У низці регіонів Російської Федерації спостерігається тенденція до відмови від використання систем оповіщення під час повітряних атак. Як зазначає Служба зовнішньої розвідки України, ці рішення часто пояснюються суперечливими аргументами з боку місцевої влади.
В тимчасово окупованому Криму адміністрація вирішила не вмикати сирени при кожному проліті безпілотників. За словами чиновників, постійне реагування на всі повітряні загрози призвело б до функціонування системи оповіщення протягом 20-22 годин на добу, що вважається «непрактичним» та перевантажує населення інформацією.
У Ростовській області влада обґрунтовує відмову від регулярних сигналів досвідом окупованих територій Донбасу. Тут стверджують, що звукові попередження спонукають людей виходити на вулиці, збільшуючи ризики під час атак. Отже, система оповіщення сприймається не як засіб безпеки, а як можливе джерело небезпеки.
Чиновники Ярославської області пояснили, що сирени не вмикаються, щоб уникнути паніки серед населення. У Краснодарському краї обрали інший підхід: тут розділили типи загроз, що дозволяє не запускати оповіщення навіть у разі реальних інцидентів, зокрема атак безпілотників.
У Рязанській області пояснюють відмову від частого використання сирен ризиком звикання населення до сигналів. Місцева влада вважає, що надмірна кількість тривог може призвести до зниження уваги й, як наслідок, знизити ефективність системи оповіщення.
В окрузі Котельники, що під Москвою, влада відмовилася розкривати місця розташування бомбосховищ, обіцяючи надати цю інформацію лише в разі оголошення мобілізації або введення воєнного стану, обмежуючи доступ до важливих даних у мирний час.
У Башкортостані влада прямо пов'язала відмову від регулярного використання сирен із психологічним станом населення та зростанням споживання антидепресантів. Це вказує на те, що регулярні повітряні атаки суттєво впливають на психоемоційний стан громадян.
У Москві та області мешканці регулярно скаржаться на відсутність сигналів навіть під час атак безпілотників. Влада виправдовує це необхідністю уникнути паніки та зберегти контроль над інформаційною ситуацією, стверджуючи, що надмірне оповіщення може призвести до хаосу.
Служба зовнішньої розвідки України підкреслює, що ці різні пояснення свідчать про загальну тенденцію — небажання відкрито демонструвати масштаби загроз та підтримувати стабільний інформаційний фон в країні. Це вказує на зростаючі виклики для системи цивільного захисту Росії в умовах постійних повітряних атак.
Нагадаємо, раніше повідомлялося про серію ударів по військовій інфраструктурі Росії, зокрема на тимчасово окупованих територіях, де були уражені об'єкти енергетики, логістики та оборонних систем.