Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан опинився у центрі гучного скандалу через дисертацію, що містить масштабний плагіат. Попри отримання ним наукового ступеня доктора філософії у галузі права, виявилось, що значна частина наукової роботи була запозичена з праць інших юристів без посилань на авторство.
За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за фактом фальсифікованої дисертації (ч.1 ст. 358 ККУ). Розслідування веде Харківське районне управління поліції №3.
Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.
Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:
-
Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);
-
проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);
-
колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);
-
Пунди О.О. (дисертація 2014 року);
-
судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).
По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».
Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.
Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.
Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.
