На думку естонських військових аналітиків, нещодавнє зменшення кількості російських бомбардувань України може бути частиною спеціальної стратегії накопичення ракет і дронів для майбутніх масованих атак. Герт Каю, глава відділу оборонної готовності Міністерства оборони Естонії, зазначив в інтерв'ю естонському телеканалу ERR, що така активність не свідчить про нестачу озброєння, а може вказувати на оперативну паузу перед новими ударами.
За інформацією естонського оборонного відомства, минулого тижня Росія вжила приблизно 900 безпілотників і 12 ракет для атак по Україні. Це на 35% менше дронів і на 84% менше ракет у порівнянні з попередніми періодами. Хоча ці дані можуть створити враження про зниження інтенсивності бойових дій у повітрі, аналітики вважають, що це може бути лише затишшя перед новими хвилями атак.
Каю також підкреслив, що подібні паузи вже спостерігалися раніше і часто передували новим масштабним ударам. Він вважає, що Росія має намір накопичити свої ресурси для одночасного застосування великої кількості засобів повітряного нападу, що ускладнить українську протиповітряну оборону і підвищить ризик ураження критичної інфраструктури.
Естонський чиновник звернув увагу на те, що російська стратегія ударів є гнучкою і залежить від багатьох факторів, таких як виробництво озброєнь та ефективність української ППО. Отже, навіть тимчасове зменшення атак не обов'язково свідчить про ослаблення російських можливостей.
Крім того, Каю прокоментував наслідки українських ударів по російській території, вказуючи на те, що така кампанія створює для Росії нові виклики в обороні. Кремль змушений визначати пріоритети в захисті об'єктів, оскільки наявних систем протиповітряної оборони недостатньо для охорони всіх стратегічно важливих напрямків. Це призводить до нехтування частини інфраструктури, роблячи її вразливою до атак.
Естонські експерти вважають, що таке розподілення ресурсів ускладнює загальну оборонну стратегію Росії і створює додатковий тиск на військову логістику. У свою чергу, це змушує російське керівництво ухвалювати складні рішення щодо пріоритетів захисту в умовах обмежених ресурсів.
В цілому, експерти зауважують, що повітряна кампанія Росії залишається динамічною, а періоди зниження активності можуть змінюватися різким підйомом інтенсивності атак, що ускладнює прогнозування подальших дій. Водночас українські сили продовжують зміцнювати свою систему протиповітряної оборони та завдають удари по військовій інфраструктурі Росії, що також впливає на розподіл ресурсів і підготовку нових атак.