Nenkainfo.com

Позначка: укриття

  • Хто має відповісти за провалені проєкти з будівництва укриттів на об’єктах енергетики

    Хто має відповісти за провалені проєкти з будівництва укриттів на об’єктах енергетики

    За інформацією інсайдерів, в Офісі Президента розглядають варіанти на кого покласти політичну відповідальність за провалення програм будівництва укриттів об’єктів енергетики.

    Так, за інформацією джерела, ОП уже робили спроби звинуватити у провалі робіт по захисту енергетичної інфраструктури Віталія Кличко, Мустафу Найєма та навіть Олексія Кулебу. Відповідні тези почали розганяти близькі до Банкової телеграм канали, але “ЗМІ не підхопили, суспільство не сприйняло”.

    Нагадаємо, Рахункова палата України оприлюднила результати аудиту реалізації експериментального проєкту із захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.

    Перевірка показала, що рівень готовності фортифікацій протиракетного захисту на енергетичних об’єктах не перевищує 25% від запланованого, а укриттів від дронів — менше 75%.

    Водночас, політсила “Батьківщина” Юлії Тимошенко вимагає провести закрите засідання парламенту, де будуть заслухані звіти Рахункової палати про провалення програм будівництва укриттів об’єктів енергетики та ухвалити рішення щодо необхідності притягнення до відповідальності винних за недобудову обʼєктів укриттів для енергетичних об’єктів.

  • Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    Ремонти, укриття, медицина: на що столиця витратила понад 5 млрд грн за місяць

    У вересні 2025 року розпорядники бюджетних коштів столиці уклали понад 6,5 тис. договорів на загальну суму 5,3 млрд грн. Як і в попередні місяці, більша частина видатків припала на будівництво та ремонтні роботи, свідчать дані аналітичного модуля BI.Prozorro. Найдорожчий контракт — капітальний ремонт Харківського шосе вартістю 1,25 млрд грн, який виконує ТОВ “Група компаній “Автострада”.

    Майже 3 млрд грн (57,5%) місячних витрат Києва спрямовано саме на будівництво й ремонти. Ключовий тендер — реконструкція Харківського шосе у Дніпровському та Дарницькому районах, яку замовив КК “Київавтодор”. Проєкт передбачає не лише нове дорожнє покриття, а й модернізацію транспортної інфраструктури: світлофори, ліфти для маломобільних груп, додаткові смуги для поворотів. Вартість робіт оцінюється у понад 230 млн грн за кілометр — сума, що викликає суспільний резонанс через свою масштабність.

    Ще 467 млн грн спрямовано на будівництво та ремонт укриттів. Найактивніше — районні управління освіти, житлово-комунальні компанії та окремі школи. Серед проєктів — нові укриття для ліцею №157 на Оболоні та школи №44 у Голосієві, а також добудова захисної споруди школи №130 ім. Данте Аліг’єрі.

    КП “Київтеплоенерго” у вересні витратило 162 млн грн на ремонти й реконструкції тепломереж. Найдорожчий договір (79,5 млн грн) укладено на оновлення комунікацій на вул. Петлюри та Коцюбинського у Шевченківському районі. Ще 72 млн грн спрямовано на встановлення когенераційних установок, що мають підвищити енергоефективність підприємства.

    Окрім Харківського шосе, на інші дорожні роботи витратили 111 млн грн. Серед об’єктів — проспект Василя Порика, вул. Зодчих, Привокзальна та Голосіївський проспект.

    На медичне обладнання, ліки та гігієнічні засоби пішло 497 млн грн. Найбільші замовники — КП “Медичний центр Києва” (МРТ і КТ на 125,6 млн грн) та Київська міська клінічна лікарня №1 (рентген-комплекс за 89 млн грн).

    Ще 471,7 млн грн місто витратило на паливо. Основні споживачі — “Київводоканал” (235 млн грн) і “Київпастранс” (191,6 млн грн).

    Загалом у публічних закупівлях вересня брали участь майже 500 розпорядників коштів. Найактивнішим замовником стала КК “Київавтодор”, підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Після відсторонення директора департаменту Руслана Кандибора його обов’язки з 11 вересня виконує Роман Лелюк.

    Підрядником місяця стала “Група компаній “Автострада”, яка реалізує контракти у столиці та по всій Україні, зокрема проєкти “Великого будівництва” та водогін у Дніпропетровській області після підриву Каховської ГЕС. Компанія також бере участь у будівництві Подільського мостового переходу та метро на Виноградар.

  • Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Реконструкція офісу ДБР у Тернополі обійшлася державі на мільйон дорожче

    Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі у Тернополі за 35,4 млн грн. Проєкт передбачає заходи з енергозбереження та облаштування захисної споруди цивільного захисту. Проте аналіз ринкових цін на матеріали та зарплатні витрати свідчить про ймовірну переплату щонайменше на 1 млн грн.

    Підряд отримала компанія «Тербудгруп», яка не мала конкурентів на торгах. За даними системи «Прозорро», договір укладено 2 жовтня 2025 року. Фінансування здійснюється з державного бюджету, а ціна включає 487 тис. грн на покриття ризиків та 1 тис. грн на інфляцію.

    Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

    Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

    Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

  • Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Депутат Київради Ткачук залишив посаду через службову недбалість і збитки у 11 млн грн

    Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від посади. Це сталося після того, як посадовець отримав уже шосту підозру у службовій недбалості, пов’язаній із розтратою бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту.

    Останню підозру Ткачуку повідомили 6 жовтня, про що заявив Офіс Генерального прокурора. За даними слідства, у 2022 році під керівництвом Ткачука департамент закупив спеціалізовані автомобілі та обладнання для рятувальників за завищеними цінами. У результаті збитки для бюджету столиці склали близько 11 мільйонів гривень.

    Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

    Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

    Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

    Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

    Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

  • Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    Маяківська сільрада замовила укриття за 117 млн грн: переплати на матеріалах перевищують 5 млн

    У Маяках на Одещині міжнародні кошти, призначені для захисту дітей, можуть опинитися під питанням ефективності використання: Управління житлово-комунального господарства Маяківської сільської ради уклало договір із ТОВ «СПК Флагман» на будівництво укриття при ліцеї на вулиці Преображенській, 69-А вартістю 117,44 млн грн. Об’єкт, який фінансується в межах програми Ukraine Facility, має бути збудований до квітня 2026 року і розрахований на розміщення до 1 000 осіб.

    Офіційна сума контракту привернула увагу експертів після порівняння кошторисних позицій із середніми ринковими цінами. У проєкті арматуру закладено по 49 тис. грн за тонну при ринковій ціні близько 32 тис. грн, кубометр бетону — по 4,3 тис. грн замість середніх 3,3 тис. грн, а протипожежні двері EI60 по 14,7 тис. грн за квадратний метр при ринкових 6,4 тис. грн. Лише за цими трьома позиціями, за підрахунками аудиторів, переплата перевищує 5 млн грн.

    На конкурс подавалися й інші пропозиції зі значно нижчою вартістю. Компанія «Буд Інжинірінг» пропонувала виконати роботи за 99 млн грн, «Омерта» — за 106 млн грн, «Берг Групп» — за 108,73 млн грн. Попри це їхні пропозиції були відхилені замовником; у документації замовника вказано як підстави відхилення «нечитабельні файли» та «помилки в документах».

    Керівництво Маяківської сільради, чиє ім’я фігурує серед відповідальних осіб, очолює Віктор Дяченко. Підписання угоди з однією з найдорожчих пропозицій викликає занепокоєння у фахівців з публічних закупівель і активістів, оскільки йдеться про використання міжнародного фінансування для об’єкта безпеки дітей.

    Замовлення укриття для ліцею має очевидну соціальну значущість: оснащення сховища для тисячі людей теоретично підвищує рівень готовності громади до небезпек. Разом з тим помітна диспропорція між пропозицією-переможцем і дешевшими конкурентами, а також невідповідності в ціноутворенні окремих матеріалів створюють ризики неефективного витрачання ресурсів і знижують довіру до прозорості тендеру.

  • У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У Києві досі лише одне модульне укриття, тоді як у Херсоні їх понад дві сотні

    У той час, як прифронтові міста масово встановлюють модульні укриття, у столиці їх досі немає. Станом на червень 2025 року в Херсоні таких споруд понад 200, у Дніпрі – близько сотні, у Харкові – понад 70. У Києві ж – лише одне пілотне укриття, встановлене ще 2023 року.

    Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

    Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

    У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

    У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

    Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

    Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

  • Розкрадання бюджету в Холодногірському районі: хто наживається на будівництві укриттів?

    Розкрадання бюджету в Холодногірському районі: хто наживається на будівництві укриттів?

    У Харкові, в Управлінні освіти Холодногірського району, викрили ймовірну корупційну схему з розкрадання та легалізації бюджетних коштів. За даними розслідування, начальниця Управління освіти Людмила Луценко забезпечила перемогу в тендері підконтрольній компанії ТОВ «ТТ 2006» на будівництво протирадіаційного укриття в ліцеї №152. Сума договору склала 106,2 мільйона гривень.

    Незважаючи на відсутність у ТОВ «ТТ 2006» підтвердженого досвіду в будівництві споруд цивільного захисту, ця компанія стала єдиним учасником закупівлі, що вже викликає підозру. До того ж у договорі була використана “динамічна ціна”, яка дозволяє безконтрольно змінювати кошторис, що відкриває широкі можливості для зловживань.

    Аналіз кошторису виявив значне завищення цін на будівельні матеріали:

    • Бетон В30: закладена ціна — 6764 грн/м³, тоді як ринкова вартість становить 3600-4200 грн/м³.
    • Арматура: вартість — 51 тис. грн/т, при ринковій ціні 34-36 тис. грн/т.
    • Сухі штукатурні суміші: включені в кошторис по 11,66 грн/кг, тоді як у роздрібній мережі вони коштують 6,5-7 грн/кг.

    Завищення по окремих позиціях сягає 70-100%, і, за попередніми підрахунками, лише на цих позиціях могло бути розкрадено понад 5 мільйонів гривень.

    За фактом виявлених порушень вже подано скаргу з вимогою провести комплексну перевірку діяльності Управління освіти та ТОВ «ТТ 2006», заблокувати рахунки компанії та провести аудит використання бюджетних коштів.

  • На Київщині директорам шкіл оголосили підозру за неякісні укриття на 10 мільйонів

    На Київщині директорам шкіл оголосили підозру за неякісні укриття на 10 мільйонів

    Повідомлення про підозру директорам двох навчальних закладів Київської області, які погодили встановлення неякісних укриттів, знову виводить на поверхню тему зловживань під час освоєння бюджетних коштів під виглядом забезпечення безпеки.

    За даними Бюро економічної безпеки, посадовці підписали договори з компанією, що поставила конструкції, які не відповідали будівельним нормам. Експертизи підтвердили: жодних захисних властивостей споруди не мали, технічні вимоги були грубо порушені, а понад 10 мільйонів гривень фактично витрачені даремно.

    Особливу увагу слідства викликала тендерна документація: вона була підготовлена самою компанією ще до оголошення закупівлі. Це свідчить про заздалегідь узгоджену змову між підрядником та посадовими особами.

    Ця схема виглядає знайомою — і не випадково. У Білій Церкві раніше фіксували подібний механізм. Там через фіктивні акти, дискримінаційні умови тендерів і використання неякісного бетону вдалося реалізувати схему на понад 379 мільйонів гривень. Закупівлі забезпечили перемогу ТОВ «ЗЗВ “ДЕК”», хоча його укриття не відповідали державним стандартам і не могли реально захистити дітей.

    Аудит Держаудитслужби підтвердив численні порушення: від маніпуляцій із цінами до приховування реальних обсягів робіт. Матеріали передані правоохоронцям, однак слідство рухається повільно.

    Тепер, коли у Київській області справу вивели на рівень підозр, залишається питання: чи буде аналогічна реакція і щодо інших регіональних схем? Адже факти показують: це не поодинокі зловживання, а системна проблема, в якій безкарність і корупція напряму загрожують життю дітей.

  • Перевірка укриттів в Україні: кожне восьме на карті не існує

    Перевірка укриттів в Україні: кожне восьме на карті не існує

    У липні Офіс Омбудсмана запустив масштабний моніторинг стану укриттів по всій Україні. Як пояснив Дмитро Лубінець, головна мета перевірок — перевірити доступність захисних споруд і їхню відповідність базовим вимогам безпеки.

    У столиці вже провели понад 50 моніторингових візитів у всіх 10 районах. Більшість укриттів обладнані належним чином — мають освітлення, місця для сидіння, питну та технічну воду, аптечки.

    Попри позитивні приклади, перевірки показали серйозні недоліки:

    • 27% укриттів не мають безбар’єрного доступу для людей з інвалідністю;

    • 24% — без аптечок;

    • 23% — без запасів питної води;

    • 14% — без навігації чи покажчиків;

    • 13% — із недостатньою кількістю місць для сидіння.

    Найбільше обурення викликала інша знахідка: 12% укриттів, позначених на офіційних картах, фактично не існують або використовуються не за призначенням.

    Дмитро Лубінець заявив, що ці укриття буде вилучено з карт, аби люди не розраховували на неіснуючий захист.

    «Ми повинні чесно сказати людям, де вони реально можуть врятувати своє життя», — наголосив він.

    Моніторинг триватиме й надалі в усіх регіонах України.

  • На Харківщині укриття для ліцею за 135 мільйонів довірили компанії без досвіду

    На Харківщині укриття для ліцею за 135 мільйонів довірили компанії без досвіду

    Циркунівська сільська рада (Харківська область) замовила у ТОВ «Форумбуд» будівництво укриття для місцевого ліцею вартістю 135,69 млн грн. Відповідні дані оприлюднені у системі «Прозорро».

    «Форумбуд» зареєстроване у Харкові у 2022 році та належить Олені Гадяцькій. У «Прозорро» відсутні дані про повністю виконані договори компанії.

    З 2023 року ця фірма отримала замовлень лише від Циркунівської сільради на загальну суму 147,78 млн грн, не маючи жодних інших клієнтів у державній системі закупівель.

    У тендерній документації замовник — сільська рада на чолі з Миколою Сікаленком — висунув вимоги щодо наявності працівників та будівельної техніки. Водночас досвід виконання аналогічних контрактів не вимагався, що дозволило новоствореній компанії здобути перемогу на торгах.

    Концентрація великих замовлень у руках одного підрядника без перевіреної історії виконання робіт та відсутність реальної конкуренції на торгах викликає сумніви у дотриманні принципів прозорості й ефективності використання бюджетних коштів.