Війна Росії проти України, що триває вже понад чотири роки, стала не лише найбільшим збройним конфліктом в Європі з часів Другої світової війни, але й серйозним стратегічним прорахунком для президента РФ Володимира Путіна. Британський оглядач Чарльз Мур у своїй колонці для видання The Telegraph детально проаналізував наслідки російського вторгнення, підкресливши, як це вплинуло на Україну та саму Росію.
Автор зазначає, що справжньою проблемою для Кремля є не лише великі військові втрати, економічні труднощі та міжнародна ізоляція, але й те, що Путін зміцнив українську державність і національну ідентичність, яку він намагався знищити. Як нагадує Мур, вторгнення розпочалося в лютому 2022 року під приводом "спеціальної військової операції", з надією, що українська влада швидко впаде, а населення не чинитиме серйозного опору. Але ці плани провалилися вже протягом перших тижнів, коли українська армія і суспільство продемонстрували надзвичайну здатність до опору, змусивши російські війська відступити від Києва.
Війна триває вже понад 1500 днів, що перевищує тривалість Першої світової війни. Росія, незважаючи на свої ресурси та чисельну перевагу, не змогла досягти основних стратегічних цілей. За оцінками, втрати російської армії можуть коливатися від 350 до 500 тисяч загиблих, а число поранених значно більше.
Хоча Путін продовжує стверджувати, що українці і росіяни є "одним народом", історична основа української державності стає все більш очевидною. Замість очікуваного результату, вторгнення призвело до згуртування українського суспільства, яке до 2022 року було розділене в питаннях національної ідентичності. Мур підкреслює, що Путін "випадково викував дух нації, яку прагнув знищити".
Наступним значним наслідком війни стало переосмислення європейської системи безпеки. До початку агресії Москва намагалася переконати світ у слабкості НАТО, однак вторгнення стало каталізатором для зміцнення альянсу. Яскравим прикладом є рішення Фінляндії приєднатися до НАТО після десятиліть нейтралітету.
Британський оглядач також акцентує на трансформації української армії та розвитку оборонної промисловості. За час війни Україна стала одним з провідних центрів у сфері безпілотних технологій, що дозволило компенсувати нестачу традиційних ресурсів та стримувати армію противника.
Мур проводить паралелі з Першою світовою війною, наголошуючи, що перемога союзників забезпечувалася не лише чисельною перевагою, а й здатністю адаптуватися до змін на полі бою. Сьогодні Україна активно інтегрує різноманітні засоби війни, завдаючи ударів по важливих російських об'єктах далеко за лінією фронту.
Водночас економіка Росії відчуває серйозні наслідки затяжної війни і санкцій, збільшуючи соціальне напруження. Кремлю доводиться покладатися на репресивні методи, щоб контролювати ситуацію всередині країни.
На думку Чарльза Мура, Путін намагався знищити післявоєнну архітектуру безпеки Європи, але зрештою лише зміцнив її. Україна стала важливим елементом для забезпечення стабільності на континенті, адже її опір змінив погляди багатьох країн на безпеку та оборонну політику. Тому Мур вважає, що Україна є одним з основних гарантів майбутньої безпеки Європи.
У той час, як Кремль продовжує заявляти про свої військові цілі, західні аналітики дійшли висновку, що Росія вже програла стратегічну битву. Якщо спочатку Путін прагнув ліквідувати українську державність, то його дії стали поштовхом до формування ще сильнішої української нації, яка отримала величезну підтримку з боку світу і готова боротися за свою незалежність в найскладніших умовах.