Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який активує рішення Ради національної безпеки і оборони, ухвалене 6 квітня 2026 року, стосовно нової концепції боротьби з тероризмом. Цей документ покликаний визначити стратегічні підходи держави для протидії актуальним терористичним загрозам, окреслити основні виклики для національної безпеки та встановити пріоритети для державної системи боротьби з тероризмом в умовах війни та посилення гібридних загроз.
Указ набрав чинності одразу після його офіційного оприлюднення. Нова концепція є основою для подальших дій державних органів у сфері безпеки, на яку будуть спиратися під час розробки політики протидії терористичним загрозам, координації роботи силовиків та захисту критичної інфраструктури і громадян.
Основною метою концепції визнано забезпечення ефективної реалізації державної політики у боротьбі з тероризмом. Документ закликає створити умови для своєчасного виявлення, попередження і нейтралізації загроз, що можуть загрожувати державі, суспільству та громадянам. Влада прагне розробити комплексну систему реагування, здатну функціонувати як в умовах відкритої війни, так і під час прихованих терористичних актів, інформаційних атак та кібервикликів.
Концепція акцентує увагу на зміні характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався з окремими екстремістськими групами, то зараз деякі держави використовують терористичні методи в рамках своєї зовнішньої політики та військових стратегій. Тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію певним організаціям.
Документ підкреслює, що основним зовнішнім чинником терористичних загроз для України є гібридна війна, розгорнута Росією. Україні слід вважати Росію державою-агресором, яка використовує тероризм для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких дій називаються ракетні удари по цивільних об'єктах, атаки безпілотників, диверсії, кібератаки та інформаційно-психологічні операції.
Автори концепції звертають увагу на те, що поєднання військової агресії з терористичними методами створює тривалі загрози національній безпеці. Особливо небезпечними вважаються удари по критичній інфраструктурі, зокрема енергетичних об’єктах, транспортній системі та медичних закладах.
Окрема частина документа присвячена кібертероризму, який став серйозним викликом для багатьох країн. В умовах цифровізації кібератаки можуть мати наслідки, що не поступаються традиційним диверсіям, тому концепція передбачає зміцнення кіберзахисту урядових установ, енергетичних і фінансових структур, а також розвиток систем моніторингу кіберзагроз.
Додатково, документ акцентує на необхідності покращення роботи органів, які відповідають за боротьбу з тероризмом. Це включає в себе посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами та місцевими органами влади, а також підвищення рівня інформаційного обміну та вдосконалення механізмів реагування на надзвичайні ситуації.
Концепція також пропонує розвивати систему прогнозування терористичних загроз, активно використовуючи аналітичні інструменти та сучасні методи розвідки для раннього виявлення потенційних загроз. Превентивні заходи вважаються більш ефективними в порівнянні з ліквідацією наслідків терористичних актів.
Крім того, Україна планує розширити міжнародну співпрацю у сфері безпеки, зміцнюючи взаємодію з європейськими та північноамериканськими партнерами, а також міжнародними організаціями, які займаються боротьбою з тероризмом. Це включає в себе обмін розвідувальною інформацією та проведення спільних навчань.
Експерти вважають, що прийняття нової концепції відображає зміни у безпековій сфері України після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти та використання новітніх технологій вимагають від держави нових підходів до захисту населення. У зв'язку з війною протидія тероризму тісно пов'язується із загальною обороноздатністю країни та безпекою критичної інфраструктури.
Таким чином, нова концепція боротьби з тероризмом розглядається як стратегічно важливий документ, який визначатиме напрями розвитку української системи безпеки у найближчі роки і стане основою для подальшого вдосконалення законодавства та роботи спецслужб.