Комісар Ради Європи з прав людини, Майкл О’Флаєрті, закликав країни Європейського Союзу не поспішати з припиненням механізмів тимчасового захисту та соціальної підтримки для українців, які були змушені залишити свою батьківщину через війну. В пресрелізі Ради Європи зазначено, що в умовах нинішньої ситуації в Україні повернення мільйонів людей не є безпечним або стабільним у найближчій перспективі.
За даними О’Флаєрті, станом на березень 2026 року в країнах ЄС перебувають близько 4,3 мільйона українців, які отримали статус тимчасового захисту після початку війни в 2022 році. Цей механізм спочатку був створений для швидкого реагування на величезний міграційний потік, але згодом став основою для тривалого перебування цих людей у Європі, надаючи доступ до житла, медичних послуг, освіти та роботи.
Комісар звернув увагу на те, що у багатьох європейських країнах почалися активні дискусії щодо можливого перегляду або скорочення цієї системи підтримки. Обговорюються різні пропозиції, включаючи обмеження захисту для певних груп українців, зокрема чоловіків призовного віку та осіб з регіонів, які вважаються менш небезпечними. О’Флаєрті попередив, що такі рішення можуть призвести до нерівності у правовому статусі українців у Європі.
Крім того, він відзначив скорочення соціальних програм у деяких європейських країнах, що стосується виплат, житлових субсидій та інтеграційної підтримки для українців, а також зростання політичного тиску, який спонукає біженців повернутися додому. В окремих державах з'являються настрої, що характеризуються "втомою від українських біженців", що, на думку комісара, може вплинути на державну політику.
"Зараз важливо проявити більше солідарності, а не зменшувати її… Ситуація в Україні не відповідає критеріям для безпечного і гідного повернення", — зазначив О’Флаєрті, наголошуючи на тому, що будь-які рішення про скорочення захисту повинні ґрунтуватися на реальних безпекових умовах, а не політичних обставинах.
Він також підкреслив, що зменшення або обмеження тимчасового захисту може мати серйозні соціальні та правові наслідки для мільйонів українців. Серед можливих ризиків — втрата стабільного статусу проживання, ускладнення доступу до ринку праці та медичних послуг, а також примусове повернення до України внаслідок відсутності альтернатив.
О’Флаєрті зауважив, що запровадження загальних критеріїв для обмеження захисту, таких як регіон походження чи статус військовозобов'язаного, може суперечити основам міжнародного права. Він нагадав, що навіть у західних областях України відбуваються ракетні й дронові атаки, і загроза для цивільних осіб залишається невизначеною.
Він також звернув увагу на ризики, пов’язані з прив’язкою продовження захисту до факторів, таких як зайнятість, тривалість перебування або рівень інтеграції, що може негативно вплинути на найбільш вразливі групи, включаючи одиноких матерів та людей похилого віку.
В підсумку, комісар закликав членів Ради Європи зберегти тимчасовий захист або запровадити альтернативні довгострокові механізми легального перебування, поки повернення в Україну не стане безпечним, добровільним і гідним. Він також закликав уникати політик, що можуть спонукати до примусового повернення, пропонуючи індивідуальний підхід до кожного випадку.
Дискусії щодо статусу українців у ЄС активізувалися через тривалість війни та навантаження на соціальні системи деяких країн. Наприклад, раніше Данія оголосила про намір припинити надання тимчасового захисту чоловікам призовного віку, що викликало чималий резонанс серед правозахисників і політиків.
Нагадаємо, що Директива про тимчасовий захист, ухвалена ЄС у березні 2022 року, стала важливим інструментом для колективної відповіді на міграційну кризу, дозволяючи мільйонам українців швидко отримати легальний статус. Наразі дію директиви продовжено до березня 2027 року, а остаточні рішення щодо подальшого статусу українців у ЄС очікуються в 2026 році.