Повномасштабне вторгнення Росії позначилося не лише на українських містах і лісах, а й на стані Чорного моря. Як розповів доктор біологічних наук, заступник директора Інституту морської біології НАН України Віктор Демченко в інтерв’ю РБК-Україна, за останні три роки море зазнало низки екологічних ударів, які вже спричинили серйозні порушення у морських біоценозах.
Перші удари по морю почалися ще в 2022 році — вибухи в портах, затоплення кораблів, падіння військової техніки в акваторії призвели до локальних розливів нафти. Жирові плями на поверхні води не лише забруднювали середовище, а й блокували доступ кисню. Це спричиняло гіпоксію — явище, небезпечне для морських організмів, зокрема риб, молюсків і навіть птахів, які харчуються морськими мешканцями.
У 2023 році ситуація змінилася, але не в кращий бік. Прорив дамби Каховської ГЕС влив у море величезну кількість прісної води. Такий різкий зсув солоності став потужним стресом для багатьох видів, адаптованих до стабільного сольового режиму. Цілі популяції морських організмів опинилися на межі виживання.
Зимою того ж року в Керченській протоці затонули два російські танкери, вивільнивши понад 8 тисяч тонн важкого мазуту. Частина цієї токсичної маси досягла узбережжя Одещини, значно погіршивши стан прибережних біотопів. Забруднення торкнулося як мікроорганізмів, так і більших морських істот — від водоростей до дельфінів.
Нині ситуацію ускладнює підвищення температури води. Це пришвидшує розчинення нафтопродуктів і навіть піднімає з дна залишки мазуту, які там осіли роками раніше. Вчені наголошують: нафтопродукти — одні з найнебезпечніших забруднювачів морського середовища, а їхній контроль і моніторинг мають бути постійними.
Попри війну, українські вчені продовжують стежити за станом Чорного моря. Робота ускладнена, але триває. Дослідники шукають нові способи очищення та захисту екосистем, щоб зберегти хоча б частину унікального природного багатства країни.
