Потужна ініціатива України разом із міжнародними союзниками щодо створення спеціального трибуналу, який розгляне злочини агресії Росії, наближається до свого завершення. Офіційне затвердження ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи, яке проходитиме у Кишиневі. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Сибіга зазначив, що важливим етапом стало приєднання Польщі та Ісландії до угоди, що збільшило кількість країн-підтримувачів до 17. Це число є мінімальним юридичним порогом, необхідним для винесення документа на голосування в рамках Ради Європи. Таким чином, учасники тепер зобов'язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.
Мова йде про розширену часткову угоду, яка передбачає створення керівного комітету для нового трибуналу. Цей комітет займатиметься організаційними питаннями, такими як структура, процедура та штат установи. Якщо угода буде схвалена в травні, процес створення трибуналу може перейти в практичну стадію протягом найближчих місяців.
Міністр підкреслив, що підготовка трибуналу відбувається в прискореному режимі. Рік тому, 9 травня 2022 року, на зустрічі міністрів закордонних справ у Львові було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. З того часу Україна разом із партнерами активно працює над правовою базою та форматом трибуналу, залучаючи до ініціативи нові країни.
Серед європейських держав, які вже долучилися або висловили намір підтримати трибунал, варто виділити Німеччину, Великобританію, Швецію та Латвію. Крім цього, триває робота над залученням країн із інших регіонів світу, оскільки Україна прагне забезпечити глобальну легітимність нового органу.
Важливу роль у цьому процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість стати інституційним партнером у створенні трибуналу. ЄС також вже надав фінансову підтримку для підготовки, що сприяло прискоренню роботи над юридичними та організаційними питаннями.
Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії за агресію проти України. Це злочин, який не повністю охоплюється юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, що зумовило необхідність створення окремого механізму.
Водночас експерти попереджають, що навіть після створення трибуналу можуть виникнути складнощі в процесі притягнення винних до відповідальності. Наприклад, питання імунітету діючих посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично складним. Відповідно до міжнародних норм, винесення вироку стосовно глави держави можливе тільки після його відставки або за наявності спеціальних міжнародних механізмів.
Не зважаючи на ці виклики, Україна вважає створення трибуналу важливим кроком для забезпечення міжнародної відповідальності та відновлення справедливості. Сибіга підкреслив, що це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.
Очікується, що при позитивному рішенні в травні, учасники зможуть швидко перейти до розгортання інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну діяльність для залучення нових країн-підтримувачів, що підвищить політичну вагу та ефективність ініціативи.