. У липні удар по київській типографії, а в серпні — по харківському складу знищили близько мільйона підручників для 4-х і 9-х класів. Паперові книжки учні отримають із затримкою щонайменше на два місяці, на 1 вересня їм обіцяють PDF-версії. Перший урок міністерство пропонує присвятити темі «Мова гідності».

    Для університетів є окрема рекомендація: ущільнити осінній семестр, зокрема за рахунок субот, заздалегідь врахувавши можливі перебої з електроенергією взимку. Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже переніс десять навчальних днів листопада–грудня на суботи вересня та жовтня.

    1 вересня більшість київських шкіл, за прогнозом КМДА, все одно працюватимуть очно — 95,3%. Ще 4% — у змішаному режимі, близько 0,7% залишаться на дистанційному навчанні. Східні громади матимуть свою, значно жорсткішу пропорцію. На практиці це означає, що звичних масових лінійок у Києві та на сході цього року, найімовірніше, не буде. При цьому окремого рішення про їхню заборону може так і не з’явитися — школи просто обиратимуть безпечніший формат на місцях.

  • Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Якщо великі магазини залишаться без постачання, уряд покладе проблему на міста

    Міські ярмарки в Києві цього тижня знову розставили намети в кількох районах. Для столиці це звична літня рутина. Для частини чиновників — уже не лише сезонний канал збуту для фермерів, а запасний контур на випадок, якщо великі мережі не втримають звичний ритм постачання.

    Після серпневих ударів по розподільчих центрах центральна влада публічно тримає одну лінію: системного дефіциту продуктів немає, базові товари залишаться в магазинах, зміниться логістика. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 28 серпня заявив, що знищено «умовно кажучи, 90%» логістики продуктових мереж, але «загрози голоду та системного фізичного дефіциту» немає.

    Комплексного пакету допомоги самим мережам від уряду при цьому не готують. Питання підтримки ритейлу і резервного забезпечення міст продуктами фактично повертають на рівень місцевої влади — за логікою перших місяців повномасштабного вторгнення, коли громади самі шукали склади, транспорт і постачальників. Про такий розподіл відповідальності розповів співрозмовник, обізнаний із внутрішніми обговореннями в органах влади.

    У великих містах місцевим адміністраціям належить провести окремі наради з двох треків. Перший — як утримати мережі: приміщення, маршрути, пріоритетний доступ до площ, координація з виробниками. Другий — що робити з продовольством для населення, якщо логістика великих мереж у конкретному місті зірветься. Це вже не розмова про «порожні полиці на тиждень», а про сценарій колапсу розподілу.

    Київ розглядає розширення ярмарків і допуск туди не лише фермерів. Офіційно столиця і так щотижня публікує адреси сезонних ярмарок: овочі, фрукти, м’ясо «безпосередньо від виробників». Розширення формату означало б інше: ярмарок як резервний ринок збуту для переробників і постачальників, яким великі мережі стали дорожчими й ризикованішими партнерами. Наскільки далеко зайде ця зміна і чи буде вона закріплена рішенням міської влади, публічно не оголошено.

    На заході країни полиці поки виглядають інакше, ніж у Києві після ночі 5 серпня. Частина асортименту там тримається в тому числі на європейських постачальниках і сухопутних коридорах. Ця схема працювала з 2022 року, коли морські маршрути обірвалися, а західні області стали і тилом, і логістичним вікном. Вразливість тут інша: удар по прикордонних переходах або чергах на кордоні може швидко зрізати той самий «західний» буфер, який зараз виглядає відносно стабільним.

    Центр уже показував, що вміє зібрати нараду і пообіцяти інструменти. 5 серпня прем’єр Сергій Корецький зустрівся з ритейлерами й логістами після масованої атаки. Уряд говорив про пріоритетний доступ бізнесу до державних приміщень для розосередження складів, про кредитну підтримку, страхування воєнних ризиків і «децентралізацію міжнародної логістики». Перелік площ мали підготувати за три дні Мінекономіки, АРМА і Фонд держмайна. Окремої програми компенсацій мережам за знищені хаби після цього так і не з’явилося.

    Це змінює баланс сил усередині продовольчого ланцюга. Великі мережі залишаються головним каналом для споживача, але втрачають роль єдиного ефективного розподільника. Місцева влада знову стає оператором резервного контуру — як у березні 2022-го, тільки тепер на тлі вже відбудованої, а потім знову розбитої складської системи. Виробник отримує стимул шукати коротші й швидші канали: локальні мережі, прямий збут, ярмарки. Місто отримує політичну відповідальність за полиці, не маючи ні флоту фур, ні власних розподільчих центрів.

    Для покупця це, найімовірніше, означатиме не зникнення хліба, олії чи крупи, а іншу ціну вибору. Дорожча «логістика з коліс», оренда дрібних складів і обхідні маршрути не залишаються витратами мережі. Наскільки швидко це дійде до цінника, залежить від того, чи вдарить наступна хвиля по кордону так само прицільно, як серпень ударив по складах Київщини.

  • Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Після ударів по складах великі мережі зіткнулися з дорогою логістикою і новими умовами поставок

    Великі торговельні мережі поки зберігають звичне наповнення полиць, однак після серпневих ударів по складській інфраструктурі їхня робота з постачальниками і логістика помітно ускладнилися. Офіційно влада каже, що системного дефіциту продуктів немає. При цьому асортимент окремих товарів може скорочуватися.

    Після ночі 5 серпня в «Сільпо» і «Форі» з’явилися помітні прогалини в асортименті. Через кілька тижнів ситуація частково стабілізувалася. АТБ з 28 серпня обмежила продаж соціально значущих товарів шістьма одиницями в одному чеку, пояснивши це боротьбою з перекупниками. 28 серпня міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що російські удари знищили значну частину логістичної інфраструктури продуктових мереж. При цьому виробництво базових продуктів триває. Проблема виникла передусім між виробником і магазином.

    Під удари потрапили розподільчі центри Novus, Fozzy Group, Varus і «Коло», склади Roshen, а також інші об’єкти, через які товари розподілялися між магазинами. Після втрати великих центрів мережі змушені переходити на прямі поставки від виробників, крос-докінг і оренду невеликих складів.

    Це робить логістику значно дорожчою. За даними, які наводить «Економічна правда», в АТБ витрати на перебудову логістики зросли на 75%, а витрати на паливо — на 50%. На окремих маршрутах пряма доставка в магазини обходиться у два-три рази дорожче за централізовану схему. У середньому учасники ринку оцінюють зростання логістичних витрат великих мереж приблизно на 30%, і скоріше за все це ляже на ціну продуктів у магазині.

    Співрозмовник, обізнаний із переговорами мереж і постачальників, каже, що виробники дедалі частіше не хочуть працювати з відстрочкою платежу на 90–120 днів і шукають додаткові канали збуту — зокрема невеликі магазини і локальні мережі. При цьому цифру 90–120 днів не можна вважати універсальною для всього ринку, у стандартних договорах відстрочка може бути коротшою, а швидша оплата іноді надається постачальнику з дисконтом.

    Після серпневих атак мережі також почали переглядати розподіл ризиків за товар, який уже перебуває на їхніх складах. Для виробника це означає додаткове навантаження. Він уже закупив сировину, виробив продукцію і доставив її в мережу, але може не отримати оплату за товар, якщо склад буде знищено. У результаті великі мережі одночасно стикаються з двома проблемами. Їм стає дорожче доставляти товар, а виробники отримують більше стимулів працювати з покупцями, які швидше платять і несуть менше ризиків.

    Поки це не призвело до продовольчого дефіциту. Але наслідки поступово відображатимуться на ціні. Логістика подорожчала, мережі змушені використовувати менш ефективні маршрути і додаткові склади, а частина виробників може перерозподіляти обсяги на користь невеликих торгових точок.

  • Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    Залізничний колапс після ударів РФ: понад 90 потягів вибилися з графіка, один запізнюється більш ніж на 17 годин

    В Україні 27 серпня після чергової масованої російської атаки виникли масштабні збої у русі пасажирських поїздів. Станом на середину дня із запізненням прямували понад 90 рейсів «Укрзалізниці», а найбільша затримка перевищила 17 годин. Частина пасажирських поїздів запізнюється на 6–11 годин, а приміські рейси Київського вузла також масово вибилися з графіка.

    Найскладніша ситуація станом на 12:43–12:45 була з поїздом №775/776 Суми — Київ-Пасажирський: його затримка сягнула 17 годин 15 хвилин. Поїзд №93/94 Харків — Хелм відставав від графіка на 11 годин 30 хвилин. Таким чином, для частини пасажирів запланована ранкова або денна поїздка фактично перетворилася на багатогодинне очікування.

    Серед інших найбільш проблемних рейсів — №21/22 Харків — Львів із затримкою понад дев’ять годин, №7/8 Харків — Одеса із відставанням приблизно на 7 годин 46 хвилин, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на понад 7,5 години, №147/148 Житомир — Одеса — більш ніж на сім годин. Приблизно на такий же час від графіка відстають поїзди із Запоріжжя до Львова, Ясіні та Києва.

    Проблеми охопили практично всю мережу: у списку затриманих є маршрути між Києвом, Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Одесою, Львовом, Мукачевом, Ужгородом, Чернівцями, Раховом, Кривим Рогом, Сумами, а також міжнародні поїзди до Хелма та Перемишля. Частина рейсів відстає від графіка на дві-три години, але навіть ці затримки створюють ланцюговий ефект для наступних оборотних рейсів.

    Що сталося із залізницею

    Масштабний збій відбувається на тлі систематичних російських ударів по українській залізничній інфраструктурі та тривалих повітряних тривог. Офіційний сервіс «Укрзалізниці» у графі причин затримок прямо зазначає для низки рейсів «вплив бойових дій». Компанія також попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися.

    Ситуація погіршується тим, що російська армія протягом останніх тижнів посилила атаки безпосередньо на залізничну інфраструктуру, локомотиви та рухомий склад.

    Ще 11 серпня «Укрзалізниця» була змушена тимчасово призупинити продаж квитків на окремі дати та напрямки саме починаючи з 27 серпня. У компанії тоді пояснювали, що після серії російських атак необхідно перебудовувати логістику і графіки через пошкодження та знищення локомотивів, вагонів і елементів інфраструктури, а також через загибель працівників.

    Тобто нинішній транспортний збій виник не на порожньому місці: залізниця вже кілька тижнів працює в умовах посиленого тиску та постійної необхідності змінювати логістику.

    Росія дедалі частіше б’є безпосередньо по поїздах

    Масштаб нинішньої проблеми особливо помітний на тлі серії нещодавніх атак.

    За даними «Укрзалізниці», лише за п’ять днів на початку серпня Росія 41 раз атакувала залізницю. Внаслідок цих ударів загинули шестеро працівників, ще 17 людей отримали поранення. Також було пошкоджено 11 локомотивів, а через небезпеку атак пасажирів доводилося сотні разів евакуйовувати з поїздів.

    Один із найбільш резонансних випадків стався на Одещині, де реактивний російський дрон атакував пасажирський поїзд. Російські удари також пошкоджували залізничні вокзали, локомотиви та іншу критичну інфраструктуру.

    22 серпня російські війська завдали балістичного удару по одному із залізничних підприємств у Дарницькому районі Києва. Внаслідок атаки загинув працівник «Укрзалізниці».

    Ці удари мають не лише локальні наслідки. Якщо пошкоджується вузлова станція, локомотивне депо, електропостачання або ключова ділянка колії, затримка одного рейсу може автоматично впливати на десятки наступних.

    Поїзди в Україні часто використовують один і той самий склад у зворотному напрямку. Якщо рейс прибув із запізненням на шість-сім годин, залізничникам залишається набагато менше часу на технічне обслуговування, прибирання, підготовку вагонів і формування наступного маршруту. В результаті виникає своєрідна «ланцюгова реакція» запізнень.

    Проблеми не лише з далекими рейсами

    На Київщині 27 серпня через безпекову ситуацію та тривалі повітряні тривоги затримуються також приміські електропоїзди.

    Наприклад, рейс №6905 Ніжин — Київ-Волинський відставав від графіка приблизно на 3 години 50 хвилин, №6903 того ж напрямку — на 3 години 35 хвилин, а №6002 Фастів — Київ-Пасажирський — більш ніж на три години.

    «Укрзалізниця» окремо попереджає пасажирів про правила безпеки. Під час повітряної тривоги компанія просить не чекати поїздів просто на платформах, а переходити в укриття або відходити на безпечну відстань від залізничної інфраструктури.

    У разі підвищеної небезпеки поїзди можуть тимчасово зупинятися. Це також безпосередньо впливає на графік, але у компанії наголошують, що пріоритетом залишається безпека пасажирів та працівників.

    Затримки можуть змінюватися протягом дня

    Важливо враховувати, що дані про запізнення не є сталими.

    На офіційному сервісі «Укрзалізниці» час затримки оновлюється залежно від проходження поїздом маршруту. Так, зранку 27 серпня поїзд Суми — Київ мав близько 14 годин відставання, тоді як уже опівдні його затримка збільшилася до 17 годин 15 хвилин.

    Тому пасажирам варто перевіряти не лише початковий час відправлення за квитком, а й актуальний статус свого поїзда безпосередньо перед виїздом на вокзал.

    Для цього «Укрзалізниця» має окремий онлайн-сервіс «Що з потягами?», де можна знайти конкретний номер рейсу та побачити поточну затримку, прогнозований час прибуття і причину зміни графіка.

    У компанії також попереджають, що прогноз може коригуватися, оскільки ситуація залежить від безпекової обстановки, тривалості повітряних тривог, стану колій та можливості оперативно пропускати поїзди альтернативними маршрутами.

    Залізниця працює в умовах системного тиску

    Для України залізничний транспорт залишається критично важливим не лише для цивільних перевезень, а й для евакуації людей із прифронтових територій, міжнародного пасажирського сполучення та функціонування економіки.

    Саме тому посилення атак по локомотивах, станціях, депо, коліях та енергетичному обладнанню створює значно ширшу проблему, ніж запізнення окремого поїзда.

    У серпні залізничникам уже доводилося перебудовувати маршрути, використовувати резервні локомотиви та змінювати технологію руху. «Укрзалізниця» зазначала, що має резервні сценарії та комбіновані трансфери для збереження сполучення навіть після атак.

    Станом на середину дня 27 серпня рух пасажирських поїздів не зупинено, однак масштаб затримок залишається надзвичайно великим. Для окремих рейсів йдеться вже не про кілька десятків хвилин чи навіть дві-три години, а про фактичне зміщення поїздки майже на добу.

    Найпоказовішим став маршрут Суми — Київ із затримкою понад 17 годин. Водночас десятки інших поїздів продовжують рух із багатогодинним відставанням, а ситуація може змінюватися до кінця дня залежно від нових повітряних тривог та темпів відновлення пошкодженої інфраструктури.

  • Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Морозиво, техніка і машини — все знищено: РФ розбила великий склад «Файних льодів» у Києві

    Масована російська атака на Київ у ніч проти 20 серпня завдала чергового удару по українському бізнесу. Повністю зруйнований розподільчий склад мережі «Файні льоди», через який морозиво постачалося до Києва та ще 12 міст України. Компанія втратила запаси продукції, обладнання і транспорт, однак усі працівники залишилися живими. Тепер виробник терміново перебудовує логістику та попереджає покупців про можливі перебої з частиною асортименту.

    Унаслідок російського масованого обстрілу Києва в ніч проти 20 серпня було знищено розподільчий склад українського виробника морозива «Файні льоди». Саме цей об’єкт забезпечував продукцією торговельні точки у столиці та ще 12 українських містах.

    Про втрату складу повідомила сама компанія, а інформацію також оприлюднив Forbes Ukraine.

    За даними виробника, внаслідок удару були знищені запаси морозива, складське обладнання та транспорт, який використовувався для логістики. Водночас серед працівників компанії загиблих чи поранених немає.

    «Найголовніше — люди цілі. Отже, і ми вистоїмо та все відновимо», — заявили у «Файних льодах».

    Компанія вже шукає альтернативні варіанти зберігання товару, доставки та організації логістичних процесів. Водночас клієнтів попередили, що найближчим часом на окремих локаціях можуть виникнути тимчасові перебої з наявністю деяких смаків та загальним асортиментом морозива.

    Причина — роль знищеного складу у логістичній системі мережі. Він був не просто місцем зберігання товару, а фактично одним із ключових розподільчих вузлів, через який готова продукція прямувала одразу до 13 міст.

    Сама бізнес-модель «Файних льодів» передбачає централізовану логістику. На офіційному сайті компанія прямо зазначає, що її система включає власне виробництво джелато, розподільчий центр і морозильні камери для зберігання продукції, власну логістику та мережу торговельних точок.

    Тож знищення такого об’єкта потенційно значно складніше для бізнесу, ніж втрата окремого магазину або сезонної торговельної точки. Компанії необхідно не лише поповнити знищені запаси, а й знайти нові холодильні потужності, транспорт і перебудувати маршрути доставки, не перериваючи роботу великої мережі.

    При цьому «Файні льоди» за останні роки встигли вирости з локального львівського бренду у помітну всеукраїнську мережу.

    Компанія працює на ринку з 2018 року. На власній сторінці франшизи виробник зазначає, що має 180 торговельних точок у 50 українських містах. На актуальній сторінці локацій уже вказано понад 200 локацій більш ніж у 50 містах, що свідчить про подальше розширення мережі.

    Мережа працює у кількох форматах — від сезонних вуличних вітрин і невеликих МАФів до торговельних острівців у ТРЦ та стаціонарних закладів. Зокрема, в Києві точки «Файних льодів» працюють у великих торговельних центрах Ocean Plaza, Respublika Park, Blockbuster Mall, River Mall, Retroville, Lavina Mall та інших локаціях.

    Компанія спеціалізується на крафтовому морозиві, джелато та сорбетах. За інформацією самого бренду, його асортимент за весь час роботи налічує понад 120 різних смаків, а виробник робить акцент на натуральних інгредієнтах і власному технологічному виробництві.

    Юридично ТОВ «Файні Льоди» було зареєстровано у травні 2022 року. Його директором та стовідсотковим власником є львівський підприємець Богдан Аренович, а основним видом діяльності підприємства є виробництво морозива. Це підтверджують відкриті реєстраційні дані.

    За останній повний фінансовий рік бізнес демонстрував досить швидке зростання.

    У 2025 році дохід ТОВ «Файні Льоди» становив майже 63 млн грн, тоді як роком раніше — близько 34,3 млн грн. Таким чином, виторг підприємства зріс приблизно на 84% за рік. Чистий прибуток за 2025 рік становив приблизно 1,37 млн грн проти трохи більше ніж 1 млн грн у 2024-му.

    Це означає, що удар припав на бізнес, який перебував у фазі активного масштабування. Крім власних точок, бренд активно розвивається через франчайзинг. Наприклад, у лютому стало відомо про першу спільну локацію «Файних льодів» та Lviv Croissants біля Буковелю. Франчайзі цього проєкту вже керував приблизно 30 точками бренду в різних українських містах.

    Однак знищення складу «Файних льодів» стало лише одним з епізодів масштабної атаки на Київ та область 20 серпня.

    Російські війська застосували проти столиці та регіону ракети різних типів і ударні безпілотники. За даними Financial Times, унаслідок нічного обстрілу Києва загинули щонайменше 16 людей, понад 40 отримали поранення. Удари пошкодили житлові будинки, промислові об’єкти, склади, школу та дитячу лікарню.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія тривалий час готувала цю атаку, комбінуючи балістичні й крилаті ракети та безпілотники, щоб завдати максимального удару по цивільній інфраструктурі.

    Російське Міністерство оборони своєю чергою заявило, що серед цілей були підприємства, нібито пов’язані з виробництвом компонентів для безпілотників, військовий склад та логістичний вузол. Незалежно підтвердити всі заявлені російською стороною цілі неможливо. Водночас фактичні наслідки удару свідчать про значні руйнування цивільної та комерційної інфраструктури.

    Паралельно стало відомо про пошкодження низки інших бізнес-об’єктів у Києві та області.

    Зокрема, тієї ж ночі російська атака пошкодила розподільчий склад мережі «Фора» у Мартусівці на Київщині, де зберігалася свіжа продукція. Працівників вдалося завчасно евакуювати, тому серед персоналу також не було постраждалих.

    Під удар потрапила і нафтобаза KLO у Броварському районі. Компанія повідомила, що її працівники не постраждали, однак сам об’єкт зазнав пошкоджень.

    Така концентрація ударів по складах, логістичних вузлах, паливних об’єктах та підприємствах знову піднімає питання стійкості української цивільної логістики.

    Для продовольчого бізнесу склад — це критично важлива частина ланцюга постачання. У випадку морозива проблема ускладнюється необхідністю дотримуватися безперервного низькотемпературного режиму. Продукцію не можна просто тимчасово перевезти до звичайного складського приміщення: необхідні спеціальні холодильні камери, відповідний транспорт і стабільне електропостачання.

    Саме тому компанія відразу попередила про можливі тимчасові проблеми з асортиментом, але про припинення роботи мережі не повідомляла.

    При цьому масштаби самого бренду означають, що наслідки знищення розподільчого центру можуть відчути покупці далеко за межами Києва.

    Офіційний сайт «Файних льодів» сьогодні показує дуже широку географію мережі — від Львова, Києва, Харкова, Дніпра та Одеси до Луцька, Рівного, Полтави, Черкас, Івано-Франківська, Чернівців, Яремча та інших міст.

    Втім, у повідомленні про атаку компанія говорить саме про 13 міст, які обслуговував знищений київський склад, а не про всю географію мережі. Які саме 12 міст, окрім столиці, отримували продукцію через цей розподільчий центр, наразі публічно не уточнювалося.

    Не називає виробник поки й суму завданих збитків. Тому оцінювати вартість знищених запасів, техніки та транспорту без даних компанії було б некоректно.

    Зараз головне завдання «Файних льодів» — фактично побудувати частину логістичної системи заново: знайти альтернативні холодильні склади, сформувати нові запаси та переналаштувати поставки.

    Компанія при цьому робить акцент на тому, що найбільшого вдалося уникнути — всі працівники залишилися живими.

    І хоча покупці у частині міст можуть тимчасово побачити менший вибір морозива, у «Файних льодах» запевняють, що мають намір відновити зруйноване та продовжити роботу.

    Нічний удар 20 серпня вкотре показав, що російські атаки завдають Україні втрат не лише у житловому фонді та енергетиці. Під руйнування потрапляє інфраструктура, на якій тримаються звичайні щоденні процеси — від зберігання продуктів і доставки товарів до роботи магазинів і сотень малих франчайзингових точок.

    Для «Файних льодів» один такий удар означав одночасну втрату запасів, обладнання, транспорту і ключового логістичного вузла для 13 міст. Тепер компанії доведеться відновлювати всю цю систему фактично під час війни — і робити це так, щоб сотні її торговельних точок продовжували працювати.

  • РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    РФ випустила близько 10 ракет по центру України: у Кривому Розі важко поранені люди, Кропивницький у диму

    Російські війська вдень у суботу, 15 серпня, завдали ракетних ударів по Кривому Рогу та Кропивницькому. У двох містах після атаки виникли пожежі, а у Кривому Розі двоє людей отримали важкі поранення. За попередньою інформацією моніторингових ресурсів, лише в напрямку Кропивницького та його передмістя противник міг застосувати близько десяти ракет різних типів. Водночас офіційного підтвердження точної кількості та типів усіх застосованих ракет на момент публікації немає.

    Денна атака розпочалася на тлі повітряних тривог у центральних областях України. На Дніпропетровщині спочатку повідомляли про загрозу застосування ударних безпілотників, після чого Повітряні сили попередили вже про ракетну небезпеку. Близько 14:54 моніторингові ресурси почали повідомляти про ракету, яка наближалася до Кривого Рогу. Невдовзі у місті пролунав потужний вибух, а очевидці побачили дим у районі ймовірного влучання.

    Інформацію про російську атаку підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його першими даними, після удару виникла пожежа та був поранений чоловік. Пізніше стало відомо, що кількість постраждалих збільшилася.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул повідомив уже про двох поранених. За його інформацією, обидва чоловіки перебувають у важкому стані. Один із постраждалих — 61-річний чоловік — отримав політравму. Його стан оцінювали як важкий, але стабільний. Другий постраждалий дістав травматичну ампутацію ноги та був доставлений до операційної. Медики борються за його життя.

    Після російського удару частина Кривого Рогу залишилася без електропостачання. Водночас місцева влада заявила, що ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. На місці влучання тривало гасіння пожежі та працювали відповідні служби. Про перебої з електропостачанням після атаки повідомляли й інші українські медіа.

    Практично одночасно під ракетним ударом опинилася Кіровоградська область. Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух повітряних цілей у напрямку регіону, а начальник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович звернувся до жителів із закликом залишатися у безпечних місцях і не публікувати фото та відео роботи сил оборони або наслідків атаки.

    За попередньою інформацією моніторингових каналів, у напрямку Кропивницького та передмістя могли летіти ракети декількох типів. Серед них називали авіаційні Х-59/Х-69 та реактивні ударні апарати типу S8000 «Бандероль». Повідомлялося приблизно про десять повітряних цілей. Однак ці дані залишаються попередніми: Повітряні сили на момент появи перших повідомлень не оприлюднювали остаточної інформації про кількість саме ракет, які атакували Кропивницький, тому стверджувати, що всі десять цілей були ракетами одного чи конкретно встановлених типів, наразі не можна.

    Після атаки в Кропивницькому районі зафіксували загоряння на відкритій території. Обласна влада повідомила, що інформація про остаточні наслідки уточнюється. Це важливо, оскільки перші дані після масованих атак часто змінюються після того, як рятувальники, поліція та місцева влада завершують обстеження місць влучань.

    Кіровоградщина зазнала російської атаки і напередодні. У ніч проти 14 серпня російські війська атакували інфраструктурний об’єкт у Кропивницькому районі. У Знам’янці внаслідок того удару були пошкоджені сім житлових будинків. За даними місцевої влади, тоді обійшлося без травмованих, а пожежу вдалося загасити.

    Таким чином, нинішня денна атака стала для регіону фактично продовженням серії російських ударів.

    Кривий Ріг регулярно опиняється під ракетними ударами

    Для Кривого Рогу удар 15 серпня також став далеко не першим за останній час. Лише 30 липня російська ракета «Іскандер-М» влучила у приватний будинок у передмісті міста. Тоді загинули шестеро людей, серед яких були діти, ще вісім людей отримали поранення. На місці проводили масштабну аварійно-рятувальну операцію.

    Ще один надзвичайно важкий удар стався 23 червня. Російські війська атакували промислову інфраструктуру Кривого Рогу. За даними місцевої влади, тоді загинули п’ятеро людей, а кількість поранених сягнула 30. Влада міста повідомляла про застосування балістичної ракети «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.

    Нова атака відбулася на тлі загалом високої інтенсивності російських повітряних ударів по Україні. У ніч на 15 серпня Росія, за даними Повітряних сил, запустила 152 ударні безпілотники типу Shahed та безпілотники інших типів. Українська протиповітряна оборона повідомила про збиття або подавлення 127 повітряних цілей.

    Під ударами протягом останніх днів опиняються різні регіони країни. Зокрема, 10 серпня російський ракетний удар по підприємству «Запоріжсталь» у Запоріжжі забрав життя семи людей, щонайменше 24 були поранені. Президент Володимир Зеленський тоді заявив про застосування Росією, серед іншого, північнокорейських балістичних ракет та гіперзвукових «Цирконів».

    На цьому тлі удар по Кривому Рогу та Кропивницькому 15 серпня демонструє ще одну особливість нинішніх російських атак — небезпека зберігається не лише вночі та вранці. Цього разу ракети були спрямовані на українські міста посеред дня, коли на вулицях перебуває значно більше людей.

    Станом на час підготовки матеріалу офіційні структури не оприлюднили повного зведення щодо типів та кількості ракет, використаних Росією під час денного удару. Так само уточнюється масштаб пошкоджень у Кропивницькому районі. Тому повідомлення про приблизно десять ракет варто розглядати саме як попередню інформацію моніторингових ресурсів, а не остаточні дані Повітряних сил.

    Найважчими підтвердженими наслідками атаки наразі залишаються поранення двох чоловіків у Кривому Розі. Один із них перебуває у важкому, але стабільному стані, за життя другого після травматичної ампутації борються лікарі. У місті ліквідовують наслідки влучання, тоді як на Кіровоградщині відповідні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень.

    Офіційні дані щодо наслідків удару можуть оновлюватися в міру роботи рятувальників та обстеження територій.