Після масованої атаки безпілотників на Москву в ніч на 18 червня, Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив про наміри значно посилити військові дії на території України. Ця атака стала однією з найбільших за час повномасштабної війни, і на тлі цього російське керівництво висловило погрози щодо регулярності та інтенсивності ударів по українських об'єктах.
Лавров підкреслив, що реакція Росії на такі інциденти не обмежиться лише дипломатичними заявами. Він зазначив, що «слів замало», і Москва готова перейти до активних дій. Відповідно до його слів, Росія планує здійснювати «масовані групові удари» по об'єктах, які, на думку Кремля, є критично важливими для боєздатності українських Сил оборони. Такі рішення нібито ухвалені на найвищому рівні, зокрема за участю президента Володимира Путіна.
Ця заява Лаврова стала реакцією на інформацію про атаку дронів на російську столицю, де, за даними джерел, в ніч на 18 червня в напрямку Москви було спрямовано понад 180 безпілотників. Частину з них вдалося знищити системам протиповітряної оборони. Через цю ситуацію у місті та Московській області були тимчасово введені обмеження на роботу аеропортів, скасовувалися рейси, а місцеві мешканці повідомляли про вибухи.
В результаті атаки постраждали кілька інфраструктурних об'єктів, зокрема Московський нафтопереробний завод у Капотні, де виникла пожежа та пошкодження технологічного обладнання. Це вже не перший випадок атак на цей об'єкт, що викликало занепокоєння щодо безпеки паливно-енергетичної інфраструктури столиці.
Російська влада традиційно звинувачує Україну в таких діях, називаючи їх «терористичними», в той час як українська сторона зазвичай не коментує конкретні ситуації, наголошуючи на ударах по військових об'єктах Росії.
Після подій у Москві зросла політична риторика з боку російських посадовців, які закликають до «жорсткої відповіді» та збільшення військових дій. Експерти вважають, що ці заяви можуть свідчити про новий етап ескалації, хоча реальний масштаб подальших дій залишатиметься залежним від військових рішень та ситуації на фронті.
Таким чином, атака на Москву стала не лише військовим інцидентом, а й політичним інструментом, який Росія використовує для обґрунтування подальшого підсилення ударів по Україні та формування нової інформаційної стратегії у відповідь на останні події.