Північноатлантичний альянс оголосив про плани надати Україні 140 мільярдів євро в період з 2026 по 2027 роки. Проте, експерти вже висловлюють сумніви щодо реалістичності виконання цих амбітних зобов’язань. Після припинення прямих фінансових вливань від адміністрації колишнього президента США Дональда Трампа основна відповідальність за підтримку Києва лягає на європейські держави. Про це йдеться у матеріалі швейцарського видання NZZ.
На саміті НАТО, що відбувся 7–8 липня в Анкарі, 32 країни-члени альянсу ухвалили рішення про новий обсяг довгострокової підтримки для України. Згідно з отриманими домовленостями, у 2026 році союзники планують виділити 70 мільярдів євро, а аналогічна сума буде передбачена і на 2027 рік. Ці кошти спрямовуватимуться на закупівлю озброєння, військової техніки, підготовку особового складу, розвиток оборонних можливостей та інші види стратегічної допомоги.
Таке рішення стало наслідком змін у політичному ландшафті США. Після повернення Трампа до президентського крісла, Вашингтон зупинив пряме бюджетне фінансування України, підкреслюючи, що США вже надали найбільшу підтримку Києву з початку війни. Посол США в НАТО Меттью Вітакер зазначив, що тепер Європа повинна взяти на себе основну відповідальність за подальшу підтримку.
Однак європейським країнам доводиться стикатися з труднощами у пошуку необхідних фінансових ресурсів та забезпеченні справедливого розподілу витрат. За даними NZZ, в середині Альянсу існують значні розбіжності в тому, які країни і в яких обсягах повинні фінансувати новий пакет допомоги.
Серед найбільших донорів Україні в Європі виділяються Німеччина, Велика Британія та Норвегія. Відповідно до даних Кільського інституту світової економіки, Німеччина вже передбачила 11,5 мільярда євро у своєму бюджеті на 2026 рік. Велика Британія має намір виділити 4,4 мільярда євро, а Норвегія заклала рекордні 7,6 мільярда євро, з яких приблизно 80% буде витрачено на постачання озброєння. Швеція також оголосила про додатковий мільярд євро на початку року. Данія та Нідерланди продовжують надавати підтримку, хоча їх останні пакети стали меншими в порівнянні з попередніми.
Проте не всі основні економіки Європи демонструють однакову готовність до активної участі. Франція, Італія та Іспанія значно відстають за обсягами фінансової та військової допомоги, що викликає численні обговорення в рамках НАТО. Ці країни мають значний економічний потенціал і могли б внести більше в загальний внесок.
Також аналітики звертають увагу на темпи реалізації обіцяних коштів. Наприкінці квітня союзники надали Україні лише близько 10 мільярдів євро. Якщо темпи фінансування та закупівлі озброєння не прискоряться, до кінця року НАТО може виділити лише близько 30 мільярдів євро з запланованих 70 мільярдів.
Експерти нагадують, що раніше європейські країни та інституції анонсували допомогу Україні на суму близько 400 мільярдів євро за чотири з половиною роки війни, але фактично Київ отримав лише приблизно 180 мільярдів євро. Це свідчить про те, що актуальні обіцянки про 140 мільярдів євро за два роки виглядають вкрай амбітно.
За словами аналітиків, для успішної реалізації цих зобов’язань важливо, щоб найбільші економіки Європи підвищили свої внески. Без активної участі Франції, Італії та інших країн досягти заявленого рівня фінансування стане надзвичайно складно. У наступні два роки європейським союзникам необхідно довести, що вони здатні забезпечити довгострокову підтримку України, навіть за умов скорочення участі Сполучених Штатів.
Саміт НАТО в Анкарі став одним із найважливіших подій року. Окрім ухвалення рішень щодо підвищення оборонних витрат держав-учасниць, ключовими стали переговори президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Після їхньої зустрічі американський лідер оголосив про "новий початок" у відносинах Вашингтона і Києва, проте фінансова відповідальність за подальшу підтримку України вочевидь переходить до європейських партнерів.