Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Україна потребує не декларативної підтримки, а повноцінної системи юридично зобов’язуючих гарантій безпеки, які передбачатимуть конкретні дії союзників у разі нової агресії з боку Росії. Відповідну позицію він озвучив під час міжнародного безпекового заходу Sedona Forum, де обговорюються ключові виклики глобальної безпеки та роль партнерства у стримуванні воєнних загроз.
У своєму виступі Буданов наголосив, що досвід повномасштабної війни, яку Росія розв’язала проти України у 2022 році, продемонстрував обмеженість політичних заяв і загальних гарантій без чітких механізмів реалізації. За його словами, попередні формати безпекових домовленостей не змогли запобігти агресії, а отже нова архітектура безпеки має базуватися на конкретних юридичних зобов’язаннях, які автоматично запускатимуть механізми допомоги у критичний момент. Він підкреслив, що йдеться не лише про політичну солідарність, а про створення системи, де напад на Україну розглядатиметься як напад на її союзників із відповідними наслідками для агресора.
Буданов акцентував, що лише така модель здатна сформувати ефективний стримувальний фактор і унеможливити повторення масштабної війни в Європі. На його думку, без реальних гарантій будь-які домовленості про мир залишатимуться вразливими, а ризик нової ескалації зберігатиметься. Він зазначив, що Україна вже має досвід ситуацій, коли міжнародні зобов’язання не були виконані в повному обсязі, і саме тому наполягає на новому підході, який передбачатиме чітко прописані обов’язки партнерів.
Окрему увагу керівник української розвідки приділив питанню єдності між Україною, США та європейськими державами. За його словами, саме консолідована підтримка Заходу стала одним із ключових факторів, що дозволили Україні вистояти у протистоянні з Росією, і збереження цієї єдності є критично важливим як для завершення війни, так і для формування довгострокової системи безпеки. Він підкреслив, що будь-яке послаблення координації між союзниками може бути використане Росією для посилення тиску та дестабілізації ситуації.
Заяви Буданова пролунали на тлі активних міжнародних дискусій щодо майбутніх гарантій безпеки для України та її місця в євроатлантичній системі. Після початку повномасштабного вторгнення питання таких гарантій стало одним із центральних у переговорах Києва з партнерами. Україна наполягає, що нова модель безпеки має включати не лише політичні декларації, а й конкретні механізми військової, фінансової та технологічної підтримки, які будуть закріплені на юридичному рівні.
У цьому контексті вже ведеться робота над укладанням двосторонніх безпекових угод із низкою держав, а також обговорюються ширші формати співпраці, які можуть доповнювати або передувати повноцінному членству України в міжнародних безпекових альянсах. Водночас питання надання Україні колективних гарантій залишається складним і потребує узгодження позицій між різними країнами, зважаючи на їхні політичні, військові та правові обмеження.
Буданов підкреслив, що для України сьогодні принципово важливо отримати не лише підтримку у поточній війні, а й чітке розуміння того, яким чином буде забезпечена її безпека в майбутньому. За його словами, саме наявність дієвих гарантій стане основою для стабільного миру, відновлення країни та зниження ризиків нових конфліктів у Європі. Він наголосив, що Україна очікує від партнерів конкретних рішень, які працюватимуть у реальних умовах, а не лише політичних заяв, адже саме такі рішення визначатимуть безпекову ситуацію на континенті у найближчі десятиліття.
