У березні 2026 року російські війська вперше за останні два з половиною роки не досягли жодного прогресу у захопленні територій в Україні. В цей час українські сили провели кілька успішних контратак, що дозволило їм відновити контроль над частинами території. Ці дані були підтверджені аналізом Інституту вивчення війни, який зафіксував значне сповільнення наступальних дій РФ на всій лінії фронту.
За оцінками аналітиків, українські збройні сили звільнили близько 9 квадратних кілометрів у березні. Тим часом активність російських військ, яка ще у січні призвела до захоплення понад 300 квадратних кілометрів, у лютому знизилася більш ніж удвічі, а в березні повністю зупинилася. Початок цього спаду датують ще кінцем 2025 року, коли українські контрдії серйозно вплинули на можливості російських військ, які також зазнали внутрішніх обмежень.
Експерти відзначають, що Росія поступово втрачає контроль над певними позиціями на південному фронті, зокрема у зоні між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року там було більш ніж 400 квадратних кілометрів під контролем окупантів, то до березня ця площа зменшилася майже утричі.
У північній частині Донецької області, однак, ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують чинити тиск на Краматорськ та Слов’янськ, де інтенсивність боїв залишається високою. Незважаючи на відсутність просування на суходолі, Росія значно збільшила використання безпілотників, зафіксувавши рекорди у березні з використанням понад 6 тисяч дронів дальнього радіусу дії.
Після чотирьох років конфлікту Росія контролює близько 19% території України, більшість з яких була захоплена на самому початку вторгнення. Наступальні дії окупантів продовжують ускладнюватись. Експерти підкреслюють, що лінія фронту стабілізувалася, незважаючи на спроби російських військ прорвати оборону України, що призводить до значних втрат для них.
Військові аналітики вважають, що найближчим часом ситуація може перейти в стагнацію, водночас Росія готується до нових атак. Однак швидких результатів не очікується через виснаження ресурсів і ефективність українських військових сил.