Обіцянка президента США Дональда Трампа надати Україні ліцензію на виготовлення ракет-перехоплювачів для системи ППО Patriot стикається з реальними викликами. Хоча Трамп озвучив цю ініціативу 8 липня під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, фактичне втілення плану навряд чи відбудеться швидко. Експерти підкреслюють, що реалізація такого проекту вимагатиме значного часу через ускладнені технології, суворі експортні обмеження США та необхідність створення нової виробничої інфраструктури.
Президент США вказав на готовність Вашингтона передати Україні право на виробництво ракет Patriot, що дозволить Києву забезпечувати свою систему ППО самостійно. Проте він також зазначив, що запаси цих ракет в США значно зменшилися, тож країна не зможе нескінченно постачати готові перехоплювачі.
Аналіз агентства Bloomberg свідчить про те, що між політичною обіцянкою і реальними діями лежить важкий технологічний шлях. Виробництво сучасних ракет Patriot, особливо модифікації PAC-3 MSE, є надзвичайно складним завданням. Ці ракети використовуються для перехоплення балістичних цілей та є критично важливими для захисту українських міст від російських ракет. Вартість одного перехоплювача становить приблизно п’ять мільйонів доларів, а їх виробництво наразі здійснюється лише на обмежених підприємствах у США та Японії.
Експертка Бекка Вассер з Bloomberg Economics зауважує, що розгортання нового виробництва не може відбутися за кілька місяців, оскільки на реалізацію повного циклу виготовлення знадобиться кілька років. Це ставить під сумнів можливість оперативно вирішити питання дефіциту перехоплювачів, які Україні вже потрібні для протидії щоденним атакам з боку Росії.
Досвід України у виробництві безпілотників та окремих типів ракет не може бути безпосередньо перенесений на виробництво Patriot через унікальність американських технологій, складність компонентів та строгий контроль за військовими технологіями. Виробництво таких систем підлягає жорстким американським експортним правилам і вимагає участі компаній, зокрема Lockheed Martin та RTX (Raytheon Technologies). Трамп визнав, що виробники ще не були офіційно поінформовані про плани ліцензування.
Ще одним важливим аспектом є виробничі потужності. Як повідомляє Bloomberg, наявні лінії виробництва вже функціонують на межі своїх можливостей. Пентагон уклав угоду з Lockheed Martin, яка має тричі збільшити випуск ракет PAC-3 MSE — з 600 до 2000 одиниць на рік, але навіть при таких обсягах дефіцит залишається істотним.
Запуск нового виробництва в Україні вимагатиме будівництва спеціалізованих майданчиків, закупівлі сучасного обладнання, створення ланцюгів постачання компонентів, а також підготовки інженерного персоналу і проходження сертифікації. Усе це потребує великих фінансових витрат і часу. До того ж, безпекова ситуація в Україні може стати перешкодою, оскільки будь-яке виробництво цих ракет може стати мішенню для російських атак.
Одним із можливих варіантів є створення спільних підприємств у країнах Європи або схема, при якій окремі компоненти виготовлятимуться за межами України, а фінальне складання відбуватиметься вже на українській території. Незважаючи на це, військові експерти підкреслюють, що наявність ліцензії матиме важливе стратегічне значення, відкриваючи Україні доступ до технологій та зменшуючи залежність від зовнішніх постачань у довгостроковій перспективі.
Проте в найближчій перспективі українська ППО залишиться залежною від постачань готових ракет від союзників, які залишаються єдиним способом термінового поповнення запасів. Експерти вказують, що навіть після початку виробництва в Україні, воно не зможе швидко заповнити існуючий дефіцит.
Таким чином, хоча обіцянка Трампа є важливим кроком у політичному і стратегічному контексті, реалізація цього плану вимагатиме тривалого часу та зусиль. Україні відкриється перспектива виробництва однієї з найсучасніших систем протиповітряної оборони, проте шлях до її реалізації буде складнішим, ніж можна було очікувати.