Україна не відкриватиме режим повністю вільного експорту озброєнь, попри наявність окремих видів зброї, які виробляються в обсягах, що перевищують внутрішні потреби. Причина — повномасштабна війна, яка триває, необхідність забезпечення власних Сил оборони та ризики витоку чутливих технологій. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на Defense Tech Export Forum.
За словами Буданова, ідея відкритого експорту озброєнь у нинішніх умовах є неприйнятною як з військової, так і з політичної та моральної точок зору. Він наголосив, що держава, яка веде війну, не може безконтрольно продавати зброю, яка критично необхідна для оборони.
“Це неправильно, тому що країна у війні, країна потребує зброї, а ми її самі продаємо. Це буде дивно і для нас, і для партнерів, від яких ми багато в чому залежимо”, — заявив він, підкресливши, що оборонний сектор України перебуває у стані постійного навантаження через бойові дії.
Окремо він звернув увагу на ризики безпеки, пов’язані з можливим витоком технологій. За його словами, сучасні зразки озброєння є високотехнологічними, а їх поширення без належного контролю може призвести до того, що критичні розробки опиняться у ворога. Буданов наголосив, що це питання не лише економіки, а й національної безпеки.
Водночас посадовець визнав, що оборонно-промисловий комплекс України вже сьогодні виробляє окремі види озброєнь у кількостях, що перевищують потреби фронту. Саме ці категорії потенційно можуть розглядатися для контрольованого експорту.
Зокрема, він виділив сегмент морських безпілотних систем, у якому Україна, за його словами, вже вийшла на рівень перевиробництва. Ці системи активно застосовуються у Чорному морі, але їхній обсяг виробництва зараз перевищує темпи використання в бойових операціях.
Окремо Буданов згадав деякі типи безпілотних літальних апаратів, які втратили ефективність у поточних умовах війни. Йдеться про моделі, що широко застосовувалися у 2022–2023 роках, але нині поступаються більш сучасним системам через розвиток засобів радіоелектронної боротьби та протидронових технологій.
“Це дронові моделі, які ми вже не використовуємо так активно, бо поле бою змінилося. Але для інших регіонів світу вони можуть залишатися актуальними”, — пояснив він.
Також, за його словами, у певних обсягах можливе виробництво бойових броньованих машин, однак їхнє використання в Україні обмежене специфікою сучасної війни. Частина техніки може вироблятися швидше, ніж її фактично застосовують на фронті.
Окремо він згадав так звані “діпстрайк”-системи та ударні безпілотники, які використовувалися на ранніх етапах повномасштабної війни. Вони, за його словами, вже не завжди здатні долати сучасні системи ППО противника, але можуть бути затребувані в інших регіонах світу, зокрема в Азії та Африці.
Буданов підкреслив, що навіть потенційний експорт можливий лише у форматі жорстко контрольованих рішень, які не впливають на обороноздатність держави. Він наголосив, що будь-яке послаблення контролю над оборонними технологіями в умовах війни є неприпустимим.
Він також зауважив, що світовий ринок озброєнь є складним і висококонкурентним, а доступ до зброї для багатьох держав не є проблемою. Тому Україна має діяти максимально обережно, щоб не створити додаткових ризиків для власної безпеки.
“Придбати озброєння у світі для когось — це не складно. Тому з цим треба бути дуже обережними”, — зазначив він.
Паралельно Україна продовжує масштабний розвиток власного оборонного виробництва. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що ключовим стратегічним завданням є створення власних систем протиповітряної оборони та зменшення залежності від імпортних рішень.
Окремо в країні впроваджуються нові технологічні рішення для безпілотних систем, зокрема уніфіковані наземні станції управління, які мають підвищити ефективність роботи операторів та стандартизувати використання дронів у бойових умовах.
Таким чином, Україна одночасно розвиває внутрішній оборонний потенціал і розглядає обмежені можливості експорту лише тих виробів, які не критичні для фронту та не створюють ризиків для безпеки держави.
