Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов’язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.
Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.
Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.
Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.
Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов’язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.
Судове рішення також відображає недоліки у пред’явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.
Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов’язаних з корупцією та зловживанням владою.