Супутникові знімки, опубліковані 20 червня, вперше показали значний обсяг руйнувань, завданих Московському нафтопереробному заводу в Капотні в результаті атак українських сил. Цей об'єкт, який забезпечував важливу частину потреб Москви в паливі та авіаційному гасі, зазнав серйозних пошкоджень і, за інформацією української сторони, практично зупинив переробку нафти.
Знімки, проаналізовані українськими та міжнародними медіа, виявили руйнування резервуарів для зберігання нафтопродуктів і серйозні пошкодження установки первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі на території заводу. Одним із найяскравіших моментів став той факт, що кришка одного з резервуарів під час вибуху була підкинута на десятки метрів у повітря.
За даними Генштабу ЗСУ, в результаті атак постраждала установка АВТ-6, три резервуари об'ємом по 10 тисяч кубометрів та один на 30 тисяч кубометрів. Супутникові знімки підтверджують, що принаймні два великі резервуари були знищені повністю.
Московський НПЗ, що розташований всього за кілька кілометрів від Московської кільцевої автодороги, є одним з ключових підприємств Росії в цій сфері, постачаючи дизельне пальне та авіаційне паливо для аеропортів столиці. Завод вважався одним із найбільш захищених об'єктів російської енергетичної інфраструктури через своє стратегічне значення.
На особливу увагу заслуговує ураження комплексу «Євро+», частиною якого є установка АВТ-6, яка забезпечує майже половину потужностей первинної переробки нафти. Удари також пошкодили трубопроводи, резервуари та допоміжне обладнання, що вкрай ускладнює відновлення роботи заводу.
Ці атаки стали частиною кампанії України, спрямованої на знищення російської паливно-енергетичної інфраструктури. Перший удар по Московському НПЗ стався 16 червня, після чого був повторний удар через два дні, який спричинив нові руйнування. Внаслідок цього завод зупинив свою діяльність на невизначений термін.
Оцінки експертів вказують на те, що серйозні пошкодження значно ускладнюють швидке відновлення заводу, оскільки сучасні установки потребують спеціального обладнання та часу для ремонту. Багато технологічних компонентів раніше постачалися з-за кордону, що ускладнює ситуацію в умовах санкцій.
Російська влада змушена була визнати, що атака відбулася, хоча підкреслювала ефективність своїх систем протиповітряної оборони. Водночас українські безпілотники змогли досягти одного з найбільш охоронюваних об'єктів Москви, викликавши широкий резонанс серед суспільства та військових аналітиків. Після атак у Москві були зафіксовані затримки в роботі аеропортів, обмеження в русі транспорту та повідомлення про густий чорний дим над містом.
Окремі джерела також зазначали появу «нафтового дощу» в деяких районах столиці після вибухів. Крім того, російські військові блогери почали вимагати покращення протиповітряної оборони та критикували командування за недостатню захист Москви від атак дронів.
На фоні пошкодження Московського НПЗ з'явилася інформація про перекидання додаткових систем ППО до Капотні. Аналітики вказують на брак засобів протиповітряної оборони, оскільки частина з них була задіяна на фронті.
Генштаб ЗСУ підкреслює, що удари по паливній інфраструктурі є частиною стратегії, спрямованої на зменшення можливостей Росії продовжувати війну. Знищення ключових елементів логістики і енергетики безпосередньо впливає на забезпечення військ паливом та функціонування військово-промислового комплексу.
Опубліковані супутникові зображення стали першим незалежним підтвердженням обсягу руйнувань, показавши, що наслідки атак на Московський НПЗ значно серйозніші, ніж визнала російська сторона. Експерти вважають, що дані удари можуть стати одними з найрезонансніших в історії війни.