Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне “псевдоморалізаторство” та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.
У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.
Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.
Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.
Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.
Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».
Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.
Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.