Російський президент Володимир Путін зіткнувся з серйозними застереженнями з боку своїх фінансових радників щодо наслідків тривалої війни в Україні. Міністр фінансів Антон Силуанов разом із представниками Центрального банку Росії довели до відома керівництва країни, що бюджет під великим тиском через рекордні витрати на військові операції. За інформацією Bloomberg, в Кремлі вже розглядається питання про зменшення окремих витрат, оскільки поточна фінансова модель ведення війни негативно впливає на економічну ситуацію в Росії.
Як зазначають джерела, обізнані з дискусіями всередині російської влади, Міністерство фінансів і Центробанк наполегливо вимагають перегляду витрат на оборону та вивчають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що при збереженні нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може досягти критичних значень, а фінансові резерви, які раніше використовувалися для покриття нестачі коштів, швидко вичерпуються.
Обговорення скорочення бюджетних витрат стало одним із найгостріших економічних питань у Кремлі за останні роки, зважаючи на протистояння між військовими та політичною елітою, яка виступає проти зменшення фінансування армії. Вони переконують Путіна, що урізання витрат на оборону може загрожувати військово-промисловому комплексу та ускладнити ведення війни.
Ознаки фінансових проблем у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила про перевищення військового бюджету Москви щонайменше на 2 трильйони рублів, а до кінця року це перевищення може досягти 4 трильйонів. Міністерство фінансів вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму близько 3 трильйонів рублів для компенсації зростаючих військових витрат.
Економічні показники також свідчать про погіршення ситуації. Хоча у 2024 році російська економіка зросла приблизно на 5%, у 2025 році темпи зростання знизилися до 1%, а на початку 2026 року відзначено падіння ВВП. Офіційні особи пояснюють це високими процентними ставками, санкціями та проблемами з експортом, але незалежні аналітики вказують на те, що основною причиною є виснаження воєнної економіки.
Додатковий тягар на фінанси Росії накладають українські безпілотники, які регулярно атакують нафтопереробні заводи та інші важливі об’єкти. За оцінками Reuters, це впливає на роботу цілих секторів економіки, що ставить під загрозу постачання пального на внутрішньому ринку.
Бюджетні труднощі відчувають також регіони Росії. Антон Силуанов вказав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину, зазначивши, що понад 20 регіонів вже переживають фінансові труднощі через зменшення податкових надходжень.
На тлі цих проблем Кремль намагається знайти нові джерела доходу, підвищуючи податки та закликаючи найбагатших підприємців країни надати фінансову допомогу для підтримки оборонного сектора. Попри це, готовність до різкого скорочення військових витрат не спостерігається. Витрати на оборону та безпеку в Росії вже складають близько 40% всіх бюджетних асигнувань, що є рекордним показником з часів холодної війни.
Деякі аналітики вважають, що нинішня ситуація в Кремлі вказує на загострення суперечностей між економічними та силовими структурами влади. Якщо раніше фінансові ризики могли ігноруватися на фоні пріоритету війни, то тепер чиновники, які відповідають за бюджетну політику, відкрито попереджають про загрози подальшого нарощування витрат.
У червні Путін планує провести черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, традиційно називаний «російським Давосом». Проте цього року головною темою обговорень, ймовірно, стане не економічне зростання, а питання витривалості російської економіки під тиском війни з Україною. Аналітики зауважують, що хоча Росія на даний момент може фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають все більш очевидними, а вибір між війною та економічною стабільністю перетворюється на одну з найскладніших дилем для Кремля.