Російська Федерація, яка історично є одним з найбільших світових експортерів нафти, тепер спостерігає за зменшенням своїх прибутків від цього сектора. Незважаючи на зростання цін на нафту на міжнародних ринках, Москва не може розраховувати на автоматичне підвищення доходів. Вина за це лягає на зростаючі втрати в нафтопереробці, які викликані атаками з боку України на енергетичну інфраструктуру.
За інформацією Bloomberg, у травні російський уряд витратив близько 2,8 мільярда доларів на компенсації для нафтопереробних підприємств — це найбільша сума компенсацій за останні два роки, що в п’ять разів перевищує аналогічні витрати минулого року. Такі витрати значно зменшують потенційні доходи держави від підвищення цін на енергоресурси.
Застосування демпферного механізму, який знижує ціни на паливо на внутрішньому ринку, є основою цих витрат. Коли ціни на нафту зростають, російським виробникам стає вигідніше експортувати продукцію, а не продавати її всередині країни, тому уряд компенсує їм частину втрат. Таким чином, будь-яке зростання цін призводить до збільшення державних виплат.
Ситуація ускладнилася в травні, коли конфлікт на Близькому Сході між Іраном і Ізраїлем викликав побоювання щодо безпеки постачання енергоресурсів, що також вплинуло на зростання цін на нафтових ринках. Для більшості країн підвищення цін на нафту означає зростання доходів, але в Росії це призводить до збільшення субсидій для підтримки галузі.
Крім цього, нафтопереробна промисловість РФ вже давно страждає від систематичних атак українських безпілотників, спрямованих на критично важливу енергетичну інфраструктуру. З початку 2024 року Україна розширила свої операції, завдаючи ударів по заводах і нафтобазах, які забезпечують російську армію пальним, що стало серйозною загрозою для державних доходів.
В результаті таких атак багато підприємств змушені зупиняти виробництво або знижувати обсяги для ремонту. Це призводить до значних фінансових витрат на відновлення, а обсяги переробки нафти в Росії вже впали до найнижчих показників за останні 16 років. Зменшення переробки має серйозні наслідки для економіки: зниження виробництва пального для внутрішнього ринку і втрата можливості отримувати додаткові доходи від експорту продукції з високою доданою вартістю.
Кремль намагається компенсувати втрати, збільшуючи експорт сирої нафти, однак це не може повністю замінити доходи від продажу нафтопродуктів. У відповідь на погіршення ситуації, російська влада почала вживати адміністративних заходів, включаючи обмеження експорту бензину для уникнення дефіциту всередині країни.
Така політика свідчить про зростаюче занепокоєння Кремля щодо можливості паливної кризи. Проблеми з постачанням пального вже спостерігаються не лише в окремих регіонах, таких як Крим, але й у Московській області та інших частинах країни.
Не менш важливими є нові удари по російській нафтовій інфраструктурі з боку України, які завдають серйозного удару по логістиці та збільшують витрати на відновлення. Аналітики відзначають, що українська стратегія виснаження російського енергетичного сектору починає приносити результати: частина доходів, яка колись надходила до бюджету від експорту нафти, тепер витрачається на ліквідацію наслідків атак.
Ця ситуація створює нові виклики для російського бюджету, який вже стикається з рекордними витратами на оборону і соціальні виплати військовим. Таким чином, зростання цін на нафту більше не означає автоматичного збільшення бюджетних надходжень, адже витрати на підтримку нафтопереробної галузі зростають разом із ризиками, пов’язаними з українськими атаками.